о ско ма 💊

Друзі та подруги!📽У мене стався доволі неприємний випадок, через який я звертаюсь з проханням про допомогу. Мій ноутбук, який я використовую для роботи - зламався, тому я не зможу працювати поки буду в лікарні. А зараз така ситуація, що я дякувати вашій допомозі і тому що працював, плюс зарплатня з ЗСУ, вийшов рівно в нуль, та думав надолужити недостаток коштів, працюючи під час знаходження в лікарні. Але цей несподіваний випадок впливає на мої плани і мені треба ваша допомога знов. Я можу запропонувати вам якісь ніштячки, які вже відправляв частині людей, які допомогли до цього, це різноманітні приємні маленькі подарунки з мерчу. Шеврони з написом шум триває, які замовляв поки був на фронті, фотографії друковані в якісному вигляді та хорошій друкарні, це шопери з айдентикою канала, та листівки з фото подорожей.✔️Обіцяю подарувати щось, в вдячність кожному і кожній в міру можливостей.✈️Cпробую подарувати щось коштовне для мене, та можливо буде приємно отримати вам. В будь-якому випадку, буду вдячний всім хто долучиться до допомоги, від репосту до внеску. Але шум триватиме, допоки ми його створюємо.Акаунт для зв'язку: @StrvevНомер карти: 5168755442634487

В мене дуже погіршився стан, я лікуюсь, але розумію, що в січні десь треба на місяць поїхати на ретріт. Стрес — їжа для мс (множинного склерозу), і це правда — стрес і депресія дууууже погіршують симптоматику хвороби. Я не знаю, як це називається — просто поїхати до одних близьких друзів, а потім пожити місяць в кімнаті в інших близьких друзів за кордоном. Тому я зватиму це ретріт.Мені соромно, але я це маю зробити. Буквально, щоб вижити. Забагато втрат, забагато поганих новин. Зараз єдине, що допомагає мені відволіктись і не дати йобу — спроба допомогти другу, який відкриває книжковий, контактуючи з видавництвами. Це важко, але це правда відволікає. І дає розуміння, що я хоч якось можу бути корисна, окрім щоденних донатів.Вчора я втрималась від суїциду. Мені дуже нестерпно проживати те, що я проживаю. Мій вислів про те, що війна закінчиться, а ми — ні на мене вже не діє. Єдине, що утримує мене від того, аби не звалити кудись — тваринний, ірраціональнтй страх, що я не зможу повернутись і відсутність грошей. Але зможу. Побуду місяць в рідних друзів, і повернусь в квартиру в Одесу. Бережіть себе, будь ласка.Якщо хочете допомогти вибратись мені на ретріт — я лишу номер картки. І буду вдячна за репост. 4441114410127946І маленьких донатів не буває.

​​Анастасія Шевченко звертається про допомогу:П’яний майор Військової служби правопорядку ЗСУ знищив мою швидку, і тепер мені потрібна ваша допомога: гроші та порада.Це сталося в Миколаєві. Мій водій стояв на узбіччі на аварійці і чекав, поки відчиняться автоматичні ворота. Майор ВСП Костенко Костянтин Геннадійович в стані алкогольного сп’яніння на великій швидкості влетів в швидку ззаду. Удар був такої сили, що швидка відлетіла вперед, розвернулася на 180 градусів і впала набік, а авто майора відлетіло ще метрів на 10.Одразу ж приїхали його колеги, які швидко зняли номери з машини і намагалися сховати їх та особисті речі водія. Поліції вони розповідали, що за кермом був не Костянтин, а його батько.Я подаватиму в суд, і прошу вашої допомоги.1. Донати Оскільки наш кейсевак в ремонті — машини для вивозу поранених немає, і медичне авто потрібне терміново. Я прошу вас допомогти мені зібрати гроші, а зі своєї сторони обіцяю, що всі кошти, які ми зможемо відсудити, а також те, що вдасться отримати з розборки знищеної машини, я передам волонтерам, які купують машини на ЗСУ.2. РепостВартість медичних авто в Європі дуже висока, тож зібрати суму буде непросто, а репост підвищить шанси.3. АдвокатЯ шукаю хорошого адвоката в м.Миколаїв, на якого можна оформити довіреність, і який візьме справу на себе. Тому що хлопці вже переміщаються на інший напрямок, і ми маємо супроводжувати їх, а не сидіти тут і місяцями судитися.Також, якщо ви знаєте, де можна придбати медичне авто — поділіться зі мною, будь ласка. Параметри авто прості, але обов’язкові: коробка автомат, повний привод, кермо ліворуч. Інше, на жаль, не підходить.І ще одне. Дякую за все, що ви робите.Банкаhttps://send.monobank.ua/jar/CNSQmKEJxПриват4149 6090 0933 2059 (Галина Бондаренко)5169360021541010 (Ашот Галстян)Моно[email protected] Хто не знає, ВСП — це така собі «поліція для військовослужбовців». Саме вони розбираються, якщо військовий вчинив правопорушення, наприклад, п’яний протаранив машину швидкої.@yigal_levin

- десяте жовтня -голос електричних стовпівгудіння електростанційвраз обірвались.головна ФІЛІЯ обленерго лінія обленергообірвалась від кількості подзвонивших"а світло буде?""в мене робота зривається, я влітаю на купу грошей!""я ТІКТОК-зірка, мені потрібно світитись онлайн, в мене зараз трансляція, в мене ефір!"люди у пошуках чотири дні залазили на ДЗВІНИЦІ, дзвонили в дзвони, як при пожежібезпомічність. безпорадність. а як це, без світла. павербанки лишали дітям як спадщину.ходили до дизельних генераторів, як до церкви. в людей починались ФАНТОМНІ болі без телефонів ніби як без кінцівок,люди чекали штучного світла ніби ВЕСНИ. сходило сонце. починався ранок.павербанки розрядженні.дизель спалено. техніка ще жива на останніх відсотках - рідкість як АДУЛЯР.люди придбавші павери на сонячних батареях з реклами аліекспрес у дві тисячі чотирнадцятомувступають в свої права.дякую за увагу. це був той самий футуристичний та меркантильний вірш про війну, котрий обсиратимуть в чатах.вірш жителя міста, в якому згасає світло й у темряві навіть не чутно сирен.постскриптум:ти донатиш на зсу лише заспокоїти совість.твій сусід донатить на зсу - щоб показати статус.я доначу на зсу - щоб мій друг повернувся живим.і всі троє втомились однаково.без жодних гарантій що твій, сусідський чи мій донат врятує хоч кОгось.я сиджу у безпеці. мене не бомблять, мого міста війна ледь краєм торкнулась.що не змінює того, що кожен снаряд - це кривава рана моїх особистих вулиць.чесно зізнаюсь - цей вірш не лише сліпий беззмістовний набір чи то згусток слів,це та сама каша з металу і решток тіл, що з лютого вариться в голові.

- викидень всіх моїх віршів - вийшов на вулицю, дістав папіросу, запальничку, прикурюєшстіни міста довкола тебе згущаються, живеш одним коридором - вийшов на вулицю, дойшов до магазину, придбав алкоголь, папіроси на вечір, з'їсти щось не сильно шкідливе, або похуй, якийсь фастфуд, скоро робоча зміна, все сіре, очі свої у дзеркалі не впізнаєш, кажеш собі "алєс гуд"раніше, ти пам'ятаєш, були яскраво зелені очі, дівчат манили, а зараз - бляклі, налякані, виглядають ніби шукаєш втечікадр в очах ріжеться до старої квадратної кіноплівки,ямка в асфальті зламає тобі всю ідиліюроздумів про те:як на балконі орендованої за півзарплати квартири куритимеш свої вінстон синіскоро платити кредити, переїжджати в житло покраще, бо обіцяють підвищення, нагодувати кота, видихнути і прикинутись трупом до початку робочої змінихочеш прикину тобі твої майбутні п'ять років? те саме, тільки гостріше болітиме спина. може знайдеш собі дівчинку, що дасть тобі сина, а твій двадцять перший поверх манитиме і манитиме,кожного дня все сильніше, в цілому - ну дуже сильно,рахуєш секунди, котрі бичок долітає з балкону до недодоглянутого газонулетітимеш швидше. під блимання світла кольорових діодів на фоні, головне пам'ятай - потрібно померти красивобо інакше навіщо все це.

🏕Ви змінили моє життя і ставлення до нього. Чого тільки варта ця подорож в середину себе. Я нарешті поставила жирні крапки в стосунках з двома людьми. Якби не Карпати, цього б не сталося. Якби не ви, цього б не сталося. Дякую за поради і настанови. Я іноді можу понити, дякую, що терпите та ще й заспокоюєте. Дякую, пане Звісно 💚Сьогодні я кайфонула від гір. Це по-дурному звучить, але так і є. Я йшла і мені було класно. Повна свобода, нікого в радіусі кілька кілометрів немає, тиша, журчить потічок, шумить вітер у верхів‘ях дерев і я. Я лазила на колінцях по валунах, буреломах. Я потім запхалася на якусь гору, сіла і просто пів години втикала на горизонт. Пуста голова, без думок. Просто стан обнулення. Ти сидиш і тобі нічого і нікого не треба. Є тільки ти, тут і зараз. І нічого не важливо. Я абстрагувалася від усього. Посиділа і пішла назад. Хотіла асфальтованою дорогою, а потім подумала, шо коли я ще прогуляюся вечірніми Карпатами? Пішла назад горами. І кайфонула ще більше. Коли дах рве треба їхати в Карпати, обнімати дерева і радіти сонечку, яке грає на обличчі. Треба вириватися із рутини, щоб побути із собою, почути себе, подумати про себе. Сьогодні я зрозуміла, що краще, ніж гори, нічого немає. Це найкращий заспокійливий засіб. Коли на голові виростає корона, то треба їхати саме в гори.🔹Я просто розтаю, коли отримую такі фідбеки. Підписниця написала велике повідомлення, публікую частину з нього. А чого вартують фото з однаковим ракурсом. Словом - ф-а-н-т-а-с-т-и-ч-н-о.Підписники і підписниці Шум Триває неймовірні люди. 🔴В цих словах багато моєї філософії та відчуття гір, тому розшарюйте, можливо ми врятуємо ще когось нового.

мої кращі подруги замовлять суші в Євразії на Дмитрівській."Єбать, які смачні тут мідії" — каже одна, киваю у відповідь. Мідії дійсно ахуєнні, особливо з цим часниковим соусом.Я їм сирний місо-суп з лососем. Мені хуйово. Мої кращі подруги обговорюють суїцид. "Якась в мене така хуйова чуйка перед цими бойовими,Я з *** домовилась — він мене йобне в разі чого,А якщо не встигне, то я собі приготувала кольосіки —5-6 пігулок, і всьо, пизда. Бо як ви понімаєте — в полон я не піду".їй 22 роки, вона нещодавно вийшла заміж. Я їм сирний місо-суп з лососем. Мені хуйово. Мої кращі подруги обговорюють суїцид так, неначе це покупка нових кросівокЧи звичайні плітки на балконі із вінстоном з чорничною капсулою та горіховим айкосом."Хуйня" — перебиває її моя інша подруга, що сидить по праву руку —"3-4 штучки фентанілу вистачить. Це канєшно не надто приємно, але принаймні надійно".Я їм сирний місо-суп з лососем. Мені хуйово. "А як воно діє?"Мій безтурботно-веселий вигляд зраджують сповнені жаху очі."Та як-як. Організм настільки сильно упарюється, шо забуває як дихати.Просто задихаєшся та і всьо".Я їм сирний місо-суп з лососем. Мені хуйово. Здається, цей суп з фентанілом,Бо я забуваю як дихати. Здається, що це передсмертне марево від асфіксії,Але я чітко бачу, як моя краща подруга вмирає, потім ще одна, потім ще і ще.Я бачу все в деталях. Здається, останнім часом я дихаю йобаним фентанілом,але все ніяк не помру остаточно. Тільки вмираю по частинам з кожним, кого люблю. мої кращі подруги замовлять суші в Євразії на Дмитрівській. Вони сміються, жартують про відірвані кінцівки, прострелені жопи,спижджену волонтерку, аватарів , свою смерть, своє самогубство. Я їм сирний місо-суп з лососем і мені хуйово. Здається, він з фентанілом.

Жахливий збір, але все таки спробую. Є умовий тиждень, який я просиджую очікуючи чергу на деякі аналізи. Я планував витратити їх на заробіток необхідних грошей для оплати житла, зимове спорядження та на донати ЗСУ/потребуючим. Але в якийсь момент усвідомив, що з пачкою обезболу можу спробувати на два дні рванути в Карпати, та забратись з горем навпіл на якусь 1700м-ку. Але треба вирішити проблему з грошами на це і спорядження, які збирався заробити за тиждень.🏕Тому проста теза, з вас донат - з мене єдиний за час війни і напевно останній звіт з фото з подорожі Карпатами. Далі знов їбашити і їбашити невпинно. Я і мріяти не міг про таку думку, трохи соромно і некомфортно при таких умовах їхати кудись відпочивати, але думаю фізична біль від поранення компенсує це відчуття. ⛰З мене рандомні ніштяки від фоточок до деяких друкованих цікавинок, які я тільки на днях забрав з друкарні, та вже заготував для деяких підписників та підписниць, яким тисячу років заборгував презенти.⛰Якщо ви погоджуєтесь на таку угоду, то буду вдячний, я незважаючи на погодні умови та фізичний стан, вижму максимум з звіту та спроби принести свіжого карпатського повітря. Бо мені без нього вже душу виє.5168755442634487Карта BTC3BEMJZEDAqbZEwpTRBYVARR7vQy6hcCnztUSDT-TRC20TJGXvHRhvzcsr8784jL7WMpzxUHsskXCtE