Повернули тепло у понад 300 квартир Києва. Знайомтесь. Це Петро Пнівчук, Віктор Вакалюк, Андрій Козяк і бригадир Василь Пульковський – працівники наших комунальних підприємств «Коломияводоканал» та «Полігон-Екологія», які у лютому допомагали киянам. 10 днів у столиці. 10 днів роботи на морозі без вихідних. Ці хлопці повернули опалення у 15 будинків, а це близько ста під’їздів – вони відігрівали труби, ремонтували прориви у квартирах і на міжсходових майданчиках. Працювали від ранку до пізнього вечора, іноді – вночі. Коли надворі було -20. Сил додавала вдячність людей. Кияни заварювали чай, запрошували на вечері у двір. Як не дивно, але ця біда об’єднала людей – сусіди, які роками жили поруч, нарешті познайомились та всі разом допомагали працівникам. А наші комунальники навіть зустріли земляків із Коломийщини у столичних квартирах, куди повертали тепло. Світ справді тісний. Нещодавно у міську раду зателефонували жителі будинків на бульварі Лесі Українки у Києві. Це одні з тих, куди наші повернули тепло. «Команда проявила себе як висококваліфіковані фахівці, що працювали злагоджено та відповідально. Наявність повного комплекту необхідного обладнання дозволила надійно та без втрат часу ліквідовувати аварійні ситуації різної складності», - із листа від 25 лютого, яке надіслали у міську раду. Люди дякують і дякують нашим працівникам. І це на додачу до того, що й до сьогодні комунальникам постійно телефонують вдячні жителі. А самі працівники кажуть просто: якщо буде потрібно – поїдуть знову. Вони вже стали наставниками для колег з інших міст і готові знову ділитись досвідом і допомагати. Хлопці, дякую вам! Наші люди – це наша гордість!
Календарна зима залишилася позаду. Вона була чи не найважчою для країни від початку повномасштабного вторгнення. Те, що сьогодні в наших домівках є світло і тепло – це, насамперед, заслуга Сил оборони України, які не дали ворогу тотально знищити нашу енергосистему. Це також заслуга енергетиків, які в неможливі терміни лагодили пошкоджене. Вся громада щиро дякує вам за цю цілодобову варту.Ми разом пройшли цю зиму. Кожен на своєму місці робив те, що мав і міг: рятувальники, комунальники, підприємці, волонтери і кожен особисто. Ми готувались до найгірших варіантів подій, але, дякувати Богу, пройшли цей період тільки із увімкненими генераторами і готовими до надзвичайних ситуацій аварійними командами. Пройшли цей холод організовано, без паніки та хаосу, відчуваючи плече один одного.Але треба сказати чесно – у нас не було так, як у Києві чи Одесі. Поки ми тут підлаштовували побут під графіки, наші комунальники поїхали до столиці, щоб повертати воду і тепло в домівки киян. Для мене дуже цінно, що зараз у міську раду телефонують жителі столиці з проханням передати щире «дякую» нашим хлопцям за їхню працю. Це і є справжня єдність українців.Сьогодні перше березня і ми не знаємо, що чекає на нас попереду. Тому вкотре наголошую: ми повинні бути готовими до всього – і як громада, і кожен особисто. Ворог продовжує тиснути, але доки ми сильні, згуртовані та тримаємося разом, йому нас не зламати.
Засипати холодний асфальт в ями з водою чи зробити все до порядку?Як зійшов сніг, то чи не в кожному місті всі обговорюють ями на дорогах і всі хочуть, щоб цю проблему вирішили помахом чарівної палички. Але є дилема, з якої починається цей текст. Тому давайте поговоримо відкрито.Коломия не особлива. Ви точно бачили, яка ситуація з дорогами в інших містах та на державних шляхах. У нас точно не гірша, а можливо – трошки краща ситуація. І вирішення проблеми наче просте - ремонт дорожнього покриття. Але асфальтні заводи ще не працюють, а на дорогах – мокро.Так, ми б могли зараз латати ці ями. Видовище б було таке, як це часто люблять висміювати в мережі – комунальники б вичерпували воду з ям, а потім – утрамбовували їх холодним асфальтом. Чи стало б цього надовго? Чи було б це ефективним використанням бюджету громади? Безперечно ні.Саме тому ми пішли іншим шляхом. Зараз там, де необхідно, ми вирівнюємо ями вже наявними в нас матеріалами – сипучою сумішшю, деінде старою бруківкою, яку ми зберігаємо після ремонтів. Так, це не естетично і тимчасово. Але, передусім, ми не витрачаємо додаткові гроші на вітер. І, таким чином, ми зможемо дочекатися необхідної сухої погоди та роботи асфальтних заводів, щоб зробити наші дороги до порядку. Тож не робіть поспішні висновки і не розігрівайте непросту ситуацію. Ми все зробимо по плану і так, щоб це було якісно. Бо наша ціль – це комфорт жителів громади і рівне дорожнє покриття входить до цілі.
24 лютого – День тиші у Коломийській громаді.Завтра, 24 лютого у тихій молитві згадаємо усіх, хто віддав життя за Україну у цій жорстокій несправедливій війні. Помолимось за тих, хто боронить нас зараз на передовій. О 9:00 зупиніться, будь ласка. Неважливо де ви будете – на роботі, у машині чи йтимете тротуаром. Віддайте одну хвилину свого життя за тих, хто віддав життя у боротьбі за Україну. Маю прохання, утримайтесь завтра від будь-яких святкувань чи публічних заходів. Цей день – про тиху молитву. В усіх церквах нашої громади відбудуться молитви за Україну. За всіх, хто загинув, боронячи її. За всіх, хто мужньо стоїть на передовій зараз. Об 11:00 на Алеї Слави відбудеться панахида за загиблими Героями. Хай цей день буде тихим. І з молитвою та словами підтримки для наших Захисників і їхніх рідних.Також від завтра ми щодня присвячуватимемо загальнонаціональну хвилину мовчання пам’яті наших земляків, які віддали життя, захищаючи Україну у війні з росією. Це час нашої спільної шани та глибокої вдячності жителям громади, чий шлях обірвався в бою за нашу свободу.
Міський голова ніколи не буде просити скинути гроші у переписці в телеграмі!Сьогодні зловмисники створили фейковий акаунт «Богдан Станіславський» і від мого імені просять людей переказати кошти. Наголошую, що мій особистий акаунт не зламано. Шахраї просто використовують моє фото та ім’я, пишучи людям, чиї номери є у відкритому доступі.Хочу, щоб кожен чітко розумів - міський голова ніколи не буде просити у вас гроші в особистому листуванні в Телеграмі чи інших месенджерах. Це просто абсурдно! Тому якщо ви отримали подібне повідомлення, знайте, що це працюють злочинці. Будь ласка, не потрапляйте на їхній гачок, не ведіть переписок із фейковими профілями та ні в якому разі не здійснюйте жодних переказів.Водночас закликаю вас подбати про безпеку власних акаунтів, щоб вони не були викрадені. Обов’язково встановіть двофакторну автентифікацію в налаштуваннях конфіденційності ваших месенджерів. Ніколи не переходьте за підозрілими посиланнями, навіть якщо вони приходять від знайомих контактів, і нікому не передавайте цифрові коди підтвердження, які надходять у СМС. Будьте пильними та довіряйте лише офіційній інформації.
Маскувальні сітки з любов’ю: як у Шепарівцях дбають про Захисників Старий клуб у Шепарівцях отримав нове життя – тепер тут місцеві ґаздині плетуть сітки для наших Захисників. Від серпня 2022-го вони сплели 556 сіток! Уявляєте? Уся ця історія почалась у перші дні повномасштабного вторгнення – директор місцевої школи та двоє працівників взялись допомагати військовим, згодом до них долучились місцеві жительки. Працювали у школі, а в серпні 2022-го перейшли у старий клуб і дали йому нове життя. Спочатку плели сітки із тканин, які приносили жителі села, фарбували їх у потрібний колір, різали вручну стрічки необхідної довжини. За старшу тут Валентина Василівна. Вона організовує увесь процес: підбирає і купує тканину, звітує за використані кошти перед громадою, тримає зв’язок із волонтерами, які передають сітки на передову. Тут немає визначеної кількості працівників – один день можуть бути 3-4 жінки, в інший день – 15 майстринь. Найстаршій волонтерці 83 роки, уявіть собі! Це небайдужі жительки села, які не отримують зарплати, але отримують подяки від військових і це для них дорожче за будь-які скарби світу. Насправді, до процесу залучене чи не все село і кожен допомагає як може. У день ґаздині можуть сплести дві шестиметрові сітки. Вузлик за вузликом, не пропускаючи жодного квадратика. Бо це те, що може врятувати життя. Працювали майстрині і тоді, коли надворі були сильні морози – староста села Ірина Муцак шукає дрова, щоб у старому клубі було тепло. Поміж рулонами тканини незмінно крутиться собака Бім — вірний асистент волонтерок. Він не вміє плести вузлики, але вміє лікувати втому своїм теплом. Це неймовірна історія про те, як спільними зусиллями ми наближаємо нашу перемогу! Коли кожен не сам за себе, а за Україну. Дякую усім волонтеркам Шепарівців. Ми точно переможемо!
Люди, які чистять коломийські дороги від снігу.На разі їх є 10 водіїв та механізаторів КП «Полігон Екологія» – Михайло, Василь, Володимир, Іван, Микола, Василь, Остап, Василь, Ярослав та Віталій. Їхня робота нелегка, бо зміна водія триває 24 години. Один водій безперервно розчищає і посипає дороги за визначеним маршрутом близько 2 годин. Відпочиває, поки завантажують машину новою партією суміші та знову вирушає на маршрут. Перерва на сон – від опівночі до 4 години. Далі – знову за кермо, розчищати місто. На зміні працюють 5 водіїв. Сьогодні навантаження на них є критичним. До речі, комунальне підприємство шукає людей на роботу, 30% посад – вакантні. Крім машин, які розчищають місто, підприємство придбало два додаткові трактори, щоб прибирати дороги від снігу. Та найбільше проблема – це брак людей на підприємстві. Маю прохання: з розумінням ставтеся до графіків черговості прибирання вулиць. Спочатку чистимо головні вулиці, якими їздить громадський транспорт та екстрені служби. Чистота наших доріг – це не лише техніка, це насамперед люди, які працюють навіть тоді, поки місто ще спить. Цінуймо цю нелегку працю та будьмо взаємоввічливими на дорогах.
А давно ви востаннє були у бібліотеці? Залишимо це питання відкритим. Але ви маєте знати, що у бібліотеках Коломийської громади є 123 тисячі примірників книг! Це цілий всесвіт знань та історій. Від класики Котляревського до віршів Жадана і романів Кідрука, від п’єс Шекспіра до фентезі Сари Дж. Маас. Ми хочемо, щоб бібліотека була не про кількість книжок, а про їхню якість. Ми щороку поповнюємо фонди закладів, то ж у 2025 році наші читальні – і у місті, і у селах – отримали нові сучасні книги. Майже 3 з половиною тисячі примірників! Із бюджету розвитку минулоріч ми виділили 173 тисячі гривень, щоб придбати нові книги, які будуть цікаві і дорослим, і дітям. До речі, фонд дитячих книг збільшився на майже тисячу книжок – це яскраві видання, які конкурують із гаджетами за увагу дитини. Усе це стало можливим через поєднання міського бюджету, державної підтримки та благодійництва. Дякую читачам, які дарують книги у бібліотеки і нашим бібліотекарям, які беруть участь у проєктах, щоб поповнити полиці новими виданнями. Книги мають силу змінювати світ, а ми створюємо умови, щоб ця сила була доступна кожному мешканцю нашої громади. Пам’ятайте, ви – серце наших бібліотек. Читаймо!
Вітаємо Інну Оробець із ювілеєм!Сьогодні свій 55-й день народження відзначає Інна Оробець - Заслужений майстер спорту, Заслужений тренер України та Почесна громадянка нашого міста. Вона з тих особистостей, про яких найкраще говорять їхні результати, а в неї вони феноменальні - 138 рекордів України, Європи та світу.Понад три десятиліття пані Інна присвятила вихованню нових чемпіонів у спортивному клубі «Локомотив». Це не просто робота, а справжнє служіння справі. Шість майстрів спорту міжнародного класу та десять майстрів спорту України - це результат її терпіння, характеру та щирої віри у своїх учнів. Саме завдяки таким наставникам Коломия залишається одним із головних центрів пауерліфтингу в країні, а про наше місто знають на світових аренах.Від імені всієї громади та від себе особисто щиро вітаю вас, Інно Петрівно. Бажаю, щоб здоров’я ніколи не підводило, а енергія та сила духу залишалися такими ж міцними, як і в дні ваших великих перемог. Нехай поруч завжди будуть вдячні вихованці та надійні люди, а кожен новий день дає приводи для гордості.
Відремонтовані дороги і оновлена площа біля пам’ятника Шевченкові: як змінились Шепарівці у 2025-му.Зустрічі із жителями наших сіл продовжуються. Вчора були у Шепарівцях. До речі, місцева школярка Богдана Олексійчук стала першою в Україні дівчиною-переможницею Всеукраїнських учнівських змагань з авіамодельного спорту. Неймовірна гордість за наших дітей!У минулому році ми комплексно оновили площу біля пам’ятника Шевченка у Шепарівцях – встановили дитячий майданчик, лавочки, місцеві жителі висадили кущі. Крім того, у 2025 у Шепарівцях заасфальтували і защебенували дороги, замінили світильники на вулицях, 58 тисяч гривень виділили на утримання сільськогосподарських тварин. Наші села мають бути привабливими і комфортними для жителів!Дякую усім, хто прийшов учора на зустріч. Люди звернулись із проханням відремонтувати дорогу на автобусній зупинці біля кільця у Шепарівцях. Плануємо зробити це цьогоріч. Зустрічі із жителями сіл нашої громади – завжди особливі. Бо ми можемо обмінятись думками і разом знайти рішення поточних проблем. Шепарівці змінюються і це – результат нашої спільної праці. Дякую за активність та небайдужість!
