Що з економікою?

Перезаливаємо допис з прямими цитатами, перепрошуємо за те, що попередній репост міг ввести в оману. Тарас Чмут: «На жаль, багато політиків, поважних людей в цій країні, уже давно мають фірми в мілтеку, в ОПК, які заробляють гроші. І ті підходи по перегляду, перезавантаженню закупівель, вони величезній кількості людей не сподобалися».  Українська правда опублікувала інтерв'ю з керівником фонду «Повернись живим» Тарасом Чмутом. Тарас бачить три основні причини відставки міністра оборони Михайла Федорова:1. Перезавантаження системи оборонних закупівель«Основна проблема 一 це перезавантаження системи оборонних закупівель. На жаль, багато політиків, поважних людей в цій країні, уже давно мають фірми в мілтеку, в ОПК, які заробляють гроші. І ті підходи по перегляду, перезавантаженню закупівель, вони величезній кількості людей не сподобалися.У когось були домовленості з європейськими країнами. Ми 300 мільйонів чогось на ремонт танків, 500 мільйонів на якісь снаряди (…). Всі з усіма про щось домовлялися, а Михайло ці процеси зупинив.(...)Допускаю, що в когось наламались великі контракти, в когось пішли проблеми з поставками, і багатьом політикам це не сподобалось. І тут почалася якась велика політична гра, якісь ситуативні союзи», 一 каже Тарас Чмут. 2. Конфлікт із Збройними силами та Генеральним штабом3. Зростання політичної та медійної ваги«І, напевно, третій фактор – це зростаюча медійна, політична вага, роль і симпатія суспільства до нього і його команди. Напевно, цих трьох причин достатньо для того, щоб президент прийняв рішення перезавантажувати цілий уряд, щоб замінити Міністра оборони, тому що парламент просто так його б не замінив. Голосів, впевнений, не було б», 一 підсумовує Чмут. Відео: Шабунін. 🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

Рекордний бюджет на освіту не вирішив проблему низьких зарплат вчителів. Чому так?У 2026 році на освіту передбачили рекордні 459 млрд грн, а нова програма мала підвищити оклади вчителів на 30% з початку року. Проте реальні зарплати педагогів досі критично відстають від закону.Чому так сталося — пояснюємо у нашому дослідженні про видатки на освіту. За посиланням ви також знайдете інтерактивні графіки, які допоможуть краще зрозуміти картину. А нижче — ключові тези з колонки економістки ЦЕС Олександри Мироненко для РБК-Україна:▪️За законом “Про освіту” оклад педагога найнижчої кваліфікації має складати три мінімальні зарплати (24 тис грн у 2025 році і 26 тис грн у 2026). Насправді ж минулого року освітяни в середньому отримали лише 16 тис грн.▪️Ситуацію мала змінити нова бюджетна програма, за якою зарплати освітянам піднімають на 50% (+30% з січня та +20% з вересня). Вже у березні середня оплата праці у сфері зросла до 19 400 грн – на 20%. Отже, підняти оклади вдалося не у повному обсязі, і ось чому:- зарплати фінансуються одночасно з державного і місцевих бюджетів – громади опинились перед видатками, які не були закладені попередньо.- місцева влада самостійно визначає розміри надбавки "за престижність" – від 5% до 30% до базового окладу. У деяких громадах надбавки скоротили або скасували, щоб збалансувати місцеві бюджети.▪️Проблема низьких зарплат полягає і в розподілі коштів на освітні ініціативи. Наприклад, цього року на безкоштовне харчування всіх школярів (раніше годували тільки молодшу школу) виділили 14,4 млрд грн. Це сума, якої вистачило б, щоб довести зарплати до законодавчо визначеного рівня приблизно половині українських вчителів.Підтримка харчування — це добре, проте не для всіх поспіль: частина сімей здатні самі його забезпечити, а частина дітей просто не споживатимуть ці обіди.Тобто навіть рекордний бюджет на освіту не гарантує гідної оплати праці. Питання не лише в тому, скільки держава витрачає, а й як і на що саме.🔗 Детальніше читайте у нашому дослідженні, за підтримку якого ми дякуємо Міжнародному фонду Відродження.🫐«Що з економікою?» — канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

Поки зберігається інтрига щодо міністра оборони, запрошуємо познайомитися з новим міністром економіки та довкілля — Олександром Кравченком.До призначення Олександр працював керівним партнером українського офісу McKinsey&Company, однієї з найбільших консалтингових компаній, яка працює як з урядами так і з великим бізнесом. У квітні пан Кравченко приходив до нас на подкаст “Що з економікою” поговорити про те, як приводити інвестора за руку в Україну і як держава може цьому сприяти.🔗 Подивитися запис можна на нашому YouTube, а почитати текстову версію — на нашому сайті. Цитати з розмови до призначенням міністром:[про роль держави у залученні інвестицій]Держава має визначити стратегічні пріоритети — які напрямки економіки ми хочемо підтримувати більше, ніж інші. Тому що в кінці кінців координатором значної частини грошей у нас все ж таки буде уряд. (...) І далі є багато чого, що держава може зробити сама. Вона може в межах свого бюджету підтримувати — програма 5-7-9 є прикладом зменшення вартості капіталу через бюджет. Вона має переходити на спрощення регулювання відповідно до європейських стандартів (...) І вона має координувати з донорами програми концесійного капіталу. [про важливість реформ: Олександр Кравченко вважає, що найкращий спосіб залучити в Україну іноземних інвесторів — продовжувати реформи, щоб ми зрештою стали членом ЄС]Я вірю в те, що великий політичний якір для України — це вступ до ЄС. І я думаю, вірю, сподіваюся, що це той фарватер, в якому ми будемо триматися. Тому ми не вступимо до ЄС, якщо не будемо проводити реформи, які зокрема корисні для бізнесу. Тому я думаю, що ми все ж таки реалізовуватимемо цей порядок денний. [про доступність капіталу: Кравченко говорить також і про важливість стимулювання внутрішніх інвестицій. Він звертає увагу, що в Україні рівень заощаджень — з яких можна інвестувати — низький як у людей, так і у бізнесу. Кравченко наголошує, що для розвитку економіки потрібно витрачати якомога більше грошей на заощадження та інвестиції, а не непродуктивне споживання]Якщо дивитися на доступність капіталу в Україні, на жаль, він також обмежений. Це комбінація історичних факторів — ми менше заощаджували, більше споживали. Тому мені здається, що всі ініціативи уряду, спрямовані на стимулювання заощаджень, зокрема додаткове ПДВ на імпорт, — це якраз те, що Україні дуже потрібно. Також залишаємо лінк на великий звіт McKinsey&Company “Preparing for Ukraine’s reconstruction by reducing risk for private funding”, за співавторства Олександра Кравченка.🫐«Що з економікою?» — канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

🔍 Шукаємо двох аналітиків в команду ЦЕС: на напрямок євроінтеграції та роботу з данимиМи пропонуємо гідну оплату праці, роботу з офісу або віддалено, а також проєкти, що впливають на економічну політику України.Детальніше:▪️Аналітик/аналітикиня з питань європейської інтеграції. Потрібен фахівець, який допомагатиме наближати українську економіку до правил ЄС. Робота передбачає аналіз acquis ЄС, оцінку економічних наслідків реформ та підготовку аналітичних записок. Від кандидата очікуємо ступінь магістра з економіки чи європейських студій, англійську від B2, глибокий інтерес до євроінтеграції та вміння структурувати великі обсяги інформації.▪️Аналітик/аналітикиня даних. Потрібна людина, яка любить мову цифр, вміє знаходити в них закономірності та пояснювати складні речі простими словами. Робота пов'язана зі збором даних, проведенням статистичного аналізу та створенням візуалізацій для наших досліджень. Від кандидата очікуємо освіту в сфері економіки, статистики чи аналізу даних, впевнене володіння R або Python, знання SQL та економетрики. Рівень позиції – молодший або середній аналітик – визначатиметься залежно від досвіду, самостійності та технічних навичок кандидата/кандидатки. Усі деталі стосовно вакансій читайте на нашому сайті за посиланням.📥 Чекаємо ваші CV та супровідні листи тут: [email protected]🫐«Що з економікою?» — канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

Чому НБУ вводить в обіг нову банкноту 2 000 грн?Купюра ввійде в готівковий обіг з 4 вересня. НБУ пояснив, чому з'явився новий номінал:▪️ З часу введення банкноти 1 000 гривень 7 років тому середньомісячна зарплата в Україні зросла втричі, а рівень цін на основі індексу інфляції – вдвічі. Якщо після введення банкноти 1 000 гривень для отримання середньомісячної зарплати готівкою достатньо було 10 банкнот найвищого номіналу, то у 2026 році для цього потрібно більше 30 банкнот номіналом 1 000 грн.▪️Обсяг готівки в обігу зріс більше ніж удвічі – з майже 390 млрд грн у 2019 році до понад 970 млрд грн станом на 1 липня 2026 року. До підвищеного попиту на готівку призвели, зокрема, потреби воєнного часу. ▪️ Наразі частка банкнот номіналом 1 000 гривень за сумою вже перевищила 55%. У світовій центробанківській практиці це свідчить про потребу введення банкноти вищого номіналу.Чи зростуть ціни через новий номінал?«Підприємства дійсно можуть округлити ціни 一 наприклад, так частково відбулося коли з обігу виводили копійки дрібних номіналів, хоче це округлення переважно було до найближчої цілої гривні. Але насправді зміна цін 一 і цінників 一 визначається багатьма іншими чинниками 一 від вартості електроенергії та сировини, зростання зарплат, зміни податків, до коливань пропозиції та попиту на окремі товари та послуги.Отже, запровадження нового номіналу купюри не несе ризиків для монетарної стабільності, та, як вже пояснив НБУ, просто відповідає тій ситуації, що склалася за 7 років з часу введення попереднього високого номіналу 一 зі змінами курсу, цін, зарплат тощо. Більш того, у НБУ є всі інструменти для зниження таких ризиків, зокрема шляхом проведення більш жорсткої монетарної політики», 一 пояснює старша економістка ЦЕС Наталія Колесніченко.   🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

2000 грн від держави, які мали піти на медичний чек-ап, банк списав на погашення боргуКлієнт Абанку не встиг скористатися державною програмою «Скринінг здоров'я 40+» 一 кошти списав приватний виконавець у межах виконавчого провадження.Водночас у банку відповіли, що вони діяли відповідно до Закону «Про виконавче провадження». У законі є перелік рахунків і коштів, на які не можна звертати стягнення. Рахунків для програми «Скринінг здоров’я 40+» у цьому переліку прямо немає. Так само там немає «єПідтримки», «Національного кешбеку». «Звісно, зручно було запускати ці програми як експериментальні проєкти. Не треба йти в парламент і просити дозволу на кожну нову ініціативу. Достатньо рішення уряду 一 і з’являється програма, спеціальний рахунок, Дія.Картка, обмеження за MCC-кодами й кошти "тільки на конкретну ціль”.Але є і побічні ефекти: постановою Кабміну не перепишеш Закон «Про виконавче провадження». Цікаво, що буде далі. Чек-ап не проведено, кошти не повернулися державі, ціль програми не виконана. Чи буде це вважатися нецільовим використанням і чи треба буде повертати кошти?», 一 коментує економіст ЦЕС Богдан Слуцький. 🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram 

🇵🇱 Без українців польська економіка втратить сотні тисяч працівниківПісля початку повномасштабної війни Польща прийняла майже мільйон українських біженців, відкрила ринок праці та стала ключовим логістичним хабом для підтримки України.  Напередодні президентських виборів 2025 року в Польщі посилилася антиукраїнська риторика: історичні суперечки, блокування кордону, заяви про “невдячність” України та твердження, що українці живуть коштом польських платників податків. В Економічній правді підготували матеріал на цю тему, де також використали цитати з нашого нещодавнього подкасту про польсько-українські економічні відносини. Переказуємо головне:▪️ Українці стали важливою частиною польської економіки:-становлять близько 5% усіх працівників;-рівень зайнятості українців сягає 70–80%;-працюють переважно у промисловості, будівництві, транспорті та сфері послуг.  ▪️ За оцінками ООН та Deloitte, у 2024 році українські біженці забезпечили 2,7% ВВП Польщі, а до 2030 року їхній внесок може зрости до 3,2% ВВП.  ▪️ Українські мігранти приносять польській економіці більше, ніж отримують у вигляді соціальної допомоги:-у 2024 році вони сплатили 15,2 млрд злотих до бюджету Польщі;-виплати за програмою “800+” для українців становили 2,8 млрд злотих.  ▪️ У Польському економічному інституті кажуть, що масове повернення українців після війни може призвести до втрати близько 500 тис. працівників і негативно вплинути на польський ринок праці.  «У Польщі сильна промисловість, традиційно сильне сільське господарство. Враховуючи мобільність у ЄС і високу якість польської освіти, будь-який поляк може в будь-який момент поїхати в будь-яку країну блоку, утворюючи дефіцит. Завдяки тому, що хвиля мігрантів з України цей дефіцит закрила, значна кількість поляків перейшла в більш високотехнологічне виробництво. Таким чином, українські мігранти не тільки не відібрали роботу, а й покращили становище польських працівників у більшості сфер», 一 додає Яна Охріменко.  👉 Читати більше можна тут, а послухати подкаст «Що з економікою?» за посиланням.🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

🇵🇱 Чи може Польща закрити кордон для українських товарів?У новому випуску подкасту «Що з економікою?» говорили з Іриною Коссе, провідною науковою співробітницею Інституту економічних досліджень та політичних консультацій про роль економічних зв'язків Польщі та України. 15 червня Польща розпочала ремонт одного з найважливіших пунктів пропуску на українському кордоні — Шегині–Медика. Роботи триватимуть близько півтора року, що означає додаткові черги та ще більше навантаження на інші переходи.«Чому вони ремонтуються саме зараз — хороше питання. Я тут не буду спекулювати, казати, що вони роблять це навмисне, але мені здається, що можна було б принаймні попередити заздалегідь — як домовлялися, хоча б за два місяці. Наскільки я знаю з інформації від міністерства, вони отримували попередження приблизно за два тижні, що дуже-дуже мало. І тепер велика проблема перенавантажити цей потік на сусідні пункти пропуску, які теж навантажені. Плюс додаткові причини затримок — не витримує IT-система, є збої в комп’ютерній системі», — каже Ірина Коссе. Польща — це найдовший сухопутний кордон України (з дружніми країнами) та один із ключових логістичних хабів для українського експорту. Лише через пункт Ягодин–Дорогуськ щомісяця проходить близько 20 тисяч вантажівок — це приблизно чверть усього автомобільного вантажопотоку через український кордон.«Ніхто не знає точно, чи Польща — це суто транзитна країна чи кінцевий пункт призначення. Багато товарів залишається в Польщі — аграрна продукція: корми та інша продукція», 一 говорить Коссе. Повністю замінити польський маршрут практично неможливо. Якщо уявити сценарій повного перекриття кордону 一 є лише тимчасові рішення.«Така ситуація вже була наприкінці 2023 року, і тоді ми побачили, наскільки зросла важливість маршруту через Румунію, через порт Констанца. Тоді ж підвищилася важливість наших шляхів через порти на Дунаї. Тобто є способи замістити це, але всі вони тимчасові», 一 підкреслює Ірина Коссе. 👉 Детальніше про це у подкасті «Що з економікою?» за посиланням на всіх платформах з розшифровкою.🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

Втрачені таланти України — прихований потенціал для ЄвропиПід час Think Tank Forum на Конференції з відновлення України (URC 2026) у Гданську директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський представив результати п’ятої хвилі нашого дослідження про українських біженців.За чотири роки після початку повномасштабної війни рівень працевлаштування українців за кордоном суттєво зріс: ▪️ у Чехії працюють 72% українських біженців (проти 47% у 2022 році); ▪️ у Польщі — 70% (41% у 2022 році); ▪️ у Німеччині — 46% (15% у 2022 році).Загалом роботу або власний бізнес уже мають 60% українців, які перебувають за кордоном.Втім, попри те, що 71% дорослих українських біженців мають вищу освіту, 54% працюють не за своєю спеціальністю, а 40% — на посадах, які не відповідають їхній кваліфікації.Це означає, що людський капітал поступово втрачає свою цінність. Коли висококваліфіковані фахівці роками не можуть працювати за професією, їхні знання та навички знецінюються.Однією з причин є невизначеність. Нескінченне продовження тимчасового захисту без зрозумілих довгострокових перспектив, а також відсутність системних державних програм із вивчення мови та визнання кваліфікацій, зокрема в Польщі та Чехії, залишають багатьох українців у підвішеному стані.На нашу думку, право на тимчасовий захист має поступово трансформуватися у вільний рух робочої сили між ЄС та Україною. Це дозволить українцям будувати кар’єру, реалізовувати свій потенціал і приймати рішення — залишатися за кордоном чи повертатися в Україну — без страху втратити правовий статус або можливості для професійного розвитку.👉 Нагадаємо, що з ключовими висновками та інфографіками з дослідження можна ознайомитися за посиланням.🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

💶 Україна отримала перший транш €3,2 млрд з європейського кредиту на €90 млрдПро це повідомила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн на Конференції з відновлення України (URC) у Гданську:«Сьогодні ми перераховуємо перший транш €3,2 млрд макрофінансової допомоги. І ми почнемо виплачувати перші €6 млрд на виробництво безпілотників найближчими днями».Це перший із трьох платежів, передбачених цього року в рамках макрофінансової допомоги, на загальну суму €8,35 млрд. Платежі здійснюються частинами за умови задовільного виконання Україною відповідних реформ та умов.«Щодо першого траншу, Україна виконала сім політичних умов. Серед них були заходи щодо посилення мобілізації внутрішніх доходів, зокрема продовження терміну дії військового збору, подання до Верховної Ради України законопроєкту про оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи, та скасування звільнень від ПДВ для імпортованих посилок низької вартості. Україна також просунула реформи для покращення управління державними інвестиціями, тіснішого узгодження митного законодавства з acquis ЄС, посилення управління митною службою та посилення середньострокової програми реформування управління державними фінансами», 一 йдеться в пресрелізі Єврокомісії.  Реформ на цей рік справді дуже багато. І якщо коротко 一 то йдеться про реформування багатьох сфер. Щомісяця у рамках консорціуму RRR4U ми готуємо аналітику, де відслідковуємо прогрес по кожному з українських зобов'язань перед міжнародними партнерами.30 червня 2026 року, 15:00–16:30 в онлайн-форматі, говоритимемо про перший перегляд програми МВФ, оновлення Плану України, умови Ukraine Support Loan та антикорупційні зобов’язання, які залишаються важливою частиною реформ.🔗 Зареєструватися можна за посиланням.Загалом від початку 2026 року без урахування першого траншу Ukraine Support Loan Україна отримала близько $11,5 млрд.🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram