В нашій армії є таке поняття, як "ротна каса" - вона ж "фонд роти", "общак" чи подібне. Це зазвичай окрема картка, на яку бійці щомісяця скидають певні суми зі своєї зарплатні, аби забезпечити найнагальніші потреби підрозділу.Боєць, який завідував такою касою, розповів нам, що за кілька місяців лише на ремонт авто витратили майже сто тисяч гривень. Це дуже поширена витрата, але чималі гроші йдуть не тільки на це. Платять за пальне, облаштування побуту, інструменти, поштові витрати, оргтехніку тощо. Як видно з інфографіки в нашому матеріалі, за кілька місяців бійці цього підрозділу сумарно витратили майже 250 тисяч гривень, аби забезпечити те, чого не забезпечила держава.Проблема не в тому, що держава не може. Може, і кошти на це є. Але зазвичай чекати, поки держава "спрацює", доводиться довго - або навіть дуже довго.Є й такі великі витрати, які бійцям не під силу. Тоді звертаються до волонтерів.З одного боку, "ротна каса" свідчить про притаманну українцям самоорганізацію. З іншого - про серйозні прогалини в армійській логістиці. Що з нею не так, розповідаємо в нашому матеріалі