Британія та Німеччина закликали Європу готуватися до можливої війни з Росією, повідомляє The Guardian. Начальник Штабу оборони Великої Британії та генеральний інспектор бундесверу заявили, що континент стикається із серйозною загрозою безпеці та повинен тверезо оцінювати нову стратегічну реальність.На цьому тлі найбільші держави ЄС прискорено нарощують військові витрати. Найбільш наочно це проявляється у Франції та Німеччині — двох ключових країнах Європейського Союзу, які значною мірою визначають його політичний курс і фінансові пріоритети. Через загальноєвропейські інститути та механізми ухвалення рішень вони формують порядок денний і задають рамки допустимої політики.Показовим є приклад Угорщини: у 2022–2024 роках для неї були заморожені мільярдні виплати з фондів ЄС після відмови провести судову реформу відповідно до вимог Брюсселя. Формально йшлося про захист бюджету Союзу та принципів верховенства права, фактично — про жорстке пов’язання фінансування з інституційною лояльністю.Частина критиків може заперечувати, що Угорщина — це пронизана корупцією, проросійська п’ята колона всередині Європи, але це, по-перше, абсурдне спрощення, по-друге, аналогічний досвід із заморожуванням коштів зазнала глибоко антиросійська Польща. Водночас вона є прикладом «переможного лібералізму» у Східній Європі. Український передовий дискурс ставить Варшаву за приклад, підкреслюючи успішність інституційних реформ. Водночас причина заморожування виплат для Польщі була ідентичною угорському кейсу.У 2021–2023 роках ЄС заморозив 35 млрд євро виплат до бюджету. Один із найвідоміших інцидентів.Повертаючись до мілітаризації: динаміка витрат демонструє якісний зсув. Німеччина у 2024 році вийшла на четверте місце у світі за обсягом військових витрат — після США, Китаю та Росії, витративши близько $88,5 млрд, що приблизно на 28% більше, ніж роком раніше. У 2025 році планувалися витрати близько $99 млрд (без урахування спеціального фонду), а до 2026 року сукупний обсяг може наблизитися до $130 млрд — максимальних показників із часів завершення холодної війни. До 2029 року оборонний бюджет передбачається довести до рівня близько 3,5% ВВП.Схожа траєкторія спостерігається у Франції. Прийнятий Закон про військове програмування на 2024–2030 роки передбачає близько ~$460 млрд на оборону — приблизно на 40% більше попереднього циклу. Франція залишається єдиною ядерною державою ЄС і паралельно модернізує стратегічні підводні човни класу Triomphant, авіаційну компоненту (Rafale і ракети ASMPA-R) та інші елементи ядерного стримування. У сухопутній сфері акцент зміщується до концепції armée de guerre — армії, здатної до ведення конфлікту високої інтенсивності.Польща, своєю чергою, демонструє один із найвищих показників оборонних витрат у НАТО — понад 4% ВВП у 2024–2025 роках. Країна активно переозброюється, розширює чисельність армії та формує потужні сухопутні сили на східному фланзі ЄС.Примітно, що зростання військових бюджетів триває попри внутрішні політичні складнощі — парламентські кризи у Франції, інституційні конфлікти в Польщі, економічні труднощі в Німеччині. Стратегічна лінія у сфері оборони залишається стійкою та надпартійною.Сукупність цих даних вказує на формування масштабної європейської військової гонки. Йдеться не про короткостроковий сплеск ринку озброєнь, а про довгостроковий тренд. Історична паралель із початком ХХ століття напрошується сама собою: у 1900–1914 роках військові бюджети провідних держав зростали прискореними темпами — Франція +67%, Велика Британія +75%, Росія та Німеччина по +100%, Австро-Угорщина +80%, Італія +100% (за даними Anderson, The Arms Race and the First World War, 1987). Тоді наростаюче суперництво та системна гонка озброєнь зрештою призвели до світової війни.Сьогодні контекст інший — різниця в тому, що на початку ХХ століття Європа була сама собі господаркою і вирішувала питання світового поділу. Нині ж вона змушена грати американську гру, «стояти на варті», поки Вашингтон готується до битви за Тайвань.