Maya Khodyreva

Чи вірите ви в ментальні відбитки?Вкорте захоплююсь як Геше Майкл пояснює складні терміни, образи буддійських вчень....І ти розумієш все про що він говорить це не щось абстрактне, це те, що реально стосується нашого життя. Так просто і точно про ментальні відбитки я не чулаЗ вчення Колесо Життя 1998 Геше Майкл:"Я запитую людей: «Ви вірите в кармічні відбитки?» Вони кажуть: «Ні». Я кажу: «Ви віддавали свою дитину до школи?» Вони кажуть: «Так». Питаю: «Ви віддавали її в перший клас?» Вони кажуть: «Так». Питаю: «Чого вони вчили в першому класі?» Вони кажуть: «Абетку, цифри». Питаю: Вони забули це до другого класу, і довелося вчити це заново в другому класі, бо не пам'ятали, що 1+1= 2? Вони кажуть: «Ні, звісно, вони пам'ятають». Я питаю: «А, як?», Вони: «Так, це запам'ятовується. Я: О, то це залишає певний відбиток у їхньому розумі? То ви визнаєте відбитки в розумі?» Тоді їм доводиться сказати: «Так». Ви віддаєте своїх дітей до школи. Ви сподіваєтеся, що відбиток збережеться до другого класу — іноді це не так, гаразд. Але, звісно, ви сподіваєтеся, що в свідомості дитини залишиться відбиток і що вона перенесе його на наступний рік. Це ментальний відбиток. Він закладений у свідомості. Він зберігається. Іноді потрібно трохи освіжити пам'ять, але потім вони згадують, тому що відбиток залишився. Карма працює точно так само.Коли ви робите щось хороше для когось і особливо якщо ви усвідомлюєте це, — розум працює на високій чутливості, і це ментальне зерно зароджується. Воно змусить вас побачити, як у майбутньому з вами станеться щось хороше. Що таке хороша карма? Будь-яка ваша дія, яка призводить до хорошого відчуття в майбутньому. Мораль у буддизмі не має нічого спільного з якимись законами, які хтось вигадав. Все зводиться до одного: «Чи принесе вам ця конкретна дія щастя в майбутньому?» І якщо так, то це хороша карма."

Прокинулась о 6 ранку, що для мене взагалі не властиво...Чула як за вікном тихо гуде вітер, наповнюючи кімнату свіжим прохолодним повітрям, трохи хитаючи занавіску.Одинокий спів горлиці... який часто чула у бабусі на Запоріжжі...Я відчувала тонкі вібрації в тілі і те що мені чогось хочеться, але я не знаю точно чого. Чогось такого ... особливого... чогось...Цього разу я відчуваю початок літа якось особливо... Русалії. Русальський тиждень.Багато зелені, свіжості, молодості.Ще нема спеки, сухості... Все навколо таке свіже, просочене вібрацією молодого літа… літа, яке тільки народжується з весни.І мені дуже чогось хочеться. Але чого?Полізла в інтернет дивитись, які зараз є події, фестивалі, ініціативи.І найбільше відгукувались саме формати літніх кемпів.Але я зараз нікуди не поїду... бо щойно з тривалого ретриту, тож є купа справ, поточність, яку не можна відмінити...І при цьому мені конче потрібний саме зараз якийсь особливий літній простір,, вхід у літо…з танцями, зеленими святами, свіжим повітрям, живим спілкуванням, творчістю, розкриттям нового.Дещо таке, що допоможе: — прислухатись до літа,— до міста,— до себе,— до того, куди мене насправді зараз кличе життя.Я закрила інтернет і почала просто виписувати: чого ж мені хочеться?І зрозуміла цікаву річ.Мені хочеться не “втекти кудись”.А вповільнитись всередині того що є зараз.Дати собі можливість синхронізуватись із початком літа.Зняти шори буденності.Роздивитись простір навколо.Побачити нові сенси там, де я є.І при цьому не випадати зі свого поточного життя та справ. Бо воно теж зараз важливе.І тут до мене прийшла думка…А що як той самий потрібний мені зелений творчий кемп створити тут і зараз?Тут де я є. Прямо посеред повних задач буднів...У своєму дворі.У своєму тілі.У своєму літі.М’який зелений арт-кемп: з невеликими живими практиками, цікавими творчими завданнями, танцями, активацією прани inner dance, обміном фото й досвідом, прожити разом нові ролі, ритми, які підкажуть наприклад метафоричні карти.Застосувати трохи йоги одягу, йоги смаку... ммм😊Маленькі острівці живого контакту з зеленими святами, з літом, собою, людьми серед звичайного життя.Не просто так ці свята є в нашій культурі. Не просто розваги чи забавки. Етнічні свята допомагають синхронізовуватись з поточними енергіями року. Кожна пора, як ріка... що рушить потоком енергії. Ми перебуваємо в цих енергіях, але часто не синхронізуємось... не відчуваємо і рушимо кудись... може і проти потоку навіть, може десь буксуємо... а етнічні свята це як трансформаційні входи в поточні енергії, щоб ми могли використовувати їх максимально потужно для свого розвитку, життя, щастя.І от сиджу та думаю… я точно маю це зробити.А хто хотів би піти в такий досвід зі мною?Наприклад 7 денний Зелений арт-кемп онлайн? Танець, активація енергій, творчі завдання, спілкування (до речі це можуть бути теми для свіжих цікавих сторіс у вашому акаунті)Кому цікаво? Кому це зараз співзвучно, відгукується?Напишіть в коментарях.

Коли сієш зерна реальність починає змінюватисьЯ в цьому році стала додавати елементи танців різних народів в класи йога-танцю. Бо бачу як етно рухи мають звязок із тонкими енергіями тіла. А також вивчення нових патернів руху дає нам розкрити нові грані в собі і отримати нові бачення, інсайти... в основному ми вивчали елементи грузинського танцю і тибетського. Трохи уйгурського.Українські танці, це було поки для мене питання відкрите. Дуже мало матеріалу. І або скучні таці для дитсадка, абонеперевершані трюки (як для гімнастів чи циркових артистів) що танцюються крутими колективами на сцені - але то звичайна людина таке не натанцює...А я багато матеріалу підняла... навіть книги... і в мене були 2 длумки:1. От тибнтці прямо на вулицях танцюють світ танець,просто частина культури така просто збиратись в просторі і танцювати... соціальні танці теж танцюють на вулиці. І мені замріялось щоб українські танці також танцювалисямпросто неба, щоб це стало мейнстримом, культурною традицією. І пару місяців тому я почала бачити організації такихзаходів і Києві і Львові... вау!2. Сьогодні побачила статтю що на Хмельниччині будуть досліджувати хореографічні традиції Поділля. Що???👀 не архітектуру, не малювання, не літературу - ТАНЦІ. Інціатив по дослідженню танців дуже дуже мало їх дуже складно досліджувати. Бо мало відео, а танець живий, за текстовими описами дуже складно відновити ті рухи... а про сакральний зміст рухів я вже мову...Але сам факт ініціативи зявляються!https://www.instagram.com/p/DY9HAVnivsP/?img_index=2&igsh=ang5MWdqcW5xaDR2

Секретні Вчення від Геше Ла в жовтні 🔥🔥🔥Хто хоче отримати посвяту в особливі вчення від Геше Ла важливо заповнити анкету до 15 червня.https://www.vhouses.org/ukr-request-for-transmissionЩоб отримати цю посвяту важливо пройти ШІСТЬ підготовчих Лам Римів.Друзі:👍Домашки тих Лам Римів реально прості, набагато легше ніж домашки АСІ курсів.👍Лам Римів всбого ШІСТЬ, а не 18👍Лекцій по яких треба робити домашки в Лам Римах до 4х (тобто не 10!).👍Жива передача всіх попередніх Лам Римів принаймі в групі, яку я створила ведеться постійно. Ми прагнемо: кожен хто хоче отримати ці знання, має змогу їх отримати, тож навіть індивідуальні передачі робляться.Я знаю людей хто на зараз не пройшов ЖОДЕН Лам Рим, але прагне отримати посвяту і вони готові пройти всі Лам Рими зараз. Тобто до очень ще достатньо часу. Передачі - не проблема, передамо.Домашки прості і в кожному Лам Римі їх небагато. Лам Римів 6, а не 18 )))ВИШНЯ НА ТОРТІ 🤩🤩🤩👇👇👇Посвята від Геше Ла буде ОНЛАЙН (ЦЕ ВЗАГАЛІ ЩОСЬ НЕЙМОВІРНЕ І НАЙНАЙУНІКАЛЬНІШЕ)Тож унікальна, справді унікальна можливість зараз створена нашими зернами. І неможливе РЕАЛЬНО стає можливим. 👉Заповніть анкету прохання посвяти.👉 Отримуйте Лам Рими в цій групіhttps://t.me/+R-h7OnbzM1hmMTMy👉 Робіть домашки Лам РимівІ ви отримаєте секретну посвяту від Геше Ла вже в жовтні 2026 🤩🤩🤩

Так вже хочеться встрибнути і почати... бо оці останні дні перед ретритом для мене вже в котре як очікування дива, яке ще не сталося і ти переживаєш, що раптом щось піде не так...На навчанні йоги Нігуми, було завдання по червоному вітру: мудрість розрізнення.Тобто сама здатність розрізняти це про: добре/погане, кіт/собака, день/ніч... А мудрість розрізнення це розуміння всього цього через пустоту, і управління своїм ракурсом бачення.І було завдання, потренувати мудрість розрізнення на життєвому прикладі.Я обрала потренувати мудрість розрізнення на підготовці до ретриту.Проблема/успіх, напруга/блаженствоТож час від часу зупиняю себе і міркую. А чому насправді я сприймаю задачі підготовки як проблему, а не як успіх? А чому в мене так багато напруги і обмаль блаженства?І змінюю фокус. Сам факт готуватись до ретриту вже успіх. Бо купа людей навіть не може підійти до такого етапу. Бо зайнята, не знає як і навіщо проходити ретрити...А проблеми, я вчуся роздивлятись їх як частину ретриту, як те що вже є практикою, що мені допомагає очистись і бути готовою до тривалої тонкої енергетичної роботи ретриту.З такими кутами зору підготовка набуває іншого особливого забарвлення.Допоки моя свідомість знов не "вляпується" в напругу і проблеми, забуваючи про мудрість розрізнення ))))Піду активувати червоний вітер знов, активувати мудрість )))❤️

💃 Челендж «Маленький домашній танець»Друзі,скоро я вирушаю у місячний ретритпланую 26.04-21.05Але дам вам інструмент для підтримки внутрішнього світла та опори. Протягом наступних 4-х тижнів на моєму каналі Йога-танцю публікуватимуться практики «Маленький домашній танець».Це 5-хвилинні сесії м’якого руху, які допоможуть повернути собі себе, якщо ви відчуваєте втому, млявість, перенапруження (психологічне чи фізичне)Чому це важливо?При сидячій роботі: Тіло стає малорухливим, утворюються блоки, енергія «застрягає». Це веде до скутості та відчуття безсилля, апатії, відсутності енергії.При активній роботі «на ногах»: Постійний тонус і активність створюють перенапруження. У такому стані звичайний відпочинок лежачи не завжди допомагає — тіло занадто затиснуте.М’який рух у поєднанні з повільним диханням дозволяє делікатно розслабити заблоковані зони, відчути спокій, опору і чіткіше побачити свій подальший шлях.🗓 Як проходитиме челендж:Щотижня відкладеними сповіщеннями публікуватиму 1 маленький танець + метафоричну карту тижня.Ваша практика: виконувати цю практику мінімум 3 рази на поточний тиждень. Це усього лише кілька хвилин для себе, ви точно зможете знайти на це час. А також це посіє зерна піклуватися про себе, чути себе, давати собі відпочинок та ресурс - бо все значуще починається з маленького, перших хвилинок наодинці з собою.Вже завтра на вас чекатиме перший маленький домашній танець і метафорична карта тижня.І так 4 тижні поспіль.🙏 Благодійність та енергообмінЯк оплату за цей досвід я прошу вас робити будь-який донейшин щотижня (сума на ваш розсуд, можливість, бажання) на банку моєї подруги Уляни, яка збирає кошти на проект Вчителів по збереженню духовних книг.Всі зібрані кошти підуть на підтримку проєкту Конні Ла та Джона Бреді — збереження Азійської Класики (духовних книг). Це велика справа, до якої ми можемо долучитися разом.📍 Посилання на банку: Реквізити:Monobankhttps://send.monobank.ua/jar/4kWALuN7Yx4874100025880488PayPal: [email protected]Танцюйте, дихайте та отримуйте свої інсайти. Нехай ці 5 хвилин стануть вашим часом для відновлення та глибинного контакту з собою.✨ Починаємо вже скоро. Ви зі мною?Цікаво побачити метафоричну карти тижня?Пратика буде проходити на окремому каналі Йога-танцю⬇️⬇️⬇️https://t.me/YogaDanceV

Дгарма-ноут (Цифровий Будда)Магічні моменти... Я згадую, як колись я побачила цей ноут і щось спалахнуло всередині. Мені потрібен саме такий... Колись в мене буде саме такий.Але це не на часі, життя підкидає багато питань, які набагато критичніші.Тому ідея Lenovo Yoga жила десь на периферії свідомості. Іноді блимала перед очима, я мріяла, раділа. І далі перемикалася на поточні завдання.Мій ноут працював, але все гірше і гірше.Почали не спрацьовувати спочатку буква «д», потім кілька цифр, потім більше букв. Писати домашки ставало складніше, я частково писала на телефоні. Але ноут працював і давав мені найголовнішу можливість — проводити онлайн йога-танці, записувати Zoom-зустрічі...Одного разу я щось натиснула на ньому. При цьому була всередині думка: не роби так, спитай... але я вирішила, що не хочу нікого навантажувати дрібницями. Тож натиснула. І... мій комп’ютер почав щось перевстановлювати...А потім через пів години на середині процесу завис. А потім взагалі вимкнувся... ну і більше не вмикався... це був капець 😭Так я перейшла виключно на телефон... очікуючи, що ноут полагодять. Але він не лагодився, бо щось там незрозуміло погане трапилось. Довго не могли виявити, що саме.Але опікуватися новим ноутом мрії для мене все одно було за межами можливого, бо були набагато критичніші задачі...Час від часу я згадувала в медитації, що потрібен ноут, присвячувала свої щедрості і добрі вчинки, щоб ноут у мене з’явився... найкращий, але і ...ну хоча б полагодився старий.Час йшов, питання стояло, нікуди не рухалося. Нічого не відбувалося.Одного разу я беру телефон і мені повідомлення. Привіт, а ми тобі збираємо на новий ноут. Ти який хочеш?В мене в голові не вкладалося. Мені? На ноут? Звісно, я знаю, про який мрію. Але він, ну... надто дорогий.Але в медитації мені прийшло: роби, що треба, і ноут має бути тим самим, як мріяла. Не інший, не аби щоб був просто хороший. А саме той з мрії, бо він особливий. Відчувалося що у янголів є свій план на це. Але який хтозна?Ок. Пишу про особливий. І є ще версія того особливого — така, що най-най, ну ще перевершує мрію. Більш потужний... але і ціна значно вища... — пиши.Мене трохи почало трусити. Як це написати про ці 2 ноути? Ну це ж з області фантастики...Але я знаю: коли вмикається певна енергія, я маю робити те, як вона каже. Інакше все одно буду це робити, тільки в гірших умовах.Отже написала про ті 2 ноути... час іде, я більше практикую, предметно щедрю на ноут для колеги... все іде своїм плином. Можливо, колись леново-йога стане реальністю ))))Колись... бо сума значуща.Аж раптом неочікувано сума на най-най-най варіант з’являється... і здавалося б, от-от диво відбудеться.Але раптом саме цей ноут зникає звідусіль. Те, що рік висіло на купі сайтів, за день зникає повністю і за прогнозами — нема і не буде.Щось колись нове, може, буде, але саме цього не буде.Що робимо? Шукаємо інші?Да... і от міркую, шукаю... і починаються алмазні угоди... все непогане, але з нюансами, не тими, що у ідеально бажаного.Агов, ноута об’єктивно нема і не буде... думай щось інше! Погоджуйся на те, що є. Воно в цілому хороше, навіть дуже хороше... — диктує мені моє раціо. І я вже майже з ним погоджуюсь.Але сідаю в медитацію — ні. Це дгарма-ноут. Не треба хороше, треба ідеальне. Цей диво-ноут буде на 100% створеним дивом. І кожен має бачити на власні очі, що ВІН СТВОРИВ ДИВО, від початку і до кінця.Велика сума? — диво.Але цього замало. Бо, ну, врешті-решт виглядає: є сума = є бажане. Але в житті буває не так.Отже цей ноут зник. НЕМА І НЕ БУДЕ. Як створити диво?Трохи видихаю і розумію — не погоджуватись на варіанти зараз, а продовжити кармічити.Ну і раз це велике спільне диво, то я не буду чіплятися до саме цього ноута. Може, я не знаю, яке насправді диво робимо?Нехай прийде те, що буде РЕАЛЬНО справжнім беззаперечним дивом всіх, хто його створює.Щоб ми побачили наочно: ДА, ЦЕ ДИВО СТВОРЕНЕ НАМИ.Як ситуація розкривалась далі, читайте в коментарі 👇👇👇#алмазнийшлях #успіхи

Останнім часом мені дуже хотілось хоча б трохи зазирнути в майбутнє... Щоб знати як будувати теперішнє. Що є важливим, а що ні.Мені наснився сон: заходжу в певний момент свого минулого.Там все живе: квартира, запахи весни, сонце, а також мої мрії, настрої, почуття... Я — та, яка тоді жила. Бачу її чітко усю... з думками, напругою, планами майбутнього.“Оце виріши.”“Оце втримай.”“Оце не втрать, бо тоді все розсиплеться.”Вона в напрузі.В страху.В постійному пошуку “правильного” рішення. А також з обмеженнями: оце не на часі, це колись потім, це взагалі забудь, бо не для тебе...І тут усвідомлюю… я стою поруч.Мені 46.І я знаю.ВСЕ, за що вона так трималась — зникло.Цього більше нема.Але зараз є щось інше.Глибоке і важливе.Мені захотілось підійти до неї.Обійняти.І сказати:“Ти можеш не так сильно боятись.”“І точно можеш дозволити собі більше, ніж зараз дозволяєш.”Це було сильно.Майже боляче — від ясності.І тоді мене прошило:а що якщо я прямо зараз, в свої 46 тежтак само тримаюсь за те,що не має справжньої сили?Що якщо через 10 роківя подивлюсь на сьогоднішню себеі подумаю:“І через це ти так переживала?..”І тут із пустоти я чую: Хочеш зазирнути в майбутнє, щоб знати що робити зараз? - ось тобі 4 практики.Я прокидаюсь і відчуваючі, що сон вислизає... швидко записую ці практики.4 входи.4 кути бачення.4 послання.— ти в минулому— ти зараз— ти в майбутньому— і ти трансцендентна (послання від Над-я. Вищої версії себе, яка бачить усі віхи твого шляху)Це йога-танцювальні практики через особливий контакт із собою.Це про момент,коли всередині стає настільки ясно,що рішення більше не потребує зусиль.Я вже зробила першу практику.І це було…неймовірно, інеочікувано. Послання були потужні і точні. Іноді хотілось втекти, бо піднялись важливі речі, про які я не згадувала, але зараз воно склалось в єдиний візерунок і дало мені важливе прийняття і усвідомлення якого я насправді потребую саме сьогодні.Якщо тобі резонує те про що я написала, ідемо в цей досвід разом зі мною. Програма "4 послання"Формат: онлайн, закрита група в Telegram4 практики + інструкціїпроходиш у своєму темпі у зручний час але не одна — в полі групи💬 Тут завжди відбувається щось більше:досвід інших підсвічує твоєВартість: 800 грнЯ зробила таку ціну, щоб кожен хто хоче міг це собі дозволити.Є 1 місце в глибшому форматі:4 практики + індивідуальна онлайн-сесія зі мноюособиста консультація2600 грнЯкщо відгукується ця програма — напиши мені.Такі речі не приходять “просто так”.

Він виграв цю справу, і йому дозволили не вчитися плавати. І в якийсь момент він впав в річку і втопився, помер. Це дуже дивна історія. І він якось приходив до мене уві сні. Це відчувалось для мене як реальність, реальна картина. В нього була дружина, двоє дітей. І ця дружина була його подружкою ще зі школи. І от він так стоїть за вікном, і двоє дітей і дружина, вони сидять в кімнаті, снідають, і він з ними розмовляє, але вони його не чують. Вони знають, що він помер, а він – ні. І він отак стукає у вікно (показує руками як він стукає). І вони просто так от спілкуються, їдять сніданок зранку, а він отак б'ється в це вікно, хоче щоб на нього звернули увагу.І я розказав своєму вчителю і він сказав: «Так, ти бачив його в бардо. Так, він чує все і розуміє все». І саме тому ви маєте розмовляти зі своїми членами родини, коли вони померли. Навіть якщо ви їх не бачите, не чуєте, не чуєте їхні відповіді, ви все одно маєте з ними розмовляти. І тоді, після того, як хтось з членів вашої родини пішов з цього життя, ви можете отак сидіти в кімнаті і розмовляти, навіть сидіти, можливо, на їх постілі і розмовляти з ними. І ви можете допомогти їм в цьому досвіді. І особливо дуже-дуже важливо. І, до речі, ми з вами розмовляли про ЧУ ЧОК. Є такий ритуал і от якраз в ЧУ ЧОКІ про це йде мова. Це частина цього ритуалу. Якщо в них є якась річ, яку вони любили, можливо, це чотки, можливо, якась частина одягу, чимось, чим ця людина постійно користувалася, пробуйте тримати цю річ і розмовляти з ними. Вони будуть, зацікавлені цією річчю і прийдуть до вас, і ви таким чином зможете поговорити з ними. Ось як ви можете допомогти їм. ✝Як допомогти в процесі смерті?Допомагайте їм фокусуватися на хороших речах.Наприклад замість: «О, мама, ти розумієш, як ти спалила макарони?» Ви маєте навпаки казати: «Мамо, дякую за всю їжу, яку для нас готувала. Ти так допомагала мені в житті». Ви маєте постійно їм нагадувати про ці хороші речі, які вони робили. І навіть якщо, наприклад, протягом дня ви можете написати такий перелік, навіть в своєму телефоні, всіх тих хороших речей, які ви можете визначити, як хороші речі, які, наприклад, зробила ваша мама. І робіть це кожного дня. І там вже будуть тисячі речей, які зробила ваша мама. Ось, наприклад, мамо, ти купила мені оцю доску для серфінга за 90 доларів. Да, це колись от було нещодавно в магазині. Да, 90 доларів і мама купила цю доску. І розказуйте про оці всі хороші речі. І самі ці хороші речі, згадка про них, захистять її в бардо.Кажуть, що людина не може лишатися в бардо більш ніж 49 днів. Але насправді я вірю, що коли ви розмовляєте з ними, навіть після їх перенародження, ви все одно можете з'єднуватися з ними, і через наступне бардо.І у мене була подруга, як звати цю пані? Пат Тіяно. Так, я саме так і сказав. У неї померла дочка. І скільки вона, 20 років це практикує, 30 років вона розмовляє зі своєю дочкою, вже майже 30 років. Я вірю, що це вплинуло неймовірно на її дочку. І ви можете так робити. Ви можете продовжувати робити цю практику. Це дуже красива практика.Уся добірка Практик, як допомогти людині, яка померла 👇https://t.me/tetacoach/1846#алмазнийшлях

Зі стінограми Лам Рим 4, лекція 5, 2025, Геше МайклПитання з залу: моя мама завершила вже свою подорож в цьому житті в цьому році. І до того я використовувала те, що ви навчали в 23-му Лам Римі – чотири кроки, але в мене не було можливості вивчати алмазний шлях. І я думала про те, як я можу допомогти, так як ми вивчаємо алмазний шлях, як ми можемо допомогти родині, друзям підготуватися до смерті?Ви також казали про тибетську книгу мертвих, що з нею якісь проблеми, а я використовую цю книгу 10 років, щоб допомогти іншим. Що мені потрібно робити, щоб допомогти іншим? 👉Ґеше Майкл: Я б тут сказав дві речі. 🔺Перше: якщо це ваші батьки, які хворіють, то найкраще, що ми можемо зробити, то ми маємо постаратися допомогти їм очистити всі великі помилки, які вони зробили в своєму житті. І коротка історія.Я, до речі, вірю в історії. Ви запам'ятовуєте історії. І це не тому, що я тут просто дідусь, який любить розказувати історії. Ні, ну це теж має сенс, але (посміхається). І мій тато, він помирав від онкології. В нього була онкологія легенів. І лікарі сказали, ну, вони отак розрізали йому грудну клітину, розкрили. Так, вони так перевірили стан легенів і вони нічого не зробили. Вони просто так зворотньо все зашили, сказали, що це все, він точно помре, тут нічого не можна зробити. І він так повільно-повільно вмирав. І я залишався з ним певний час на протязі, коли він помирав. І головне, він постійно пив помаранчевий сік. Він вже взагалі не міг їсти і дивився футбол. І я подивився багато матчів футбольних. І я так от сидів поряд з ним і дивився той футбол, і постійно готував йому помаранчевий сік. І потім я запитав свого вчителя, чи можу я щось зробити, щоб допомогти йому. І він сказав: «Ти маєш впевнитися, щоб твій тато очистив всі свої самі погані вчинки. Спробуй поговорити з ним про це. Спробуй так зробити, щоб він хоча б трошки пошкодував про це. І якщо він скаже, що мені шкода, я ніколи не зроблю таких речей знову – тоді, коли він буде помирати, то він отримає краще переродження. Його подорож буде легкішою». І мій тато, він служив протягом Другої світової війни. Він був дуже молодий. І я думаю, що він навіть збрехав про свій вік. Я знаю, що він служив на підводному човні. Десь в Арканзасі. Разербек, він так називається, мені здається. І ось він був на оцій підводному човні. Він там провів майже всю війну. І в нього була величезна зброя, кулемет. І там була така традиція, якщо човен підбили, то всі з нього відстрибують. І тоді хтось має вийти, теж піднятися і розстріляти оцих всіх людей, які будуть плавати посередині океану, які рятувалися з підводного човну, яка тоне. І оце якраз була робота, обов'язок мого тата. І я подумав, що я спробую так зробити, щоб він пошкодував про це. Він взагалі не любив розказувати про це. Він одного разу тільки мені розказав про це. Я думав: «Ну, як, як змусити його розказати про це, пожаліти про це?» І я запропоную вам ось таку річ. Якщо хтось помирає в вашій родині, то спробуйте поговорити про це. Наприклад, ось так: «Тато, дивись, оцей м'яч на футболі, чи він вбиває цих людей?» І, до речі, на протязі війни навіть пробуйте говорити про це. І от в Японії це так само болюча тема. І я задав татові оце питання. Я прям так його прямо запитав: «Чи ти зробиш таке знову?» І він сказав: «Ні, я б вже ніколи б не зробив того».І я сказав: «О, так, все. І зараз вже чотири сили можна робити».  І, звісно, він все одно помирає, але це шлях, як ви можете їм допомогти.🔺Друга пропозиція. У мене немає такої можливості бачити, читати розуми інших людей. У мене немає такої навички. І я також не можу бачити людей, які вже померли. Але одного разу в мене був такий досвід. Я побачив свого сусіда по кімнаті в коледжі, він помер. І насправді це така жахлива історія.Ми разом були в Принстоні. І в Принстоні була така вимога, всі мали вчитися плавати. Навіть не знаю чому. Ну таке столітнє правило, яке там існувало. Ви не можете завершити університет, якщо ви не вмієте плавати. І він не хотів вчитися плавати. Він подав до суду на університет.Продовження 👇