Texty.org.ua

"Опір українців марний""Українцям не перемогти державу, яка має 140 мільйонів населення""Для того, щоб закінчилася війна, потрібно лише одне: щоб Зеленський нарешті домовився з Путіним".Вгадайте, в зв'язку з чим з'явилися ці висловлювання, і кому вони належать?Ні, це не Дональд Трамп після чергової задушевної розмови з кремлівським кадебістом. Це - українські тіктокери. А приводом для поширення усіх цих занепадницьких наративів стала поява на сайті Кабміну петиції про те, що слід мобілізувати працездатних українських жінок, які не мають дітей.Балакучі голови в тіктоці відчули неабияке збудження після появи цієї петиції (автор якої, до речі, божиться, що він її не подавав, і навіть не розуміє, хто це міг зробити від його імені). І кинулися поширювати тези, які мають посіяти серед їхньої української аудиторії відчай, апатію, зневіру - усе те, що так подобається російській пропаганді.Ми не раз показували, як це працює: російська пропаганда не вигадує якихось проблем. Вона лише бере чутливі для українців теми - а мобілізація, без сумнівів, одна з них - і за допомогою емоційного накручування та інших прийомів намагається максимально зневірити українське суспільство. Позбавити його здатності до опору. Читайте в нашому свіжому моніторингу російської дезінформації: https://texty.org.ua/articles/118116/

"Якщо Україна не втримається, росіяни підуть далі на захід. Путін прагне повністю перекроїти карту Європи. Якщо не зупинимо його, історичні суперечки втратять сенс, не буде ні Польщі, ні України".Так каже польський поліцейський Крістіан, який воює за Україну в корпусі "Хартія". Він певен, що політика - це останнє, про що треба думати на війні. Історію треба знати, але не жити нею. Заходить мова про нещодавню ситуацію, коли президент Польщі таврував УПА, а президент України повернув Польщі орден Білого Орла - і Крістіан втомлено зітхає."Мене щиро засмучує, коли люди поводяться нечесно чи несправедливо, хоч би якої національності вони були", - пояснює він.Крістіан розповідає, чому приїхав в Україну і долучився до нашого війська: хоче допомогти. Зараз він служить інструктором - після важкого поранення, яке отримав на Курщині. Поряд з ним працюють воїни з інших країн: італійці, колумбійці. Польські фонди та волонтери допомагають його підрозділу - як і українським.Що в цій війні важливіше за польсько-українські розбіжності, і чому, на думку Крістіана, полякам і українцям варто не сваритися, а воювати пліч-о-пліч? Читайте в інтерв'ю: https://texty.org.ua/articles/118097/

"Я вважаю, що ШІ майже ніколи не варто використовувати для написання текстів. Незалежно від того, чи це буде допис у блозі, чи дослідницький звіт, чи змістовний електронний лист, чи роман, чи будь-який інший текст, у якому викладені якісь ідеї, аргументи чи інші важливі думки".Про це говорить Еріх Ґрюневальд, старший науковий співробітник Інституту політики та стратегії у сфері штучного інтелекту (IAPS).Чому ні? Якщо коротко, є три причини:- це погано для читача, адже текст буде гіршої якості- це обман читача, якщо ви не вкажете, що текст згенерований; а якщо вкажете - цей текст, швидше за все, ніхто не читатиме- нарешті, це погано для вас, як для автора, адже ви втратите переваги від написання текстуЯкі це переваги? Дуже просто: мислення. Звісно, ви будете мислити, якщо почнете вичитувати згенерований текст. Але вам для цього знадобиться менше зусиль, ніж коли ви будете писати текст з нуля. Менше мислення дорівнює менше тренування для мозку, отже, якщо ви вирішите заощадити час і замість того, щоб писати текст, згенерувати його - ви обдурите самі себе.В кінцевому підсумку, різниця криється в нюансах, в деталях, в точності, у виборі слів. Навіть якщо, умовно, ШІ краще "обізнаний" в темі, в нього ніколи немає того чуття, яке є у експерта.Еріх Ґрюневальд показує на прикладах, що відбувається, коли мовна модель генерує текст на задану тему, в якій він є експертом. Скільки помилок він знайшов попри те, що вони були завуальованими? В яких випадках мовна модель написала повні нісенітниці просто аби щось написати? Читайте: https://texty.org.ua/articles/118061/chomu-majzhe-nikoly-ne-varto-vykorystovuvaty-shi-dlya-napysannya-zmistovnyx-tekstiv/

В умовах війни, яка стала найбільшим викликом для України від часу відновлення незалежності, важливо, щоб парламент працював добре, а закони ухвалювалися швидко, а не зависали на тривалий час. Що ж, у нашій дійсності тенденція зворотна. Те, що зараз відбувається з парламентом, можна охарактеризувати як тихий колапс. Чому так? Тому що депутатів бракує, тому що деякі з них ігнорують засідання, а якщо приходять - то не голосують. Тому що правляча коаліція трохи "шредінгера". Про це - в нашому свіжому проєкті з журналістики даних.Ось що ми показуємо на інфографіці та інтерактивній графіці: якою була активність депутатів упродовж каденції цього парламенту; як часто був кворум; коли закінчилося одноосібне ухвалення законів правлячою коаліцією; якою була активність депутатів з різних фракцій і груп; хто зі "Слуг народу" був відсутній найчастіше;хто найчастіше допомагає "Слугам" добрати необхідні 226 голосів.Картина, яка складається з цих даних, досить прикра. Чому депутати так слабенько працюють? У нас є кілька висновків. Читайте і дивіться: https://texty.org.ua/projects/117724/tykhyi-kolaps-verkhovnoi-rady-chomu-parlament-dedali-hirshe-ukhvaliuye-zakony/

"Україну давно продали, то за що там тепер українцям боротись?"; "Трамп прихильний до Путіна, за лаштунками вони вже домовились щодо України"; та й взагалі: "Ні Путін, ні Зеленський, ні Трамп нічого не вирішують - є люди вище за них, які управляють усім світом".Увесь цей потік конспірології виріс на тлі розмов про те, чи надійдуть в Україну ракети до Patriot, і чи отримає Україна від США ліцензію на їх виробництво. Звісно ж, дебілізації дискусії посприяли російські боти в соцмережах. Втім, це не тільки дебілізація, а й зміщення фокусу: боротись немає сенсу. І це не Росія винна в обстрілах України, це Зеленський винен, бо не виконує обіцянок про Patriot, не може домовитися з Трампом, продає країну і нічого не дістає натомість.Цікаво, що наратив про Трампа, який "кидає Україну", а разом з Маском ще й думає про те, як змусити нас капітулювати, зафіксували не лише на українських майданчиках. На початку серпня російська інформаційна мережа просувала його в 932 матеріалах на міжнародну аудиторію: англійською, французькою, німецькою та іспанською мовами. Отже, розкол між США та Європою - ще одне завдання російських пропагандистів.А що говорять на тему ракет до Patriot балакучі голови в українському ТікТоці, які поширюють співзвучний російській пропаганді деструктив? Там цікавляться, в яких трусах українці лягають спати, закликають припинити обстрілювати Росію і впадають в істерики щодо секретності.Читайте і дивіться в свіжому моніторингу пропаганди

Коли Росія своїми ракетами і дронами розносить великі склади, розподільчі центри і сортувальні термінали поштових компаній, виникає кілька запитань.Логічна відповідь на "що робити?" - розосередитись. Друге питання: як?Запитали про те, що буде у цій галузі та у постачанні у Віктора Барановського, директора "Логістичної майстерні", компанії з проєктування складських систем та оптимізації ланцюгів постачання.Барановський досить скептичний щодо "всепропальства": каже, це міф. Від великих складів залежать двадцять великих обласних центрів в Україні. Менші міста дуже мало постраждають, якщо спорожніють полиці якогось супермаркету. Бо супермаркетів у містечку всього два - а більшість торгівлі припадає на маленькі магазини і маркети, ринки, стихійну торгівлю.А от щодо рівня підготовки до російських атак наш співрозмовник дуже категоричний. Каже, було море часу з 2022 року, щоб подумати наперед, але мало хто подумав.Як убезпечити персонал? Як розосередити склади, і якими вони мають бути за масштабами? Як налагодити нові логістичні ланцюги? Читайте в інтерв'ю

Якою буде зима в Києві?Майже напевно важкою. Захистити місто від балістики повністю - неможливо. Ні інженерний захист, ні котельні, ні резервні схеми не рятують від масованих ударів по вузлових об’єктах - вони лише зменшують наслідки і час відновлення.А отже, майже напевно комусь доведеться вийти до камер і пояснити сотням тисяч розлючених людей, чому знову немає світла й тепла.Чому ми вважаємо, що такий момент настане? Тому що весь нинішній стан підготовки до зими на це вказує. А ще тому, що наради українського уряду дедалі більше нагадують радянські засідання 1980-х, де всі доповідають про досягнення, поки країна летить у прірву. А ще тому, що українським містам доручили виробити "стійкість" на тлі наближення чергової важкої зими - але не пояснили, що це означає, і коли можна вважати, що стійкості вже досягли.У цьому матеріалі є простий рецепт для багатоповерхівок: що робити, щоб вода не замерзала в батареях, і щоб потім важкою працею не доводилося перезапускати опалення та боротися з наслідками. Це три кроки, які точно допоможуть досягти "золотого стандарту стійкості". В чому вони полягають, і чому в Києві їх не роблять - розповідаємо: https://texty.org.ua/articles/118028/

Не змарнувати бойові виплати, відкрити власний бізнес і зробити його успішним. Таким шляхом пішов бойовий медик Ігор Мамчик. Він з перших днів повномасштабки пішов служити до Сил спеціальних операцій, працював у зоні бойових дій. Виплати за бойові були пристойні. Дехто з бійців квапиться купити найдорожчий айфон або викидає гроші на онлайн-казино - Ігор натомість купив інкубатор для перепілок. Чоловік розповідає, що його предків розкуркулила радянська влада. Одних відправили в Сибір, інших - на шахти Донбасу. Ігор у юності стажувався у Німеччині та Франції, жив у тамтешніх фермерів і дивувався, що сімейна справа там тягнеться мінімум з ХІХ століття. Відродити власну сімейну справу стало для нього питанням принципу.Знайшов однодумців, помічників, гранти. Дуже допомогла родина.У цьому матеріалі - про те, як чоловік розвивав свій бізнес і чи може його модель спрацювати для інших: https://texty.org.ua/articles/117977/iz-frontu-zamovlyav-inkubatory-dlya-perepilok-yak-hramotno-rozporyadytysya-bojovymy-vyplatamy/

Це дуже живописний матеріал. З ілюстрацій, які його оздоблюють, своїми ніжними очима на вас погляне степовий кулан. Ви побачите, як водяні буйволи занурюються в глибінь. Як йде хвилями під вітром українська ковила. Як симпатичний, ніби плюшевий бабак притиснувся носом до свого дитинчати, яке вилазить із нори.Водночас це матеріал ще й дуже поетичний. В ньому назви, які ви чули, резонуватимуть із тими, яких не знаєте. Дунай, у звучанні якого є щось кельтське - це ріка. Лузарса, яка звучить по-ногайськи - протока. Тюрксько-гагаузький Буджак - степ. Озера Кагул, Кугурлуй, Ялпуг - коли це чуєш, в уяві постають легенди про давніх кочівників.У цьому матеріалі йдеться про те, як упродовж останніх років команда Rewilding Ukraine працює над відновленням природних процесів в українському Придунав’ї. Ця команда, на відміну від традиційних природоохоронців, не зосереджується лише на рідкісних або зникаючих видах. Ревайлдинг - це для того, щоб відновити природні процеси, які формують екосистему. Відтворити те різноманіття, яке здатне породити щось нове там, де міг би бути лише занепад.Чому це важливо, чому це красиво, чому це добре для людей і для нашої країни - розповідаємо і показуємо: https://texty.org.ua/projects/117808/yak-ukrayinskij-delti-dunayu-povertayut-dyku-pryrodu/

FPV-дрони з’являються несподівано: коли йдеш у магазин, їдеш у маршрутці чи просто вирішив прогулятися. Коли до тебе приїхала швидка. Коли поїхав на АЗС залити пального. Кожен з таких дронів може означати пожежу, руйнування, каліцтво або смерть.Такою стає реальність міста Запоріжжя. На відміну від Херсона, який перебуває практично в кілзоні - за 4-5 км від позицій російських дронарів, - Запоріжжя від лінії досить далеко: приблизно 25 км. Однак з 2026 року атак російських FPV по місту стало значно більше.Усе тому, що росіяни збільшили радіус досяжності для FPV до 25 - 30 км. Для цього використовують низку методів.У багатьох випадках це "сафарі на людей". Російські дронарі вчаться, атакуючи цивільних, а після влучання хизуються відео у своїх телеграм-каналах. Також вони атакують автозаправки, медичні служби, громадський транспорт, рятувальників. Просто оголосивши весь трафік або "військовим", або "подвійного призначення".Разом із аналітиками Center for Information Resilience ми проаналізували географію атак FPV-дронів по Запоріжжю і розібрались, чого очікувати містам в зоні досяжності FPV. Показуємо на ітрерактивній графіці, також наводимо інфографіку про те, як змінюється кількість ударів в інших прифронтових містах упродовж трьох років.Читайте і дивіться: https://texty.org.ua/projects/117916/