Чи знаєш ти, якщо скласти папір навпіл 112 разів, то зможеш дістати до Всесвіту? Знаєш?Знаєш, дні й ночі складають тебе в орігамі й не дозволяють розкритися, бо більше восьми разів папір не складеш. Так написано в книгах із фізики. Маленька деталька — де не написано: «уявіть», лише нотатка: «запамʼятайте».Знаєш, мені замало бути фігурою, щоб літати, тому крок за кроком згорну вісім граней у літачок — і він полетить: віііііііуууууух!Відбери в мене знаки, щоб не записувати кожен недолік. Відбери в мене знаки, щоб я не міг прочитати літери на вагах.І не приписував маркером, що мене недостатньо лише через тіло.Відбери в мене знаки й пиши речення згідно з правилами. Обмежуй свій голос кількістю символів. Не пиши за полями, не плач над папером, бо твоє «я» почне розпливатися по щоденнику.Хоча, може, й так треба — писати про себе, зовсім не знаючи, де ти.Дай мені знак, щоб відчути твою емоцію, навіть якщо не знаю слів іншомовних. Зроби перший крок назустріч, щоб я міг бути вразливим у твоїх обіймах без потреби комусь щось доводити.Шурх, хруш, шурх — кожен на моєму папері залишив колір свого олівця.І як би далеко не летів мій літак, моє тіло, мій голос записує знаки й складає картинку зі слів: «Найпрекрасніша людина у світі — це ти!»І так білий колір розкриває крізь призму всі кольори свого спектру.Тому що : Н А Й П Р А РШ Е І КН Людина АС Це СА Ти!!! НР ІК Ш Е А Р П Й А Н Н Н Н І десятки: «Ні ти!» Пролунали у відповідь Від кожного такого листа@trembitaslay#трембіта