Місто спить. А вони уже працюють – 140 працівників комунального підприємства «Полігон Екологія», які дбають про чистоту у місті. Робочий день Дани, як і інших двірників, починається о 6 ранку. Її зона відповідальності – мікрорайон вулиці Криничної. Щодня жінка збирає сміття там, замітає, поле клумби. За чистотою у Коломиї слідкують близько 30 двірників. Їхню роботу координує та контролює пані Наталя. Вона працює на підприємстві 24 роки. Сьогодні двірники після основної своєї роботи зібрались, щоб прибрати пішохідну алею на вулиці Коцюбинського, поруч з єпархією. Двірники мають тут свого друга – чотирилапого Рижика. Замітати тротуари і пішохідні зони, мити вулиці, розчищати місто від снігу взимку – це все відповідальність працівників «Полігон Екологія».Володимир – водій трактора. Він щодня їздить по місту і забирає сміття, яке змели двірники. Є й інші водії. Вони збирають сміття із урн двічі на день – вранці та ввечері. Зверніть увагу, скільки таких урн є в Коломиї. Проте, дехто чомусь все одно викидає сміття посеред міста. Все сміття, яке назбирали двірники у місті везуть на сміттєзвалище. До речі, «Полігон Екологія» також надає послугу із вивезення сміття в одному з районів міста. На сміттєзвалищі відбувається процес захоронення відходів. Не сміттям єдиним. «Полігон Екологія» також займається ремонтом та утриманням доріг. Цими днями працівники розпочали підготовку до ремонту вулиці Мазепи, поруч із поворотом на Бандери. Ось працює дорожня фреза. Вона зрізає верхній шар асфальту. Тоді його забере екскаватор і цю суміш можуть повторно використовувати для підсипання. Від початку весни дороги у місті ремонтують методом дорожніх карт. Ви можете це побачити на вулицях Січових Стрільців, Мазепи та інших. Це також зона відповідальності підприємства. Крім того, «Полігон Екологія» має на балансі три котельні, які забезпечують теплом заклади соціальної інфраструктури – дитсадки, школи та інші. Дмитро та Сергій – працівники котельні. Зараз вони заготовляють дрова до нового опалювального сезону. Також у міжсезоння вони ремонтують котли та мережі теплотрас. Тепер ви знаєте, хто наводить порядок у Коломиї. Бачите на вулиці двірників чи людей, які вивозять сміття або ремонтують ями на дорогах – подякуйте їм за нелегку працю. І цінуймо її. Будь ласка, не кидайте сміття будь-де. Для цього є спеціальні контейнери та урни. Бережіть порядок у місті, який створюють працівники «Полігону Екологія».
Літо в Коломиї для школярів починається із дитячих таборів Коли закінчується навчальний рік, перед батьками школярів постає те саме завдання із зірочкою: як зробити так, щоб дитина не провела всі канікули в телефоні, відпочила і залишалась під наглядом, допоки дорослі на роботі? Ідеальне рішення – це табір. Ми організували такі майже у кожній нашій школі та в закладах культури Коломийської громади. Ось, наприклад, у Народному домі діє табір із колоритною назвою «Коло-Ми-Я». Він працює щодня від 10 ранку до 17 години. І кожен день тут починається із руханки. Далі – майстер-клас. Сьогодні діти власноруч створювали футболки з вибійками. Після – обід. А тоді для школярів влаштовують екскурсії Коломиєю. Цей табір триватиме до 12 червня. Наступний стартує 15 червня у Коломийській публічній бібліотеці. Також із середини червня розпочнуть роботу табори у будинках культури у селах нашої громади. До речі, кожен табір має своє спрямування – мистецький, патріотичний, етнографічний. Щоб кожен знайшов для себе те, що йому найбільше до вподоби. Батьки, влаштуйте для дітей незабутній початок літа. Запишіть їх до табору. За посиланням ви можете ознайомитись переліком таборів і контактними даними. Хай літо почнеться яскраво!
Коломийські школярі у Румунії вчились, як запобігати стихійним лихамШколярі Коломийського ліцею №9 відвідали румунське місто Вішеу-де-Сус. Там для них провели тренінг з охорони довкілля. Разом зі своїми однолітками з Румунії вони вчились, як запобігати стихійним лихам.Це перша поїздка у межах транскордонного проєкту Cross-Border CARP, що реалізується за підтримки Програми Interreg VI-A NEXT Румунія-Україна 2021-2027. Другу таку подорож плануємо восени. Крім цього, проєкт передбачає закупівлю сучасного обладнання для рятувальників і спільні навчання з партнерами з Румунії, тренінги для дітей та інформаційну кампанію для мешканців. Раніше фахівці вже провели навчання для школярів із пожежної безпеки. А зараз триває закупівля машини для коломийських рятувальників.Дякуємо нашим партнерам із Румунії за реалізацію цього проєкту. Поїздка до міста Вішеу-де-Сус стала цінним і цікавим досвідом для наших школярів, а для всієї Коломийської громади – це вагомий крок до підвищення безпеки та зміцнення міжнародного партнерства.
Відкрили меморіальну дошку Любомиру Маріну На подвір’ї філії №10 Коломийського ліцею №9 сьогодні зібралась шкільна родина, родичі та друзі загиблого захисника Любомира Маріна. На фасаді школи, де навчався Герой, відкрили меморіальну дошку. Любомир Марін народився у Коломиї. Після закінчення 10-ї школи навчався у Коломийському ліцеї сфери послуг, а згодом у Чернівецькому ліцеї залізничного транспорту. У 2015 році Любомир був призваний на строкову службу. Через рік демобілізувався. Працював в Україні та за кордоном, а в березні 2022-го добровільно став на захист України. Служив у складі 36-ї окремої бригади морської піхоти. Під час служби брав участь у визволенні правобережжя Херсонщини та у Курській операції. Був удостоєний звання сержанта. Любомир Марін загинув під час виконання бойового завдання 28 вересня 2025 року внаслідок удару FPV-дрону на Донеччині. Поховали Любомира Маріна на Алеї Слави у Коломиї.Вічна пам’ять і слава Герою, який віддав життя за волю та незалежність України. Пам’ятаємо!
Хто фарбує місто в зелений колір? Дороги для автомобілів та тротуари для пішоходів у Коломиї часто відділяють дерева. Одним уже купа років, інші – щойно посаджені. Чи знаєте ви, хто опікується цими живими легенями міста? Сьогодні зазирнемо за лаштунки роботи комунального підприємства «Зеленосвіт». Знайомтесь, Юрій Степанович. Він понад 20 років дбає про те, щоб Коломия була зеленою та доглянутою. Сьогодні він косить газон на вулиці Шкрумеляка. Проте трава є лише частиною його турбот, адже Юрій Степанович також філігранно стриже живопліт і формує крони дерев. Тим часом інша частина команди «Зеленосвіт» працює на вулиці Маковея. Щойно закінчать косити тут, беруться за наступну локацію.Санітарна обрізка дерев – це відповідальність працівників Зеленосвіту. Як і висадка нових дерев. До речі, цьогоріч у місті з’явились 110 нових саджанців. Серед них клени та липи. Ви можете побачити їх на вулицях Січових Стрільців, Мазепи, Майданського, Сарми-Соколовського та інших. Велика клумба квітів поруч із Ратушею – це також результат роботи Зеленосвіту. Як і на Вічевому Майдані та багато інших по місту.Втім, діяльність підприємства виходить далеко за межі озеленення. Ніна та Світлана якраз закінчують фарбувати дитячий майданчик у Королівці. Вже раніше працівники відновили втрачені елементи, яким «хтось» допоміг загубитись. І це не діти. Сподіваюсь тепер його ніхто не ламатиме і малеча зможе тут бавитись. До речі, встановити нові дитмайданчики, відремонтувати вже існуючі, пофарбувати і полагодити втрачені елементи – це все робота Зеленосвіту також. Усе це – і озеленення, і встановлення дитячих майданчиків – координує і контролює пані Оксана. Вона начальниця дільниці зеленого господарства «Зеленосвіту». Та це ще не все. Ритуальні послуги – теж частина роботи Зеленосвіту. Працівники доглядають за цвинтарями – обкошують кладовища і готують місця для поховання померлих. Вуличне освітлення у місті, металеві огорожі на тротуарах – і це відповідальність Зеленосвіту. Анатолій – електрик. Якщо на вуличному ліхтарі згасне світло, він замінить лампу чи усуне будь-яку несправність системи. Зараз він з колегою чистить металеві стовпи вуличного освітлення, щоб оновити фарбу на них. Тож, щоразу, гуляючи зеленими вулицями Коломиї, подякуйте працівникам, які дбають про них. І давайте цінувати їхню щоденну працю. Пам’ятайте, що за гарним, освітленим і зеленим містом стоять більше, ніж 70 працівників «Зеленосвіту».
Коломийській музичній школі №1 – 105 років! Тільки уявіть собі. Більше, ніж століття, у Коломиї діє музична школа, де дітей навчають високому і прекрасному мистецтву – музиці. І вчора, у дворику біля Народного дому, вихованці та випускники школи ділились цим мистецтвом із глядачами. На сцені виступали талановиті солісти та колоритні ансамблі. Глядачі, затамувавши подих, слухали бандуру, скрипку, цимбали, гітару, акордеон та багато інших інструментів, на яких так віртуозно зіграли наші артисти. Це справді було неймовірне видовище.Історія Коломийської музичної школи №1 розпочалася у 1921 році з ініціативи видатного композитора Станіслава Людкевича. Школа кілька разів змінювала локацію, але ніколи не припиняла роботу. У 2018-му Коломийській дитячій музичній школі №1 присвоїли ім’я українського композитора Анатолія Кос-Анатольського. Зараз у музичній школі навчаються більше пів тисячі дітей, для яких музика – це не просто хобі чи уроки за розкладом, а справжній всесвіт емоцій та натхнення. Дякую вихованцям музичної школи за це свято і викладачам, які передають знання і любов до музики наступним поколінням. Зі святом, наша перша музична школо!
Сьогодні на матчі між «Покуттям» та «Ураганом» на поле вийшов Дарій - син Любомира Бордуна, начальника нашого управління освіти та бійця 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади.Він зробив перший удар по м'ячу, чим розпочав матч. У Коломиї це вже стало нашою особливою, щемкою традицією перед початком футбольних ігор. Цей момент ми завжди присвячуємо тим, завдяки кому маємо можливість жити, працювати та збиратися на стадіонах. А право такого старту надаємо найдорожчим — дітям та рідним наших полеглих захисників.Любомир любив футбол, сам із радістю виходив на поле і завжди палко підтримував розвиток спорту в нашій громаді. Бачити сьогодні його сина з м'ячем - це про неймовірну силу спадкоємності. Пам’ять про Любомира Бордуна живе далі: у його справах, у серцях його рідних та в пам'яті всієї Коломиї.Дякуємо родині нашого захисника за цю стійкість і за такий важливий для всіх нас старт поєдинку. До слова, сам матч завершився впевненою перемогою нашого «Покуття» з рахунком 7-1. Дякуємо хлопцям за чудову гру та відмінний результат, а вболівальникам на трибунах - за потужну підтримку команди та за спільну шану наших Героїв.
Повернув кран – і ось вода. Чи ви колись думали про те, як вона потрапляє до наших домівок? Нам здається, що все просто. Проте, за цим звичним рухом стоїть цілодобова праця більше сотні працівників комунального підприємства «Коломияводоканал». Шлях води до наших кранів починається на водозабірній станції. Зараз тут якраз ремонтують елементи рибозахисних споруд, щоб із водою до насосних установок не потрапила риба із річки. Ця станція, до речі, функціонує від 1984 року. Потужні насоси спрямовують воду у басейни, де вона проходить первинне очищення. Згодом, уже на іншій ділянці водопідготовки, відбувається другий етап очистки та обов'язкове знезараження. І лише тоді вода вирушає до наших осель.Ми, звісно, не помічаємо, але за кожним з цих процесів стоять люди. Світлана Петрівна працює на водоканалі 20 років. Її робоче місце – це лабораторія з контролю якості питної води. Вона та її колеги експрес-методом постійно перевіряють воду, яка прямує до наших будинків. Повний аналіз відбувається двічі на день. Кожен мешканець, якщо має таке бажання чи потребу, може принести зразок води і віддати її на хімічний і бактеріологічний аналіз. Це одна із послуг, які надає «Коломияводоканал». Мирон Ярославович – один із диспетчерів і першим знає про витік чи будь-яку аварію у місті, якщо це його зміна, звісно. Тож він за старшого і роздає завдання для бригад. Якщо на мережах стаються аварійні ситуації, усі заплановані роботи – відтерміновуються. Найперше – зупинити витік і повернути воду у домівки коломиян. Цими днями працівники усували витік на вулиці Хмельницького та ремонтували одну із каналізаційних насосних станцій. Але подорож води у місті не закінчується у наших раковинах. Використана вода потрапляє у каналізаційну мережу, де її приймають чотири насосні станції. Далі увесь потік прямує до головної насосної станції. На цьому етапі механічні домішки, які «чомусь» потрапили у каналізацію, відділяються. І тоді каналізаційні стоки потрапляють на очисні споруди. Ці споруди здатні очищати за добу 15 тисяч кубометрів води. Тут каналізаційна вода проходить два етапи очистки – механічний і біологічний, де мікроорганізми активного мулу природним шляхом «поїдають» забруднювачі, що є у воді. На фото ви побачите воду у великих відстійниках. Зверніть увагу на її колір до очищення і після.Очищену воду знову перевіряють у лабораторії і лише тоді вона повертається у річку. Раз на місяць фахівці обов'язково контролюють стан річкової води у кількох точках. Ось така складна і тривала подорож води у Коломиї, щоб ми просто відкрили кран і набрали воду. Бачите працівників, які обслуговують або усувають порушення роботи систем водопостачання та водовідведення – подякуйте їм. І давайте шанувати їхню працю – не перетворюймо каналізацію на смітник для сторонніх предметів та бережімо воду, адже в кожній її краплі – частинка чиєїсь турботи.
Відкрили меморіальні дошки захисникам Ігорю Тодоріву та Олександру Григорціву Громада схилила голови у скорботі. На подвір’ї ліцею №2 сьогодні зібралась шкільна родина, рідні та друзі Ігоря Тодоріва. На фасаді школи відкрили меморіальну дошку, де навчався захисник. Ігор Тодорів народився та виріс у Коломиї. Закінчив Львівський інститут фізичної культури. Захоплювався спортом і саме так познайомився зі своєю майбутньою дружиною. Згодом у подружжя народились двоє дітей. З початком повномасштабного вторгнення став на захист України. Молодший сержант 42-ї окремої механізованої бригади Ігор Тодорів загинув 7 травня 2023 року у місті Бахмут на Донеччині. Його тіло повернули у Коломию у серпні минулого року. Є почесним громадянином міста Коломиї. А на фасаді ліцею №5 імені Тараса Шевченка сьогодні відкрили меморіальну дошку Олександру Григорціву. Він навчався у цій школі. Після закінчення був призваний до лав Збройних Сил України. Згодом закінчив Котовське військове училище прапорщиків. Створив сім’ю, у нього народились двоє дітей. Брав участь в АТО. У 2018 році вийшов на пенсію та переїхав до США. Після початку повномасштабного вторгнення повернувся в Україну. Був командиром відділення охорони 114-ї бригади тактичної авіації. Загинув 21 травня 2025 року на Харківщині. Посмертно нагороджений орденом «За мужність» III ступеня, Комбатантським хрестом, відзнакою міського голови Івано-Франківська, є почесним громадянином Коломиї. Коломийська громада пам’ятає. І меморіальні дошки захисникам на фасадах шкіл, де вони навчались – це нагадування усім нам про ціну життя і спокою. Слава Героям!
Сьогодні завершився наш візит до Швеції, де разом із партнерами підсумували результати спільної роботи та визначили подальші кроки співпраці.Цими днями офіційно завершилася програма ICLD «Демократична сталість». Коломийська громада у партнерстві зі шведським містом Фалун успішно впровадила важливий проєкт із розвитку підприємництва для наших школярів. Ця ініціатива не лише дала нові знання молоді, а й заклала фундамент для міцного партнерства, бо завдяки програмі Коломия та Фалун офіційно стали містами-побратимами.Тепер ми маємо надійного європейського партнера для обміну досвідом та спільного впровадження найкращих світових практик. І ми уже обговорюємо нові проєкти та перспективні напрямки майбутньої співпраці.Щиро дякую команді ICLD за організацію програми, колегам із міста Фалун – за відкритість і сильне партнерство, а також усім, хто допомагав реалізовувати цей проєкт. Коломия впевнено інтегрується в європейський простір і ми разом з партнерами створюємо найкращі умови для розвитку нашої молоді та всієї громади.
