"Нічого не бачу, нічого не чую, нікому нічого не скажу!"Приблизно такою є стратегія російських пропагандистів щодо висвітлення Курської операції, яку проводять Сили оборони України.Минулого тижня ми уявляли, як цікаво буде подивитися на спроби російських недоЗМІ викрутитися після того, як розпочався український наступ на Курщині. Сьогодні ми ретельно препаруємо їхні жалюгідні потуги.Найприкольніше було на початку. Коли український наступ розпочався і стало очевидним суттєве просування наших військ, російські пропагандисти панікували і билися в конвульсіях. Вони не знали, що їм писати, як їм писати, і при цьому намагалися діяти звичними методами в обставинах, в які ще ніколи не потрапляли.Звідси - взаємовиключні параграфи на кшталт: "ніякого наступу нема, все це брехня" і "всі сили ЗСУ, які є на Курщині, будуть знищені". Апогеєм стали запевнення, що все дуже-дуже добре, і "СВО" закінчиться уже в цьому році.Та згодом вони нарешті отримали вказівку згори, і все змінилося.Просування українських сил, захоплення населених пунктів та важливих об'єктів тепер позначають сором'язливим словом "ситуація". Що це за "ситуація" - розшифровки немає. Будь-які втрати, які несе Росія, в інформаційному полі відсутні. І над всією цією "ситуацією" - прекрасний, сонцесяйний Путін, який цю саму "ситуацію" повністю контролює.Що ж, класика інфантилізму: я бачу ЦЕ і мені страшно - я заплющую очі, не бачу ЦЬОГО і мені не страшно.Поки що не беремось прогнозувати, що буде далі, але очевидно: якщо ігнорувати проблему, це ніяк не допоможе її здихатися, і зазвичай проігноровані проблеми розростаються до ще більших. Спостерігаємо. А поки що - дивимось у свіжому моніторингу, яких титанічних зусиль докладають пропагандисти, аби втаїти шило у мішку