Що з економікою?

Вибори в Україні мають відбутися, але тільки після завершення війни та досягнення сталого миру✍️ ЦЕС та більше 100 громадських організацій підписали заяву про неможливість проведення демократичних виборів без сталого миру.Нагадаємо, що після двосторонньої зустрічі делегацій США та РФ у Саудівській Аравії (без участі представників Києва чи Брюсселя), Трамп заявив, що рейтинг довіри до Зеленського нібито становить лише 4%. Він також «висловив незадоволення тим, що в Україні не проводять вибори під час війни». Вибори під час війни несуть:▪️ Безпекові загрози — виборці, кандидати та члени комісій можуть стати мішенню атак.▪️ Масштабне втручання Росії — через дезінформацію, підкуп, кіберзагрози.▪️ Відсутність механізмів голосування для військових, ВПО та українців за кордоном.Україна ніколи не відмовлялася від проведення виборів, але для їх організації потрібні час і ресурси, а не вимоги.🔗 Повний текст заяви тут.❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram 

Чи дійсно у січні відбулося рекордне закриття ФОПів?(допис старшого економіста ЦЕС Юрія Гайдая)«Коли собаці нема що робити 一 він лиже яйця. Коли нема що робити окремим "експертам" і політикам 一 вони драматично аналізують рекордну динаміку закриття ФОПів у січні. При тому, що у грудні 2024 у нас була рекордна чисельність ФОПів за останні 10 років 一 2 млн 179 тисяч. І навіть теперішні 2 млн 140 тисяч 一 це найбільший показник після жовтня-грудня 2024-го, більше, ніж у вересні 2024-го.Значно цікавіше запитання 一 як так сталося, що після трьох років повномасштабної війни та виїзду мільйонів економічно активних українців за кордон, ФОПів у нас на 150 тисяч більше, ніж було наприкінці 2021 року 一 на піку ВВП, після 6 років зростання?Наскільки це органічна ситуація? Скільки серед цих 2,14 млн ФОПів 一 "живих" підприємців, а скільки 一 оптимізації, ухилення і скаму?А те, що закрилося кількадесят тисяч "сплячих" ФОПів після повернення обов'язкової сплати ЄСВ 一 взагалі неістотно. Нагадаю, в січні 2017-го через те ж обов'язкове ЄСВ закрилося 168 тис ФОПів, а за кілька місяців чистий спад чисельності склав 250 тис. Ну не можна аналізувати процеси в економіці на відрізку одного місяця. Треба трішки ширше дивитися. Фрагмент графіку: чудовий проєкт "Фопономіка" від Opendatabot».❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

На Європейській правді вийшов цікавий матеріал про подробиці переговорів з Мюнхена та зірваної угоди про копалиниКоротко:▪️ Вашингтон вимагав, щоб Україна підписала угоду про розподіл українських надр – без доопрацювання, просто зараз, – хоча було відомо, що запропонована редакція є наперед неприйнятною для України. ▪️ В угоді передбачався розподіл прибутку від надр 50/50 між Україною та США: з українського боку – державні ресурси, з американського – приватні інвестори, яких поки не визначено. США пропонували створити фонд, який наділяв би їх правами на розробку надр, включно з рідкісноземельними металами, літієм та традиційними ресурсами. Документ не містив безпекових гарантій, окрім факту присутності американських інвесторів.▪️ Американський розрахунок на те, що Київ у безпековій скруті погодиться на будь-які умови, не спрацював. "Режим максимального тиску" вимкнули в один момент, і діалог продовжився так, немов нічого й не було. Понад те, сигнали щодо переговорів з Росією, що прозвучали від США, виявилися радше позитивними.▪️ Усі українські співрозмовники підкреслюють, що Україна не відмовляється від угоди і зацікавлена у подальшій роботі над нею, адже, попри критику, ідея залучення великого американського капіталу в Україну дійсно є позитивною і виконує роль такої собі "доповнюючої" безпекової гарантії.▪️ Його щонайменше треба привести у юридично прийнятну форму, бо зараз цього бракує. Є обґрунтоване припущення, що документ у його нинішньому вигляді готували не американські урядові юристи, а "приватники", що не відчувають специфіки міжурядових угод у порівнянні з комерційними документами.📌 Детальніше 一 у статті.👉 Нагадаємо, що ми записували подкаст на тему українських природних ресурсів та доступу США до них. Послухати можна за посиланням. ❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

Гетманцев попередив уряд, що податкових змін під ялинку більше не буде.Десь із такими заголовками мали б вийти профільні видання, та, схоже, вони взагалі не звернули увагу на допис голови Податкового комітету кілька днів тому, про рішення Конституційного суду за конституційною скаргою ТОВ «Геомакс-Ресурс».✍️ Переказуємо допис старшого економіста ЦЕС Юрія Гайдая. «Історія така, що до компанії (мережа АЗС) у 2016 році прийшли бамбізовці [похідне від колишнього голови Офісу великих платників податків Євгена Бамбізова 一 ЦЕС] з перевіркою за 2015-2016 і вжарили, зокрема, опираючись на зміни ПКУ, які проголосували 28 грудня 2014, опублікували 31 грудня і 1 січня 2015 зміни набули чинності.Не буду вдаватися в деталі 一 за що вжарили, як компанія два рази пройшла всі три інстанції, як прем'єр у відгуку на скаргу зазначив, що в платника було достатньо часу до 20 лютого, щоб подати декларацію платника акцизного податку.Суть в іншому.1) КСУ визнав відповідний припис антиконституційним, керуючись тим, що, якщо запроваджуються регуляторні вимоги, які погіршують стан підприємця, то має бути належний час, щоби до цього підготуватися.2) Гетманцев білим по блакитному написав, що Податковий комітет, опираючись на це рішення, більше не підмахуватиме зміни до ПКУ день-в-день. І жирним шрифтом звернув на це увагу «Уряду і Мінфіну».👉 Це дуже цікава заява, і, сподіваюся, вона буде втілюватися Комітетом на практиці 一 це додало б дисципліни у законотворчий процес і трохи спростило б життя бізнесу.Отакі перші видимі наслідки зміни балансу влади у фіскальному блоці. Кайф, демократія)».❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram  

Прикормка для українського експорту 🌾 Агропродукція забезпечує більше половини експортної виручки України. Якщо про експорт пшениці, кукурудзи та соняшникової олії говорять багато, про іншу велику експортну статтю чути набагато менше. І це – макуха. Макухою називають вичавки, відходи від виробництва олійних культур або бобів. Цей товар забезпечує понад 3% експорту України. Минулого року за кордон продано 4,8 млн т соняшникової макухи на $1,03 млрд та 725 тис. т соєвої макухи на $304 млн. Статистичний класифікатор визначає макуху не як сільгосппродукцію, а як відходи харчової промисловості. Хоча за вартістю такі відходи не поступаються деяким зерновим культурам: середня експортна ціна соняшникової макухи у 2024 році становила $215, соєвої – $420.🌻Соняшникова макуха їде переважно до Китаю (31,5%) та Польщі (12%), соєва – до тієї ж Польщі (46%) та Угорщини (24%). Макуха використовується як корм для відгодівлі свійських тварин та як складова для приготування повноцінних комбікормів і кормосумішей.👉 Нагадаємо, що експорт товарів з України зріс на 15% до $41,7 млрд минулого року.​ Тут писали про те, що експортували найбільше.❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

ЄС планує заборонити продаж PlayStation та Xbox в РФ 一 Financial TimesЗараз обладнання для відеоігор використовується для керування безпілотниками. Кая Каллас, висока представниця ЄС із зовнішньої політики, заявила, що консолі, серед яких можуть бути PlayStation від Sony і Xbox від Microsoft, будуть включені в новий пакет санкцій, приурочених до третьої річниці повномасштабного вторгнення Росії в Україну 24 лютого.🎮 Обмеження стосується продавців, які постачають ігрове обладнання до Росії, зокрема і вживаної техніки. Санкції включатимуть продаж консолей та ігрових контролерів, контролерів для авіасимуляторів, джойстиків та інших пристроїв, здатних дистанційно керувати дронами.Втім, заборона ЄС може не мати «значного впливу, оскільки більшість операторів покладаються на китайські контролери, які можна купити онлайн».🇨🇳 Китай є головним постачальником Росії, продавши країні ігрових консолей та супутнього обладнання на понад $120 млн минулого року, згідно з даними Trade Data Monitor.Що ще включає новий 16-й пакет санкцій, який планують прийняти до річниці повномасштабного вторгнення?▪️ Обмеження імпорту російського алюмінію. Санкції будуть поступовими і дозволять європейським покупцям імпортувати алюміній з Росії протягом року за системою квот, перш ніж набуде чинності повна заборона.▪️ Нові мита на агропродукцію та добрива з РФ та Білорусі. Деякі країни ЄС раніше виступали проти мит на добрива, оскільки це підвищить вартість вирощування продуктів харчування. Але комісія заявила, що тарифи підтримають зростання внутрішнього виробництва та індустрії добрив ЄС, яка постраждала від високих витрат на енергію.▪️ Повна заборона закупівлі російського зрідженого природного газу поки що не передбачена. Нові санкції лише забороняють російському СПГ надходити на термінали ЄС, не підключені до спільної газорозподільної системи, що не торкнеться більшої частини імпорт СПГ.❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

🪖 Світові оборонні видатки зростають швидше за ВВП та продуктивність. Які це матиме наслідки?(думка старшого економіста ЦЕС Юрія Гайдая).«Окрім очевидного висновку, що світ швидкими темпами рухається до великої війни, прокоментую, як економіст.1️⃣. Негативний вплив на продуктивність.Оборонні видатки зростають коштом менших інвестицій у людський капітал (освіта, медицина) та в інфраструктуру.Значні інвестиції та інші стимули від уряду витягують у цю сферу якісний людський капітал з інших сфер 一 тих, хто могли бути якісними управлінцями, іноваторами, дослідниками у цивільних напрямках. При цьому ефекти «переливу», коли оборонні технології потім перетікають у цивільну економіку, насправді, доволі обмежені та відтягнуті у часі, тому не компенсують втрат.2️⃣. Часто оборонні видатки нарощуються через вищі податки. Більша частка держави, як правило, зменшує продуктивність економіки, перерозподіляючи кошти з ринкових сегментів у менш конкурентну оборонку.3️⃣. Вища роль військових, великі оборонні видатки 一 це майже завжди погано для демократії та інституцій. Бо оборонний сектор через свою закритість завжди вразливіший до корупції, та й управлінські практики у війську 一 вони про чітку субординацію та дотримання наказів, з відповідною селекцією.👉 Що характерно, більш вразливі якраз економіки, що розвиваються 一 їм важче досягнути перетоку позитивних ефектів у цивільний сектор, їх інституції більш вразливі, вони більше страждають від низької продуктивності.А розвиненим економікам легше грати в цю гру з меншою довгостроковою шкодою для себе.🇨🇳 До речі, про Китай. Він якраз вразливий.І це теж аргумент на користь того, що триваюча мілітаризація Азії не може бути сталою. Вона вибухне або війною, або політичною чи економічною кризами, або ж їхнім поєднанням».❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

📈 Минулого року інфляція перетнула прогнози і пришвидшилась до 12% у грудніТож НБУ підняв облікову ставку до 14,5%. 🛒 Більшість з вас певно знають, що інфляція 一 це зростання цін. А чи думали колись про те, як її рахуюють? Отже, коротко розповідаємо:▪️ Розрахунок індексу споживчої інфляції базується на зміні цін певного споживчого набору, що включає понад 300 найменувань товарів і послуг, таких як харчі, одяг, житло, транспорт тощо.▪️ Кожна позиція має свою вагу у загальному розрахунку, залежно від того, скільки грошей українці витрачають на певні товари та послуги. ▪️ Найбільшу частку у кошику розрахунку індексу займають продукти харчування (41%), транспорт (10%), комунальні послуги (9%), алкоголь і тютюн (8%). ▪️ Серед окремих товарів найбільшу частку мають ліки (4,3%), цигарки (3,8%), пальне для автомобілів (3,5%) і власне самі автомобілі (3,3%), хліб (3,0%) та свинина (2,9%).▪️ Найменшу вагу в індексі мають дитяче домашнє взуття (0,004%), послуги з перевезення речей (0,008%) та дівчачі блузки (0,008%) 👚💻 Ці дані щомісяця публікує Державна служба статистики, а також їх можна переглядати на сайті Національного банку України.Інфографіка: інтерактивна теплокарта з нашого Трекеру економіки, де можна відслідкувати зміни. ❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

Економічний форум в Давосі розділився на два світи: війна в Україні та штучний інтелектНасправді ці теми є ключовими в Давосі вже другий рік поспіль. Початок форуму відбувся в один день з інавгурацією Трампа. Тому політичні лідери, економісти та бізнес обговорювали зміни, які Трамп принесе для класичного демократичного світу. 👉 Про що ще говорять на форумі передає «з полів» директор ЦЕС Гліб Вишлінський:🪖 Європі треба рухатись швидше. Йдеться про збільшення фінансування в сектор оборони та створення єдиного європейського ринку капіталу. Американська економіка значно випереджає європейську завдяки масштабним інвестиціям у новітні технології. 🇪🇺 ЄС може виграти від анонсованих США тарифів на імпорт товарів з Мексики, Канади та Китаю Після попереднього президентства Трампа частка Китаю у торгівлі з США істотно скоротилась з 20+% до менше ніж 15%. ЄС вже тоді вийшов на друге місце серед торговельних партнерів.Попри те, що з економічної точки зору Мексика залишається логічним вибором для виробництва через географічну близькість і угоду про вільну торгівлю зі США, нові тарифні обмеження можуть змусити бізнес переглянути свої ланцюги постачання. 🤖 Штучний інтелект. ШІ вже збільшує продуктивність праці в американській економіці. Тоді як Європа відстає у впровадженні ШІ через надмірну регуляцію та уповільнені реформи. Загалом на вулицях Давосу помітно витіснення ІТ-бізнесом будь-яких інших бізнесів. Підприємствам потрібно адаптуватися і дивитися, які технології можуть зробити їх більш конкурентно здатними.🇺🇦 Додамо, що для української делегації, завдяки прогарантованому фінансуванню бюджету на наступний рік, відкрилось вікно для домовленостей з іноземним бізнесом. Так, українська група ДТЕК та данська Vestas, провідний світовий виробник вітрових турбін підписали угоду щодо будівництва другої черги Тилігульської вітроелектростанції. 🎧 Слухайте більше про це у подкасті «Що з економікою?», який вийде вже цієї суботи на наших подкаст-платформах.   ❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram  

🚭 Сьогодні пішов сьомий тиждень, як Президент не підписує ухвалений Радою Закон щодо перегляду ставок акцизного податку на тютюнові вироби.Закон передбачає підвищення ставки акцизного податку на нікотинові вироби, прив’язує ставки до курсу євро, та запроваджує додаткові заходи протидії нелегальній торгівлі алкоголем і тютюном в інтернеті. Далі коментар від старшого економіста ЦЕС Юрія Гайдая. «Навіть незважаючи на пільгу для ТВЕНів («айкосів»), яку протягнули тютюнові лобісти, підвищення акцизів на нікотинові вироби має принести до бюджету лише цьогоріч 8-10 млрд грн. 💸 Відтак, бюджет уже недоотримав близько півмільярда гривень, які могли бути спрямовані на забезпечення армії. А нижчі ціни на цигарки збергіають їх доступнішими для курців, що завдає шкоди здоров’ю українців та збільшує майбутні видатки на охорону здоров’я.До речі, у грудні, під час шостого перегляду програми з Україною, МВФ зазначив, що поступове наближення акцизів до мінімального рівня євродиректив і, зокрема, імплементація законопроєкту 11090 з початку 2025 року є найвищим пріоритетом.👉 Зазвичай важливі закони «зависають» на підписі Президента, якщо той не довіряє тексту ухваленого закону, вбачаючи там чийсь прихований інтерес, незважаючи на попередні узгодження та голосування за закон в т.ч. фракцією Слуга Народу.Однак у даному випадку маємо зовсім унікальну ситуацію, коли і бізнес-асоціації, і профільні економісти, і експерти з охорони здоров’я, і МВФ 一 підтримали закон, «корупційних тем» у ньому ніхто не знайшов, але закон продовжує лежати десь у шухляді, а бюджет 一 втрачати десятки мільйонів грн щодня».❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram