"Якщо б я мав назвати, що відрізняє українців від польських підприємців, це безтурботний оптимізм. Люди, які не знають мови і ринку, беруться за щось, чого раніше ніколи не робили, і просто починають".Так говорить про український бізнес у Польщі доктор Ян Бжозовський з Ягеллонського університету, який досліджує мігрантське підприємництво в цій країні.Чому українського бізнесу в Польщі стало більше? Перша відповідь проста: тому що побільшало українців. Майже мільйон наших громадян у статусі тимчасового захисту і ще 700 - 800 тисяч - трудові мігранти. Десять років тому постійна українська громада не перевищувала 150 тисяч осіб. Друга відповідь - у 2022 році, коли до Польщі поїхали сотні тисяч українців, польські закони змінилися: тепер наші співгромадяни можуть відкривати там ОЕД (одноосібну економічну діяльність). Раніше такої можливості у них не було.Відтоді ОЕД зареєстрували 80 тис. українок та українців, а це - майже 10% усіх відкритих індивідуальних бізнесів у Польщі. Втім, якщо багато хто починає працювати з тим самим "безтурботним оптимізмом", далі буває по-різному.Як нашим підприємцям ведеться у Польщі? Які є підводні камені, і як їх уникнути? Розповідаємо в нашому матеріалі
FPV-дрони — це не чудо-зброя. Такими словами починається цей матеріал. Зрештою, наївно було б вірити, що якась чудо-зброя взагалі існує: у будь-яких озброєнь є свої переваги та недоліки. FPV зіграли для України надважливу роль в один із критичних моментів війни. Однак у них є недоліки. Чи варто, враховуючи ці недоліки, робити головну ставку на FPV на довгі роки вперед?Про це йдеться у матеріалі Якуба Яйчая - колишнього офіцера однієї з країн НАТО. Він пів року воював у складі ЗСУ і скрупульозно записував результати застосування FPV-дронів своїм підрозділом. Детальні висновки він виклав для War on the rocks.Автор застерігає від переоцінювання FPV-дронів і натякає, що оцінки у 60 - 70% всіх влучань на полі бою є дещо завищеними. Згідно з досвідом його підрозділу, існує чимало перешкод та ситуацій, які заважають ефективності FPV. Також існують обставини, які взагалі не дозволяють використовувати такі дрони.В цілому він зводить не надто високу ефективність FPV до двох причин. Перша стосується способу застосування цих дронів. Друга причина має технічний характер.Якуб Яйчай детально пояснює, що мається на увазі, і розповідає про те, як зробити застосування FPV-дронів більш ефективним. Також він говорить про майбутнє FPV і про те, що може замінити їх на полі бою. Читайте докладно
"В США проросійські меседжі чуєш всюди, навіть коли не хочеш. А от з проукраїнськими меседжами - біда".Так каже авторка цього матеріалу, яка проживає в Сполучених Штатах. Вона розповідає, як нещодавно спілкувалася зі своїми американськими друзями, і коли почали говорити про війну - вона почула від них "класику" російської пропаганди. Коли поцікавилася, звідки це - з'ясувала, що вони наслухалися ефірів популярних блогерів, які зненацька почали поширювати російські наративи. Є підозра, що блогери роблять це не просто так: одночасно вони почали впроваджувати дороговартісні проєкти, на які у них звідкись взялися гроші."Україна настільки корумпована, що надавати їй ресурси немає сенсу: все одно все розкрадуть";"Корумповані американські політики штучно підігріли цей конфлікт, щоб простіше було красти бюджетні кошти";"Підтримка України жодним чином не відповідає національним інтересам США";"Різниця між росіянами та українцями не така вже велика".Ці вигідні Росії наративи дуже поширені в США. Очевидно, що росіяни не шкодують грошей і зусиль, аби зменшити рівень підтримки України Сполученими Штатами Америки. Тут немає чому дивуватися. Але чому Україна не намагається працювати з американським інформаційним полем?У своєму матеріалі авторка наводить приклад, як працюють з американською аудиторією ізраїльтяни. Живучи в Каліфорнії, вона бачить постійну й активну роботу, спрямовану на збільшення підтримки Ізраїлю.Як Україна могла б скористатися цим досвідом? Читайте докладно
"У Європі є попит на міскантус. Ринок великий і незаповнений, аудиторія - платоспроможна. Варто орієнтувати переробку під потреби ЄС".Так каже один із героїв цього матеріалу про міскантус - досить нову для України культуру, яку вирощують на неродючих, деградованих грунтах. Міскантус росте там, де не приживаються інші рослини - і очищує грунти, а його стебла можна переробляти на пелети і використовувати для опалення.При спалюванні одна тонна міскантусу дає стільки ж енергії, як 1,7 тонни деревини, 515 куб. м газу або 900 кг кам’яного вугілля. У Теофіполі на Хмельниччині, де зараз зростають плантації цієї рослини, очікують зменшення витрат на опалення комунальних закладів щонайменше на 20%.Втім, міскантус вирощують не лише з енергетичною метою. З цієї рослини виготовляють будівельні матеріали, біоетанол, тканину, папір, пластмасу, одноразовий посуд і навіть порох. Як завжди, є нюанси: міскантус росте не з насіння, а з корінців. Один корінь коштує 9 гривень, щоб засадити гектар, знадобиться близько чверті мільйона гривень. Тож входження в цей бізнес досить дороге, а прибуток починається десь із третього року вегетації міскантусу. І хоч до масового вирощування міскантусу в Україні ще далеко, екологи висловлюють занепокоєння щодо його безконтрольного поширення.Які перспективи для цієї рослини в українському сільському господарстві? Читайте докладно
Що таке вибухова хвиля, як вона діє, яких руйнувань завдає - і що робити, якщо ви опинилися на її шляху?Розповідаємо - і дуже наочно показуємо - в нашому новому матеріалі з журналістики даних.За основу ми взяли російський удар північнокорейською балістичною ракетою KN23 по київському району Святошин 24 квітня цього року. Тоді було зруйновано цілий житловий мікрорайон, постраждало багато людей. Очевидці розповіли таке:"Квартира здригнулася, ніби це був землетрус"; "Будинок трусився, наче був із желе"; "Усе внутрішнє начиння ніби перемололи в блендері"; "Таке враження, ніби щось схопило тебе і дуже потужно струсило одним рухом".Вибухова хвиля - це зона дуже високого тиску, яка поширюється довкола епіцентру вибуху зі швидкістю, більшою за швидкість звуку, і поступово сповільнюється зі збільшенням відстані. Вона виникає внаслідок раптового вивільнення великої кількості енергії після вибуху, що миттєво нагріває і стискає повітря навколо. На відкритому просторі хвиля поширюється сферично. Якщо натрапляє на перешкоду, може рикошетити (наприклад, від стін), підсилюючи свою руйнівну дію. І так, вибухова хвиля може руйнувати, калічити і вбивати людей.Як рухається вибухова хвиля - дивіться в нашій візуалізації. В кінці статті наводимо простий алгоритм дій, який треба виконати, якщо ви опинилися в зоні ураження - прочитайте і запам'ятайте його. Бережіть себе.Читайте і дивіться за посиланням
Від початку 2013 року в Україні відкрили 120 тисяч проваджень за "корупційною статтею" 191 ККУ. А скільки людей, причетних до корупції, реально опинилися за ґратами?Про це йде мова у нашому свіжому матеріалі з журналістики даних.Стаття 191 ККУ - про "Привласнення, розтрату майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем". Це одна з "найпопулярніших" статей, за якими звинувачують у корупції. Реальне покарання у вигляді позбавлення волі від 2013 року дістало лише 578 осіб.Якщо у відсотках, то це буде приблизно 0,48%. Менше половини відсотка за увесь час!Це не аномалія, а системне явище. І ми показуємо це в нашому матеріалі. Система генерує тисячі справ, які на етапі судового розгляду або розвалюються, або закінчуються покараннями, не повʼязаними з позбавленням волі. Навіть у тих поодиноких випадках, коли справа доходить до вироку, система демонструє поблажливість, присуджуючи короткотривалі терміни ув'язнення.Чому система працює настільки неефективно? Розповідаємо, і показуємо на інфографіці
Поїхати у відпустку, залишивши за плечима роботу і вигорання, нічні шахеди, денну спеку, прикрі новини. Зручно вмоститися на купейній полиці, вкритися щойно випраним, ще теплим з сушарки простирадлом. І заснути під монотонний стук коліс потяга - аби назавтра прокинутися в якійсь живописній місцині, де тебе чекали, де спиш міцно і без перерв, де гарно і тихо. Мрія, на яку лишилося ще трохи літа і трохи оксамитового сезону. І яка може не здійснитися, або здійснитися геть по-іншому - бо квитків УЗ хронічно не вистачає на всіх охочих.Так було і пару років тому, і ще до повномасштабного вторгнення. Так було завжди.Чому?Одна з найочевидніших відповідей: УЗ завжди мала недостатньо вагонів. А тепер ще й частину з них знищено під час бойових дій. Частину неможливо відремонтувати, бо бракує виробничих майданчиків через окупацію двох вагоноремонтних депо в Маріуполі та Новій Каховці. Частину віддали під спецперевезення - наприклад, медичні вагони, які вивозять поранених захисників з фронту в тил.Що зробить будь-яка компанія, у якої клієнтів більше, ніж можливостей продати їм послуги? Візьме кредити і купить нове обладнання, щоб задовольнити попит. Або, наприклад, запросить приватних операторів, які мають необхідне обладнання (в даному випадку локомотиви і вагони), і можуть орендувати технічні можливості компанії (в даному випадку колії).Але з Укрзалізницею це не працює. Чому, чому, чому? Багато запитань проноситься в голові користувача, який у гарячці намагається купити квиток через застосунок УЗ - але квитки немов вислизають крізь пальці. "Хтось уже забронював цей квиток, спробуйте ще".Є багато таких чому, і ми шукаємо відповіді. Читайте в нашому матеріалі
"Якщо ви скажете "так" Україні в ЄС, ви скажете "ні" грошам Євросоюзу в Угорщині. Адже всі гроші підуть Україні". Оце, в сухому залишку, сума усіх провладних гасел, які звучали з кожної угорської праски напередодні проведеного в країні консультативного референдуму щодо підтримки Угорщиною вступу України до ЄС.Більшість учасників - передбачувано - висловилася проти. Результати референдуму не обов’язкові для виконання.Глава уряду Угорщини Віктор Орбан оприлюднив результати голосування 26 червня, і тоді ж заявив: "2 мільйони 168 тисяч наших співвітчизників проголосували за те, щоб не брати на себе ризики, пов’язані зі вступом України до ЄС. Це 95% усіх дійсних голосів".Втім, Орбан змовчав про те, які наративи втовкмачували в голови угорським громадянам, аби досягти таких результатів референдуму.Ми зібрали усі наративи докупи і проаналізували їх. Наш аналіз свідчить не тільки про спотворення реальності, до якої вдавалися провладні угорські медіа, а й про те, що в багатьох випадках вони співали в унісон з російськими пропагандистами.Показуємо угорські наративи на інфографіці - і детально розбираємо їх у нашому матеріалі. Також пояснюємо, якою є специфіка угорського медіапростору, чому Угорщина дедалі більше віддаляється від демократичних принципів і чи є в країні хоч хтось, хто цьому протидіє.Читайте в нашому матеріалі
"Ні міграції!", "Польща - для поляків!" - з такими гаслами вийшли на мітинги польські протестувальники на цих вихідних. Те, що сталося, схоже на справжню антимігрантську істерію. І хоч українські мігранти не були в фокусі цієї істерії, все може змінюватися в гірший для наших співвітчизників бік - вважає авторка цього матеріалу.Вона згадує, як вперше стикнулася зі словами "Забирайтеся геть!" від поляка. Це був п'яничка, який жебракував та чіплявся до дівчат на вулиці. Та щойно почув український акцент - випростався і почав вигукувати, що він - родовитий поляк, який дозволив жити мігрантці без права голосу на своїй землі.Це - частина портрету. Антиміграційні і навіть расистські погляди поширюються серед агресивного, малоосвіченого та соціально вразливого маргінесу. Та оскільки подібні люди складають частину електоральної бази правих сил, політики не від того, щоб підживлювати подібні настрої.При цьому освічені і порядні поляки проти цього абсурду - але їхні голоси тихіші.Не дуже чути й голос польського уряду, який добре розуміє, що українці, які зараз складають значну частину мігрантів у Польщі, є не тягарем, а значною підмогою для їхньої країни. Польща страждає від демографічної стагнації, тамтешня молодь роками їхала працювати до багатших Німеччини та Британії. Тепер українці працюють там, де робочих рук бракує, платять податки і наповнюють польську економіку втричі більше, ніж вона на них витрачає.То чому польський уряд в цій ситуації бездіяльний і безпорадний? Читайте матеріал нашої авторки, яка багато років живе у Польщі
В Україні майже увосьмеро частіше засуджують за споживання наркотиків, ніж за їх збут. На папері правоохоронці отримують "красиву" статистику. На практиці це означає, що й досі застосовується радянський підхід, коли переслідують наркозалежних, а не продавців.Це красномовно підтверджують наші графіки: за останні десять років засуджено понад сотню тисяч людей, які зберігали наркотичні речовини без мети збуту, і лише 13 тисяч тих, хто їх збував.Замість того щоб використовувати наркозалежних як свідків чи потерпілих для виходу на великі мережі продавців і постачальників наркотичних речовин, їх самих перетворюють на обвинувачених. Це дає змогу швидко рухати справу в судах і врешті створювати видимість роботи без реального впливу на наркоторгівлю.Цей застарілий підхід суттєво відрізняється від сучасних європейських практик, де пріоритетом є здоровʼя громадян. У наших реаліях про це не йдеться: засуджених за зберігання врешті-решт часто звільняють від відбування покарання з випробуванням, але проходити лікування від залежності зазвичай не зобовʼязують.Чому система й досі працює саме так? Як відійти від радянщини і виробити справді ефективну наркополітику?Дивіться інфографіку, читайте в нашому матеріаліРаді повідомити, що цю статтю ви можете також прослухати! Текст публікації начитав штучний інтелект - але голос належить нашій журналістці і ведучій ютуб-каналу Текстів Валерії Павленко. Якщо ви прослухаєте начитку - напишіть ваші враження в коментарях!
