Українка про українське | Ми зараз проживаємо унікальний досвід - ми набагато швидше дорослішаєм...

Logotipo de la comunidad de telegram - Українка про українське
2021-11-22

Українка про українське

Número de suscriptores:
1548
Fotos:
Enlaces:
97 
Categoría:
Blogs
Descripción:
Вітаю!👋 Мене звати Ксенія. Цей Telegram-канал про все українське, що мене цікавить та хвилює. Підписуйся💙💛 Для зв'язку📩: @ksu_cherniaieva

Canal Українка про українське - @ukrainian_about_ukrainian - №392

Ми зараз проживаємо унікальний досвід - ми набагато швидше дорослішаємо.І це ніби дає нам моральне право швидше приймати рішення та й загалом - жити сміливіше.Навіть коли реальної небезпеки війни немає (наприклад, в іншій країні), ми все одно відчуваємо - цей механізм запущено. Де б ви не проживали цю війну, щоб не пережили.Я від 24 лютого заблокувала кількох людей. І не тільки через позицію. Якщо бути до кінця чесною із собою - проблеми в спілкуванні з ними були й до того. Але я чомусь давала цим відносинам другий, п'ятий, сто двадцять п'ятий шанс. І коли сталося повномасштабне вторгнення я так чітко усвідомила, що хочу бути щасливою без ось цих "але". Без провини та сорому, без настанов і стереотипів, які більше не мають наді мною влади. Я так само чітко усвідомила (нарешті!), що не можу ні на кого повпливати, а отже - легше залишити цих людей. І я не маю пояснювати чому, достатньо того, що це мій вибір і я у ньому впевнена.Раніше саме усвідомлення (навіть не дія) зайняло б у мене значно більше часу. А зараз я як хірург - ріжу все, що псує і псуватиме надалі моє життя.До речі, в Анталії у мене було ще одне цікаве усвідомлення. Я знайшла квартиру, яку півтора року тому орендувала у відпустці. Біля неї є ресторан з неймовірним краєвидом на морське узбережжя.Колись я любила ходити сюди. Я пила тут турецьку каву і роздивлялася туристів. Тоді я була зовсім інша. Я мріяла пожити тут довше і мати роботу, яка дозволить мені подорожувати. Я не знала, як досягти цього і трохи сумувала, що скоро в мене літак до Києва...Зараз, коли я сиділа за тим самим столиком та дивилась на ці величні гори та море, я б навіть не впізнала себе ту. Скільки всього змінилося за цей час. Війна, зміни робіт, переїзд, психотерапія, зовсім інший погляд на світ. Цей ресторан і краєвид той самий - я зовсім інша.Я подорослішала за цей рік так, як не дорослішають і за десять. І  я щаслива мати це право на сміливі (часто болючі) рішення без відчуття провини чи сорому. Навіть попри війну. Я зараз дуже жива - у всіх значеннях цього слова.#турецькі_нотатки #хроніки_війни
838
23-01-19 18:46