Що з економікою?

Удари по великих складах можуть призвести до зростання цін на продуктиВеликі логістичні центри, знищені російськими ударами, були значною мірою автоматизовані. Тепер бізнесу доводиться розподіляти товари між меншими складами, і виконувати фізично частину процесів, яка була автоматизована.Про це Гліб Вишлінський, директор ЦЕС розповів в ефірі Радіо НВ. Для підтримки бізнесу Гліб насамперед пропонує удосконалити страхування воєнних ризиків. Зараз державний механізм страхування має сенс переважно для малого та частини середнього бізнесу. Для великих компаній можливі виплати просто не відповідають масштабу потенційних збитків.Один із варіантів — обов'язкове страхування воєнних ризиків для всього бізнесу.«Всі бізнеси, які є в Україні, незалежно від того, знаходяться вони в Ужгороді чи знаходяться вони в Харкові, сплачують якийсь обов'язковий відсоток, який збирається у великий кошик, з якого потім покриваються потенційні збитки від російських атак на всій території України», 一 каже Гліб Вишлінський. Таким чином компанії з менш ризикованих регіонів частково покривали б ризики бізнесів, які працюють ближче до фронту та частіше потерпають від російських атак. Такий механізм за належного дизайну був би справедливішим і допоміг би великим компаніям зберігати присутність по всій країні. 🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

Без грошей і позаду Молдови. Як Україна випускає легку можливість для зближення з ЄСУже не вперше ми пишемо про те, скільки Україна втрачає від неприєднання до Єдиної зони платежів у євро (SEPA). Сьогодні переказуємо матеріал, який підготували для Європейської правди, про шанс у вересні нарешті запустити цей процес — перш ніж Україна ще більше відстане від Молдови та зіткнеться з жорсткішими вимогами ЄС. Молдова, наша «напарниця» у вступі до ЄС, приєдналася до SEPA ще минулого року і за перші 9 місяців середня вартість переказу до ЄС там впала з €20 до €1,11. Країна уже заощадила €11,6 млн на комісіях, а кількість транскордонних платежів у євро зросла на 77%.Зауважимо, що населення Молдови менше за населення Києва та області. Тобто наш виграш може бути більш ніж вдесятеро більшим. Для України потенційна економія лише на комісіях оцінюється у €70–200 млн на рік. Кожен місяць затримки може коштувати близько €6–17 млн.Головна законодавча перепона — створення Реєстру рахунків і сейфів. Він не міститиме даних про залишки чи рух коштів або вміст сейфів, але дозволить уповноваженим органам встановлювати власників рахунків.  Перша урядова спроба переконати Раду ухвалити закон про приєднання до SEPA відбулася ще у квітні 2025 року. Законопроєкт ще до винесення у залу спричинив значний суспільний резонанс, але після зміни уряду влітку він був відкликаний. У квітні комітет схвалив компромісний проєкт 14327-д, але попри позитивний висновок ключових комітетів, його статус лишається незмінним 一 "очікує розгляду". У вересні проєкт, що є головною передумовою інтеграції до SEPA, нарешті обіцяють винести в зал 一 але йтиметься лише про перше читання.Навіть якщо Україна швидко ухвалить необхідні зміни, реальне підключення до SEPA може відбутися не раніше 2028 року. Молдові від заявки до запуску знадобилося близько 20 місяців.Ухвалення цього закону також є однією з дванадцяти умов, від яких залежить наступна позика Світового банку на підтримку реформ, де на кону $1 млрд.Тобто ми зволікаємо з реформою, за яку партнери платять наперед і яка після запуску починає економити гроші самостійно.👉 Детальніше 一 у матеріалі.🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

«Ніхто ж не хоче купити квартиру в хрущовці. А земля може як завгодно довго генерувати додану вартість»Для нового випуску подкасту «Що з економікою?» запросили Андрія Усенка, СЕО та співзасновника компаній «Твоє коло», «М'ясторія». Говорили про земельні інвестиції та зокрема порівняли дохідність таких інвестицій з ОВДП та нерухомістю.За словами Андрія Усенка, українці традиційно звикли інвестувати в квартири, тоді як земля лише починає сприйматися як повноцінний інвестиційний актив. На його думку, на відміну від нерухомості, яка з часом морально та фізично зношується і потребує постійних витрат на ремонт та утримання, земля може десятиліттями генерувати дохід через оренду та зростати в ціні. Водночас він каже, що порівнювати землю та ОВДП не зовсім коректно: облігації більше підходять для коротко- і середньострокового розміщення коштів із прогнозованою дохідністю, тоді як земля — це довгострокова інвестиція.Підготували декілька цитат з подкасту, а повний випуск та розшифровку можна проглянути за посиланням.«Останні гроші не можна нести в щось одне» «Потрібно сформувати певний капітал. Він може бути різним — може бути 50 тисяч, може бути 50 мільйонів. Але ці 50 тисяч або 50 мільйонів треба розділити: куди інвестувати, щоб або більше ризиків і більша дохідність, або менше ризиків, збалансований портфель. І ОВДП, і земля — це частинки інвестиційного портфелю, так само як нерухомість, фондові ринки, золото і купа інших інструментів. Кожен, залежно від величини свого портфелю, додає інструментів — облігацій, акцій і так далі». «Земля — це захисний актив, і його порівнюють із золотом».«Це низькоризиковий актив, але з досить високим потенціалом дохідності. Якщо взяти землю у Штатах, то там дохідність 2-4%. Якщо взяти землю в Європі — Польща, Болгарія, Румунія, Литва, Латвія, — не брали Нідерланди, де земля по $80 тис. 一 земля в євро щороку зростає десь у районі 8%. В Україні цей потенціал вищий. Бо ми на старті ринку. У нас стартова позиція нижча, ціна нижча — і нам є куди летіти. І в найближчі 5–10 років потенціал зростання, у відсотках та в абсолютних цифрах, буде вищий. Потім уповільнимося і будемо зростати на своїх 3-7% на рік». «Хто зайшов на старті — той заробив найбільше. Якщо не помилився з активом» «Найбільший ризик інвестування в землю це помилитися з вибором активу. А всередині цієї фрази — багато інших ризиків. Військовий — раз, ґрунти — два, опади — три, неправильна територія — чотири. Понад 80% ринку займають аграрні компанії. Якщо навколо одна компанія обробляє всі землі, конкуренції немає. Коли ви прийдете продавати, купувати буде нікому — і дорого продати не вийде». 👉 Послухати більше.Подкаст виходить за підтримки ПриватБанку.🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

💸 Попри затримку з реформами МВФ виділив Україні ще $690 млн Рада директорів МВФ завершила перший перегляд програми Extended Fund Facility (EFF), завдяки чому Україна отримала доступ до чергового траншу — близько $690 млн для фінансування державного бюджету.З урахуванням цього траншу загальний обсяг виплат за програмою вже сягнув $2,2 млрд — це близько чверті від передбаченого чотирирічного пакета на $8,1 млрд.Позитивний перегляд програми МВФ є важливим сигналом для інших міжнародних партнерів, що Україна виконує свої зобов'язання і може розраховувати на подальшу фінансову підтримку.Втім, не все в оцінці МВФ позитивне. Ціль щодо чистих міжнародних резервів на кінець червня виконати не вдалося через російські атаки на інфраструктуру та наслідки загострення війни на Близькому Сході.Також затримується реалізація низки структурних реформ. Зокрема, йдеться про заходи для скорочення тіньової економіки та збільшення бюджетних доходів: скасування пільги з ПДВ на посилки до €150, реформу спрощеної системи оподаткування, оподаткування доходів цифрових платформ, а також посилення антикорупційних інституцій.Попри це МВФ та інші міжнародні партнери продовжують підтримувати Україну, навіть якщо частину реформ доводиться переносити.Наступний перегляд програми очікується у вересні. Тоді МВФ оцінюватиме виконання показників за другий квартал. 🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

Перезаливаємо допис з прямими цитатами, перепрошуємо за те, що попередній репост міг ввести в оману. Тарас Чмут: «На жаль, багато політиків, поважних людей в цій країні, уже давно мають фірми в мілтеку, в ОПК, які заробляють гроші. І ті підходи по перегляду, перезавантаженню закупівель, вони величезній кількості людей не сподобалися».  Українська правда опублікувала інтерв'ю з керівником фонду «Повернись живим» Тарасом Чмутом. Тарас бачить три основні причини відставки міністра оборони Михайла Федорова:1. Перезавантаження системи оборонних закупівель«Основна проблема 一 це перезавантаження системи оборонних закупівель. На жаль, багато політиків, поважних людей в цій країні, уже давно мають фірми в мілтеку, в ОПК, які заробляють гроші. І ті підходи по перегляду, перезавантаженню закупівель, вони величезній кількості людей не сподобалися.У когось були домовленості з європейськими країнами. Ми 300 мільйонів чогось на ремонт танків, 500 мільйонів на якісь снаряди (…). Всі з усіма про щось домовлялися, а Михайло ці процеси зупинив.(...)Допускаю, що в когось наламались великі контракти, в когось пішли проблеми з поставками, і багатьом політикам це не сподобалось. І тут почалася якась велика політична гра, якісь ситуативні союзи», 一 каже Тарас Чмут. 2. Конфлікт із Збройними силами та Генеральним штабом3. Зростання політичної та медійної ваги«І, напевно, третій фактор – це зростаюча медійна, політична вага, роль і симпатія суспільства до нього і його команди. Напевно, цих трьох причин достатньо для того, щоб президент прийняв рішення перезавантажувати цілий уряд, щоб замінити Міністра оборони, тому що парламент просто так його б не замінив. Голосів, впевнений, не було б», 一 підсумовує Чмут. Відео: Шабунін. 🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

Рекордний бюджет на освіту не вирішив проблему низьких зарплат вчителів. Чому так?У 2026 році на освіту передбачили рекордні 459 млрд грн, а нова програма мала підвищити оклади вчителів на 30% з початку року. Проте реальні зарплати педагогів досі критично відстають від закону.Чому так сталося — пояснюємо у нашому дослідженні про видатки на освіту. За посиланням ви також знайдете інтерактивні графіки, які допоможуть краще зрозуміти картину. А нижче — ключові тези з колонки економістки ЦЕС Олександри Мироненко для РБК-Україна:▪️За законом “Про освіту” оклад педагога найнижчої кваліфікації має складати три мінімальні зарплати (24 тис грн у 2025 році і 26 тис грн у 2026). Насправді ж минулого року освітяни в середньому отримали лише 16 тис грн.▪️Ситуацію мала змінити нова бюджетна програма, за якою зарплати освітянам піднімають на 50% (+30% з січня та +20% з вересня). Вже у березні середня оплата праці у сфері зросла до 19 400 грн – на 20%. Отже, підняти оклади вдалося не у повному обсязі, і ось чому:- зарплати фінансуються одночасно з державного і місцевих бюджетів – громади опинились перед видатками, які не були закладені попередньо.- місцева влада самостійно визначає розміри надбавки "за престижність" – від 5% до 30% до базового окладу. У деяких громадах надбавки скоротили або скасували, щоб збалансувати місцеві бюджети.▪️Проблема низьких зарплат полягає і в розподілі коштів на освітні ініціативи. Наприклад, цього року на безкоштовне харчування всіх школярів (раніше годували тільки молодшу школу) виділили 14,4 млрд грн. Це сума, якої вистачило б, щоб довести зарплати до законодавчо визначеного рівня приблизно половині українських вчителів.Підтримка харчування — це добре, проте не для всіх поспіль: частина сімей здатні самі його забезпечити, а частина дітей просто не споживатимуть ці обіди.Тобто навіть рекордний бюджет на освіту не гарантує гідної оплати праці. Питання не лише в тому, скільки держава витрачає, а й як і на що саме.🔗 Детальніше читайте у нашому дослідженні, за підтримку якого ми дякуємо Міжнародному фонду Відродження.🫐«Що з економікою?» — канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

Поки зберігається інтрига щодо міністра оборони, запрошуємо познайомитися з новим міністром економіки та довкілля — Олександром Кравченком.До призначення Олександр працював керівним партнером українського офісу McKinsey&Company, однієї з найбільших консалтингових компаній, яка працює як з урядами так і з великим бізнесом. У квітні пан Кравченко приходив до нас на подкаст “Що з економікою” поговорити про те, як приводити інвестора за руку в Україну і як держава може цьому сприяти.🔗 Подивитися запис можна на нашому YouTube, а почитати текстову версію — на нашому сайті. Цитати з розмови до призначенням міністром:[про роль держави у залученні інвестицій]Держава має визначити стратегічні пріоритети — які напрямки економіки ми хочемо підтримувати більше, ніж інші. Тому що в кінці кінців координатором значної частини грошей у нас все ж таки буде уряд. (...) І далі є багато чого, що держава може зробити сама. Вона може в межах свого бюджету підтримувати — програма 5-7-9 є прикладом зменшення вартості капіталу через бюджет. Вона має переходити на спрощення регулювання відповідно до європейських стандартів (...) І вона має координувати з донорами програми концесійного капіталу. [про важливість реформ: Олександр Кравченко вважає, що найкращий спосіб залучити в Україну іноземних інвесторів — продовжувати реформи, щоб ми зрештою стали членом ЄС]Я вірю в те, що великий політичний якір для України — це вступ до ЄС. І я думаю, вірю, сподіваюся, що це той фарватер, в якому ми будемо триматися. Тому ми не вступимо до ЄС, якщо не будемо проводити реформи, які зокрема корисні для бізнесу. Тому я думаю, що ми все ж таки реалізовуватимемо цей порядок денний. [про доступність капіталу: Кравченко говорить також і про важливість стимулювання внутрішніх інвестицій. Він звертає увагу, що в Україні рівень заощаджень — з яких можна інвестувати — низький як у людей, так і у бізнесу. Кравченко наголошує, що для розвитку економіки потрібно витрачати якомога більше грошей на заощадження та інвестиції, а не непродуктивне споживання]Якщо дивитися на доступність капіталу в Україні, на жаль, він також обмежений. Це комбінація історичних факторів — ми менше заощаджували, більше споживали. Тому мені здається, що всі ініціативи уряду, спрямовані на стимулювання заощаджень, зокрема додаткове ПДВ на імпорт, — це якраз те, що Україні дуже потрібно. Також залишаємо лінк на великий звіт McKinsey&Company “Preparing for Ukraine’s reconstruction by reducing risk for private funding”, за співавторства Олександра Кравченка.🫐«Що з економікою?» — канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

🔍 Шукаємо двох аналітиків в команду ЦЕС: на напрямок євроінтеграції та роботу з данимиМи пропонуємо гідну оплату праці, роботу з офісу або віддалено, а також проєкти, що впливають на економічну політику України.Детальніше:▪️Аналітик/аналітикиня з питань європейської інтеграції. Потрібен фахівець, який допомагатиме наближати українську економіку до правил ЄС. Робота передбачає аналіз acquis ЄС, оцінку економічних наслідків реформ та підготовку аналітичних записок. Від кандидата очікуємо ступінь магістра з економіки чи європейських студій, англійську від B2, глибокий інтерес до євроінтеграції та вміння структурувати великі обсяги інформації.▪️Аналітик/аналітикиня даних. Потрібна людина, яка любить мову цифр, вміє знаходити в них закономірності та пояснювати складні речі простими словами. Робота пов'язана зі збором даних, проведенням статистичного аналізу та створенням візуалізацій для наших досліджень. Від кандидата очікуємо освіту в сфері економіки, статистики чи аналізу даних, впевнене володіння R або Python, знання SQL та економетрики. Рівень позиції – молодший або середній аналітик – визначатиметься залежно від досвіду, самостійності та технічних навичок кандидата/кандидатки. Усі деталі стосовно вакансій читайте на нашому сайті за посиланням.📥 Чекаємо ваші CV та супровідні листи тут: [email protected]🫐«Що з економікою?» — канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

Чому НБУ вводить в обіг нову банкноту 2 000 грн?Купюра ввійде в готівковий обіг з 4 вересня. НБУ пояснив, чому з'явився новий номінал:▪️ З часу введення банкноти 1 000 гривень 7 років тому середньомісячна зарплата в Україні зросла втричі, а рівень цін на основі індексу інфляції – вдвічі. Якщо після введення банкноти 1 000 гривень для отримання середньомісячної зарплати готівкою достатньо було 10 банкнот найвищого номіналу, то у 2026 році для цього потрібно більше 30 банкнот номіналом 1 000 грн.▪️Обсяг готівки в обігу зріс більше ніж удвічі – з майже 390 млрд грн у 2019 році до понад 970 млрд грн станом на 1 липня 2026 року. До підвищеного попиту на готівку призвели, зокрема, потреби воєнного часу. ▪️ Наразі частка банкнот номіналом 1 000 гривень за сумою вже перевищила 55%. У світовій центробанківській практиці це свідчить про потребу введення банкноти вищого номіналу.Чи зростуть ціни через новий номінал?«Підприємства дійсно можуть округлити ціни 一 наприклад, так частково відбулося коли з обігу виводили копійки дрібних номіналів, хоче це округлення переважно було до найближчої цілої гривні. Але насправді зміна цін 一 і цінників 一 визначається багатьма іншими чинниками 一 від вартості електроенергії та сировини, зростання зарплат, зміни податків, до коливань пропозиції та попиту на окремі товари та послуги.Отже, запровадження нового номіналу купюри не несе ризиків для монетарної стабільності, та, як вже пояснив НБУ, просто відповідає тій ситуації, що склалася за 7 років з часу введення попереднього високого номіналу 一 зі змінами курсу, цін, зарплат тощо. Більш того, у НБУ є всі інструменти для зниження таких ризиків, зокрема шляхом проведення більш жорсткої монетарної політики», 一 пояснює старша економістка ЦЕС Наталія Колесніченко.   🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

2000 грн від держави, які мали піти на медичний чек-ап, банк списав на погашення боргуКлієнт Абанку не встиг скористатися державною програмою «Скринінг здоров'я 40+» 一 кошти списав приватний виконавець у межах виконавчого провадження.Водночас у банку відповіли, що вони діяли відповідно до Закону «Про виконавче провадження». У законі є перелік рахунків і коштів, на які не можна звертати стягнення. Рахунків для програми «Скринінг здоров’я 40+» у цьому переліку прямо немає. Так само там немає «єПідтримки», «Національного кешбеку». «Звісно, зручно було запускати ці програми як експериментальні проєкти. Не треба йти в парламент і просити дозволу на кожну нову ініціативу. Достатньо рішення уряду 一 і з’являється програма, спеціальний рахунок, Дія.Картка, обмеження за MCC-кодами й кошти "тільки на конкретну ціль”.Але є і побічні ефекти: постановою Кабміну не перепишеш Закон «Про виконавче провадження». Цікаво, що буде далі. Чек-ап не проведено, кошти не повернулися державі, ціль програми не виконана. Чи буде це вважатися нецільовим використанням і чи треба буде повертати кошти?», 一 коментує економіст ЦЕС Богдан Слуцький. 🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram