Що з економікою?

🏭 Депутати запропонували новий пільговий режим для переробної галузіПарламентарі з фінансового та економічного комітетів (Гетманцев, Мотовиловець, Наталуха, Кисилевський) розробили законопроєкти №13414 та №13415, які мають запровадити постфактумний пільговий режим для інвесторів у переробну промисловість. Його суть — компенсувати інвестиції за рахунок податкових знижок у майбутньому.Основне:▪️ Пільги надаються після реалізації проєкту — з інвестиціями від €100 000 до €50 млн;▪️ Інвестори зможуть отримати звільнення від сплати податку на прибуток, якщо 90% доходу надходить від продажу власної продукції, що є результатом переробки.▪️ Підприємство може отримати звільнення від сплати ПДВ та ввізного мита за нове обладнання та комплектуючі до нього. ▪️ Подати заяву на компенсацію можна буде через «Дію». Аудит проєктів вестиме Мінекономіки.▪️ На відміну від програм «інвестнянь» чи індустріальних парків включає підприємства, що вже працюють.«Заохочення інвестицій у переробну промисловість є надзвичайно важливим для структурної трансформації української економіки. Це має низку переваг, як-от зменшення залежності від сировинного експорту, створення робочих місць та посилення конкурентоспроможності країни.Документ має і певні лазівки для недобросовісних інвесторів та потребує доопрацювань. Під час звільнення від ввізного мита на обладнання відсутній чіткий механізм контролю за його цільовим використанням. Це створює ризик того, що пільга може бути використана не за призначенням, поза межами заявленого інвестпроєкту», 一 коментує для матеріалу наш економіст Богдан Слуцький. 📊 За підрахунками авторів законопроєкту, у базовому сценарії це може залучити $5 млрд інвестицій і дати +1,7% до ВВП за 5 років. Втім, у Мінфіні зазначають, що МВФ скептично ставиться до таких розрахунків і потрібна більш грунтовна методологія.Також наша старша економістка Наталія Колесніченко додає, що точкові ініціативи не дадуть масштабного ефекту без системних реформ. Серед необхідних змін – захист права власності в межах судової реформи та спрощення підключення до інфраструктури.🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram 

🏦 ПриватБанк збільшив кредитування бізнесу на 40% з початку рокуЗаписали новий випуск подкасту з Євгеном Заіграєвим, членом Правління ПриватБанку, який відповідає за корпоративний бізнес і МСБ. Обговорили, як працює бізнес-кредитування під час війни, чим допомагають інструменти дерискінгу від держави та міжнародних партнерів і чому страхування воєнних ризиків досі фактично відсутнє.🔼 За даними Національного банку, темпи зростання кредитування бізнесу у 2025 році вже сягнули близько 30%. У ПриватБанку цей показник ще вищий 一 40%. 📈 Звідки таке зростання?Євген Заіграєв пояснює, що підприємці поступово вийшли з «шокової фази» початку повномасштабки та адаптувались до нових реалій. Бізнеси навчилися працювати меншими командами, оновили логістику, і, попри війну, почали знову інвестувати — у поточну діяльність і в розвиток.«Час іде — і не розвиватися неможливо. Наші підприємці вкладають кошти в основні засоби, у виробництво, в транспорт, у будівлі. Плюс зростає попит у критичних секторах — енергетика, оборона. І це теж створює попит», — зазначив Заіграєв. Ми також запитали, чому не всі банки кредитують активніше, попри високу ліквідність (понад 250 млрд грн на коррахунках)?Причина не лише у ризиках, а й у нестачі сформованого кредитного попиту. За словами пана Євгена Заіграєва, багато бізнесів просто не приходять до банків із запитами на фінансування:«Не дуже часто бачимо позичальників, які кажуть: дайте нам гроші, ось як ми їх використаємо, ось як повернемо». Банки класифікують позичальників за так званими "корзинами ризику" — від 1-ї (найнадійніші) до 10-ї (найризикованіші). Видача кредиту залежить від ризик-апетиту банку: чим вища ризикована категорія, тим більші вимоги до застави або ж відмова у фінансуванні.🎧 Про корпоративну стратегію, угоду з Нафтогазом, мікрокредити без застави і страхування воєнних ризиків — слухайте у новому випуску «Що з економікою?».Подкаст виходить за підтримки ПриватБанку.🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

🍅Що сталося з переробкою томатів і куди ділись українські кетчупи?Через повномасштабне вторгнення Україна втратила не просто території чи врожаї, а цілі сектори економіки. Один із найяскравіших прикладів — томатно-переробна галузь.У нашому подкасті президент Української плодоовочевої асоціації Тарас Баштанник пояснив масштаби цієї втрати:«Я би сказав, яку галузь ми втратили найбільше і яку поки що ще навіть не почали відновлювати — це томати. Бо якщо ви звернете увагу, з початку війни досить відомі трикутнички з томатною пастою «Чумак» — якщо подивитись, хто там виробник, то це Італія. [...] Усі 4 переробні заводи на томатну пасту були саме там, у цьому регіоні [Каховці]. І всі чотири або знищені, або окуповані. Зокрема, на одному з них товарного продукту цієї пасти було на $40 млн. Її вивезли, як кажуть, у Москву. Оцю галузь ми втратили». Втрата виробництв, проблеми з логістикою та робочою силою — одні з причин, чому ера дешевих продуктів минає. 👉 Про це, а також про те, чому яблука дорожчі за апельсини, звідки взялася черешня по 1500 грн і чого чекати від цін на "борщовий набір" та кавуни — слухайте у новому випуску подкасту «Що з економікою?».👀 До речі, цей подкаст наразі зібрав рекордну кількість переглядів за весь час — уже 30 тисяч! 🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

«Не чіпайте те, що було зроблено» 一 якими можуть бути нові умови фінансування від Міжнародного валютного фонду (Допис економіста ЦЕС Богдана Слуцького) «Схоже, нас все ж таки восени чекатиме нова програма з МВФ.Відповідно, теперішня програма буде припинена. (..) По-перше, потенціал впроваджувати усі окреслені в ній параметри вичерпався, і про це яскраво свідчить стан справ з (не)виконанням маяків.По-друге, є принаймні бажання з боку України укласти програму на більшу суму (бо за діючою Україна може ще отримати лише 4,8 млрд дол. до 2027 року). Про це, до речі, натякала нещодавно Роксолана Підласа, наводячи приклад, що цього року МВФ погодив програму співпраці з Аргентиною на 20 млрд доларів, з яких 12 млрд доларів – initial disbursement (тобто без структурних маяків).Діюча українська програма з МВФ для бюджету не має фіскального ефекту, тобто всі кошти, які ми за нею отримуємо, йдуть на обслуговування і погашення старих кредитів, які нам надавав фонд.Але варто пам‘ятати, що кредити МВФ – це досить дороге задоволення, це не пільгові позики, це близько 7% річних, і вони по строках також досить короткі.Тому все ж таки краще не завалювати взяті на себе зобов‘язання перед міжнародними партнерами, зокрема по Ukraine Facility, і не втрачати у тому числі грантові кошти та дійсно пільгові кредити на десятки років (!)І, до речі, я тільки вчора писав, що скоро партнери будуть змушені пропонувати нам безстроковий маяк «не чіпати те, що було зроблено» (НАБУ і САП). І ось сьогодні вийшла стаття у Forbes Ukraine з посиланням на джерела, що і правда МВФ реально планує закласти цей пункт у нову потенційну програму».🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

Ніхто більше не прогнозує зростання ВВП на рівні 3%📈 Що буде з ВВП та інфляцією у 2025–2026 роках? Forbes підготували матеріал на основі зібраних нами прогнозів уряду, МВФ і незалежних економістів.ВВП:• Жоден з аналітиків більше не прогнозує зростання ВВП на рівні 3% і вище, як це передбачалося на початку року. • У консенсус-прогнозі, який ми робили перед початком 2025 року, зростання ВВП цьогоріч очікувалось на рівні 3,7%, а найоптимістичнішою оцінкою було 6%. Нова оцінка – 2,3%, а найоптимістичніший прогноз становить 2,6%.• Економічне відновлення у першій половині 2025 року сповільнилося через посилення обстрілів, руйнування промислової та житлової інфраструктури, закриття ключових виробництв (зокрема вугільної шахти у Покровську), проблеми в газовидобуванні й агросекторі. Позитивним внеском у ВВП може стати галузь Defense Tech.• Водночас українська економіка ще має шанс перевищити рекордний показник у $200 млрд номінального ВВП, досягнутий у 2021-му.Інфляція:• Прогноз інфляції також значно погіршився, хоч аналітики таки очікують її сповільнення. Ще у квітні регулятор прогнозував повернення до цілі у 5% у 2026 році, тепер НБУ переніс це на 2027-й. На кінець цього року Нацбанк очікує 9,7% інфляції, на кінець 2026-го – 6,6%. • Неурядові прогнозисти також погіршили свої очікування для темпів зростання цін. У січні прогноз становив 7,1% на кінець 2025 року. Тепер консенсус – 9,4%, а найбільш песимістична оцінка – 10,9%.  • Згідно з аналізом НБУ, погіршення інфляційних очікувань зумовлене передусім низькими врожаями, що спричиняють подорожчання продуктів, а також збільшенням воєнних витрат і подальшим перекладенням зростаючих витрат бізнесу на споживчі ціни.💸 Винятком у песимістичному прогнозі став курс долара. Наприкінці 2024-го року неурядові аналітики очікували 45,7 грн/$, новий прогноз оптимістичніший – 43,2 грн/$. А на кінець 2026-го аналітики закладають 45,2 грн/$.  Секретом успіху гривні відносно долара стала не стільки стабільність національної валюти, скільки девальвація американської. 👉 Більше про курс долара ми писали тут.🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

Що чекає на економіку у 2025 році і далі?Поки депутати вирішують чи повертатися з відпустки чи ні, ми традиційно зібрали для порівняння прогнози від Міністерства економіки, НБУ та восьми неурядових аналітичних команд.Вже завтра о 12:00 презентуємо їх і поговоримо про те, що відбуватиметься з гривнею, інфляцією, ВВП та іншими ключовими показниками у найближчий час. 🔗 Реєстрація на подію обов'язкова за посиланням.Позицію Нацбанку прокоментує заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук, своїми прогнозами також поділяться неурядові аналітики:▪️Олександра Бетлій, провідна експертка Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.▪️Олена Білан, головна економістка інвесткомпанії Dragon Capital.▪️Дмитро Круковець, експерт з макроекономічного аналізу KSE Institute.▪️Олександр Мануілов, аналітик відділу аналітики та досліджень Forbes Ukraine.▪️Олександр Паращій, керівник аналітичного відділу Concorde Capital.▪️Ольга Піндюк, економістка Віденського інституту економічних досліджень.▪️Євгенія Слєпцова, старша економістка в Oxford Economics.▪️Аліна Слюсарчук, керівниця економічного напряму по регіону CEEMEA в Morgan Stanley.Подію проводимо з колегами з German Economic Team, які підіб’ють підсумки обговорення в кінці заходу. 🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

Трошки наших думок по сьогоднішньому голосуванню по НАБУ/САП. З допису економіста ЦЕС Богдана Слуцького. Поганою парламентською практикою є внесення на другому читанні поправок, що не відповідають ані меті, ані логіці, ані змісту законопроєкту, поданого на перше читання. Іноді цим інструментом користуються із добрих намірів — щоб пришвидшити ухвалення корисних змін. Але така "лазівка" створює серйозні ризики: під виглядом технічних правок можна протягнути норми, які несуть реальну шкоду.Саме це сталося сьогодні, коли Верховна Рада ухвалила законопроєкт №12414. Попри нейтральну назву, до другого читання в текст були додані положення, які не мають жодного стосунку до початкової мети документа. Зокрема, ними фактично підпорядковуються НАБУ і САП Генеральному прокурору.У чому головна загроза? У тому, що ці органи задумувалися та створювалися як незалежні. Їхні керівники мали обиратися на прозорих конкурсах, щоб не бути залежними від політичної кон’юнктури, а займатися розслідуваннями топкорупції без огляду на те, хто при владі.❗️Натомість Генеральний прокурор — це політична фігура. Яким би фаховим він не був, його призначають без конкурсу — за поданням президента і рішенням парламенту. За таких умов важко говорити про реальну інституційну незалежність.Якби генпрокурора обирали через прозорий конкурс — ще можна було б дискутувати про доцільність таких змін. Але в українській практиці прозорі конкурси — не найулюбленіший інструмент.Тому тепер САП — Спеціалізована антикорупційна прокуратура — ризикує втратити "спеціалізованість". По суті, її можна буде називати просто антикорупційною прокуратурою, без жодних гарантій самостійності розслідувань на найвищому рівні.Поіменний список депутатів, які підтримали скандальну правку за посиланням.🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

‼️ Сьогодні у Верховній Раді готуються до розгляду правки до законопроєкту №12414, який може зруйнувати ключові гарантії незалежності Національного антикорупційного бюро України та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.Зокрема, правками до законопроєкту Генпрокурор наділяється повноваженнями:- забирати справи в НАБУ та доручати розслідування іншим органам;- бути фактичним керівником САП та передоручати повноваження прокурора САП іншим прокурорам;- надавати детективам НАБУ обов’язкові письмові вказівки;- самостійно закривати справи за підозрою топ чиновників.Процесуальна автономія САП також суттєво обмежується, адже:- прокурори САП будуть позбавлені можливості визначати підслідність НАБУ у виключних випадках;- керівник САП не зможе вирішувати спори про підслідність у справах, що може розслідувати НАБУ;- керівник САП не матиме повноважень щодо зміни апеляційних та касаційних скарг, внесених прокурорами САП. 😮 Депутати також серйозно порушують ст. 116 Регламенту ВРУ, адже кардинально міняють предмет регулювання проєкту закону 12414. Саме ці руйнівні зміни станом на зараз відсутні у публічному доступі. Але Transparency International Ukraine отримала підтвердження з низки джерел, що голосування планується саме сьогодні.Це становить пряму загрозу незалежності НАБУ — одного з ключових антикорупційних органів, створеного за підтримки міжнародних партнерів як інституцію, захищену від політичного впливу.⚠️ Закликаємо депутатів не підтримувати такі законодавчі зміни і не скасовувати результатів реформ, які ми всі послідовно досягали з 2014 року.

🇪🇺 ЄС запланував €100 млрд для України у своєму довгостроковому бюджеті на 2028-2034Про це повідомила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.Ці кошти мають поповнити фонд Ukraine Facility, який поступово вичерпується. Оновлений фонд підтримає відновлення України у наступні роки. Проєкт бюджету ще мають обговорити у Європарламенті та Європейській раді, а остаточне рішення очікується до кінця 2027 року. Водночас ЄС шукає $19 млрд, щоб покрити дефіцит бюджету в Україні вже у 2026 році. За прогнозами, наступного року Україні знадобиться щонайменше $8 млрд додаткового зовнішнього фінансування, а у разі припинення допомоги від США ця сума може зрости до $19 млрд.❗️Детальніше про те, що відбувається з бюджетом і де Україні брати гроші на оборону, ми поговоримо вже завтра, 18 липня, о 12:30. У дискусії візьмуть участь: ▪️Олена Білан, головна економістка Dragon Capital.▪️Гевін Грей, голова місії МВФ в Україні.▪️Ольга Зикова, заступниця міністра фінансів України.▪️Роксолана Підласа, голова комітету з питань бюджету Верховної Ради України.Крім того, експерти ЦЕС традиційно презентують основні зміни в українській економіці за останній місяць. 🔗 Реєструйтеся на подію за посиланням. 🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

🙄 Європейські партнери закривають очі на зрив реформ в Україні за «послуги безпеки» та захист від РосіїОднак така поведінка української влади гальмує для нас шлях в ЄС. Директор ЦЕС Гліб Вишлінський написав блог для Української правди про другий день на URC2025.«Влада системно гальмує реформи, які зменшили б ризики бізнесу від взаємодії з державою.Спочатку уряд відклав на півроку початок реформи митниці та конкурс на нового голову. Минулого тижня під надуманим приводом Кабмін всупереч закону відмовився призначити обраного комісією голову Бюро економічної безпеки.У першому випадку внаслідок цього Україна вже невчасно виконала зобов'язання перед МВФ. В другому те саме відбудеться наприкінці липня, коли спливає обіцяний термін.Миттєва заява бізнес-асоціацій в той самий день показала, що ця реформа потрібна, насамперед, бізнесу, а не МВФ.Але влада жорстко налаштована втримувати вертикаль прямого контролю над всіма правоохоронними органами, який дозволяє миттєво атакувати будь-який бізнес.Це бачать в Європейському Союзі, членом якого прагне стати України. Директорка служби по Україні DG ENEST Єврокомісії Анна Ярош-Фріс у відповідь на моє питання на одній з панелей URC визнала, що затримка подібних реформ негативно впливає на бізнес-середовище.Зрозуміло, що європейські партнери, яких Україна зараз захищає від Росії, стали набагато більш поблажливими до зривів реформ. І будуть далі давати гроші Україні за "послуги безпеки".Але така поведінка української влади з великою ймовірністю загальмує для нас шлях в Євросоюз. Ще одна Угорщина нікому не потрібна.Насамкінець конференції дуже цікаве дослідження показали Світовий банк спільно з Університом Чікаго.Воно свідчить, що в останні 20 років, особливо, після 2008 року, темпи створення нового бізнесу в Україні суттєво впали. Багато малого бізнесу "застрягли" в своєму розвитку і припинили зростати. Ринки щодалі більше концентрувалися, зокрема, зростали частки держпідприємств, хоча вони і є менш продуктивними. Відповідно, й темпи зростання продуктивності залишаються низькими.Причини – бар'єри для виходу на ринок нових бізнесів, зокрема, через нереформовані погані інституції. Вони блокують збільшення конкуренції, інновації та зростання продуктивності.Вам здається, що це і про нереформовані митницю, БЕБ та інші правоохоронні органи? Ви не помиляєтеся».🔗 Повний текст тут.🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram