Ти як?

🗣 «По суті, цим рішенням суду не просто в України вкрали дитину, незаконно забрали, а у дитини забрали її ідентичність, забрали можливість вибору, забрали її коріння», – вважає представник українського омбудсмана в Італії Олесь Городецький, коментуючи справу про усиновлення італійцями 14-річного хлопця із Сумщини.Після початку повномасштабної війни Росії проти України цього підлітка разом з іншими вихованцями дитячого будинку евакуювали до Італії. Неповнолітнього українця прихистила місцева родина, яка на початку квітня, згідно з рішенням суду у справах неповнолітніх міста Лечче, отримала права на дитину.В офісі українського омбудсмана кажуть: це – незаконно і відбулося попри мораторій в Україні на міждержавне усиновлення, а також попри те, що в хлопця є родина в Україні і мама не позбавлена батьківських прав. Італійська родина вже змінила українському підлітку прізвище. Наступним кроком може стати отримання ним італійського громадянства.🔸 Що відомо про усиновлення італійцями підлітка з Сумщини – і чому цей випадок може стати прецедентом для масового усиновлення інших евакуйованих українських дітей в Італії, яким місцеві опікуни вже зробили статус політичних біженців – розповідаємо

🗣«Для людини конче необхідно бачити себе частиною суспільства, знати, хто ти, як ти допомагаєш, яка в тебе цінність. Перше, що ми зазвичай запитуємо у людей: «Чим ти займаєшся?». Якщо ти біженець, то часто відповідаєш: «Я вивчаю мову». Але і в цьому є ліміт. Або можеш говорити про себе в минулому: «Я колись займався журналістикою, бухгалтерією, фінансами, аудитом». Але і в цьому є ліміт.І в тебе ця ідентичність відпадає, і ти начебто в безпеці, але тобі погано. Пояснити це ти не можеш, бо в порівнянні з людьми, які в фізичній небезпеці, тобі начебто нема на що скаржитися. І одночасно тобі потрібно відбудувати ціле життя – ще й без гарантії, що не доведеться просто все кинути і знову поїхати».Українська психологиня Анастасія Арєф’єва, яка від початку повномасштабного вторгнення працює з українцями в Бельгії і вже консультувала близько 400 людей, в інтерв’ю проєкту Радіо Свобода «Ти як?» розповіла, з якими запитами до неї звертаються українці з тимчасовим захистом, як за роки великої війни змінилися їхні проблеми, чому життя в безпеці не скасовує посттравматичний стресовий розлад і почуття провини, хто хоче повернутися в Україну та що найбільше заважає людям інтегруватися.

🔴 «Газпром» і «Роснефть» пов’язані з депортацією й індоктринацією українських дітей – Єльський університет🔸У звіті Лабораторії гуманітарних досліджень йдеться, що компанії причетні до перевезення і політичної індоктринації щонайменше 2158 українських дітей із окупованих територій у 2022–2025 роках. Дослідники встановили щонайменше шість таборів у Росії та на окупованих територіях, куди вивозили дітей.🔸Дочірні структури і профспілки «Газпрому» допомагали організовувати транспорт, надавали ваучери до таборів і сприяли заходам із так званого «перевиховання», що включали просування проросійських наративів, йдеться у звіті. У деяких випадках дітей залучали до мілітаризованої діяльності, яку описували як «патріотичне виховання».🔸У доповіді також ідентифіковано 44 пов'язані організації, більшість із яких не перебувають під санкціями. Дослідники наголошують, що участь великих держкорпорацій РФ свідчить про системний характер кампанії, яка виходить за межі державних структур. Висновки вже передані американським урядовцям і Конгресу США.❤️Радіо Свобода. Підписуйтесь

🗣«Завіса піднімається. Стоїш, а на тебе всі дивляться. Ти тремтиш, але тремтіння поволі минає. Коли я згадую театр, я згадую ці моменти», – розповідає акторка Дарʼя Мога про роботу в Маріупольському драмтеатрі, будівля якого рівно 4 роки тому була знищена в результаті російського авіаудару. Жінка народилася, виросла і працювала в Маріуполі, зустріла там повномасштабне вторгнення.Зараз Дарʼя живе разом з донькою в Італії, де працює на чотирьох роботах. Як їй вдалося продовжити займатися творчістю в еміграції, пережити смерть близької людини і яким вона пам’ятає закулісся знищеного театру? Про це акторка розповіла проєкту Радіо Свобода «Ти як?». ℹ️Будівля драмтеатру в Маріуполі була зруйнована 16 березня 2022 року в результаті авіаудару армії РФ. Вона обстріляла будівлю, незважаючи на напис «Діти», який люди розмістили на площі перед театром, аби позначити його як цивільний об’єкт укриття. Точна кількість жертв бомбардування остаточно не встановлена. Спершу офіційна влада Маріуполя заявляла про близько 300 загиблих, а журналісти Associated Press, провівши детальне візуальне розслідування, припустили, що число жертв могло сягати 600 осіб і вище.

🗣 «Чи працюєте взагалі? Чи отримуєте якісь виплати від РФ?» А що, не видно, що вона не працює? Уже ледь ходить під руку зі мною. Я не втримала й запитала: «А хто там живе – вони ж отримують дві пенсії. То з ними як бути?» – розповідає Олена Сугак із Маріуполя.Її 86-річна мама – одна із тих переселенців, хто не отримав пенсію у січні. За даними Міністерства соціальної політики України, таких було 337 тисяч осіб. Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець заявив, що багато людей дізналися про нові вимоги – пройти фізичну ідентифікацію та/або повідомити фонд про те, що не отримують виплат від Росії – вже після того, як не отримали виплат. Він наголосив, що чимало пенсіонерів не мають смартфонів, не користуються цифровими сервісами, та й «не повинні доводити державі те, що вона може перевірити сама».Проєкт Радіо Свобода «Ти як?» зібрав відому інформацію про ситуацію та розповідає історії переселенців, яким для проходження ідентифікації довелося виходити на зв’язок із фронту або годинами чекати в черзі до відділення Пенсійного фонду.

🗣 «Навіть коли єдиним способом залишався шлях через Росію і Білорусь, ми все одно вивозили людей. Окрім цього, ми їхали туди, куди не їдуть ні волонтери, ні Червоний Хрест – ніхто», – розповідає громадська активістка та культурна менеджерка Діана Берг.Активісткою Діана стала в Донецьку, розпочавши організацію проукраїнських мітингів ще у 2014-му. Під час війни вона двічі втратила дім і мистецьку платформу.Каже: їй пощастило виїхати з окупованого Маріуполя у перші тижні російського повномасштабного вторгнення, оскільки на блокпостах військові РФ ще не мали списків «небажаних», до яких належала й вона.На підконтрольній Україні території Діана відновила культурні проєкти. Один із них – онлайн-музей спогадів про Маріуполь. Разом із чоловіком та волонтерами вона також почала евакуйовувати людей з окупації. А почалося усе з вивезення рідних. За майже чотири роки подружжю вдалося вивезти близько п’яти тисяч людей та ще декілька сотень тварин.Про те, як їм вдається те, що виглядає неможливим, подружжя переселенців розповіло проєкту Радіо Свобода «Ти як?».

🗣 «Думали, що напали росіяни»: блекаут у Берліні – німці налякані, українці відкрили пункт незламностіЧетвертий день один із районів столиці Німеччини перебуває в блекауті через підпал кабелів на електростанції. Заяву про причетність до підпалу оприлюднило ліворадикальне угрупування. Наразі триває слідство.«Німці сказали, що в нормальній ситуації цей ремонт тривав би чотири-п’ять тижнів. Українці пишуть у соцмережах, що в нас енергетики під обстрілами ремонтують – і люди мають світло, тепло. І жартують, що треба наших людей сюди привезти, щоб вони тут їх навчили», – розповідає Оксана Орел, яка знайшла прихисток у Берліні після початку широкомасштабного вторгнення. Хтось із місцевих залишається вдома й освітлює кімнати свічками, хтось їде до знайомих або йде до аварійних пунктів. Тим часом українські біженці організували пункт незламності, де можна підзарядити гаджети, зігрітися та випити гарячого чаю. Своїм досвідом життя під час блекауту в Німеччині українці поділилися з проєктом Радіо Свобода «Ти як?».

❗️❗️❗️❗️Психотравми дітей на окупованих територіях ДонбасуУ розпорядженні «Системи» – проєкту розслідувань телеканалу «Настоящее время» та російської служби Радіо Свобода – опинилася збірка наукових праць російських дослідників, які провели анкетування дітей в окупованій Станиці Луганській та виявили підвищений рівень невротизації – наслідки десятилітньої війни, що стала для місцевих майже рутиною.Головне:🔺 Російські дослідники анкетували 519 дітей у окупованій Станиці Луганській та зафіксували підвищену невротизацію – наслідок десяти років війни.🔺 Психологи, опитані «Системою», критикують дослідження за неетичність і відсутність контрольної групи та нагляду етичного комітету.🔺 Українські спеціалісти наголошують: тестування дітей у зоні боїв має відбуватися лише у безпечних умовах і з фокусом на підтримку, а не на травму.🔺 Порівняння з іншими російськими дослідженнями показує суперечливі результати: у волгоградських школярів деякі показники гірші, ніж у дітей зі Станиці Луганської.🔺 Українські психологи, які працюють у прифронтових районах, фіксують значно вищі рівні депресії та розладів сну серед дітей – до 65–70%.🔺 Експерти пояснюють різницю використанням невідповідних російських інструментів оцінки, які не виявляють гострий стрес війни.🔺 ПТСР у дітей часто проявляється вже після евакуації, коли вони опиняються у безпечних умовах. Психіка під час бойових дій може тимчасово «мобілізуватися».❤️Радіо Свобода. Підписуйтесь

🏆73-річна волонтерка з Донеччини стала лауреаткою чеської премії «Пам’ять народу».  Надія Калінченкова десять років допомагає українським військовим та переселенцям.Надія Калінченкова народилася у Глухові на Сумщині, звідки родина переїхала на Донеччину. Вона закінчила Краматорський індустріальний інститут, після якого працювала інженеркою. У 2014 році долучилася до волонтерського руху «Краматорські бджілки», де допомагає плести захисні сітки для українських Сил оборони.Волонтери, коли плетуть сітки, ніколи не говорять про смерть, розповіла Надія Калінченкова проєктові Post Bellum, який збирає архів усних історій.«Тут ви повинні бути налаштовані тільки на захист, тільки позитивно, щоб цей позитив через наші сіточки передавався нашим хлопцям. Передавався через ті шкарпетки, що ми вʼяжемо, через ті коцики, які на сидіння робимо, через ті ковдри, через рукавички снайперські, що вʼяжемо. Ми робили кікімори. Щоб тільки позитив, що це людина надягає цю кікімору, людина під цією сіточкою ховається. Хай вона буде дійсно захистом її», – говорить волонтерка. ℹ️Премію «Пам’ять народу» мають вручити сьогодні ввечері під час урочистої церемонії у Національному театрі в Празі за участі президента Чехії Петра Павела. 17 листопада в Чехії відзначають День боротьби за свободу і демократію.  Post Bellum – це чеська неприбуткова організація, яка займається документуванням історичної пам’яті ХХ століття.

💬«Якщо я вже тут понад три роки, то не хочу пасти задніх. Я б не могла подумати, що буду викладати німецьку іноземцям. А у мене зараз учні з 37 країн», – розповідає Марічка Копанишин, яка після початку повномасштабної війни переїхала до Німеччини.Там дівчина пройшла курси німецької й у 23 роки почала викладати мову для підлітків-мігрантів. Каже: нині 80% її учнів – українські біженці. Хтось уже адаптувався і планує продовжити навчання в Німеччині, хтось вивчає мову, щоб вступити до університету в інших країнах, а хтось чекає повноліття й, попри заперечення батьків, повертається додому.ℹ️Саме міграція молоді з України після початку широкомасштабного вторгнення допомогла ФРН утримати показники молодого населення, повідомили у Федеральному статистичному відомстві. Нині частка людей віком 15-24 роки в країні становить близько 10%. Це один з найнижчих показників у Європі.Про шлях від мігрантки до вчительки та спостереженнями за школярами з України Марічка поділилася з проєктом Радіо Свобода «Ти як?».