Що з економікою?

«Скільки б ми не передбачили коштів у бюджеті, потреба сектору безпеки й оборони завжди буде більшою», — перший заступник міністра фінансів України Роман ЄрмоличевУчора ми провели подію, присвячену червневому огляду економіки зі спецтемою: «Що принесуть нові зміни до державного бюджету-2026?».💵 Завдяки новій програмі фінансової підтримки від Європейського Союзу 一 Ukraine Support Loan (USL) в бюджет заклали збільшення видатків на сектор безпеки та оборони на 1,56 трлн грн (близько $35 млрд).Перший заступник міністра фінансів Роман Єрмоличев зазначив, що зміни до бюджету під час війни є вимушеним кроком, а не ознакою помилкового планування.«Скільки б ми не передбачили в бюджеті коштів, ця потреба буде в рази більшою (...) Збільшується кількість мобілізованих, нікуди не дівається кількість зниклих безвісти. А це також додаткові витрати, оскільки сім’ям продовжують виплачувати грошове забезпечення.Тому спрогнозувати і чітко сказати, що ми заклали певну суму коштів і цього вистачить до кінця року — так ніколи не відбувається.Звісно, ми підтискаємо Міністерство оборони щодо ефективності використання ресурсів. Щодо рішення президента про контракти та підвищення грошового забезпечення — Міністерство оборони заявляє, що це буде здійснено за рахунок наявного ресурсу. Орієнтовно йдеться про близько 64 млрд грн. Було заявлено, що це буде здійснено переважно за рахунок перерозподілу коштів усередині Міністерства оборони.Крім того, у Міністерства фінансів є певний резерв по сектору безпеки й оборони. На сьогодні це близько 150 млрд грн загального фонду, які ще майже не розподілені. Для нас це ресурс для закриття критичних питань, насамперед пов’язаних із грошовим забезпеченням.Але навіть якщо Міністерство оборони закриє питання підвищення грошового забезпечення за рахунок власних ресурсів, ми бачимо додаткову потребу до кінця року, пов’язану вже не з новими контрактами, а з поточним грошовим забезпеченням.Саме тому ми покладаємо великі надії на механізм відшкодування витрат», — додає Роман Єрмоличев. Також говорили про те, що практично у всіх невоєнних статтях бюджету за час повномасштабної війни відбулося реальне скорочення з урахуванням інфляції. За умови продовження війни очікувати збільшення соціальних видатків не варто, каже Роман Єрмоличев.«Відверто, я б на це не розраховував (...) На сьогодні, якщо виходити з поточних параметрів, ми маємо близько €20 млрд непокритої потреби в соціальній сфері. Тому або ми збільшуємо доходи бюджету, або шукаємо ефективність у використанні наявних ресурсів.Я розумію, що потрібно підтримувати людей і підвищувати зарплати. Але кошти в країні не збільшуються самі по собі. Якщо їх немає, хтось за це має заплатити.Якщо ми хочемо, щоб у школах працювали вчителі з достойною зарплатою, щоб були якісні соціальні послуги, то це питання доходів бюджету і сплати податків.Але коли ми говоримо про підвищення зарплат, то має бути й інша сторона дискусії — якість послуг. Чи призведе підвищення зарплати до покращення якості освіти? Чи призведе воно до покращення якості соціальних послуг? Соціальні стандарти потрібно підвищувати, але ми маємо концентрувати підтримку саме на тих, хто її реально потребує», — додає перший заступник міністра фінансів. 👉 Послухати подію та презентацію огляду економіки від ЦЕС можна за посиланням.🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

Для чого Україні перевірка інвестицій, коли і так немає черги з інвесторів? Коли у 2017 році китайські інвестори купили 56% стратегічно важливого підприємства «Мотор Січ», виявилось, що в України немає законного механізму заблокувати таку угоду. Тоді в Україну навіть приїжджав держсекретар США Майк Помпео, адже США не хотіли, щоб Китай отримав українські технології для розвитку власної ракетної та оборонної промисловості.Зрештою угоду вдалося зупинити через рішення СБУ та РНБО, але цей випадок став одним із головних аргументів на користь створення в Україні системи скринінгу інвестицій — механізму, який дозволяє державі перевіряти іноземних інвесторів.🎧 Про це ми говорили у новому випуску подкасту «Що з економікою?» з Володимиром Ландою, керівником напряму скринінгу інвестицій в Раді економічної безпеки. Ще у 2023 році ми в ЦЕС рахували, що в Україні корозійний капітал складає близько 46% від усього обсягу. Корозійний капітал 一 це інвестиції, які приходять не стільки для розвитку бізнесу чи заробітку, як для розширення впливу, контролю або навіть руйнування цілих галузей.За словами Володимира Ланди, Росія роками діяла в Україні саме так:«Росіяни купували і автобусні заводи, і нафтопереробні заводи, і алюмінієві заводи — і в усіх галузях досягли “успіху”». Також російський бізнес навчився маскуватися через інші країни та підставних власників.«Є загроза, що російський капітал буде маскуватися. Якщо я, не дай Боже, російський інвестор, отримав паспорт Об'єднаних Арабських Еміратів і тепер кажу: “Давайте я буду купувати оборонні підприємства”, — це створює ризик, який має бути розглянутий», 一 додає Володимир Ланда. Коли в Україні запрацює скринінг інвестицій?Перша спроба створити такий механізм у 2021 році була невдалою — документ отримав негативні висновки і не дійшов до розгляду в профільному комітеті.Лише восени 2025 року з'явилися нові законодавчі ініціативи. За словами Ланди, до попередніх версій було багато претензій — вони могли створити зайві бар'єри для бізнесу та відлякати інвесторів. Після доопрацювання більшість проблемних норм прибрали.Втім, навіть якщо закон ухвалять найближчим часом, потрібно буде написати десятки підзаконних актів, визначити процедури та підготувати державні органи до роботи.Тому реалістичний термін запуску — приблизно 2028 рік.🇺🇸 Цікаво, що активний інтерес до українського законопроєкту проявляють американці. Причини тут доволі прагматичні 一 США хочуть обмежити доступ китайського капіталу до стратегічних секторів по всьому світу, зокрема й в Україні.👉 Детальніше про те, як перевіряти, але не відлякати інвесторів 一 слухайте у подкасті. Також за посиланням можна прочитати текстову розшифровку.🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram 

«Нам казали буде долар по 45 при Зеленському…» 💵 Офіційний курс гривні уже досяг майже 45 грн/$ (44,8 грн/$ станом на 16 червня), а середній готівковий курс перевищив цю позначку (45,04 грн/$). Проте НБУ і надалі буде виходити на міжбанківський ринок і згладжувати ринкові коливання. Зараз курс, по суті, є одним із інструментів управління інфляцією для Нацбанку. Основна причина послаблення гривні — стрімке зростання імпорту та збільшення торговельного дефіциту. Імпорт, у першу чергу, зростає через закупівлі зброї, дронів, технологій, енергообладнання та газу для опалювального сезону.А це стало можливим завдяки гарантованому від ЄС фінансуванню на €90 млрд. Перший транш Україна очікує отримати у червні. «Грошова допомога партнерів – це фактично фінансування оборонного контракту між Європою і Україною. А закупівлі всього потрібного для війни (зброя, її компоненти, пальне), а також для відбудови і життя тут і зараз (енергообладнання) – це «сировина» для виконання цього оборонного контракту», 一 каже директор ЦЕС Гліб Вишлінський у коментарі для Forbes. Нещодавно Forbes зібрав дані та думки експертів, додаємо їх до допису для повної картини:▪️ За перші чотири місяці 2026 року торговельний дефіцит в Україні зріс до $20,8 млрд проти $13,8 млрд у 2025-му році за аналогічний період).▪️ Сезонний фактор мав би грати на користь гривні, адже аграрії вже експортують продукцію. Але імпорт все ж переважає.▪️ Для підтримки курсу Нацбанк за січень–травень витратив $18,1 млрд на валютні інтервенції (проти $14,3 млрд за аналогічний період 2025 року).▪️ Втім аналітики ICU та Райффайзен Банку вважають нинішню девальвацію керованою та помірною. За останній рік гривня знецінилася приблизно на 7,6–8,5%, що нижче за показник 2024 року (близько 10%).▪️ В ICU прогнозують, що через високі обсяги інтервенцій НБУ курс наприкінці 2026 року може досягти 45,8 грн/$. У Райффайзен Банку поки зберігають базовий прогноз на рівні 45 грн/$, а максимальний сценарій — 46,6 грн/$.Після завершення війни ми в ЦЕС очікуємо, що обсяги імпорту знизяться, натомість має зрости експорт оборонної продукції.🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

💸 Що український уряд пообіцяв МВФ в обмін на гроші?Минулого тижня Україна досягла угоди на рівні персоналу з МВФ, і розраховує отримати транш близько $690 млн в рамках чотирирічної програми на $8,1 млрд. Україна повторно зобов’язалась виконати умови про оподаткування посилок до €150 та реформувати спрощену систему оподаткування. «МВФ погодився відкласти вимогу про ухвалення закону про оподаткування міжнародних посилок до кінця липня. Але фактично запас часу є до вересня 一 саме тоді відбудеться наступний перегляд програми, на якому Фонд перевірятиме виконанняДоопрацьований законопроєкт про посилки у фінальній редакції 一 хороший приклад того, як можна виконувати євроінтеграційні зобов'язання якісно й з розумом: думаючи про зручність і користь для громадян та підприємців. Шкода, що ухвалити його з першого разу не вдалося 一 тепер доведеться вносити документ заново.Є й окремий нюанс: норми про посилки були правками до законопроєкту №12360, який передусім запроваджував KPI для оцінки ефективності Митниці. Тож разом із посилками «під ніж» пішли і ці митні KPI», 一 пояснює економіст ЦЕС Богдан Слуцький.  Перед введенням ПДВ для ФОПів, які перевищують ліміт 4 млн грн на рік, уряд має спростити податкове адміністрування для добросовісних платників і посилити ризик-орієнтований контрольМВФ також очікує подальших змін у роботі Бюро економічної безпеки та Державної митної служби для боротьби з ухиленням від сплати податків.Серед інших пріоритетів — подальше посилення корпоративного управління в державних підприємствах та банках, зміцнення антикорупційних інституцій, розвиток фінансового ринку та створення умов для залучення приватних інвестицій у післявоєнну відбудову.Усі кількісні показники програми МВФ станом на кінець березня Україна виконала. Водночас із трьох запланованих структурних маяків два були реалізовані із запізненням, а один узагалі не виконаний 一 великий пакет податкових заходів. Через це Україна та МВФ погодили оновлений графік реформ.🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

Президент Зеленський анонсував підвищення зарплат військовим▪️ Мінімальне грошове забезпечення військовослужбовців у тилу планують підвищити до 30 тис. грн.▪️ Розмір виплат залежатиме від кількості та складності бойових завдань.▪️ Військові на першій лінії в середньому отримуватимуть близько 300 тис. грн.▪️ Нова контрактна система передбачатиме чітко визначені терміни служби (10, 14 або 24 місяці) та гарантовані відстрочки після її завершення.▪️ Планується підвищення виплат для бойових командирів, щоб зберегти досвідчені кадри в армії.▪️ Кабмін має затвердити механізм реалізації цих змін, а перші нові доплати очікуються вже в червні.Ці зміни стали можливими завдяки програмі фінансової підтримки від Європейського Союзу 一 Ukraine Support Loan (USL) та збільшенню видатків на сектор безпеки й оборони на 1,56 трлн грн.👉 Більше про зарплати військових, а також інші зміни до бюджету-2026 обговоримо 18 червня о 17:00 у Zoom. Крім цього, традиційно оглянемо зміни в українській економіці за останній місяць.🔗 Зареєструватися на подію можна за посиланням.🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

Закон про оподаткування цифрових платформ 一 це не про Temu та AliExpressДнями Рада ухвалила закон про оподаткування цифрових платформ. Він передбачає, що такі сервіси та маркетплейси як OLX, Rozetka, Glovo, Kabanchik, різні оператори таксі стануть податковими агентами і сплачуватимуть податки за користувачів, які отримують прибутки з цих платформ.До слова, OnlyFans теж сюди входить. Нагадаємо, Рада досі не підтримала декриміналізацію порно. Тобто податкова отримуватиме інформацію про такі доходи, податки мають платити, а діяльність то кримінальна. Temu та AliExpress, які деякі телеграм-канали вже встигли прив'язати до цього закону, до нього не мають стосунку. Про них йдеться в іншому законопроєкті — щодо оподаткування міжнародних посилок вартістю до €150, який ще не ухвалили.Закон про оподаткування цифрових платформ почне діяти з 2027 року. То що зміниться? (з допису нашого економіста Богдана Слуцького)1. Про продаж вживаних речей офіційно без податківЛюдина зможе продавати вживані речі через платформи без податків у межах €2000 на рік. Це понад 100 тис. грн.Після цього порогу діятиме ставка 10%. Загальне податкове навантаження 23% застосовуватиметься лише після 7,2 млн грн доходу.Для порівняння: за чинним Податковим кодексом ставка 23% фактично виникає з першої гривні.2. Легальні доходи для тих, хто надає послуги через платформиКур’єри, таксисти та інші, які заробляють через цифрові платформи, зможуть платити 10% від доходу і працювати офіційно. 3. Крок до легалізації ринку орендиДо другого читання додали норму про зниження ставки податку до 10% для доходів від здачі нерухомості в оренду.Ринок оренди в Україні значною мірою працює в тіні. Нижча і зрозуміла ставка створює більше шансів, що люди почнуть декларувати такі доходи.Закон про цифрові платформи 一 це частинах наших зобовязань перед європейськими партнерами. Але це також передусім потрібно Україні, щоб зменшити тінь в економіці.👉 Детальніше про це також писали у нашому тіньовому звіті.🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram 

Приватний капітал повернувся в Україну — але не новий, а той, який вже тут бувЗасновник Dragon Capital і голова наглядової ради ЦЕС Томаш Фіала на Щорічній конференції ЄБРР у Ризі розповів про те, що заважає новим інвесторам зайти в Україну. Переказуємо головні тези:▪️ До ризиків звикли, але не подолали їх. Лінія фронту, яка майже не рухалась протягом останніх місяців, — позитивний сигнал. Але ракетні та дронові удари лишаються щоденною реальністю. ▪️ Попит на воєнне страхування перевищує пропозицію. Інструмент існує, але не в тих обсягах, які потрібні ринку. Без масштабування цього механізму залучення нового іноземного капіталу залишається вузьким місцем.«Ми нещодавно застрахували наші нові інвестиції в електрогенерацію, які запустили рік тому. Вартість становить 6% річних, тож це чимала сума. Зазвичай ми страхуємо близько третини капітальних витрат, а інвестиції, які ми робимо, географічно розташовані переважно на заході України та розподілені таким чином, щоб мінімізувати ризики ураження», — пояснює Фіала. ▪️ Верховенство права — ключова проблема після безпеки. Щорічні опитування інвесторів дають незмінну відповідь: суди. Антикорупційна інфраструктура — НАБУ, САП, БЕБ — вже демонструє результати. Але питання до якості правозастосування лишаються відкритими.▪️ Регульовані тарифи блокують інвестиції в інфраструктуру. Ціни на електроенергію, газ, тепло, воду — досі адміністративно занижені й відірвані від ринку. Це не лише відлякує інвесторів, а й створює стимули для зловживань.▪️ Дерегуляція в енергетиці вже дає результат. Після знищення 75% генерації держава була змушена відкрити сектор для приватного капіталу. Завдяки цьому нові потужності вдалося запустити менш ніж за 12 місяців — строки, нетипові навіть для мирного часу.👉 Послухати подію в записі можна за посиланням.🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

Зеленський просив в Урсули фон дер Ляєн гроші на безкоштовне харчування школярів 一 Наталія ПіпаДо жовтня 2024 року безоплатне гаряче харчування в школах отримували переважно діти пільгових категорій. Фінансування покривалося коштом місцевих бюджетів. Але з жовтня 2024-го вже підключилась держава: уряд запровадив безоплатне харчування для учнів 1–4 класів, виділивши 2 млрд грн з державного бюджету у формі субвенції місцевим громадам. Тобто модель стала змішаною: 1,5 млн дітей харчувалися за кошти державної субвенції, ще близько 500 тис. — за рахунок місцевих бюджетів для пільгових категорій. У 2024 році обсяг субвенції становив 2 млрд грн, у 2025-му — 7 млрд грн, а в держбюджеті на 2026 рік закладено 14,4 млрд грн.На презентації нашого дослідження секретар Комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій Наталія Піпа поставила під сумнів як доцільність, так і можливість реалізації програми в нинішньому вигляді.«Гроші на харчування Володимир Зеленський особисто просив Урсулу фон дер Ляєн. З якою метою це робилося — чи для того, щоб пані Олена Зеленська могла реалізувати ініціативу, чи для того, щоб певні підрядники могли заробити кошти, — мені зараз важко стверджувати. Проте очевидно, що ці гроші неможливо ефективно використати на організацію харчування, особливо для учнів старших класів.(...) Я все ж сподіваюся, що ці кошти буде перенаправлено на інші програми. Це можуть бути доплати вчителям або освітні субвенції. Адже навіть наявні субвенції ми використовуємо не повністю — інколи лише на 50%.Я від самого початку говорила, що цю програму технічно неможливо реалізувати. Тому для мене залишається загадкою, яким чином Офіс Президента та Міністерство освіти планують звітувати про її виконання перед Європейським Союзом і особисто перед Урсулою фон дер Ляєн. Наразі я намагаюся дізнатися більше, але про такі речі сьогодні можна довідатися переважно неофіційно», 一 пояснює Наталія Піпа.  У нашому дослідженні ми також визначили чотири ключових проблеми цієї програми:▪️ Низька адресність підтримки.Частина сімей здатна самостійно забезпечити харчування дітей, а частина учнів фактично не споживає шкільні обіди (через різні вподобання або інші причини).▪️ Ризики неефективних закупівель. Бюджетна програма передбачає надання коштів громадам та школам для закупівлі продуктів, що може створювати поле для зловживань (завищені ціни на продукцію, обмежена конкуренція).▪️ Інфраструктурні обмеження. Різке збільшення кількості отримувачів (з близько 1,6 млн до понад 3 млн учнів) створює значне навантаження на шкільну інфраструктуру. ▪️ Непослідовність політики. Універсальне безкоштовне харчування для учнів середньої освіти не узгоджується з підходом в дошкільній освіті, де за харчування дітей платять батьки та частково місцеві громади.Для порівняння: 14,4 млрд грн вистачило б на виконання норми (три мінімальних зарплати) для понад 46 тис. учителів протягом року.🔗 Більше про це говорили на презентації нашого дослідження та обговоренні з експертами.🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

В Україні кількість студентів зменшилась на 13% з початку повномасштабного вторгнення При цьому кількість людей студентського віку скоротилась значно більше — на 29%.👉 Уже сьогодні, 5 червня о 15:00, ми будемо говорити про фінансування освіти в Україні. Ми проаналізували бюджет на середню і вищу освіту, а також застарілу систему оплати праці освітян.🔗 Зареєструватись на презентацію дослідження та дискусію за участі профільних спікерів можна за посиланням.Через виїзд молоді і дистанційне навчання багато університетських корпусів та аудиторій фактично пустують. Водночас школи та інші освітні заклади часто стикаються з нестачею приміщень і укриттів.🎧Про цю проблему в нашому подкасті говорив віцепрезидент з освіти Київської школи економіки Єгор Стадний.«Пустим стоїть Київський національний економічний університет переважно, пустим стоїть транспортний університет переважно (…) Пустими стоять дуже багато приміщень, це десятки тисяч квадратних метрів. Чому? Тому що у них все дистанційно. І що б там вони не казали, що у них є якісь студенти, які приходять — краще спитати у самих студентів, вони не збрешуть.Якби держава була розумною, то вона б уже давно пустила в ці площі — і не тільки приватні школи, але й комунальні. Тому що всі великі чесні університети бідкаються, що у них немає укриттів на велику кількість студентів — куди їх помістити? Але ж вони ці приміщення взагалі не використовують. А от невеличка школа по сусідству може там розміститися своїми класами під час тривоги і продовжувати навчання», — зазначає Стадний. 🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram 

🧮 Чи справді обов’язкове НМТ з математики є надто складним?Зараз активно обговорюють ідею скасувати обовʼязкову математику на НМТ з аргументом, що учням важко. Втім, дані говорять про інше 一 для більшості вступників математика не є неподоланним бар’єром. У 2025 році поріг НМТ загалом не подолали 6% учасників, а з математики — 12%. При цьому експерти у сфері освіти зазначають, що для отримання мінімальних 100 балів не потрібне глибоке знання програми 10–11 класів, адже значна частина завдань перевіряє базові математичні навички, що формуються ще у 5–9 класах.На нашу думку, базове вміння працювати з числами, відсотками, пропорціями є важливим для навчання за більшістю спеціальностей і розвитку аналітичного мислення.👉 Нагадаємо, що 5 червня о 15:00 ми презентуємо наше нове дослідження про освіту в Україні. Поговоримо про фінансування освіти, демографічні виклики, мережу шкіл та університетів та інші системні проблеми галузі.🔗 Зареєструватися можна за посиланням.🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram