Огляд практики Європейського суду з прав людини за рішеннями, ухваленими в жовтні 2025 року Верховний Суд підготував огляд практики Європейського суду з прав людини за рішеннями, ухваленими в жовтні 2025 року. У цьому огляді, зокрема, відображено низку рішень ЄСПЛ щодо дотримання Державами-учасницями вимог, гарантованих Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод. Коротко розповімо про деякі з них. У справі HELME v. Estonia заявник скаржився на провокацію з боку працівника поліції під прикриттям, який, користуючись псевдонімом, видавав себе за 12-річну дівчинку в онлайн-чаті. Поліцейський діяв під прикриттям у рамках кримінального провадження, порушеного на підставі інформації про використання різними особами низки вебсайтів для відвертого спілкування з неповнолітніми. ЄСПЛ зазначив, що за обставин цієї справи національні органи влади мали вагомі підстави для проведення негласних слідчих (розшукових) дій. Як вважав ЄСПЛ, сам факт проведення таких дій не свідчив про наявність наміру спровокувати заявника вчинити злочин, який він інакше не вчинив би. Крім того, заявник мав право вільно обирати, чи спілкуватися йому з 12-річною дівчинкою, чи ні. Саме він завжди починав розмовляти на теми явно сексуального характеру. Тому ЄСПЛ дійшов висновку, що заявник не зазнавав явного чи неявного тиску з метою спонукати його вчинити злочин, а отже порушення ст. 6 Конвенції не було. У справі ĐORĐEVIĆ v. Serbia йдеться про те, що новобудову було споруджено настільки близько до будинку заявниці, що в її квартирі бракувало природного освітлення та вентиляції. ЄСПЛ зазначив, що близькість нового будинку до квартири заявниці мала такий негативний вплив на її повсякденне життя та самопочуття протягом більше ніж 20 років, що досягла необхідного рівня суворості для застосування ст. 8 Конвенції за обставин цієї справи. З огляду на висновки експертів про те, що квартиру заявниці фактично було перетворено на підвал, що проігнорували національні суди, а також конкретні особисті обставини заявниці ЄСПЛ дійшов висновку, що Держава-відповідач не виконала свого позитивного зобов’язання за ст. 8 Конвенції. До того ж з огляду на порушення у виданих забудовнику дозволах на будівництво нової будівлі, яке призвело до значного зниження вартості квартири заявниці, без надання їй будь-якої компенсації або іншого відшкодування, ЄСПЛ встановив порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції. Нагадуємо, що з усіма оглядами практики ЄСПЛ, які підготував Верховний Суд, можна ознайомитися за посиланням: https://supreme.court.gov.ua/supreme/pokazniki-diyalnosti/analiz/
Огляд актуальної судової практики Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду за листопад 2025 року В огляді висвітлено низку правових позицій в окремих категоріях спорів, що належать до господарської юрисдикції. ✔️У постанові у справі про банкрутство сформульовано правовий висновок щодо затвердження судом звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу боржника та закриття провадження у справі про банкрутство. ✔️У постанові у справі, пов’язаній з антимонопольним та конкурентним законодавством, міститься висновок про використання однієї IP-адреси та інші спільні дії учасників торгів як докази антиконкурентних узгоджених дій. ✔️У постановах у справах щодо корпоративних спорів, корпоративних прав містяться висновки стосовно: ▪️недопустимості застосування аналогії закону щодо необхідної кількості голосів для ухвалення загальними зборами учасників ТОВ рішення про відміну рішення про ліквідацію ТОВ; ▪️господарської юрисдикції спору про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ, укладеного одним із подружжя без згоди іншого з подружжя; ▪️недопустимості оспорювання учасником товариства, який відчужив частку у статутному капіталі ТОВ, акта приймання-передачі частки на підставі порушення переважного права інших учасників товариства на придбання цієї частки. ✔️У постанові у справі щодо земельних відносин сформовано висновок щодо неможливості витребування майна в добросовісного набувача, якщо воно було продане в порядку виконання судових рішень.
Друзі, традиційно до вашої уваги – щосуботня рубрика «Ключове за тиждень», у якій ми зібрали найважливіші новини про актуальну судову практику. Судові рішення: 🔹ВП ВС: прокурор не має повноважень на представництво інтересів держави в суді в особі НАН України та галузевих академій наук щодо земель державної власності, переданих їм у постійне користування 🔹ККС ВС: якщо власник сторінки в мережі «Фейсбук» не обмежив доступ до неї, то інформація на цій сторінці є загальнодоступною для необмеженого кола осіб, отже поширення користувачем на цій сторінці дописів із символікою комуністичного тоталітарного режиму може утворювати склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 436-1 КК України 🔹КГС ВС: обов’язковими передумовами для встановлення сервітуту за рішенням суду повинні бути: звернення зацікавленої особи до власника земельної ділянки з пропозицією щодо встановлення сервітуту на умовах, що є ідентичними надалі заявленим у позові 🔹ВП ВС: при припиненні за вимогою одного зі співвласників його права на частку у спільному майні, яке є житлом, суд зобов’язаний оцінювати реальну платоспроможність іншого співвласника сплатити компенсацію без втрати єдиного житла 🔹ВП ВС: виконавець не зобов’язаний здійснювати перевірку виконання боржником рішення, що підлягає примусовому виконанню, перед прийняттям постанови про арешт майна 🔹КГС ВС: рішення учасників товариства про відміну рішення про ліквідацію ТОВ приймається простою, а не кваліфікованою більшістю голосів учасників Огляди судової практики: 📌Огляд судової практики КЦС ВС за листопад 2025 року 📌Огляд судової практики ККС ВС за листопад 2025 року Новини: 🔹Подкаст ВС із суддею ЄСПЛ Миколою Гнатовським 🔹У ВС обговорили 30-річний досвід імплементації Європейської конвенції з прав людини в національний правопорядок, а також шляхи вдосконалення ефективного діалогу між ЄСПЛ та судовою владою України Авторські колонки: Стаття Секретаря Великої Палати ВС Віталія Уркевича про ключові показники діяльності ВП ВС за 2023 – 2025 роки
Подкаст Верховного Суду із суддею Європейського суду з прав людини Миколою Гнатовським Запрошуємо до перегляду шостого випуску подкасту Верховного Суду із суддею Європейського суду з прав людини Миколою Гнатовським. Шановний суддя поділився своїм баченням щодо останніх тенденцій розвитку практики ЄСПЛ та привернув увагу до ключових її аспектів у правових питаннях про: ✔️свободу вираження поглядів суддів та їх активність у соціальних мережах у контексті свіжого рішення Великої Палати ЄСПЛ у справі «Данілец проти Румунії»; ✔️те, чому Велика Палата ЄСПЛ змінила рішення Палати Суду у справі «Цаава та інші проти Грузії» (силовий розгін демонстрації в Тбілісі); ✔️історичне рішення ЄСПЛ у справі «Україна та Нідерланди проти Росії»; ✔️конвенційні вимоги до «невідкладного обшуку» і те, чому законодавство та судова практика мають вдосконалюватися («Корнієць та інші проти України»); ✔️захист прав добросовісного набувача при «позбавленні титулу власності» («Дроздик та Мікула проти України», «Твердохлєбова проти України», «Космацька проти України); ✔️дотримання права на приватність при проведенні негласних слідчих (розшукових) дій і те, якими є законодавчі недоліки в цій частині («Денисюк та інші проти України»). Проєкт реалізовано у співпраці з Програмою підтримки ОБСЄ для України.
Огляд судової практики Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду – за листопад 2025 року У сфері кримінального права акцентовано, що:– звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного з потерпілим може мати місце лише тоді, коли кримінальне правопорушення завдає шкоди приватним інтересам фізичної особи, а не публічним інтересам. Оскільки безпосереднім об'єктом хуліганства (ст. 296 КК України) є громадський порядок, а завдана конкретним особам шкода є лише проявом посягання на основний об'єкт, застосування ст. 46 КК України до осіб, які вчинили хуліганство, є передчасним; – для притягнення громадянина України до кримінальної відповідальності за впровадження стандартів освіти держави-агресора у закладі освіти (ч. 3 ст. 111-1 КК України) визначальним є фактичне виконання особою функцій керівника школи, усвідомлення своїх дій та сприйняття її як керівника іншими особами. У сфері кримінального процесуального права зазначено, що: – особа, щодо якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру, має право виступати в судових дебатах та звертатися до суду з останнім словом; – у ст. 217 КПК України не встановлено обов’язку перед закриттям провадження щодо одного з епізодів урамках одного й того ж кримінального провадження попередньо здійснювати його виділення в окреме провадження. Також не заборонено змінювати відомості про правову кваліфікацію дій особи в ЄРДР без закриття провадження за вже існуючою кваліфікацією.
Друзі, за гарною традицією ділимося з вами добіркою найцікавіших публікацій Верховного Суду за тиждень, які варто пригадати. Судові рішення: 🔹ВП ВС: сторони договору про закупівлю електричної енергії можуть неодноразово збільшувати ціну товару в разі її коливання на ринку, але не більше ніж на 10 % від ціни, визначеної при укладенні договору 🔹ВП ВС: до особи, яка була залучена до участі у справі як третя особа і яка не повідомила суду про набуття під час судового розгляду права власності на предмет іпотеки, переходять права та обов’язки іпотекодержателя, що є підставою для заміни боржника у виконавчому провадженні 🔹КАС ВС: воєнний стан не є автоматичною підставою для звільнення держави від сплати пені за прострочене відшкодування ПДВ 🔹КЦС ВС: у разі внесення ідентифікуючих змін до актового запису про смерть особи перебіг шестимісячного строку для прийняття спадщини починається з дати внесення таких змін 🔹ККС ВС: момент звернення військовослужбовця, який самовільно залишив місце служби, до військової спеціалізованої прокуратури з проханням вирішити питання щодо подальшого проходження ним служби свідчить про припинення злочину, передбаченого ст. 407 КК України 🔹КГС ВС: після створення селянського (фермерського) господарства право постійного користування землею належить самому господарству й не припиняється зі смертю засновника. Тому зміна цільового призначення ділянки без згоди селянського (фермерського) господарства є незаконною 🔹КАС ВС: використання нового касового апарата (РРО) після заміни старого в період розгляду заяви про переоформлення ліцензії на торгівлю не є порушенням законодавства 🔹КЦС ВС: право інтелектуальної власності: про процедуру переделегування домену Огляди судової практики: 📌Огляд практики Європейського суду з прав людини за рішеннями, ухваленими у серпні – вересні 2025 року 📌Огляд актуальної судової практики Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду за листопад 2025 року Подкаст Верховного Суду: П’ятий випуск подкасту Верховного Суду щодо практики розгляду спадкових спорів Новини:📎 У Верховному Суді обговорили 75-річний європейський і 30-річний національний досвід імплементації Європейської конвенції з прав людини 📎До 8-ї річниці діяльності Верховний Суд підготував узагальнення про вісім ключових висновків ВС за 2017–2025 роки 📎 Підсумки обговорення основних положень Регламенту (ЄС) 2015/848 про провадження у справах щодо неплатоспроможності та презентації його перекладу українською мовою Авторські колонки: Стаття судді ВП ВС Костянтина Пількова «Біфуркація процесу: перспективи у господарському та цивільному судочинстві»
Огляд актуальної судової практики Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду за листопад 2025 року В огляді відображено правові позиції колегій суддів КАС ВС, які матимуть значення для формування єдності судової практики при вирішенні публічно-правових спорів, зокрема про: - розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; - обов’язок держави забезпечувати осіб, хворих на рідкісні (орфанні) захворювання, лікарськими засобами та спеціальними харчовими продуктами; - порядок реалізації права дитини загиблого військовослужбовця, народженої після його смерті, на одноразову грошову допомогу у випадку її попередньої виплати іншим членам сім’ї; - умову для надання статусу учасника бойових дій членам добровольчих формувань територіальних громад; - визначення розміру доплат за науковий ступінь та вчене звання при перерахунку пенсій військовослужбовцям; - мобілізацію осіб, яким на момент призову не виповнилося 25 років; - включення до складу витрат вартості послуг з передання та розподілу електроенергії, оплачених постачальником електроенергії операторам систем; - звільнення від нарахування та сплати мінімального податкового зобов’язання за земельні ділянки, визначені як засмічені вибухонебезпечними предметами. Заслуговують на увагу також правові висновки з питань застосування процесуального закону, зокрема про: - строк звернення до суду у спорах щодо виплати додаткової винагороди військовослужбовцям після 19 липня 2022 року.
Після створення селянського (фермерського) господарства право постійного користування землею належить самому господарству й не припиняється зі смертю засновника. Тому зміна цільового призначення ділянки без згоди селянського (фермерського) господарства є незаконною – КГС ВС Право постійного користування земельною ділянкою, яка була надана засновнику фермерського господарства, після створення такого господарства переходить до фермерського господарства як юридичної особи і не припиняється зі смертю фізичної особи – засновника. У відносинах з іншими суб'єктами голова фермерського господарства виступає як представник юридичної особи, а не як самостійна фізична особа – землекористувач. Тому рішення органу місцевого самоврядування про зміну цільового призначення земельної ділянки, прийняте без погодження з її постійним користувачем –селянським (фермерським) господарством (СФГ), підлягає визнанню незаконним та скасуванню в судовому порядку. Такий висновок зробила колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду. Детальніше
Друзі, цієї суботи до вашої уваги – узагальнення найважливіших публікацій Верховного Суду в рубриці «Ключове за тиждень». Судові рішення: 🔹ВП ВС: ухвала суду першої інстанції про виправлення описки в ухвалі про призначення у справі підготовчого засідання не підлягає апеляційному оскарженню окремо від рішення суду 🔹ОП ККС ВС: речі та документи, отримані в порядку тимчасового доступу з іншого кримінального провадження, можуть бути використані у кримінальному провадженні як докази, і той факт, що вони отримані на підставі положень КПК України, які регламентують здійснення та реалізацію заходів забезпечення кримінального провадження, та не є слідчою дією, не впливає на їх допустимість 🔹ВП ВС: повторне оцінювання судді після внесення ВРП подання Президенту - протиправне 🔹ОП КГС ВС: відмова від оплати послуг балансування природного газу за коригуючим актом є неправомірною 🔹ККС ВС: перебування обвинуваченого, якому обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, у скляній кабіні в залі судових засідань, а не поруч із захисником поза межами кабіни, не порушує його право на захист Огляди судової практики:📌Огляд судової практики ВС щодо визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню, та порядку їх дослідження (ст. 349 КПК України) Новини:📎Голова Верховного Суду провів онлайн-зустріч із суддями місцевих та апеляційних судів📎Збори суддів КГС у ВС переобрали суддю до Великої Палати ВС та суддю до об’єднаної палати КГС ВС 📎У КГС ВС презентували переклад українською мовою Регламенту (ЄС) 2015/848 про провадження у справах щодо неплатоспроможності 📎У Верховному Суді обговорили стандарти взаємодії між судовою владою і медіа
Огляд судової практики ВС щодо визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню, та порядку їх дослідження (ст. 349 КПК України) В огляді висвітлено ключові рішення Великої Палати Верховного Суду та об’єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду щодо застосування ст. 349 КПК України. Також систематизовано рішення ККС ВС, у яких приділено увагу: – порядку визначення обсягу доказів, які підлягають дослідженню під час судового розгляду; – можливості зміни раніше визначеного судом порядку дослідження доказів; – наявності умов, за яких суд має право визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються; – обов’язку суду встановити правильність розуміння обвинуваченим змісту обвинувачення та правових наслідків його розгляду в порядку, визначеному ч. 3 ст. 349 КПК України, а також добровільності позицій учасників судового провадження щодо визнання недоцільним дослідження доказів.Крім того, звернено увагу на правові позиції щодо оскарження судових рішень з питань заперечення обставин, які ніким не оспорювалися і дослідження яких суд визнав недоцільним.
