Estadísticas de telegram channel - @thinktankces

Введення хоч і «всього лише» 10% мит на українські товари навряд допоможе американській промисловості.Наша старша економістка Яна Охріменко проаналізувала, яку роль США відіграють в українському експорті – і навпаки.🇺🇦👉🇺🇸У 2024-му році, 2% українського експорту (або $0,9 млрд) припадало на США. Роль США як імпортера української продукції не зазнала значних змін із початку повномасштабного вторгнення – на відміну від ЄС, чия частка в українському експорті зросла із 41% до 60% між 2021 та 2024 роками. 🇺🇸👉🇺🇦Водночас частка США в українському імпорті складала майже 5% в 2024 році. Торговий дефіцит України із США становив $2,6 млрд. Тобто торгівля з Україною явно не загрожує торговому балансу США.Згідно з безглуздою формулою адміністрації Трампа, заснованою на торгових балансах, країни, з якими США мають торговий профіцит, підпадають під базову ставку у 10%. Оскільки Україна має дефіцит у торгівлі зі США, українські товари не потрапляють під дію підвищених мит, лише під базову ставку.🏭 Основу українського експорту до США становлять продукція металургійної галузі (61% від усього експорту у 2024 році), тоді як імпорт з США здебільшого складається з машин, обладнання та транспорту (50% імпорту у 2024 році). Таким чином, скорочення експорту з України до США може опосередковано призвести до зниження імпорту американських товарів в Україну.❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

🇺🇸 Сьогодні має відбуватися анонсований Трампом “День визволення Америки” — коли проясняться деталі щодо нових мит від США (Це вже другий трампівський “день визволення”, перший був оголошений у день інавгурації)🇪🇺 У свою чергу ЄС уже підготував список американських товарів, які можуть потрапити під обмеження на суму до €26 млрд. Очікується, що ЄС готує удар по техногігантах і банках США. Раніше ЄС дотримувався традиційного підходу, відповідаючи США митами на товари. Проте зараз Брюссель готується вдарити по американських послугах, де має більше важелів впливу як чистий імпортер.Як це буде реалізовано?1. Використання чинних регуляційЄС може застосувати Digital Markets Act (DMA), який обмежує домінування Big Tech. Вони вже використали його проти Apple та Meta, а перші штрафи мають бути цього тижня. Також з допомогою чинних регуляцій можна запровадити податки для великих американських банків, таких як J.P. Morgan.2. Обмеження доступу США до держзамовленьБрюссель може заборонити американським компаніям брати участь у тендерах по енергетиці та консалтингу, позбавляючи їх значного джерела доходів.Опція «Базука» (ні, не здалось, так називають впливові політичні заходи).У випадку ЄС, це “Антипримусовий інструмент” (ACI). Якщо його активують, Брюссель може:▪️ Заборонити роботу X Ілона Маска в ЄС.▪️ Обмежити права на інтелектуальну власність американських технологічних компаній.▪️ Заборонити інвестиції американських компаній у Європі.Однак для реалізації цього заходу потрібно схвалення щонайменше 15 із 27 країн ЄС.Попри можливість відповісти, ЄС ризикує нашкодити власним економічним інтересам. Через глибоку економічну взаємозалежність із США будь-які обмеження на послуги можуть негативно вплинути і на європейський бізнес та споживачів.❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

📈 Податкові надходження зросли на 37% минулого року 一 до 1,65 трлн грнНайбільший приріст у грошовому вимірі забезпечили податок на прибуток (+127 млрд грн), акцизні збори (+106 млрд грн) та ПДВ з імпорту (+100 млрд грн).Усі основні податки зростали швидше за інфляцію. У реальному вимірі (в цінах жовтня 2021 року) надходження у 2024-му вперше повернулися на довоєнний рівень.💸 Нагадаємо, що наприкінці 2024 року в Україні відбулося історичне підвищення податків. Ключовою причиною цього стали побоювання, що в бюджеті не вистачатиме коштів для фінансування оборони.Основний акцент зробили на підвищенні військового збору. Це збільшило податковий тягар для офіційно працевлаштованих громадян і “білого” бізнесу, тоді як тіньовий сектор залишився недоторканим. Як наслідок, фінансове навантаження розподілилося нерівномірно, створюючи додатковий тиск на легальних платників.Більш збалансованим рішенням було б підвищення ПДВ, що дозволило б рівномірно розподілити податкове навантаження на всю економіку, а не лише на її “білу” частину.🚬 Також нагадаємо, що президент нарешті підписав закон про підвищення акцизів на тютюн, що дозволить залучити додаткові кошти в бюджет на оборону.Графік: спецвипуск Трекеру економіки за рік (виходить за підтримки ПриватБанку). ❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

Чому бізнес-логіка Маска не спрацює в управлінні держави?👉 Ділимося частиною матеріалу нашого старшого економіста Юрія Гайдая (повна стаття за пейволом). [...]Ключовою помилкою Маска, як виглядає, є сліпе відтворення агресивного бізнес-підходу до скорочення видатків. Підхід Маска до реструктуризації його бізнесів в умовах неповної інформації – різати стільки, щоб потім треба було додавати. Тобто, не маючи точної оцінки, краще урізати більше, ніж треба, а не менше. Так він робив щоразу, заходячи у новий бізнес через придбання, є чимало свідчень співробітників та партнерів Маска про такий його підхід до оптимізації витрат та процесів.Якщо в процесі щось поламається – це не "баг", це "фіча". Далі потрібно швидко і якісно збирати зворотний зв'язок та реагувати на нього. Десь бізнес-процеси перебудують ефективно, зникнення якихось функцій справді ніхто не помітить, а десь – почнуться проблеми. Ракети та цифрові сервіси почнуть падати, з машин відпадатимуть неякісно закріплені панелі (див. історію із кібертраками), більше рекламацій та скарг від клієнтів, плюс зворотний зв'язок від внутрішнього аудиту та управлінців. Все це дозволяє швидко виявити, де зрізали забагато і куди справді потрібно додати ресурсів.📌 Проблема в тому, що у державі зворотний зв'язок завжди працюватиме гірше та повільніше, ніж в ефективних і значно менших корпораціях. Матриця ухвалення рішень у державі складніша, цикл ухвалення рішень та бюджетний процес є значно довшими. Інакше й бути не може. Інституційна рамка держави більше заточена на стійкість та надійність, а у проривних технологічних компаній – на прийняття ризиків, проби та помилки, на яких вчаться заради швидкої експансії.Ще гірше, що не розуміючи специфіки державного управління, у перші хвилі DOGE поскорочував і органи та підрозділи, завданням яких саме і є надання зворотного зв’язку, наприклад – службу при Департаменті охорони здоров’я, яка проводить наукові дослідження ефективності протоколів лікування. [...]❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

🚬 Не буде ніяких +40 гривень на пачку цигарокНаскільки реально подорожчають цигарки пояснив у дописі наш старший економіст Юрій Гайдай.«Бачу, треба ще раз про сигарети, і як вони подорожчають.У 2024-му році мінімальний акциз на 1000 штук був 2517 грн. Оскільки законопроєкт 11090 не набув чинності з 1 січня, залишився в дії чинний графік підвищення акцизів, і мінімальний акциз зріс у 2025-му до 3020 грн за 1000 штук.Тепер, після набуття чинності 11090 мінімальна ставка акцизу буде в євро, 78 євро за 1000 штук. Це 3510 грн. Тобто +490 грн.👉 Це +9,8 грн на пачку! (UPD: насправді ще менше, бо курс для розрахунку береться станом на 01.07.2024). З ПДВ це +11,5 грн на пачку відносно чинних акцизів. Або +22-24 грн відносно 2024-го року. Ніяких +40 грн і страшної тінізації через це не буде.Та сама історія щоразу. Пам'ятаєте, яке виття було, коли акцизи на пальне підіймали? "Літр виросте на 20 грн! Буде колапс!!!!" І шо? Ціни майже не змінилися, бо приріст від акцизів, який мав бути значно менший, взагалі компенсував спад цін на нафту. Тільки автогаз подорожчав, бо там значні пільги нарешті відмінили.Риночок може закочувати очі, скільки завгодно. Це їхня робота, їм це вигідно. Але шановні журналісти, візьміть калькулятор, відкрийте податковий кодекс і перевірте слова тих, у кого очевидний конфлікт інтересів. Це ваша робота». ❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

🚬 Президент нарешті підписав закон про підвищення акцизів на тютюнові виробиВ закону довга історія, Рада ухвалила його ще на початку грудня минулого року, і з тих пір він два місяці перебував у правовому чистилищі — президент його не підписував і не ветував.За цей час бюджет недоотримав близько 2 млрд грн. 👉 Ось що про це пише наш старший економіст Юрій Гайдай. «Дотисли всі разом, вітаю! Хоча, схоже, наші партнери перш за все, але дякую усім, хто підписав петицію!📌 Дві короткі ремарки:1) Ціна пачки сигарет виросте не на 40 грн, а на 20-25 грн. (Чому так, пояснювали тут).2) Бюджет втратив більше, ніж 2 млрд грн. Надходження від тютюнових акцизів у перші два місяці можуть вказувати на те, що тютюнщики активно форстолили, тобто накопичували запаси товару за "старими" акцизами. Тепер будуть економити. Перевіримо цю гіпотезу на горизонті кількох місяців.Взагалі ця вся історія, на мій погляд, тягне на кримінальне провадження — шкода економічним інтересам держави завдана серйозна, і варто б розібратися, чому так сталося. У нас держслужбовці за копійки і дуже сумнівні склади злочину на допити ходять роками. Але провадження, звісно, не буде. Не на часі. Тут (майже) без іронії, справді не на часі».❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

Чому українці залишаються в Україні?Ми в ЦЕС багато досліджували настрої українських біженців за кордоном. За нашими оцінками, з початку повномасштабного вторгнення за межі країни виїхало 5,2 млн українців. Водночас близько 31 млн осіб залишаються в Україні. Якщо для більшості чоловіків існують правові обмеження на виїзд, то жінки переважно приймають це рішення самостійно.👩 Цього разу ми вирішили з’ясувати, що мотивує жінок залишатися в Україні попри війну? Скільки з них планують виїхати найближчим часом і що може стати вирішальним фактором для виїзду за кордон?👉 Відповіді на ці питання ми презентуємо у спільному з колегами дослідженні «Жінки у війні: мотивації залишатися та причини виїжджати».Коли: 28 березня о 10:00 (початок реєстрації о 9:30) офлайн у Києві та онлайн у Zoom. Точну адресу надішлемо зареєстрованим учасникам.Для учасників події офлайн, які проживають не в місті Києві та Київській області передбачена компенсація витрат на транспорт та готель. 🔗 Реєстрація на захід обов’язкова за посиланням.Запрошені спікери:▪️ Дарина Марчак, перша заступниця міністра соціальної політики України (участь уточнюється);▪️ Ілона Гавронська, заступниця міністра національної єдності України;▪️ Володимир Вахітов, директор Інституту поведінкових досліджень American University Kyiv.❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

🏠 Яким був ринок нерухомості у 2024 році?Переказуємо цікаве з дослідження OLX:🏡 Оренда:▪️ Медіанна ціна оренди квартир за рік підскочила на 20%, досягнувши 12 000 грн. Пропозиція зменшується, а попит зростає — у середньому 11 відгуків на одне оголошення. ▪️ Найдорожче орендувати трикімнатні квартири у Києві (50 000 грн, +39%), а найбільші стрибки цін — в Одесі (+72%) та Сумах (+120%).🏠 Купівля:▪️ Попит на купівлю житла у 2024 році сягнув 75% від рівня 2021-го (у 2022 році було 63%). Водночас, ціни зростають у більшості міст, особливо в західних та центральних областях.▪️ Київ залишається найдорожчим містом, за ним — Львів та Ужгород. Найбільше подорожчали квартири в Рівному, Луцьку та Житомирі (від 7 до 29%).▪️ Оголошень про продаж квартир на вторинному ринку стало на 5% більше. Найбільше зростання зафіксоване для двокімнатних (+8%) та трикімнатних (+5%) квартир. При цьому медіанна вартість житла у доларах майже не змінилася (-1%), лише трикімнатні подешевшали на 4%.▪️ У середньому по країні потрібно 12-13 років орендувати однокімнатну квартиру, щоб витрати дорівнювали її купівлі на вторинному ринку. Найвигідніші умови в Ужгороді, Дніпрі, Луцьку та Сумах, де купівля окупається менш ніж за 10 років.❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

Без роботи залишався кожен сьомий українець 一 підсумки 2024 року👉 Представляємо спецвипуск Трекеру економіки — більше 20 інтерактивних графіків з ключовими показниками української економіки за минулий рік та коментарями експертів.Отже, у 2024 році середній рівень безробіття зменшився до 14,3% (у 2023 році – 17,4%, у 2022-му – 18,5%).▪️ Ринок праці залишався нерівномірним: вакансій було багато, а безробіття все ще залишалося високим. Бізнесу критично не вистачає робочої сили.▪️ Дефіцит кадрів стимулював зростання реальних зарплат. Компанії активніше залучали жінок, студентів і літніх працівників на посади, які раніше займали переважно чоловіки. Втім, перенавчання потребує часу, а кількість робочої сили й далі скорочується через мобілізацію та виїзд людей за кордон. Тому диспропорції на ринку праці збережуться й у найближчі роки.Графік 一 спецвипуск Трекеру економіки за рік. Щоб отримувати щомісячні оновлення Трекеру, поставте галочку за словом підписатися.❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

📉 Споживчі настрої в США падають: інфляційні очікування на максимумі за 32 рокиПро це пише Financial Times, переказуємо головне:▪️ Індекс споживчих настроїв Мічиганського університету в березні впав з 64,7 до 57,9 — це третє зниження поспіль і найгірший показник з листопада 2022 року.▪️ Інфляційні очікування на наступний рік підскочили до 4,9%, найвищого значення з кінця 2022-го. А довгострокові піднялись з 3,5% до 3,9%, що стало рекордом з 1993 року.▪️ Інфляція в лютому сповільнилась до 2,8% у річному вимірі (порівняно з 3% у січні), але споживачі все більше занепокоєні економічною політикою Трампа. ▪️ Побоювання щодо нових тарифів підштовхнули американців до завчасних покупок. Продажі товарів тривалого користування (наприклад, авто, побутова техніка) у листопаді-січні зросли більш ніж на 4% в річному вимірі — вдвічі швидше, ніж перед виборами.На відміну від США, економічні очікування українців покращуються, хоча досі не досягли позитивного рівня.👉 Про споживчі настрої в Україні читайте у нашому Трекері економіки (виходить за підтримки ПриватБанку).❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram