Estadísticas de telegram channel - @ukrainianchildrightsnetwork

🚨 Батьківська втома – реальна. І з нею можна працювати.Respite care – це тимчасовий перепочинок для сімей, які доглядають дітей або молодих людей з інвалідністю: молода людина перебуває у безпечному просторі з фахівцями, а батьки мають час на відновлення.25 травня ГО «Бачити серцем» розкаже, як ця послуга працює в Україні.На зустрічі поговоримо про:→ організацію послуги→ заїзди для молоді→ відмінність від реабілітації→ виклики в роботі🎤 Наталя Лебець, керівниця проєкту «Перепочинок. Батьківські канікули»Реєстрація: https://forms.gle/UD2Rbiz952opBTxx8Матеріал підготовлено ГС Українська мережа за права дитини в межах проєкту «Зміцнення громадянського суспільства для забезпечення прав дитини» спільно з міжнародною гуманітарною організацією Save the Children in Ukraine за фінансової підтримки Уряду Швеції (SIDA). Зміст матеріалу є винятково відповідальністю ГС “Українська мережа за права дитини” та не обов’язково відображає точку зору Save the Children (Врятуймо дітей) та Уряду Швеції (SIDA).

🔹Антону 17 років. На початку повномасштабного вторгнення російські військові примусово вивезли його на територію росії.Упродовж цього часу він жив у постійній напрузі. Боявся допитів, тиску та можливого примусу до мобілізації в армію країни-окупанта. Антон шукав можливість повернутися до України, але довго не мав зрозумілої інформації, до кого можна звернутися по допомогу. Самостійно вирушати в дорогу теж було небезпечно – без супроводу, без перевіреного маршруту й без упевненості, що на кожному етапі буде підтримка.🔹Віктору 19 років. Із перших днів повномасштабного вторгнення він перебував в окупації.Йому доводилося підробляти, щоб мати гроші хоча б на базові потреби, зокрема їжу. У таких умовах складно будувати плани, думати про навчання, роботу чи майбутнє. Віктор давно хотів виїхати до Одеси, де на нього чекали близькі друзі. Після встановлення контакту фахівці УМПД та команда Humanity почали спільно працювати над поверненням хлопців. Повернення відбуваються в межах @bringkidsback_ua

Ще двох молодих людей вдалося вивезти з тимчасово окупованої території до вільної України.🔹Даниїл опинився в окупації з перших днів повномасштабного вторгнення. Він планував виїхати: відкладав гроші, шукав можливості, але з часом здавалося, що шансів майже немає. Після школи він свідомо відмовився від навчання в окупації, адже не хотів пов’язувати своє майбутнє з проросійською системою освіти. 🔹Наталка також провела останні роки в окупації. Після школи вона майже не виходила з дому. Було складно взаємодіяти з середовищем, де щодня доводилося пристосовуватися до нової реальності. Вона не навчалася і не працювала, бо не бачила для себе там майбутнього. Її мрія – переїхати до Львова, вступити і почати самостійне життя – здавалася все менш досяжною.Фахівці Української мережі за права дитини разом із волонтерською ініціативою «Людяність» допомогли Даниїлу та Наталці зібрати необхідні документи і організувати безпечний виїзд.Повернення відбуваються в межах @bringkidsback_ua*Імена змінені з метою безпеки.

Підлітковий вік сам по собі період змін і пошуку себе. Під час війни до цього додаються ще й втрати, тривога, невизначеність щодо майбутнього та постійний стрес.Саме тому фахівці Всеукраїнський громадський Центр "Волонтер" розробили тренінгову програму «Побудова позитивної життєвої перспективи» – інструмент для роботи з підлітками та молоддю, які переживають складні життєві обставини.Програма допомагає:➡️відновлювати відчуття контролю над власним майбутнім;➡️зменшувати тривогу, безнадію та дезорієнтацію;➡️повертати мотивацію до навчання й саморозвитку;➡️формувати впевненість у власних силах і бачення досяжних цілей.Методика базується на принципах когнітивно-поведінкового підходу та доказових практиках, які використовуються у психосоціальній підтримці підлітків.У відкритому доступі доступні матеріали для роботи:📎 методичний посібник для проведення тренінгів📎 робочий зошит для учасників та учасниць програмиЦі матеріали можуть бути корисними для психологів, соціальних працівників, освітян та організацій, які працюють з підлітками у громадах.🔗 Завантажити матеріали: https://drive.google.com/drive/folders/1qkY-DU4FdRg2z3n5johS2GQtDHbu4KFF?fbclid=IwY2xjawQc9-1leHRuA2FlbQIxMABicmlkETFRNjJrVjU1cGJQN2lOMnJDc3J0YwZhcHBfaWQQMjIyMDM5MTc4ODIwMDg5MgABHjrQjjMbtq-fkUAA_W8m0YaXH1V5R3Sx1BnLdBpc2XiQ_RM9w63I6_o5w3t0_aem_Z3APrubJUBSCrEF_eifx7Q

Досвід окупації для фахівчині Української мережі за права дитини Ангеліни Касьянової – особистий. Коли їй було 11 років, російські війська зайшли в її місто на Донеччині. Сьогодні їй 23 – і вона працює над поверненням дітей і молодих людей з окупації та після депортації.Як фахівчиня Української мережі за права дитини, Ангеліна є частиною команди, яка працює над поверненням українських дітей додому. Станом на сьогодні УМПД вдалося допомогти 341 дітям і молодим людям до 23 років: 93 – повернути з росії, 248 – з тимчасово окупованих територій.Важливо розуміти: повернення з тимчасово окупованих територій – не простіше, ніж з території рф. Діти на ТОТ часто стають заручниками у власних домівках. А коли йдеться про повернення, пошук ускладнює ще й те, що російська система намагається підмінювати дані – зокрема через документи та зміни персональної інформації.Але навіть коли дитина вже перебуває на підконтрольній Україні території, робота не закінчується. Місяці або роки під окупацією та тиском пропаганди залишають слід. Команда УМПД продовжує підтримку після повернення – з психологами, документами, житлом, навчанням – щоб допомогти дитині знову відчути опору й безпеку.Повну розмову з Ангеліною можна послухати в подкасті американського радіо WBUR On Point. Там – про те, як насправді відбуваються повернення, чому ордер МКС на арешт путіна сам по собі не повертає дітей додому, і що міжнародна спільнота може зробити, щоб цей процес не зупинявся.🔗https://www.wbur.org/onpoint/2026/02/24/ukraine-abducted-children-russia

Поки в садочку її маленького брата вчили любити «нову країну», 13-річна Оля потай вчила його гімну України🇺🇦 Вона ховала документи й прапор у дитячій кімнаті, завжди тримала зібраний рюкзак і понад усе боялася не за себе — а за те, ким виросте її брат, якщо вони залишаться в окупації.Для мільйонів українців повномасштабна війна стала точкою неповернення. Для дітей на тимчасово окупованих територіях це щоденний ризик втратити зв’язок із власною країною. росія намагається стерти українське коріння наших дітей: їм нав’язують чужу історію та змалечку привчають до зброї. Це свідома спроба ворога знищити наше майбутнє.За оцінками українських правозахисників, близько 1,6 мільйона українських дітей сьогодні перебувають під контролем рф на тимчасово окупованих територіях. Ми працюємо, щоб діти поверталися додому: ➡️Україні вже вдалося повернути 2000 дітей з окупації та депортації. ➡️339 із них повернулися за сприяння Української мережі за права дитини разом із партнерами.🎞️У цьому відео — шлях Олі, якій вдалося виїхати й повернутися. Це одна з мільйона історій, які мають завершитися вдома.Подивіться це відео та допоможіть поширити історію Олі. Ваша активність допомагає робити тему повернення дітей видимою👀 ‼️Якщо ви знаєте сім’ї, чиї діти перебувають у росії або залишилися на тимчасово окупованих територіях і потребують допомоги в поверненні:📞Зв’яжіться з нами — кожен день має значення.📲Телефонуйте за номером: 050 015 58 46💻Пишіть в особисті в наш Інстаграм📧Надсилайте інформацію на електронну адресу: [email protected]

«Коли вдома 15 градусів, це дуже відчутно. Діти постійно мерзли. Обігрівач для нас зараз — це просто порятунок. Дякую, що ми не самі», — ділиться пані Ірина. Ірина живе у Дніпровському районі Києва разом із двома доньками та онуком. Молодша донька має інвалідність. Цієї зими їхня квартира стала особливо вразливою: усе залежить від електрики, а через обстріли столиця живе в умовах тривалих відключень світла.Температура в оселі близько 15 градусів. У найхолодніші дні діти постійно лежали під ковдрами, щоб зігрітися. Попри це, родина знаходить у собі ресурс піклуватися ще й про кота, якого взяли з притулку.У межах гуманітарного реагування Українська мережа за права дитини з UNICEF Ukraine та ГО "Соціальна Синергія" передали родині обігрівач, теплі ковдри, спальні мішки, постіль та подушки. Ті речі, які можуть зробити перебування вдома безпечнішим і комфортнішим.З родиною також сконтактував Дніпровський районний в місті Києві центр соціальних служб. Фахівці проконсультували сім'ю, поінформували про можливість соціального супроводу та інші доступні послуги.Підтримка в таких умовах — це більше, ніж гуманітарна допомога. Це можливість для родини залишатися разом у безпечному середовищі, зберігати гідність і стабільність попри складні умови війни.

🆕2 000 українських дітей уже повернули додому з-під контролю росії в межах ініціативи президента Bring Kids Back UAУкраїнська мережа за права дитини – надійний партнер держави у цій роботі. Ми долучаємося до повернень разом із громадськими організаціями, державними інституціями та міжнародними партнерами – у кожному кейсі, де потрібні експертиза, координація та супровід.Повернення дитини – це не лише шлях додому. Це відновлення її права на безпеку, на сімейне оточення, на навчання без нав’язаних програм і тиску, на збереження української ідентичності.Для багатьох дітей повернення – це також старт довгого процесу реінтеграції. І ми займаємося цією роботою: підтримуємо дітей і родини психологічно, юридично та соціально, допомагаємо з документами, доступом до освіти й послугами за місцем проживання.Для нас принципово важливо, щоб жодна дитина після повернення не потрапила в інституційний заклад. Наш фокус – безпека та сімейні рішення, які дають дитині опору й шанс відновлюватися вдома.Ми щиро радіємо кожному поверненню й цінуємо партнерство, завдяки якому це стає можливимПопереду ще багато викликів: тисячі українських дітей досі залишаються під контролем росії. Але ми продовжуємо працювати – системно й наполегливо – доки кожна українська дитина не повернеться додому.

“339 дітей і молодих людей уже вдалося повернути додому Українській мережі за права дитини: 93 – з території росії та 246 – з ТОТ.”Про ці результати та про те, як Українська мережа за права дитини супроводжує реінтеграцію дітей і молоді після повернення, говорила Ангеліна Касьянова, експертка з питань повернення та підтримки дітей і молоді УМПД, під час дискусії у Гданську в межах вернісажу інсталяції «Цього не слід дивитися».Захід був присвячений досвіду українських дітей, примусово переміщених до росії або на тимчасово окуповані території, – їхньому життю в ізоляції від родин, механізмам індоктринації та можливостям повернення. 💬У своєму виступі Ангеліна наголосила: повернення дитини – це не фінал історії, а її початок. Дитина може бути фізично в Україні, але ще довго не відчувати, що вона справді у безпеці. ☝Саме тому УМПД працює не лише над поверненням, а й над подальшою реінтеграцією – щоб дитина знову могла відчути себе дитиною.Що включає реінтеграційний супровід:➡️ психологічну підтримку після травматичного досвіду, втрат, страху та тиску;➡️ освітню інтеграцію – повернення до навчання й адаптацію до української освітньої системи;➡️ відновлення документів і правового статусу та юридичний захист у випадках примусової паспортизації/громадянства рф;➡️ повернення в сімейне середовище – возз’єднання з рідними або пошук сімейних форм виховання, якщо це неможливо.❗️Саме завдяки такому комплексному супроводу жодна дитина після повернення за підтримки УМПД не була влаштована до інституційного закладу – усі діти зростають у сімейному середовищі.Наймолодшій дитині на момент повернення було 8 місяців. І кожна з цих історій – не “про логістику”, а про довгий шлях від страху до відновлення.

Рішення щодо дітей і молоді часто ухвалюються без їхньої участі. Навіть тоді, коли ці рішення безпосередньо впливають на їхнє життя – від доступу до послуг до освітніх або соціальних програм.Щоб змінити цей підхід, Офіс дітей та молоді ДІйМО спільно з Українською мережею за права дитини підготували онлайн-посібник«Як залучати дітей і молодь із життєвим досвідом до ухвалення рішень, що їх стосуються» Це практичний інструмент для тих, хто працює над політиками, програмами чи послугами для дітей і молоді. У посібнику зібрано покрокові рекомендації:➡️як безпечно залучати дітей і молодь до процесів ухвалення рішень➡️як уникнути ризиків і не нашкодити під час участі➡️кого, де і як залучати залежно від життєвого досвіду➡️які формати та інструменти участі працюють на практиці➡️як аналізувати результати і зробити участь сталою частиною діяльності Посібник буде корисним органам влади та місцевого самоврядування, установам і організаціям, дорадчим органам – і всім, чия діяльність впливає на життя дітей і молоді. Як зазначає голова правління Української мережі за права дитини Дар'я Касьянова «Для дітей і молоді, які мають досвід втрати сім’ї та життя в інтернатних закладах, право на участь в ухваленні рішень має особливе значення: їхня участь змінює не лише окремі рішення, а й трансформує саму систему. Коли ми системно залучаємо цих дітей і молодих людей, ми створюємо політику не про них, а разом із ними. І саме ми, дорослі, відповідальні за те, щоб створювати умови для реалізації цього права — тоді послуги стають по-справжньому релевантними, а втручання — ефективними». 🔗Завантажити посібник можна за посиланням https://surl.lu/ktdlafℹПосібник створено в межах проєкту «Підтримка дітей і молоді з досвідомперебування в альтернативних формах догляду», що реалізується ЮНІСЕФ спільно з громадською спілкою «Українська мережа за права дитини» та Офісом дітей та молоді «ДІйМО» при Міністерстві соціальної політики, сім’ї та єдності України за фінансової підтримки Федерального міністерства економічного співробітництва і розвитку Німеччини (BMZ) через державний банк розвитку KfW, Європейського Союзу та уряду Швеції.Зміст посібника є винятково відповідальністю ГС «Українська мережа за права дитини» та Офісу дітей та молоді «ДІйМО». Він не обов’язково відображає позицію уряду Німеччини, Європейського Союзу, Швеції або ЮНІСЕФ.