Що з економікою?

🇪🇺 ЄС хоче звільнити свою економіку від бюрократії — і цього разу серйозноПереказуємо цікаву статтю The Economist.▪️ За оцінками Євростату, різні бюрократичні звіти і пов’язані з ними адміністративні процедури щороку обходяться європейському бізнесу у €150 млрд ($176 млрд), що становить майже 1% ВВП ЄС. МВФ оцінює, що продаж товарів і послуг через кордони всередині ЄС обходиться компаніям так, ніби вони платять тариф у 44% для товарів і 110% для послуг.Тож Європейська комісія на чолі з Урсулою фон дер Ляєн діє у двох напрямах.1️⃣ Перший напрям 一 послабити так звані «екологічні податки». Комісія уже ухвалила рішення, яке звільнить компанії, що імпортують невеликі обсяги сталі чи добрив (до 50 тонн на рік) від вуглецевого податку. Інші зміни дозволять фірмам до 1000 працівників не звітувати про частину екологічних ризиків, а компаніям до 5000 працівників — не відстежувати свій глобальний вплив на довкілля та права людини. Ця зміна дуже важлива і для України. Нагадаємо, що CBAM 一 або вуглецевий податок уже змусив найбільший металургійний комбінат України АрселорМіттал Кривий Ріг припинити експорт до ЄС. CBAM також став причиною зупинки роботи цеху блюмінг та дочірньої компанії АМКР — Ливарно-механічного заводу. Ці рішення зачепили понад 3 тис. працівників компанії. Більше про це можна послухати у нашому подкасті на цю тему.2️⃣ Другий напрям — нарешті створити повноцінний єдиний ринок у межах ЄС. За оцінками МВФ, така зміна може додати до 3% ВВП протягом наступного десятиліття.▪️ Один із ключових кроків — повернення до ідеї «паспортів для послуг». Це дозволило б компаніям, які отримали ліцензію в одній країні ЄС, працювати по всьому союзу. Поки що таку модель розглядають для телекому. ▪️ Більш амбітна ціль — створити справді пан’європейські компанії. Зараз бізнес стикається з труднощами при виході на інші ринки через різні національні правила кожної країни. У відповідь пропонують «28-й режим» — спрощену систему корпоративних правил, яка діятиме поряд із національними. ▪️ Також Єврокомісія планує спростити реєстрацію інвестфондів у різних країнах, що зараз коштує від €20 тис., і зменшити адміністративні витрати.Про проблему відсутності єдиного ринку ЄС також у нашому подкасті говорив заступник виконавчого директора МВФ Владислав Рашкован. «Що гальмує сьогодні Європу — це незавершене добудування єдиного ринку. Я нещодавно виступав на конференції в Брюсселі і сказав: друзі, вибачте, коли німецький центробанк забороняє італійській фінансовій групі купити німецький банк — саме з логікою, що це італійці купують німецький банк — це виглядає для мене нонсенсом. Вони [ЄС] створили ринок робочої сили — так. Але вони не завершили єдиний ринок капіталу. Насправді все ще немає єдиного ринку енергетики. Це все ще національні компанії, а не міжнаціональні європейські компанії. Крім того, те, що каже МВФ, — у нас нещодавно був звіт по Європі — що дуже великий рівень регулювання. І саме через це регулювання компанії йдуть у США, де значно більше дозволена свобода», 一 каже Владислав Рашкован. 🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram 

Наземні дрони забули звільнити від ПДВ. Це треба виправити якнайшвидшеЗ 1 січня 2026 року для імпорту електромобілів повернули стандартну ставку ПДВ 20%. Це правильне рішення, про яке ми писали тут.Однак цю норму виписали так, що вона зачепила також імпорт наземних роботизований комплекс (НРК). Це, зокрема, той дрон, який нещодавно допоміг евакуювати бабусю. Вона тікала від російських обстрілів і йшла дорогою, яку контролювали окупанти.Про це у своєму пості пише Тетяна Ніколаєнко, експертка з оборони в Ukraine Facility Platform.«Ця зміна вплинула і НРК, які завозили за тим же законодавством. На початок року Агенція оборонних закупівель законтрактувала, здається, 11 тисяч НРК, зараз вже 25. Але станом на початок квітня ця ціна виявилась нерелевантною, і постачальники не хочуть віддавати продукт з таким мінусом для себе(...) Цікаво, що повітряні і водні дрони згадали, коли писали норми, а от про НРК забули (бо вони підпадають під широку лінійку специфікацій)». Тепер точкову зміну до Податкового кодексу потрібно внести якнайшвидше.«Це сталося через надто широке формулювання норми. Пільгу скасовували для електромобілів, але разом із ними під 20% ПДВ потрапили і наземні роботизовані комплекси. На етапі підготовки змін це мали побачити, бо йдеться не про звичайний імпорт, а про техніку для оборони. Тепер потрібно швидко внести точкову зміну до Податкового кодексу і прямо залишити НРК без ПДВ. Найшвидше 一 додати цю правку до будь-якого законопроєкту, який розглядатимуть до другого читання, має шанс на ухвалення і не зависне на підписі президента. Затягувати не можна: там, де зараз за ті самі гроші можна завезти п’ять комплексів, без ПДВ можна було б завезти шість», 一 зазначив економіст ЦЕС Богдан Слуцький. 🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

ЄС може прив'язати введення ПДВ для ФОПів, як умову до кредиту на €90 млрд 一 BloombergПлан, який готує Європейська комісія, і за яким України має отримати €90 млрд, може включати вимогу «непопулярних» податкових змін для бізнесу.Йдеться про запровадження ПДВ для ФОПів з оборотом понад 4 млн грн. Вимога зачепить не весь пакет допомоги, а окремий транш — зокрема €8,4 млрд цього року. Навіть якщо зараз Україна виграє час і відтермінує податкові зміни (у тому числі оподаткування посилок та ПДВ для ФОПів) 一 у перспективі нашої євроінтеграції це невідворотно.Цю паузу владі треба використати для того, щоб спростити адміністрування ПДВ для малого бізнесу. Спрощенка створювалася для мікробізнесу: людей, які самостійно працюють, торгують у невеликих обсягах або тільки починають справу. З часом цей режим почали використовувати значно більші гравці: великий оборот можна розкласти на багато ФОПів і працювати поза загальними правилами ПДВ. Хоч схеми з сотнями ФОПів мають бути в полі зору БЕБ, Податкової та правоохоронців 一 самими обшуками систему, яка стимулює дроблення, не виправити.Треба нарешті привести до ладу правила: спростити адміністрування ПДВ для малого бізнесу, пришвидшити цифровізацію, зменшити ризики надмірного тиску і підготувати бізнес до поступового входження в ПДВ після порогу.У нашому дослідженні «спрощенки» ми також пропонували оновити архітектуру самої системи: об’єднати 1 та 2 групи, прив’язати податки до реального обороту і поступово підвищувати ліміти перебування на спрощенці за умови роботи з ПДВ.Це важливо, бо тоді чесний мікробізнес не буде штучно стримувати зростання, а великим гравцям буде складніше маскуватися під малих.🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram 

34 500 грн 一 яку зарплату мають члени наглядових рад КП?На початку квітня у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт про корпоративне управління на комунальних підприємствах. Він передбачає створення наглядових рад на критично важливих комунальних підприємствах — у сферах водопостачання, тепла, транспорту та метро.Успішні приклади вже є у Львові («Львівсвітло» і «Львівводоканал») та Миколаєві («Миколаївводоканал»). Про це на нашому подкасті «Що з економікою?» розповіла експертка з корпоративного врядування та радниця мера Миколаєва Юлія Мінчева. «Наглядові ради можуть бути тим органом, який скеровує: вони можуть звільнити директора, затвердити стратегію, затвердити фінансовий план. Вони відповідальні за контрольні функції — систему внутрішнього аудиту, доброчесність, розкриття інформації, а найголовніше — за захист інтересу власника. А власник — це громада», 一 пояснює Юлія Мінчева. Які мають бути зарплати у наглядової ради?  Зарплату можна формувати в залежності від 30–40% до зарплати директора підприємства. Оскільки зайнятість членів наглядовох ради 一 це приблизно 50 днів на рік.«Розкажу, які зарплати є зараз у членів наглядових рад комунальних підприємств. Вони на рівні, наприклад, у Миколаєві — це 39 500 гривень до податків для голови наглядової ради, 34 500 для членів наглядової ради. У Львові на одному КП трохи вищі, на іншому — значно нижче.Є підхід, де дивишся на ринок і на альтернативні варіанти, але коли ринку нема, то порівнювати, наприклад, із зарплатами членів наглядових рад десь у Франції — напевно, некоректно. Тобто треба підходити до цього зі здоровим глуздом», 一 каже Юлія Мінчева. Втім охочих професійних кандидатів подаватись в наглядові ради не так багато. «Глобально ідея класна, а коли вона погано реалізована, то всі такі: ну, нам це загалом не треба (згадати приклад «Енергоатома» 一 ЦЕС) . Якщо наповнити ці ради на початку не найкращим складом людей і не побачити якісної доданої вартості в цій роботі, бажаючих це робити стане менше», 一 підсумовує Мінчева. 👉 Більше про це 一 у подкасті. 🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

⬆️ Регулятор підвищив граничну ціну на електрику для бізнесуПідвищення прайс-кепів має допомогти зменшити дефіцит електроенергії на тлі російських атак та блокування Ормузької протоки. Запровадження нових цін планується з 1 травня. Відповідне рішення ухвалили через запит бізнесу.👉 Нагадаємо, що після підвищення прайс-кепів на електроенергію в січні український бізнес нарешті отримав змогу нарощувати імпорт електроенергії. Урядове регулювання цін на електроенергію раніше призводило до абсурдної ситуації, коли ціни в Україні, при великій нестачі внаслідок обстрілів, бували нижчими, ніж ринкові в інших європейських країнах. 16 січня міністр енергетики Шмигаль анонсував підвищення прайскепів; 17 січня їх підвищили. 8 лютого Україна оновила добовий рекорд імпорту, закупивши за кордоном більше 50 ГВт·год. На жаль, з 31 березня прайс-кепи повернулися на попередній, недостатній рівень. Потрібно зберегти прайс-кепи на високому рівні, який дозволятиме ринку балансувати себе.Загалом підвищення прайс-кепів зробило електроенергію для бізнесу доступнішою, але й дорожчою, ціни залишаються вищими, ніж у 2025 році.📊 Графік: Трекер економіки.🫐«Що з економікою?» — канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

FT: Франція та Німеччина пропонують Україні символічне членство в ЄС 一 без доступу до бюджету та права голосуПереказуємо головне:▪️ Зеленський прагне вступу України до ЄС вже у 2027 році як частини будь-якої мирної угоди з Росією. Франція та Німеччина виступають проти надання Києву доступу до бюджету ЄС і права голосу до моменту повноправного членства.▪️ Німеччина просуває статус «асоційованого членства» — Україна могла б брати участь у засіданнях міністрів і лідерів, але без права голосу і без автоматичного доступу до спільного бюджету ЄС.▪️ Франція називає такий проміжний статус «інтегрованою державою», де доступ до Спільної аграрної політики та фінансування ЄС (зокрема фондів згуртованості) відкладається до повноправного членства.▪️ За словами двох високопосадовців Єврокомісії, ці пропозиції, ймовірно, ляжуть в основу фінальної позиції ЄС щодо України.▪️ Обидві країни наголошують, що ця модель не є альтернативою повному членству, а лише «спрощеним шляхом» до нього та своєрідним «прискорювачем» інтеграції. У міру просування до членства Україна отримуватиме розширений доступ до програм ЄС, таких як Erasmus+ та партнерства у сфері цифрових інвестицій.Українська влада побоюється, що така «полегшена» модель може бути сприйнята суспільством як замінник повноцінного членства. Один із них назвав це «тіньовим членством». Втім вже вчора в коментарі для Bloomberg віцепрем'єр з питань європейської і євроатлантичної інтеграції Тарас Качка сказав, що Київ готовий на кілька років відкласти доступ до сільськогосподарських субсидій. Адже це дозволить зменшити занепокоєння держав-членів ЄС і пришвидшити сам процес інтеграції. 🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

💰 На що пішов майже весь Резервний фонд за 2026 рік?Резервний фонд державного бюджету призначений для покриття непередбачених видатків.У березні з фонду використали 96% коштів або 47,5 млрд. Втім більшість цих витрат складно назвати непередбачуваними. Зокрема, гроші пішли на:▪️ 22 млрд грн на відновлення та захист критичної інфраструктури;▪️ 16 млрд грн на підтримку залізниці;▪️ 3 млрд грн 一 на національний кешбек і кешбек на паливо 一 це не першочергові витрати, проте і їхня частка є відносно невеликою.▪️ 2,6 млрд грн — на підтримку енергетики громад;▪️ 1 млрд грн — на транспортне сполучення на півдні та підтримку працівників критичної інфраструктури.«Більшість з цих коштів можна було закласти в бюджет заздалегідь. Як наслідок, наша «фінансова подушка» скоротилась, а ресурсів реагувати на дійсно непередбачувані виклики майже не залишилось.Через затримку кредиту від ЄС на €90 млрд також зростають ризики для фінансування цивільних витрат і стає ще важливішим добре планувати бюджет», 一 пояснює наша економістка Олександра Мироненко. Графік: огляд економіки від ЦЕС за останній місяць.🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

«Завтра, в суботу 18-го квітня — у нас буде феноменальний день»(Про ціноутворення на ринку електроенергії з допису Святослава Павлюка, виконавчого директора Асоціації «Енергоефективні міста України») «Ціна з 11-ї до 16-ї години буде складати 10 копійок за кіловат-годину. Зате ввечері — буде 14 гривень. Різниця ціни протягом одного дня відрізняється у 1400 разів. Що це означає?По перше, це означає, що електроенергія — це продукт з дуже мінливою і сезонною ціною, дуже важливо, щоб люди почали це усвідомлювати. Сонячні станції, які ростуть по країні, як гриби після дощу, генерують у певні години такі обсяги енергії, які ми не можемо розумно спожити. Через те ціна енергії падає до рівня ціни яблук в садку восени — їх стільки, що навіть збирати не окуповується. Що, у свою чергу, означає, що подальші інвестиції в великі СЕС будуть мати щоразу нижчу окупність, тоді як інвестиціїї в установки зберігання — рости. Що, у свою чергу, означає, що новим виміром енергетики є саме спроможність акумулювати енергію в години, коли вона дешева і продавати, коли дорога. Тільки так піки цін можуть згладитися. Поки що окупність проєктів з установками зберігання — може бути фантастично доброю. А, і ще учасниками ринку електроенергії будуть не лише великі компанії, але і приватні домогосподарства. Наявність в квартирах і приватних будинках акумулятора в 10 кіловат-годин і більше скоро стане такою ж буденністю як пральна машина і посудомийка.Віртуальні електростанції і кооперативи, де штучний інтелект буде торгувати на ринку електроенергією десятків тисяч накопичувачів, що стоять по квартирах, і присилати власникам чек наприкінці місяця — теж перестане бути чимось надзвичайним. Деякі політики люблять кричати, що в Україні нема ринку в електроенергії. А що це все, як не реальний ринок? Так, на ньому працюють також і мерзотники і злодії, але ж він реально є! Оця червона лінія — це і є ціна на електроенергію на так званому РДН — ринку на добу наперед, де торгуються найбільші обсяги».🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

🛂 Без реальної реформи митниці не буде вступу до ЄСДнями уряд призначив нового голову митниці — Ореста Мандзія, колишнього керівника підрозділу НАБУ.  Вибір керівника митниці на прозорому конкурсі також було однією з вимог МВФ.За останні 30 років перед українською митницею стояло завдання не боротьби з контрабандою, а виконання плану надходжень до бюджету. Зараз є шанс це змінити. Ключове — дати голові митниці працювати і не допустити саботажу. Про це в ефірі Українського радіо розповів наш економіст Богдан Слуцький:«Якщо починається реальна боротьба з контрабандою, ті, хто за цим стоять, можуть ставити палки в колеса і зривати виконання плану.(...) І далі може початися інформаційна кампанія, що новий голова не виконує план, фінансування оборони під загрозою і так далі». Минулого року доходи з митниці профінансували 7 місяців грошового забезпечення для військових 一 це більше 700 млрд грн. Загалом митниця забезпечує понад третину податкових доходів держбюджету (35% від 2 трлн грн).Водночас значний обсяг коштів держава недоотримує через:▪️ пільги — понад 300 млрд грн. Частина обґрунтована для потреб війська, волонтерів, але є й недоречні — як-от пільга на імпорт електромобілів (уже скасована), що коштувала бюджету 20 млрд грн в минулому році.▪️ контрабанду — точних цифр немає, але вона становить помітну частку тіньової економіки.Попереду — переатестація, цифровізація та вирішення питання повноважень митниці на оперативно-розшукову діяльність. Адже всі роки незалежності, і особливо під час війни, головним очікуванням від митниці було виконання плану надходжень до бюджету, а протидія схемам нерідко залишалася другорядною. Важливо, що ця реформа потрібна не лише як вимога МВФ, а як умова нашої євроінтеграції.«Навіть якщо ми зробимо все-все, окрім митниці, нас не візьмуть. Тому що, як тільки ми стаємо членами ЄС, наша митниця перетворюється на східну митницю ЄС. Якщо ми не будемо достатньо все перевіряти і будемо слабкою ланкою, нас тільки через митницю навіть можуть не взяти в ЄС», 一 підсумовує Богдан Слуцький. 🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

Продовження військового збору — це помилка, яка знову зачепить лише тих, хто працює в білу. І, схоже, цей податок залишиться з нами на десятиліттяУчора президент підписав закон про продовження дії військового збору ще на три роки після війни. Після цього податок не буде скасований, а повернеться до ставки 1,5% з 5%. Це один з маяків нашої співпраці з МВФ.Хоч держава шукає всі можливості збільшувати доходи до бюджету, і це природно під час війни, вона робить це найгіршим із можливих способів. Написали про це матеріал для Дзеркала тижня. Нижче переказуємо головне:▪️ Податок на військо платять не всі, а лише «обрані» 一 люди із «білою» зарплатою, депозитами, задекларованими доходами, відкритими угодами з майном. Тобто насамперед ті, кого держава і так бачить.▪️ Що робити з рештою? Ще 2024 року ми у Центрі економічної стратегії пропонували альтернативу військовому збору — підвищення ПДВ. Хоча це і непопулярне рішення, але натомість воно більш справедливе. ПДВ закладений у ціну товарів і послуг 一 його платять усі. Такий підхід не концентрує додаткового тиску лише на тих, хто вже платить податки відкрито, а зачіпає й тіньовий сектор економіки. Зараз основна ставка ПДВ становить 20%, її можна було б підняти на 2–3 відсоткові пункти, і це принесло б додаткові 60–90 млрд грн.▪️ Ми проаналізували міжнародний досвід, і в середньому військовий збір скасовували приблизно через чотири роки після завершення війни. Водночас окремі країни тримали його значно довше, наприклад, Кіпр — 46 років, Сирія — 37, Лівія — 24 роки.▪️ Після завершення війни держава неминуче зіткнеться з потребою зменшувати свою присутність в економіці та переглядати масштаб видатків. Україна ще сильніше конкуруватиме з іншими країнами не лише за повернення тих, хто виїхав, а й за те, щоб менше людей ухвалювали рішення поїхати. Ця конкуренція точитиметься не тільки за рівень зарплат, а й за те, скільки податків платить людина, наскільки зручними є умови для життя, роботи та ведення бізнесу. ▪️ Саме тому ключовим завданням після війни має стати не збереження фіскального тиску, а розумна оптимізація державних видатків і поступове формування більш легкої, ефективної та конкурентної моделі держави.Читати більше 一 у матеріалі.🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram