Хоч термін модний і вдалий, внесу пояснення — це не щось самостійне. Це, всього-навсього, медійна повістка, але керована. Вона пояснює події через призму інтересів еліти. Тобто, це лише інструмент, але він чітко показує, куди дує політичний вітер.Період сольної гегемонії США завершився, зростання сфер впливу Китаю відбувається пропорційно зростанню його ВВП. У силу обмеженості земної кулі, будь-який «+» у балансі Китаю — це «-» США — гра з нульовою сумою.Тому під лозунгами «Make America Great Again» (що тиражуються через ЗМІ американських мультимільярдерів, тісно пов’язаних із держапаратом США — той самий інжиніринг повістки) розкручується ВПК. Тому США і ставлять Європу на місце України — Америка займається Китаєм, поки Європа захищає фланг.Результат політики дистанціювання від української війни — спровокований проєкт європейського переозброєння з центром у Німеччині та бюджетом у 1 трлн євро. Він точно збігається з наміром — реабілітація європейського експансіонізму. Тепер вся медійна політика заточена на виробництво індульгенції милітаризму та затемнення примари світової війни, яку він підпалив.Ризики у боротьбі з Китаєм величезні, а ставки високі, звідси й така поспішність і різкість Трампа в порядку підготовки до моменту Х — переговори щодо України (насправді, щодо виходу Росії з китайського альянсу) форсуються, а інший ключовий союзник Китаю — Іран — піддається масовим атакам, як військовим, так і гібридним.Зростання ж Китаю відбулося саме завдяки тому самому вільному ринку, на який тепер накидають хулу республіканці. Але це не означає, що ринок працює неправильно. Це загалом пухке формулювання — «правильно» чи «неправильно». Ринок або є, або його немає.США у свій час зайняли передову позицію серед капіталістичних країн саме відповідно до законів ринку, випередивши Британську імперію.Проте монополія, якою була Британія, а зараз стали США, завжди втрачає перевагу через внутрішню деградацію, даючи можливість вирватися більш «свіжим» гравцям. Які пізніше кидають виклик світовій монополії, як це було з Німецькою імперією у ХХ столітті та з Китаєм сьогодні. Історія повторюється у вигляді спіралі — аналогія з минулим століттям напрошується сама собою.Тому ідеологічна реальність Америки будується навколо утилізації догм лібералізму, насадження нових, співзвучних воєнному часу консервативних поглядів: традиційна сім’я — висока народжуваність — широкий мобілізаційний ресурс; ізоляціонізм — реорганізація промисловості — забезпечення потреб ВПК; репресії проти так званого deep state — легалізація консолідації влади та довільного використання силових структур — готова диктатура під воєнний час.Заява Рубіо добре підсвічує трансформацію ідеологічного консенсусу від «ліберального, правового та політкоректного» до радикального, мілітаристського та шовіністського. І відмінно показує, що таке «ідеологічний інжиніринг», повістка якого змінюється так швидко, як змінюються цілі еліт.