Estadísticas de telegram channel - @thinktankces

💸 Сьогодні Україна отримала сьомий транш МВФ на $1,1 млрдЗа програмою розширеного фінансування МВФ, Україна вже успішно пройшла шість переглядів і отримала близько $9,8 млрд з передбачених на чотири роки програми $15,6 млрд.👉 З головного (коментар від економіста ЦЕС Максима Самойлюка):▪️ В оновленому меморандумі з’явилися три нові структурні маяки: два фінансових (операційна стратегія для регулятора ринку цінних паперів і мінімізація операційних ризиків фінансових установ) та один енергетичний (незалежна оцінка НКРЕКП).▪️ МВФ дедалі більше зосереджується на енергетиці через її критичну важливість під час російських атак і внутрішні проблеми, як-от втручання в управління «Укренерго» та тиск на наглядову раду.▪️ Наступний перегляд програми запланований на весну, і він охоплюватиме наш прогрес станом на грудень. Наразі два проблемні маяки 一 це скасування правок Лозового та створення Вищого адміністративного суду замість ліквідованого ОАСК. Влада уникає виконання цих пунктів, і на даний момент їх реалізація вчасно виглядає практично неможливою. У кращому випадку, ці зобов’язання будуть виконані із суттєвим запізненням, що може вплинути на нашу репутацію.▪️ Попри це, МВФ зараз демонструє значну лояльність до України і не наполягає жорстко на вчасному виконанні маяків у повному обсязі. Втім, Україна намагається зловживати цією лояльністю, що може призвести до негативних наслідків у майбутньому. ▪️ Співпраця з МВФ залишається критично важливою для України. Це не лише джерело фінансової підтримки (яка, хоч і значна, поступається допомозі від інших країн), але й важливий інструмент експертизи та оцінки нашої діяльності, на яку звертають увагу міжнародні партнери. Тож наша відповідальність 一 не зловживати довірою МВФ.📌 Додамо, що спільно з колегами з консорціуму #RRR4U ми моніторимо виконання урядом програм МВФ та допомоги ЄС. З усіма випусками можна ознайомитись за посиланням.❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

⚡️ Частка компаній з видимими російськими бенефіціарами в економіці України впала нижче 0,2% Про це розповів старший економіст ЦЕС Володимир Ланда в етері Суспільного (коментували дослідження колег з «YouControl» про те, що понад 40 тис. українських компаній мають прямі або опосередковані зв’язки з рф).Найбільші активи, що офіційно мали російських бенефіціарів до 2013 року, або були конфісковані, або перереєструвалися на бенефіціарів з інших країн, щоб реально позбутися або номінально приховати російський слід. Часто це відбувалося через фіктивних власників із громадянством інших країн, наприклад, держав ЄС.Компаній із російською часткою власності, які діють на контрольованій Україною території, лишилося відносно небагато.У більшості таких компаній частка російських акціонерів є міноритарною. 🏢 Найбільшою компанією з російською часткою в бізнесі є фармацевтичний дистриб’ютор Вента ЛТД. Виторг цієї компанії становив 8,5 млрд грн, чистий прибуток 一 191 млн грн. 24% у компанії належать російському АТ «Катрен». У машинобудуванні найбільшими підприємствами з видимим російським слідом лишаються Крюківський вагонобудівний завод та сумський завод «Насосенергомаш».👉 Нагадаємо, що у 2020 році ми у ЦЕС досліджували російський слід в українській економіці. Дослідження можна подивитись за посиланням. ❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

«Ставлю на те, що закон про підвищення податків Президент уже й не підпише» З допису старшого економіста ЦЕС Юрія Гайдая. «Дірку в оборонному бюджеті закриють із тої частини зовнішньої допомоги, яку можна буде спрямовувати на оборону.💰Якщо наступного року виникне гостра потреба у додаткових оборонних видатках 一 підвищать ПДВ, згідно рамки меморандуму з МВФ. А якщо інтенсивність бойових дій не зростатиме, або реалізується «альтернативний сценарій» 一 то точно переб'ємося підвищеними акцизами (і тут повторю 一 не треба давати пільги для айкосів), та поступовою детінізацією/закручуванням гайок в рамках чинного ПКУ.⭐️ І це, насправді, добре, бо той податковий пакет був відверто поганий.Прикро лише, що знову «поїли лайна на шару», як у тому анекдоті про ковбоїв. Пишу «поїли», а не влада/слуги/ОП/Президент, бо всі в одному човні.Бізнес і громадян подратували, бухгалтери витратили купу часу, намагаючись зрозуміти, як це все адмініструвати заднім числом, оці всі метання і відсутність чіткого бачення не додають довіри до влади, яка настільки важлива під час війни.Ну і купа часу та зусиль на обговорення, виписування норм, голосування, аналіз, коментування 一 десятки тисяч людиногодин. Втрата фокусу з найважливішого 一 війни та пошуку шляхів до перемоги.👉 І оця «тисяча для всіх» 一 вона про те саме. Розпорошення обмеженого ресурсу адмінапарату та суспільного фокусу. Це найприкріше».❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

🏗 У бюджеті-2025 не передбачено додаткового фінансування єВідновленняПро це пише Олена Шуляк, голова Комітету ВР з питань організації держвлади та місцевого самоврядування:«Станом на зараз хороших новин для всіх, хто очікує на збільшення фінансування за програмою єВідновлення, у мене, на жаль, немає».єВідновлення – це державна програма грошової допомоги для відбудови житла, пошкодженого через бойові дії. Щоб отримати компенсацію потрібно подати повідомлення про пошкоджене майно у Дію.❓Які пріоритети в уряду у новому бюджеті? Чи згортається відбудова у наступному році? Де баланс між цивільними та військовими видатками? Будемо шукати відповідь на ці питання у розмові з профільними міністерства, експертами та місцевою владою.⏰ Дата онлайн-дискусії — 5 листопада о 17:00. Реєстрація доступна за посиланням. Запрошені спікери:▪️ Юрій Бова, міський голова Тростянця;▪️ Віктор Мазярчук, керівник Центру дослідження фіскальної політики;▪️ Віталій Проценко, в.о директора Департаменту стратегічного планування та регіональної політики Міністерства розвитку громад та територій України.▪️ Денис Улютін, перший заступник міністра фінансів України.Реліз підготовлено в межах проєкту “Контроль витрат на відновлення України”, що фінансується Європейським Союзом. Проєкт є спільною роботою Центру економічної стратегії, Інституту економічних досліджень та політичних консультацій та ГО «Технології прогресу». Всі учасники проєкту є членами коаліції RISE.❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

💸 Хороші прогнози для української економікиDragon Capital оновили макропрогноз на 2025 рік. Про головні цифри пише їхня головна економістка та учасниця наглядової ради ЦЕС Олена Білан: «Пакет на $50 млрд, забезпечений доходами від російських активів, стане запорукою стабільності української економіки у 2025. А ще нарешті з'явиться ресурс розвивати внутрішній ВПК”.👉 Ключові прогнози компанії на 2025 рік в базовому сценарії (продовження військових дій у 2025 році): - Зростання реального ВВП на 3,0% рік-до-року завдяки відновленню внутрішнього споживання та розвитку ВПК; - Показник інфляції досягне пікових значень на рівні 11% рік-до-року на початку 2025 року, але знизиться до 6,3% рік-до-року до кінця року; - Контрольоване послаблення курсу в другій половині 2025 року до 45 грн/$; - Дефіцит бюджету залишиться високим, проте буде повністю профінансований зовнішньою допомогою; - Безповоротне фінансування з пакету $50 млрд допоможе стабілізувати показник борг/ВВП на рівні 91%». ⏰ Додамо, що у грудні ми традиційно зберемо уряд та аналітичні організації, щоб порівняти їхні прогнози на 2025-й рік. Слідкуйте за анонсами. ❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

​​📅 1 листопада о 16:00 відбудеться відкритий дослідницький онлайн-семінар НБУ.🙂 Нагадаємо, що ці регулярні заходи є ефективною платформою для обміну цікавими ідеями та результатами досліджень, які стосуються розроблення політики центробанку.🔥 Цього разу спікерка семінару – Дарія Михайлишина з Болонського університету – презентує результати дослідження "Благодійність під час війни: на прикладі пожертвувань під час вторгнення росії в Україну".Тема є дещо незвичною для центрального банку, проте надзвичайно актуальною для українського суспільства та функціонування економіки в умовах війни.🟢 У межах роботи семінару разом шукатимемо відповіді на важливі питання, що стануть у пригоді для наближення нашої спільної перемоги.▪️Які події впливають на донати?▪️Як змінювалась кількість донатів з початку повномасштабного вторгнення? ▪️Яка кореляція між донатами та втратами цивільного населення?▪️Чи збільшують мотивацію донатити згадки в медіа?Мова заходу – англійська. ➡️ Зареєструватися для онлайн-участі можна тут.💪 Задонатити на наближення перемоги можна тут. До зустрічі на дослідницьких заходах НБУ!

🧐 Що МВФ очікує від української економіки наступного року?👉 Наша економістка Олександра Мироненко порівняла оновлений макропрогноз МВФ з очікуваннями Мінекономіки, закладеними у проєкт бюджету на наступний рік.Головне:▪️ ВВП та інфляція: МВФ очікує зростання реального ВВП у 2024 році на 3%, а у 2025 – від 2,5% до 3,5%. Мінекономіки ж у 2025 році прогнозує зростання на рівні 2,7%. Інфляція за прогнозом МВФ в 2025 році становитиме 7,5%, а бюджетний прогноз більш песимістичний – 9,7%.▪️ Курс: Прогноз курсу на 2024 рік майже однаковий: 41 грн/$ у МВФ та 40,7 грн/$ за урядовим прогнозом. На 2025 рік обидві сторони очікують курс у 45 грн/$, хоча далі у МВФ прогноз на 2027 рік песимістичніший – 49 грн/$ проти 46,4 грн/$ у бюджетній декларації.▪️ Заробітна плата: У 2024 році МВФ очікує на більше зростання реальної зарплати – 10,2% проти 8,5% за прогнозом Мінекономіки. А на 2025 рік Україна прогнозує зростання на 8,1%, що перевищує очікування МВФ (7,5%).▪️ Війна: МВФ очікує, що війна завершиться наприкінці 2025 року або в середині 2026 року за гіршим сценарієм. Мінекономіки на 2025 рік, навпаки, закладає, що бойові дії триватимуть увесь рік, тому велика частина витрат (26,3% ВВП) піде на військові потреби.❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

💸 Чому ЄС відстає від США у зростанні?(допис нашого старшого економіста Юрія Гайдая).«1) Під час рецесій безробіття в США різко зростає, а у ЄС – значно менше. Здавалося б, це добре? Ні, бо рецесії – це якраз важлива фаза «творчого руйнування» в економіці, за Шумпетером.Це нагода очиститися від неефективних бізнесів та робочих місць і спрямувати ресурси більш продуктивно, що й веде до зростання. Це про гнучкість та адаптивність економіки.І тут ДУЖЕ контрастною і показовою була економічна політика часів ковідної кризи. США зосередилися на соціалці – прямі виплати всім нижче певного рівня доходу, та виплати по безробіттю – «звільняйте, уряд підтримає людей». ЄС, натомість, зосередився на підтримці бізнесу та збереженні робочих місць – «уряд дасть вам гроші, щоб ви не звільняли людей».У 2022-му почалося вторгнення РФ в Україну, тому важко виділити чистий ефект на довшому горизонті, але ковідний спад у США таки був меншим і відновлення було бадьорішим.2) Безробіття у США тяжіє до рівня у 4%. Це якраз textbook рівень природного безробіття, тобто стану рівноважної повної зайнятості в економіці, яким його бачили Фрідман з Фелпсом (і за що отримали свою Нобелівку).У ЄС останні два десятиліття рівень безробіття тяжів до 8%, і лише в останні роки почав рухатися в напрямку до 6%. Вище природне безробіття – менша продуктивність на душу населення.👉 Тут звісно багато спрощень і узагальнень, але, в цілому – європейський (відносний) соціалізм має свою ціну у повільнішому зростанні через меншу гнучкість та продуктивність.Звісно, «тупий» ріст ВВП не може бути метою економічної політики. Основна мета – добробут громадян. Але в гостро конкурентному глобальному світі тривале низьке зростання означає, що добробут теперішнього покоління утримується певною мірою за рахунок добробуту, а можливо й елементарної фізичної безпеки майбутніх поколінь».❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

Цього тижня у Вашингтоні розпочалися щорічні збори МВФ та Світового Банку 💰 Це збори світових фінансових інституцій з метою планування глобальної економічної політики та допомоги країнам-партнерам.Зокрема, важливою темою буде майбутнє фінансування МВФ для України. Від початку повномасштабного вторгнення Україна отримала від Фонду $10,2 млрд.Один з заходів у США організовуємо ми з колегами з українських аналітичних центрів (консорціум RRR4U*).Тема — українська стійкість під час війни, що зроблено і що чекає попереду. 👥 Серед спікерів представники МВФ, Світового банку та українські експерти. 📌 Подія розпочнеться сьогодні о 21:00 за Києвом, мова англійська. Для реєстрації перейдіть за посиланням. Ми будемо стежити за подіями у Вашингтоні та писати про найважливіше тут.*RRR4U (Resilience, Reconstruction and Relief for Ukraine) — це консорціум чотирьох українських організацій громадянського суспільства: Центр економічної стратегії, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій, Інститут аналітики та адвокації та DiXi Group за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

Нацкешбек має бути короткостроковою маркетинговою акцією, а не постійною програмою👉 Переказуємо ключові тези директора ЦЕС Гліба Вишлінського з бізнес-форуму «Зроблено в Україні».▪️ Вибір українських товарів на користь імпортних позитивно позначиться на торговельному балансі країни. Чим більше ми виробляємо самі, тим менш потрібно імпортувати. Отже, НБУ буде витрачати менше валютних резервів, й курс гривні буде стійкішим. ▪️ Більшим буде вплив через податки, особливо під час війни. Окрім податку на додану вартість за товари, вироблені в Україні, сплачується податок на доходи фізичних осіб працівників та податок на прибуток підприємств. ▪️ Вищий попит на українські товари збільшує кількість високооплачуваних робочих місць в Україні та прибутки українських підприємців.▪️ Під час війни зросла мотивація підтримувати своє, але це ще не стало повсякденною звичкою. Люди не завжди свідомо обирають українське, тому важливо стимулювати їх через вигідні пропозиції, як-от кешбек. ❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram