Що з економікою?

Чому Росія поки що НЕ виграє від війни в Ірані?За перші 4 тижні блокування Ормузької протоки росіяни додатково заробили $2–4 млрд. Але йдеться скоріше про зменшення мінусу. Про це у нашому подкасті «Що з економікою?» розповів уповноважений президента з санкційної політики Владислав Власюк.«Наша приблизна оцінка — $2-4 млрд— це плюс до того, що вони заробили б без цих змін. При цьому 一 це, скоріше, зменшення мінуса. По-перше, у лютому вони заробили $9 млрд — це найменша цифра з початку повномасштабного вторгнення. Вони зараз вибираються з цього мінуса, але не переходять у суттєвий плюс. Той же жовтень — це було $14 млрд. Суттєва різниця. І до цих 14 мільярдів вони все одно не доходять, навіть за умови сприятливої для них кон’юнктури, що склалася.По-друге, є така відповідь потенційним заробіткам Росії у вигляді кінетичних санкцій (удари українських безпілотників по нафтогазовій інфраструктурі РФ). Якщо ви звертали увагу, то за останні два тижні експорт з портів на Балтійському морі — Усть-Луга і Приморськ — скоротився. Кількість танкерів, які заходять у порт, скоротилась, і відповідно обсяги експорту нафти та нафтопродуктів скорочуються. Тому я думаю, що нам в цілому вдасться компенсувати цю сприятливу для РФ кон’юнктуру нашими кінетичними санкціями по Балтиці». Також у подкасті Владислав Власюк спростовує тезу про те, що скасування санкцій проти Росії нібито збалансує ціни на ринку нафти:«Ормузька протока — це 30–35% світового експорту нафти і нафтопродуктів морем. Росія — це 4–5% світового експорту нафти і нафтопродуктів морем. Що підштовхує нас до двох логічних висновків.Висновок №1: спроба тимчасово зняти санкції з російської нафти з аргументацією, нібито це допоможе збалансувати ціну на ринку, не витримує перевірки простою арифметикою. 5% — це набагато менше, ніж 30%, відповідно це не врятує від суттєвої волатильності на ринку нафти. З іншого боку, ще одна цифра — 2%. Це обсяг російської нафти, що експортується з балтійських портів, по відношенню до світового ринку. Тобто Балтика — це 2% світового експорту. Це так само ніяк критично не впливає на ціну і не дозволяє суттєво компенсувати дефіцит у 30%. Відповідно, якщо хтось буде казати, що Україна своїми кінетичними санкціями по Балтиці поглиблює дефіцит нафти на світовому ринку, — перепрошую, але 2% і 30% — це речі, які навіть порівнювати некоректно. Тому якщо хтось хоче поговорити про дефіцит — будь ласка, розблокуйте Ормузьку протоку». 👉 Більше про це 一 у нашому подкасті «Що з економікою?».   🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

Народжуваність в Україні стрімко знижується 一 що з цим робити?За оцінками ООН, в Україні у 2023 році в середньому одна жінка народжувала одну дитину при нормі відтворення населення у 2,15. В ЄС цей показник — 1,4, у Китаї — 1, у США — 1,6. В африканських країнах все набагато краще, але народжуваність все рівно йде на спад.Старіння населення з часом стає тягарем для економіки, якщо не залучати до ринку праці людей старшого віку. Їхні знання і соціальний капітал не можна ігнорувати, і це визнають також і українські роботодавці.Про це ми говорили у новому випуску подкасту «Що з економікою?» з Еллою Лібановою, директоркою Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М. В. Птухи.«Де-факто люди будуть працювати довше. По-перше, хочуть і можуть. Змінюється економічна структура економіки, змінюються вимоги до робочої сили, все більше значення набувають кваліфікація, здатність виконувати нефізичні функції, і там якраз люди старшого віку можуть себе знаходити. По-друге, в Європі є термін «срібна економіка». Проблема демографічного старіння — це не українська проблема. Вони це розуміють і намагаються залучити якомога більше людей старшого віку до роботи». При цьому, перспектив для підвищення пенсійного віку, за словами пані Лібанової, зараз немає.«У чоловіків перед війною середня тривалість життя при досягненні 60 років була десь (плюс) 14 років. Це вже на межі, ми ж не можемо допускати того, щоб людина виходила на пенсію і на другий день помирала. Тому я не бачу зараз перспектив підвищення пенсійного віку.(...) всі абсолютно речі йдуть до того, що люди будуть працювати довше. Я не знаю, до 70, може до 90 —  побачимо. Але я ще раз кажу, це не буде йти примусово. Тим більше що, чесно кажучи, можна це зробити, не підвищуючи пенсійний вік прямо. Можна підвищувати необхідний страховий стаж». 👉 Більше про це 一 у нашому подкасті.🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram  

⚡️ Шукаємо молодшого економістаЩо входить до обов’язків:• участь у дослідницьких проєктах — від планування до реалізації;• критичний аналіз якості даних та їх обробка;• робота з економічною статистикою — національною та міжнародною;• аналіз питань економічної політики та підготовка пропозицій щодо її вдосконалення;• написання аналітичних матеріалів: публікацій, звітів, політичних записок.Ми шукаємо фахівця, який:• має вищу освіту або навчається на останніх курсах у галузі економіки;• розуміє макроекономічні принципи та поділяє цінності вільної економіки;• комфортно працює як в команді, так і самостійно;• досвідчений користувач MS Word, MS Excel, MS PowerPoint; знання R, Stata чи SPSS буде плюсом;• вільно володіє українською та англійською мовами.Ми пропонуємо:• гідні умови праці, можливість працювати як в офісі, так і віддалено на повну/неповну;• участь у покращенні економічної політики та розвитку критичного мислення громадян;• можливість особисто долучитися до формування та втілення економічних реформ в Україні;• широкий спектр напрямків роботи, підтримка творчих ідей та ініціатив.Чекаємо на ваші резюме та супровідні листи: [email protected]🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

7-8 квітня Рада розглядатиме пакет зобов'язань перед міжнародними донорамиНагадаємо, що через невиконання умов програм Ukraine Facility та Світового банку Україна ризикує не отримає $7,5 млрд та $3,35 млрд відповідно.Далі детальніше наша позиція по кожному з цих законопроєктів: ✅ оподаткування доходів від продажу товарів і послуг через маркетплейси та сервіси на кшталт OLX, Rozetka, Uber, Glovo.▪️ Формально вже зараз доходи від надання послуг та продажу товарів онлайн підпадають під загальні правила оподаткування з ставкою 23% (18% ПДФО +5% військовий збір). Також існує обов’язок подавати податкову декларацію. Очевидно, що цього майже ніхто не робить.▪️ Водночас у межах європейського підходу (DAC7) платформи почнуть передавати податковим органам інформацію про доходи користувачів 一 як українські, так і іноземні. Тобто ці доходи стають видимими, і система все одно потребує зрозумілих правил.▪️ З-т передбачає знижену ставку 10% (5% ПДФО + 5% військовий збір) замість чинних 23%. Податковими агентами стануть самі платформи 一 вони сплачуватимуть податки за користувачів, щоб людям не доводилось робити це самостійно.▪️ Важливо, щоб ці правила охоплювали не лише послуги, а й товари. Якщо товари не врегулювати, ці доходи просто підпадатимуть під старі правила 一 23% податку і декларація навіть для дрібних продажів. У результаті людина формально має платити повну ставку навіть за продаж особистих речей. Саме тому важливо одразу закласти і товари 一 з чітким неоподатковуваним порогом (€2000 на рік) і пільговою ставкою вище нього. Це дозволить захистити людей і зробить правила справді працюючими.Ми писали: https://t.me/thinktankces/3055   🟡 Оподаткування посилок до €150 (виняток лише для подарунків між фізичними особами вартістю до €45)▪️ Вирівнювання конкуренції. Імпорт без ПДВ підриває позиції легального бізнесу, який продає в Україні товари з податком.▪️ Закриття схем ухилення. Пільгу використовують для масового імпорту через фізосіб і подальшого продажу без ПДВ → формується тіньова модель торгівлі.▪️ Водночас реалізація цих змін потребує належної технічної та операційної готовності митниці 一 зокрема інформаційних систем і процедур обробки 一 для ефективного опрацювання відповідного потоку міжнародних поштових та експрес-відправлень.Ми писали: https://t.me/thinktankces/2743 ❌Військовий збір:▪️ це додаткове навантаження на “білі” зарплати;▪️ стимулює вихід у тінь;▪️ гірший інструмент, ніж, наприклад, ПДВ, бо не охоплює тіньову економіку.Ще у 2024 році, коли підвищували військовий збір, ЦЕС виступав проти цього і пропонував більш вдалі альтернативи, зокрема підвищення ставки ПДВ.🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

0 з 10: Україна не виконала жодної з пріоритетних реформ на шляху до членства в ЄСКоаліція з восьми аналітичних центрів і організацій оприлюднила експертну оцінку виконання пріоритетних реформ на шляху до членства України в ЄС. Вердикт: прогрес – майже нульовий.Йдеться про 10 пунктів плану віцепрем’єра Тараса Качки та єврокомісарки Марти Кос, виконання яких є умовою вступу до ЄС. ❗️Коаліція експертних організацій, в яку входить і ЦПК, оцінила виконання цього плану реформ на 9% зі 100 можливих. Вочевидь, збереження такої динаміки означатиме повний провал плану. Але президент Володимир Зеленський розповідає, який поганий ЄС, що не дотримується обіцянок. Нагадуємо, що Україна також має виконувати свої обіцянки. Тим більше, що реформи повністю підтримуються українським народом і потрібні в першу чергу для всієї країни. Тобто, майже для всієї. Міндічам та іншим друзям президента вони точно не потрібні. 👉 Розширений звіт виконання вимог: https://cutt.ly/ztS847oV👉 Cтаття Сергія Сидоренка на цю тему: https://www.eurointegration.com.ua/articles/2026/04/6/7234803/Підписатись | Підтримати нас

Політика закрита для тих, хто не має додаткових джерел доходу. Це ненормально для демократичної системи. Виконавчий директор ЦЕС Гліб Вишлінський в інтерв'ю Par.in.ua (медіаресурс, присвячений реформі державного управління) про те, як державі конкурувати за таланти з бізнесом. Зібрали для вас кілька тез із розмови:▪️  Як рівень зарплат впливає на те, хто приходить на державну службу, і хто з неї йде?«У системі зберігається висока частка доплат за вислугу років. Старші працівники більшою мірою задоволені нинішньою моделлю. Вони менше порівнюють себе з приватним сектором і, найімовірніше, взагалі ніколи, або дуже давно, там не працювали, та не уявляють, який рівень оплати є на ринку.Проблема виникає тоді, коли державі потрібно оновлення. Людина з приватного сектору, яка готова перейти на державну службу, приходить лише на базову ставку. Якщо вона звикла до нормального ринкового доходу, цілком природно виникає запитання: «навіщо мені це потрібно?»Людина не розуміє, скільки реально отримуватиме, а надбавки, премії, додаткові виплати залежать від багатьох чинників і виглядають непередбачувано». ▪️  Якщо порівнювати рівень оплати праці в державному та приватному секторах, де розриви найбільш відчутні, а де держава навіть випереджає бізнес?«Не на всіх посадах держслужби є відставання від приватного сектору. На рівні місцевих і районних адміністрацій, серед головних спеціалістів – тобто на неуправлінських посадах – оплата місцями до війни була навіть вища, ніж у приватному секторі. Однак із підвищенням рівня посади цей розрив починає зростати. Найбільший він на рівні центральних органів виконавчої влади, міністерств і керівних позицій. Виходить парадокс: держава фактично переплачує за частину низових посад, які не є стратегічно важливими для розвитку країни, умовно кажучи, за головного спеціаліста районної адміністрації. Але не готова гідно платити фахівцю, який, наприклад, керує головним бюджетним департаментом Мінфіну і формує державний бюджет. Бо суспільство реагує емоційно на високі зарплати посадовців, навіть якщо йдеться про найважливіший для країни 1% з них». ▪️  Як має визначатися рівень оплати праці міністрів і народних депутатів?«Це одна з найбільших проблем. Виходить, що політика фактично закрита для тих, хто не має додаткових джерел доходу. Це ненормально для демократичної системи. Тут потрібне політичне рішення, але спиратися воно має на об’єктивні розрахунки. Спершу треба визначити вже згаданий “гігієнічний мінімум”, тобто дохід, який забезпечить людині на політичній посаді більш-менш комфортний рівень життя.Звісно, корисно орієнтуватися на рівень оплати у приватному секторі, хоча пряме порівняння не завжди коректне. У когось під управлінням сто працівників, а в когось – десятки тисяч, як у великій корпорації типу DTEK. Що точно потрібно зробити – це запровадити механізм автоматичного перегляду рівня оплати, подібний до індексації пенсій. Наприклад, коли підвищення розраховується як поєднання двох показників: інфляції та зростання середньої зарплати по країні». 🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

Частка бізнесу, що вважає корупцію критичною проблемою, скоротилася до 65%Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) опублікувало щорічне дослідження про сприйняття поширеності корупції в Україні. 72,2% населення назвали корупцію другою основною проблемою України (після війни). Серед бізнесу цей показник знизився з 76% у 2024 році до 65% у 2025-му. Корупція поділила друге місце в рейтингу найбільш болючих проблем з міграцією населення, що непокоїть бізнес в умовах дефіциту персоналу.1️⃣ Лідером за поширеністю корупції для бізнесу у 2025 році вперше стала сфера будівництва та земельних відносин, де про корупційний досвід заявили 34,6% респондентів. 2️⃣ На другому місці опинилися послуги енергетичних компаній (підключення та обслуговування мереж) із показником 31,7%, який залишається стабільно високим із 2021 року. 3️⃣ Третю позицію займає сфера забезпечення правопорядку (діяльність правоохоронних органів) із показником 26,8%, тобто без значних змін порівняно з минулим роком.4️⃣ Митниця вперше за весь час спостережень змістилась з першого місця за рівнем корупційного досвіду: показник знизився до 21,8% після близько 35% у 2022–2024 роках.В інших галузях статистично значущої динаміки не було. Рівень поширеності корупціїу сфері державного регулювання становить 17,6%. У сфері оподаткування, з якою підприємці взаємодіють найчастіше, про корупцію повідомили 15% опитаних. 🧑‍⚖️ У судочинстві цей показник склав 13,9%. ⬇️ Найнижчі рівні корупційного досвіду були зафіксовані у нових досліджуваних сферах, а саме відновленні України (12,7%) та публічних закупівлях (12%).🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

«Ситуація з бюджетом критична, у квітні вирішальні голосування» Про це вчора на нашій події розповів Андрій Мотовиловець, перший заступник голови фракції "Слуга народу".Нагадаємо, що щомісяця консорціум RRR4U* моніторить виконання умов МВФ та ЄС, під які підв’язана фінансова допомога Україні. Через невиконання умов програм Ukraine Facility та Світового банку Україна ризикує не отримає $7,5 млрд та $3,35 млрд відповідно.«Вихід я бачу наступний: у квітні у нас наступне засідання 7-10 числа. На 7-8 буде виставлено виключно закони, пов’язані з Facility, МВФ і Світовим банком. Ми постараємося проголосувати всі готові проєкти до другого читання. 28-29 квітня ми будемо голосувати всі другі читання, які будуть підготовлені.Я буду просити вас вплинути на кожного депутата, якого ви знаєте особисто, для того, щоб він проголосував кожен закон, який включений на ці два дня.(...) Мені відверто досить страшно за те, що може відбуватися, якщо ми не проголосуємо і не отримаємо кошти», 一 додав Мотовиловець. Водночас Рада не готова голосувати за запровадження ПДВ для ФОПів.«Ми зараз не готові голосувати по питаннях ФОПів, які пов’язані з МВФ, тому що хочемо бачити розрахунки впливу — на яку кількість людей це вплине і які альтернативні зміни до Податкового кодексу можливі», 一 каже Мотовиловець. Мотовиловець додав, що головне завдання парламенту зараз 一 ухвалити ті законопроєкти, які вже подані та готові до другого читання: щодо військового збору та оподаткування цифрових платформ та міжнародних посилок.👉 Подивитися презентацію з оглядом усіх невиконаних маяків та потенційних втрат можна за посиланням. Запис події 一 тут.Захід відбувся за підтримки Міжнародного фонду Відродження.*RRR4U (Resilience, Reconstruction and Relief for Ukraine) — це консорціум чотирьох українських організацій громадянського суспільства: Центр економічної стратегії, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій, Інститут аналітики та адвокації та DiXi Group. 🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

Чи дійсно в України закінчуються кошти і який вихід?Три дні тому в Bloomberg вийшов матеріал, що в України можуть закінчитися гроші для оплати цивільних видатків та фінансування війни уже в червні. Усе через затримку з великим кредитом від ЄС на €90 млрд, який блокує Угорщина.За словами високопоставленого співрозмовника з уряду у матеріалі Економічної правди навіть у разі зняття угорського вето, перші кошти в межах кредиту ЄС на €90 млрд надійдуть до українського бюджету у кращому разі у червні. Чи зможе Україна втриматися до надходження зовнішнього фінансування залежить значною мірою від подолання внутрішньополітичної кризи. Про неї більше ми писали тут.Уряд подав на розгляд Радитри окремих 一 про посилки, онлайн-платформи та військовий збір. Вимогу МВФ про запровадження ПДВ для ФОПів уряд взагалі вирішив не виносити на розгляд парламенту.👉 Детальніше про це будемо говорити вже завтра 一 31 березня о 16:00 на події спільно з колегами RRR4U. Запрошені спікери: ▪️ Ярослав Железняк, народний депутат, Перший заступник голови Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики;▪️ Дарія Марчак, Заступниця Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України;▪️ Бенуа Меснар, голова відділу економічної та секторальної політики Служби України, DG ENEST, Європейська Комісія;▪️ Андрій Мотовиловець, народний депутат, Член Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики;▪️ Представники МВФ; (участь уточнюється) Реєстрація на захід 一 за посиланням. Захід відбувається за підтримки Міжнародного фонду Відродження.RRR4U (Resilience, Reconstruction and Relief for Ukraine) — це консорціум чотирьох українських організацій громадянського суспільства: Центр економічної стратегії, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій, Інститут аналітики та адвокації та DiXi Group.RRR4U щомісяця випускає моніторинг виконання Україною умов ключових міжнародних програм фінансування з МВФ та ЄС. Ознайомитися з підсумками попередніх випусків можна на сайті консорціуму – https://rrr4u.org/🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

7 книжок, які радить заступник виконавчого директора МВФ Владислав Рашкован в нашому подкасті «Що з економікою?» 📖 «The Worlds I See: Curiosity, Exploration, and Discovery at the Dawn of AI» від Dr. Fei-Fei Li «Це книжка, написана Фей-Фей Лі, вона не про великі мовні моделі, а про те, чим займається зараз Фей-Фей Лі в Стенфорді і Ян Лекун у Нью-Йоркському університеті, який недавно пішов з META; це те, що називається World Models. Вони кажуть, що наш світ — це не тільки тексти, це багато того, що знаходиться поза нами. Фей-Фей Лі називає це Special Intelligence, тобто робот повинен розуміти, що це не просто чашка. А якщо вона стоїть на краю, що вона впаде і чому треба її зупинити? Тому що є закони фізики, тому що коли вона впаде, вона розіб’ється». 📖 «Restorative Cities» від Jenny Roe«Авторка пише про міста, які лікують. Для нас це тема завтрашнього дня. Дженні каже, що багато міст вбиває нас: через трафік, забруднення, клімат, шум. Науковиця бере різні аспекти міста і дивиться на них детально». 📖 «The Technological Republic: Hard Power, Soft Belief, and the Future of the West» від Alexander Karp, а також «The Philosopher in the Valley: Alex Karp, Palantir, and the Rise of the Surveillance State» від Michael Steinberger«Дві книжки мені дуже не сподобались, але це дуже важливо читати. Вони про Олександра Карпа. Це засновник Palantir. Перша книга називається «Технологічна республіка» — це його філософський трактат. А друга називається «Philosopher of the Valley», тобто «Філософ у долині». Це пояснення фактично двох книжок разом. Він показує там своїх tech bros, тобто нову технологічну еліту. І, беручи до уваги, що це Palantir, який зараз на нашій стороні у війні і нам дуже багато допомагає, ми йому дуже вдячні. Але якщо ви почитаєте філософію в книжках про фантастику, там багато написано про погляди цих людей». 📖 «Replaceable You» від Mary Roach«Фактично книжка розказує, як світ медицини прийшов до того, що майже кожна частина нашого тіла може бути замінена: від носа, руки, ноги, серця і так далі. [...] Для України, на жаль, ця книжка сьогодні, під час війни, дуже актуальна. Там розповідається про всі нові технології і про реконструкцію облич, слуху, очей». 📖 «Read Write Own: Building the Next Era of the Internet» від Chris Dixon«Книжка, яка також не є моєю зоною компетенції, але я вже сьогодні сказав, я прочитав її в літаку, був у двох відрядженнях — «Read Write Own». Мені її порадила одна людина, яка займається цим напрямком. Це про інтернет і його майбутнє. І тут нове про штучний інтелект. Чому? Тому що вони розказують, як інтернет прийшов до того, щоб можна було читати те, що було написано, Потім вже можна було писати, а зараз це про блокчейн, про те, що ти володієш розподіленими базами даних, але також це про інтернет. Це багато про криптовалюти, про стейблкоїни, про штучний інтелект. Зараз що ми маємо? Ми маємо, що багато пише штучний інтелект і багато зараз вже читає штучний інтелект. І тоді виникає таке: якщо це ми будемо бачити в ліміті, то в якийсь момент часу 95% всього, що в інтернеті буде створено штучним інтелектом, і читати будуть штучний інтелект. Ніхто не буде читати статті. Ви будете просити Notebook LM, щоб він зробив маленький опис». 📖 «1929: The Inside Story of The Greatest Crash in Wall Street History»від Andrew Ross Sorkin«Мені здається, вона буде однією з тих, які отримають нагороду у цьому році. Це Ендрю Росс Соркін про 1929 рік. Він написав її майже як художній трилер, але ця історична книжка про кризу, Велику депресію 1929–1933 років. Він бере дуже короткий період часу і розказує той момент через обличчя експертів, людей, які саме тоді управляли найбільшими банками. Він багато працював з архівами, з людьми, які займалися цією темою». 👉 Послухати подкаст або прочитати розшифровку можна за посиланням. 🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram