«Що таке задзеркалля? Це щось із оповідок Керрола, здається?» Олександр Бабінський «Майя», 2024Ну це прикольна книжка, мені сподобалось. Ідея, ймовірно, не унікальна, хоча не факт, що ви щось таке читали. Лаконічний і стильний коктейль з Керрола, Матриці, і дечого з індуїзму (звідти й назва). 😎 Отже, з головним героєм відбувається «день бабака» — він постійно прокидається у тих самих обставинах, його залишає дівчина, а він ніяк не вирветься з цього кола. То він у Києві, то він у Сан-Франциско, якась плутанина і дивні співрозмовники, які говорять загадками, вічна пісня Христини Соловій, яка його переслідує (це доволі реалістично, ггг). 🎉 В кінці все чудово розкривається, можна навіть трошки подумати над тим, чи корисно було б деяким людям пережити такий досвід....а може, ми всі його переживаємо й зараз.... Назва повісті дуже влучна, доповнює загальну органіку твору. ✨ Можливо, забракло якогось гачка у фіналі, який додав би історії глибини, але то я вже фантазую. Чудове читання на вечір — і розважитись, і подумати, #раджу_почитати. Дякую «Темпорі» за чергову файну книжку.👏
Вранішнє сонце в ліс проглядало скупо. Там, на хуторі, вже наповну стояв ранок, а тут ще мерехтіла пітьма. І сьогодні вона тривожила Марію більше, ніж будь-коли. Сьогодні не хотілося покидати нову домівку. І якби не порожні тарілки, то, може, й лишилася б. Щось гнітюче було навколо. Кілька днів тому Марія прокинулася від гучних звуків, які довго розривали простір і її нутро. Десь вдалині йшов наступ Червоної армії, але радості вона не відчувала. Навпаки, серце її з кожним днем все менше хотіло качати кров. Сьогодні вона чула такі ж звуки. У якусь мить Марія зупинилася, поклала руку на серце і заплющила очі. Треба заспокоїтися, треба йти. Ні, краще повернутися, додому, до дітей. А чим їх годувати? Ще трохи картоплі є, морква, буряка чимало… Якось та буде. Треба повертатись. А що далі? Чи надовго вистачить тих запасів? Ні, треба йти.І пішла. Доки йшла лісом, знервувалася вкрай. Вийшла такою сердитою на саму себе, що якби попросили повалити дерево, вона б зробила це мізинцем.Анюта Гальперіна, «Марія. Частина I. Дерева тримаються корінням за землю»
«З ночі дощило. А вранці двічі розклався пасьянс і кава пролилася куди слід — у кухоль». Міла Смолярова «Дим», 2024Це прекрасно!!! Якщо коротко, то це таке читання: вас вводять у сюжет миттєво, чіпляють одразу, події вже несуться, ви переживаєте разом з героями, і тут БУМ! І ви такі «та ну йооооооой, з ким про це поговорити???». 😆📖 Міла Смолярова подорослішала, як письменниця, тексти у цій збірці якісь рівніші, ніж у першій. Всі, про кого ви тут прочитаєте, стануть вашими добрими знайомими вже на другому абзаці, а 10 новел настільки різні й повнокровні, що це могли б бути 10 романів. Але Міла заощаджує наш час концентрованими текстами. 🏢 А ще я думаю, що ми нині маємо багато шикарної короткої прози, але у Міли — окрема кімната у цьому гуртожитку. Краща чи гірша — це справа смаку, але вона цілком окрема і не схожа на інші. ⭐️✨ Дуже #раджу_почитати, під ці історії кава проливається, куди слід. Якщо у книжках ви цінуєте сюжети — беріть! Тут їх 10, вони всі прекрасні, а у деяких ви станете співавторами. Темпора, дякую за таку авторку!! 🤗 P.S. кольорові загадки по Олега я розгадав! 😎
🔥Уважні читачі вже помітили, що у нас вже активний передпрожаж на нову книжку «Стахановський рух» Романа Буданова. Книжку вже можна передзамовити на нашому сайті та в Книгарні "Є"!***У деокупованому донбаському містечку Юком зникає безвісти дослідник, який намагався попередити екологічне лихо, що загрожує регіону. Розшукати його мусить детектив Лео Багряний, і навіть попри те, що має екстрасенсорні здібності, зробити це буде непросто. Надто багато дивного відбувається в місті, що колись було для Лео рідним: юкомці чують потойбічні звуки, які прозвали Стогоном землі, люди зникають уже не вперше, на околицях знаходять понівечені тіла, а на кладовищі — розкопані могили. Хто або що насправді стоїть за моторошними вбивствами? Чи причетне до цього загадкове таємне товариство Стахановський рух? І що насправді шукав та що знайшов Стаханов глибоко під землею майже сто років тому?✅Над книжкою працювали:Відповідальний редактор: Артем СкоринаРедагування: Сергій ОсокаКоректура: Руслана МариничДизайн та верстка: Ігор Дунець