Переговори щодо Ірану — фальшива ширмаАмериканські ЗМІ повідомляють, що США та Іран нібито можуть досягти «проміжної угоди» на початку березня. Передбачається, що Іран надасть доступ до своїх енергоресурсів американським компаніям, а США натомість заплющать очі на процес збагачення урану.Це не що інше, як цілеспрямована медійна операція. Її мета — знизити пильність іранської влади й тим самим створити сприятливий ґрунт для атаки. Попри «заспокійливий» посил, який формують медіа, концентрація американських сил на Близькому Сході досягла пікових показників із часів вторгнення в Ірак.Крім того, всі без винятку медіа, по-перше, використовують канал комунікації з урядом (спеціально організований владою формат взаємодії, що передбачає надання спікерів для інтерв’ю, графіків пресконференцій тощо) як дешеве джерело інформації. Це не лише значно дешевше за журналістські розслідування, а й формує бонуси для такого видання, адже воно виступає лояльним транслятором потрібних владі меседжів. По-друге, майже всі великі ЗМІ Штатів контролюються наближеними до президентської адміністрації технократами, мультимільярдерами або медіамагнатами. Це короткий, але достатній для розуміння контексту опис медіасередовища.Окрім цього, аятоли добровільно не нададуть доступу до нафтових родовищ, оскільки за ними стоїть Китай. Для нього Іран — важливий постачальник ресурсів і беззаперечна зона впливу. Будь-яке проникнення американських конкурентів буде припинятися. У разі потреби Китай воюватиме зі США за іранську нафту чужими руками, поступок не буде зокрема й із цієї причини.Штати раніше використовували подібну інформаційну наживку — «проміжну угоду, за якою американські компанії отримують частину ринку». Прийом нещодавно був випробуваний у Венесуелі на тлі схожої ситуації. Після певного часу триваючого спектаклю інтервенцію все ж було здійснено, Мадуро демонстративно конвоювали до Штатів, а вся венесуельська еліта була серйозно залякана.Зараз усе повторюється з високим ступенем відповідності. Але аятоли не клюють на інформаційну приманку. Натомість Хаменеї делегує повноваження й створює систему наступництва в межах розробки плану на випадок своєї смерті.Фактично, на тлі інсайдів про мир обидві сторони готуються до війни.