Старий Лев

1881 року, коли Едґар Деґа представив свою скульптуру учениці балетної школи Паризької опери "Маленька чотирнадцятилітня танцівниця", в мистецьких колах розгорівся скандал. Деґа виготовив воскову скульптуру оголеної фігури, що було звичною практикою, але потім вбрав на неї одяг з фабричної тканини і причепив справжнє волосся, зав'язане стрічкою. Такий безпрецедентний реалізм змінив ставлення до використання нетрадиційних матеріалів у скульптурі. Через 30 років, намагаючись зробити свої кубічні багаторакурсні композиції більш виразними та зрозумілими, Пікассо і Брак почали використовувати найрізноманітніші нетрадиційні матеріали. "Маленькою танцівницею" Деґа мимоволі запровадив у мистецтві нове поняття "асамбляж" - метод створення тривимірної композиції з використанням штучних виробів.Текст з книги "Коротка історія мистецтва", С'юзі Годж.📍 Скульптура "Маленької танцівниці" Едґара Деґа експонується в Національній галереї мистецтв, Вашингтон, США.190 років тому народився французький художних і скульптор Едґар Деґа.〰️ Муза&Селінджер

Читаю "Вдома" Юдіт Германн. Що ще робити в таку спеку без світла? Роман надзвичайно атмосферний, повільний, якийсь абсурдний навіть. Знаєте, таке читання заради занурення в себе через текст, рефлексій, спогадів, нічого різкого чи захопливого, з маленьким натяком на сюжет. Інтелектуальна проза, одним словом. Коли читаю таку літературу, хочеться якихось підказок, начебто підглянути, а як же інші відреагували, а що сказав той-то, хоча б перекладач. Пошуки відгуків на Ютубі закінчилися нічим, знайшла рецензію Владислави Дудник (і досить цікаву) на сайті ВСЛ, а також невеличке слово Наталки Сняданко про роботу над перекладом роману. Останні фрази наведу далі, бо якось надзвичайно вони мені відгукнулися. Фото теж із сайту ВСЛ, дуже вже гарне, простіть, а в мене електронка.Наталка Сняданко: "Найгірше, що зробила з нами війна – забрала відчуття дому, відчуття безпеки, відчуття, що тут і зараз із тобою нічого поганого статися не може. Відтепер ми всі сфокусовані лише на тому, щоб повернути собі це відчуття. Хоча би на мить, хоча би іноді. Саме так, вдома, я почувала себе у цьому тексті, вперше за довгі місяці опинившись не у готелі, не у випадковому житлі, а у справжній квартирі, яку можна було зачинити на ключ і опинитися на самоті. Квартирі, у яку не прилетить. Квартирі, де добре і затишно працюється. За це відчуття я найбільше вдячна цій книзі".

Спадковість чи виховання?Ті, хто досліджує природу вбивць, давно шукають відповідь на це питання - і досі її не знайшли.І саме про це, перш за все, була для мене ця книга - перша з трилогії, тож і тут відповіді нема 😄📖 «Напівлихий»✍️ Саллі ҐрінСподобалось дуже і дуже, не очікувала на таке.Спочатку стиль видався надто дивним і незвичним, але до нього швидко звикаєш.Головний герой, скажімо так, не дуже позитивний - і мені не так часто зустрічалось таке у фентезі.Він слабкий, травмований, не надто розумний, та ще й має схильність до насильства. Моральний компас у нього налаштований теж сумнівно - і саме тут починаються питання, які я постійно ставила собі: чи це властиво йому від природи, чи це вивчена поведінка і реакція на середовище, в якому він перебуває?Тож, дуже цікавий ракурс. І є про що подумати: про упередження, булінг, подвійні стандарти. Про відносність добра і зла. Про расизм і нацизм, хоч у книзі вони і не буквальні, але легко зчитуються.Як на янг адалт, книга досить жорстока і не спрощує сцен насильства, а зображує їх детально і графічно.Тож, це більш доросла і реалістична історія, бо оте типове книжкове «добро» насправді існує тільки в адаптованих дитячих казках, у реальності ж люди відрізняються лише тим, що вписуються в норму і дотримуються законів або ні.Але не прям доросла-доросла 😁І ще тут найкращий любовний трикутник, що мені зустрічався😄 - хоч і дещо… непомітний. Проте абсолютно ненавʼязливий 😅Персонажі взагалі дуже цікаві і фактурні, поки не всі розкриті у повінй мірі, але це ж лише перша книга циклу. Хоча мотивація і передісторія у них трохи скажені 😆З мінусів - згадка книги російського автора, але це майже неуникне у літературі. Наразі авторка дуже активно підтримує Україну і називає війну війною, тож можна пробачити їй цей нюанс.З плюсів - можна провести з Гаррі Поттером, наприклад. І з Біблією🌚Читатиму цикл далі, бо історія захоплива і дуже мені імпонує.Видавництво Старого Лева