Що з економікою?

Трошки наших думок по сьогоднішньому голосуванню по НАБУ/САП. З допису економіста ЦЕС Богдана Слуцького. Поганою парламентською практикою є внесення на другому читанні поправок, що не відповідають ані меті, ані логіці, ані змісту законопроєкту, поданого на перше читання. Іноді цим інструментом користуються із добрих намірів — щоб пришвидшити ухвалення корисних змін. Але така "лазівка" створює серйозні ризики: під виглядом технічних правок можна протягнути норми, які несуть реальну шкоду.Саме це сталося сьогодні, коли Верховна Рада ухвалила законопроєкт №12414. Попри нейтральну назву, до другого читання в текст були додані положення, які не мають жодного стосунку до початкової мети документа. Зокрема, ними фактично підпорядковуються НАБУ і САП Генеральному прокурору.У чому головна загроза? У тому, що ці органи задумувалися та створювалися як незалежні. Їхні керівники мали обиратися на прозорих конкурсах, щоб не бути залежними від політичної кон’юнктури, а займатися розслідуваннями топкорупції без огляду на те, хто при владі.❗️Натомість Генеральний прокурор — це політична фігура. Яким би фаховим він не був, його призначають без конкурсу — за поданням президента і рішенням парламенту. За таких умов важко говорити про реальну інституційну незалежність.Якби генпрокурора обирали через прозорий конкурс — ще можна було б дискутувати про доцільність таких змін. Але в українській практиці прозорі конкурси — не найулюбленіший інструмент.Тому тепер САП — Спеціалізована антикорупційна прокуратура — ризикує втратити "спеціалізованість". По суті, її можна буде називати просто антикорупційною прокуратурою, без жодних гарантій самостійності розслідувань на найвищому рівні.Поіменний список депутатів, які підтримали скандальну правку за посиланням.🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

‼️ Сьогодні у Верховній Раді готуються до розгляду правки до законопроєкту №12414, який може зруйнувати ключові гарантії незалежності Національного антикорупційного бюро України та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.Зокрема, правками до законопроєкту Генпрокурор наділяється повноваженнями:- забирати справи в НАБУ та доручати розслідування іншим органам;- бути фактичним керівником САП та передоручати повноваження прокурора САП іншим прокурорам;- надавати детективам НАБУ обов’язкові письмові вказівки;- самостійно закривати справи за підозрою топ чиновників.Процесуальна автономія САП також суттєво обмежується, адже:- прокурори САП будуть позбавлені можливості визначати підслідність НАБУ у виключних випадках;- керівник САП не зможе вирішувати спори про підслідність у справах, що може розслідувати НАБУ;- керівник САП не матиме повноважень щодо зміни апеляційних та касаційних скарг, внесених прокурорами САП. 😮 Депутати також серйозно порушують ст. 116 Регламенту ВРУ, адже кардинально міняють предмет регулювання проєкту закону 12414. Саме ці руйнівні зміни станом на зараз відсутні у публічному доступі. Але Transparency International Ukraine отримала підтвердження з низки джерел, що голосування планується саме сьогодні.Це становить пряму загрозу незалежності НАБУ — одного з ключових антикорупційних органів, створеного за підтримки міжнародних партнерів як інституцію, захищену від політичного впливу.⚠️ Закликаємо депутатів не підтримувати такі законодавчі зміни і не скасовувати результатів реформ, які ми всі послідовно досягали з 2014 року.

🇪🇺 ЄС запланував €100 млрд для України у своєму довгостроковому бюджеті на 2028-2034Про це повідомила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.Ці кошти мають поповнити фонд Ukraine Facility, який поступово вичерпується. Оновлений фонд підтримає відновлення України у наступні роки. Проєкт бюджету ще мають обговорити у Європарламенті та Європейській раді, а остаточне рішення очікується до кінця 2027 року. Водночас ЄС шукає $19 млрд, щоб покрити дефіцит бюджету в Україні вже у 2026 році. За прогнозами, наступного року Україні знадобиться щонайменше $8 млрд додаткового зовнішнього фінансування, а у разі припинення допомоги від США ця сума може зрости до $19 млрд.❗️Детальніше про те, що відбувається з бюджетом і де Україні брати гроші на оборону, ми поговоримо вже завтра, 18 липня, о 12:30. У дискусії візьмуть участь: ▪️Олена Білан, головна економістка Dragon Capital.▪️Гевін Грей, голова місії МВФ в Україні.▪️Ольга Зикова, заступниця міністра фінансів України.▪️Роксолана Підласа, голова комітету з питань бюджету Верховної Ради України.Крім того, експерти ЦЕС традиційно презентують основні зміни в українській економіці за останній місяць. 🔗 Реєструйтеся на подію за посиланням. 🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

🙄 Європейські партнери закривають очі на зрив реформ в Україні за «послуги безпеки» та захист від РосіїОднак така поведінка української влади гальмує для нас шлях в ЄС. Директор ЦЕС Гліб Вишлінський написав блог для Української правди про другий день на URC2025.«Влада системно гальмує реформи, які зменшили б ризики бізнесу від взаємодії з державою.Спочатку уряд відклав на півроку початок реформи митниці та конкурс на нового голову. Минулого тижня під надуманим приводом Кабмін всупереч закону відмовився призначити обраного комісією голову Бюро економічної безпеки.У першому випадку внаслідок цього Україна вже невчасно виконала зобов'язання перед МВФ. В другому те саме відбудеться наприкінці липня, коли спливає обіцяний термін.Миттєва заява бізнес-асоціацій в той самий день показала, що ця реформа потрібна, насамперед, бізнесу, а не МВФ.Але влада жорстко налаштована втримувати вертикаль прямого контролю над всіма правоохоронними органами, який дозволяє миттєво атакувати будь-який бізнес.Це бачать в Європейському Союзі, членом якого прагне стати України. Директорка служби по Україні DG ENEST Єврокомісії Анна Ярош-Фріс у відповідь на моє питання на одній з панелей URC визнала, що затримка подібних реформ негативно впливає на бізнес-середовище.Зрозуміло, що європейські партнери, яких Україна зараз захищає від Росії, стали набагато більш поблажливими до зривів реформ. І будуть далі давати гроші Україні за "послуги безпеки".Але така поведінка української влади з великою ймовірністю загальмує для нас шлях в Євросоюз. Ще одна Угорщина нікому не потрібна.Насамкінець конференції дуже цікаве дослідження показали Світовий банк спільно з Університом Чікаго.Воно свідчить, що в останні 20 років, особливо, після 2008 року, темпи створення нового бізнесу в Україні суттєво впали. Багато малого бізнесу "застрягли" в своєму розвитку і припинили зростати. Ринки щодалі більше концентрувалися, зокрема, зростали частки держпідприємств, хоча вони і є менш продуктивними. Відповідно, й темпи зростання продуктивності залишаються низькими.Причини – бар'єри для виходу на ринок нових бізнесів, зокрема, через нереформовані погані інституції. Вони блокують збільшення конкуренції, інновації та зростання продуктивності.Вам здається, що це і про нереформовані митницю, БЕБ та інші правоохоронні органи? Ви не помиляєтеся».🔗 Повний текст тут.🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

ЄС шукає $19 млрд, щоб покрити дефіцит бюджету в Україні наступного року💵 Як пишуть в Financial Times, через зниження обсягів допомоги від США і невизначеність щодо завершення війни Європейська комісія розглядає кілька механізмів. Наприклад, надання військової допомоги у вигляді двосторонніх грантів, які будуть обліковуватися окремо як «позабюджетні зовнішні трансферти», але водночас враховуватимуться у витратах на національну оборону. Це дозволить сприяти виконанню зобов'язань НАТО щодо збільшення витрат на національну оборону до 5% ВВП і надати підтримку Україні.Також розглядають дострокове використання позик у межах $50-мільярдної ініціативи країн G7 і активніше використання заморожених російських активів. 👉 А що взагалі відбувається з українським бюджетом?Нагадаємо, що у червні уряд запропонував збільшити державний бюджет майже на 450 млрд грн, переважну частину з яких спрямують на оборону. Покриття нових видатків планують за рахунок внутрішніх запозичень і перевиконання доходів.Паралельно уряд представив бюджетну декларацію на 2026–2028 роки, яка визначає фінансові орієнтири на середньострокову перспективу. Її реалізація значною мірою залежатиме від подальшої підтримки з боку партнерів і розвитку ситуації на фронті.Наступного тижня, спільно з представниками влади ми поговоримо про ці дві події, та спробуємо зрозуміти, що буде з бюджетом цього та наступного року і перспективи міжнародної підтримки на майбутні роки.🔗 Зареєструватися можна тут, дискусія пройде 17 липня о 17:00. Серед запрошених спікерів:▪️ Олена Білан, головна економістка Dragon Capital;▪️ Гевін Грей, голова місії МВФ в Україні;▪️ Роксолана Підласа, голова комітету з питань бюджету Верховної Ради України;▪️ Представник Міністерства фінансів України (участь уточнюємо).🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

🙄 «Добре не жили, нема чого й починати» Кабмін не затвердив Олександра Цивінського на посаду очільника Бюро економічної безпеки — хоча ще минулого місяця він переміг у конкурсі.Уряд одноголосно вирішив повернути все назад і попросив конкурсну комісію знову подати не більше двох кандидатур, які нібито відповідатимуть вимогам національної безпеки.Що не так із конкурсом?▪️ Ще 8 червня СБУ надіслала листа з «сумнівами» щодо доброчесності кандидатів — без жодних конкретних доказів.▪️ Після цього скасували співбесіди, а троє українських членів комісії просто не з’явились на засідання, зірвавши кворум.▪️ Жоден з кандидатів не набрав 4 голоси, як вимагає закон. Але міжнародні експерти надали три голоси Цивінському — і саме він мав бути призначений.▪️ Тим часом урядові представники підтримали інших кандидатів — зокрема, детектива НАБУ Михайла Буртова та Олега Борисенка.Таким чином, під надуманим приводом українська влада відмовилася від призначення найкращого за результатами конкурсу кандидата. Він мав би перезапустити Бюро економічної безпеки як ключовий орган мобілізації бюджетних надходжень під час війни.Але політична незалежність кандидата виглядає неприпустимою для влади, яка звикла керувати правоохоронними органами в ручному режимі. Це дозволяє їй як закривати очі на схеми «своїх», так і використовувати ці органи для політичного рейдерства і рекету, які створюють великі ризики для інвестицій в Україну.Крім того, непризначення керівника БЕБ означає, що Україна не виконає зобов'язання перед МВФ 一 це мало би відбутися до кінця цього місяця.🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

💰 Скільки отримує прем'єр-міністр України Денис Шмигаль?Допис виконавчого директора ЦЕС Гліб Вишлінського:«Подивився декларацію прем’єра за 2024 рік 一 середньомісячна зарплата з усіма доплатами за мінусом податків менше 80 тис грн.І Денису Анатолійовичу ще пощастило, бо дружина займається підприємницькою діяльністю і вже п'ять років годує сім'ю.А от Юлії Анатоліївні так не пощастить, бо сама виховує дитину, і на посаді ПМ займатися викладанням точно не вийде.Насправді, зарплати президента, ПМ і тих, хто обіймає політичні посади, визначені урядової постановою.Зарплата ПМ 一 п'ять середньомісячних зарплат по економіці. Крім того, що це неадекватно мало 一 це офіційні зарплати, а з урахуванням конвертів і ФОПів може і 3-4 середні зарплати вийти.Якщо заміна ПМ таки відбудеться, то я б Денису Анатолійовичу був би надзвичайно вдячним, якби він цю постанову на останньому засіданні уряду змінив 一 і президенту його нинішню зарплату в 20 тис грн теж підняв, бо це вже менше навіть за середню по економіці.Бо зараз це просто майновий та етичний ценз в політиці 一 ти можеш претендувати на найвищі посади в Україні лише якщо в тебе є (1) пасивні доходи, як у президента, (2) заможна родина, як у ПМ або (3) ти готовий отримувати зарплати в конвертах з вкраденого в держави».👉 Ми у ЦЕС послідовно підтримуємо справедливі та конкурентні зарплати в державному секторі. Без справедливої оплати держсектор приречений на втрату професійних кадрів.🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

Як перезапустити кредитування бізнесу в умовах війни?👉 Цю тему ми в ЦЕС вирішили розглянути у новому дослідженні спільно з German Economic Team. Без доступу до кредитів бізнес не може інвестувати, масштабувати виробництво, виходити на нові ринки чи адаптуватися до викликів воєнного часу. Особливо це стосується малих і середніх підприємств, які створюють робочі місця та забезпечують гнучкість економіки.Декілька висновків з нашого дослідження:▪️ Після повномасштабного вторгнення банки в Україні поводилися по-різному в залежності від структури власності. Державні банки почали кредитувати бізнес активніше — але далеко не на повну силу. Іноземні банки, навпаки, майже відразу скоротили видачу кредитів, хоча їхні фінансові позиції залишилися стабільними. Українські приватні банки спершу утримували обсяги кредитування, але згодом стали обережнішими.▪️ У 2022 році банки вкладали в держоблігації через ризики та низький попит на кредити (ефект витіснення crowding-out). Проте з 2023 року цей ефект зник — ОВДП більше не конкурують із корпоративним кредитуванням.▪️ Облікова ставка все ще впливає на обсяги кредитування, попри війну. Підвищення ставки на 1% скорочує кредитування на ≈0,04% щомісяця. Водночас сама війна знижує кредитну активність значно сильніше — на 0,1–0,2% щомісяця.▪️ Значення облікової ставки впливає на обсяги кредитування значно слабше, аніж війна — отже, зусилля слід зосередити саме на зменшенні цього ризику. Державне страхування кредитів, покриття воєнних ризиків, гарантії, підтримка МСП та інструменти донорів можуть стати ключем до відновлення кредитування.Які рекомендації ЦЕС?На презентації дослідження наші експерти порадили:▪️ Запровадити страхування воєнних ризиків і кредитів із державною підтримкою.▪️ Посилити інструменти зниження ризиків для МСП та інноваційних компаній — замість надмірного фокусування на пільговому кредитуванні в окремих регіонах.▪️ Навчати підприємців фінансової грамотності, паралельно стимулюючи вихід з тіні.▪️ Запустити цільові кредитні програми через державні банки та розширити гарантії для іноземних банків.Вдячні представникам Національного банку, а також колегам з експертного середовища за участь у дискусії та коментарі. 🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

Минулого місяця Рада провалила голосування за реформу спецпенсійЗаконопроєкт, який мав на меті скасувати низку пенсійних привілеїв для суддів, прокурорів та силовиків, не набрав необхідної кількості голосів у другому читанні.Система спецпенсій в Україні є постійним джерелом соціальної напруги і давно потребує перегляду.Колишні силовики отримують значно вищі пенсії за спеціальними формулами. Натомість військовослужбовці, які не є кадровими військовими, не можуть розраховувати на подібні виплати — якщо лише не мають статусу особи з інвалідністю.Це створює відчутний дисбаланс і підриває довіру до системи. Зокрема, за даними Київської школи економіки, 79% українців вважають пенсійну систему в Україні несправедливою.Запрошуємо вас послухати подію на цю тему, де ми обговоримо:▪️ як масштаби витрат на спецпенсії впливають на держбюджет;▪️ чи справедливими є привілеї для спецпенсіонерів;▪️ чому реформу спецпенсій так важко реалізувати.👉 Захід відбудеться 1 липня о 17:00 у Zoom. Реєстрація на подію обов’язкова за посиланням.🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

💰 Четвертий рік підряд уряд збільшує бюджет посеред року. Це необхідний крок, але тривожна тенденція Які і минулого року уряд поклався на оптимістичні сценарії, які знову не справдилися через позицію США. Що має змінитися: ▪️ Уряд пропонує збільшити та переглянути видатки на 449 млрд грн (з них на військові потреби 412 млрд грн). Це +15% до оборонного бюджету;▪️ Ці кошти мають покрити частину витрат на війну, зокрема більші витрати на зброю і боєприпаси в умовах активних бойових дій;Нові видатки планується покривати через: а) Майже половину або 185 млрд грн покриють через ОВДП, основними покупцями яких залишаються державні банки. Хоча це не емісія, у середньостроковій перспективі це загрожує фінансовій стабільності через продаж облігацій під високі відсотки.б) Інше джерело — перевиконання плану доходів (без підвищення податків) на 147,5 млрд грн, — близько половини з цієї суми вже забезпечено за 5 місяців року; попередні оцінки доходів бюджету виявилися більш консервативними за реальність;в) Перерозподіл видатків на 51,3 млрд грн, а також економія платежів із погашення внутрішнього боргу на 65,1 млрд грн. Це відбулося за рахунок кращого валютного курсу, ніж передбачено в бюджеті, та нереалізації ризиків за державними гарантіями.Єдиним позитивним сигналом на тлі змін до бюджету є оновлена позиція країн НАТО. Відтепер пряма військова допомога Україні враховуватиметься до 5% ВВП витрат на оборону, обов’язкових для членів альянсу.👉 У цих умовах Україні варто активніше включатися в дипломатичні домовленості на рівні ЄС та інших партнерів, щоб використати це вікно можливостей.🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram