Координація наміруЛюдське життя, як і будь -який інший рух речовини, є ланцюгом причин і наслідків. Наслідок в просторі варіантів завжди розташований поблизу його причини. Як випливає з іншого, сусідні сектори простору побудовані в лінійці життя.Кожна подія на лінії життя має дві гілки в просторі варіантів - у вигідному та несприятливому напрямку. Кожен раз, зіткнувшись з певною подією, ви робите ВИБІР, як ставитися до неї. Якщо ви вважаєте подію позитивною, ви опинитесь на сприятливій гілці лінії життя. Однак тенденція до негативу змушує вас висловити невдоволення та вибрати несприятливу гілку. Як тільки щось відбулось з вами не приємне, після чого відбулася нова неприємність. І тому виявляється, що "неприємності ніколи не приходять на самоті".Але низка неприємностей слідує не за самим нещастям, а за вашим ставленням до нього. Шаблон формується вибором, який ви робите на перехресті. Аналізуючи ступінь вашої схильності до негативізму, ви можете скласти уявлення про те, куди ведуть вас у всьому житті такі рядки негативних виборів.З книги: "Проектор індивідуальної реальності"П.С. Кожен з нас є творцем власної реальності. Ми можемо на пряму впливати та формувати сприятливий світ навколо нас.
Чи є спосіб викликати домовика?1. Задобрювання домовика: * Пригощення: Залиште на ніч у затишному місці (наприклад, на кухні) тарілку з молоком, хлібом або солодощами. * Подарунки: Домовик любить блискучі дрібнички, монетки, намистинки. Залиште їх у куточку. * Повага: Підтримуйте чистоту та порядок у домі, розмовляйте з домовиком шанобливо.2. Ритуали: * Запрошення: У тихій обстановці, можна вночі, зверніться до домовика з проханням показатися або дати про себе знати. * Переїзд: Якщо ви переїжджаєте, запросіть домовика з собою. Для цього можна сказати: "Домовик, домовик, ходімо з нами в новий дім".3. Ознаки присутності домовика: * Іноді чуються тихі звуки, шурхіт або кроки. * Можуть зникати дрібні предмети, а потім з'являтися в несподіваних місцях. * Уві сні домовик може з'являтися у вигляді доброзичливого старця або тварини.Важливо: * Ставтеся до домовика з повагою, не робіть йому зла. * Не бійтеся домовика, адже він вважається захисником дому. * Пам'ятайте, що віра в домовика – це частина культурної спадщини, і кожен сам вирішує, вірити в нього чи ні.
2 лютого, свято Громниці. Звісно, ось легенда про громницю:У давнину люди вірили, що грім - це небесний вогонь, який захищає від зла. Коли починалася гроза, люди ховалися в хатах і молилися, щоб грім їх помилував. Але одного разу сталася страшна подія: під час грози блискавка влучила в хату, де жила молода дівчина. Дівчина загинула, а її батьки були дуже засмучені.Батько дівчини вирішив піти до чаклуна, щоб той допоміг йому зрозуміти, чому сталася така трагедія. Чаклун сказав, що дівчина була дуже доброю і чистою душею, тому її забрали на небо, щоб вона стала ангелом-охоронцем для людей.Відтоді люди почали вірити, що під час грози потрібно запалювати свічку-громницю, щоб захистити себе від блискавки та інших небезпек. Громниця стала символом захисту та оберегом від зла.З часом з'явилися й інші повір'я, пов'язані з громницею. Люди вірили, що вона має чарівну силу, тому її використовували не тільки під час грози, але й в інших ситуаціях, коли потрібна була допомога. Наприклад, громницю запалювали під час хвороби, щоб людина швидше одужала, або під час важкої роботи, щоб отримати підтримку.Громниця стала важливою частиною культури та традицій багатьох народів. Вона символізує віру в добро та захист від зла.
ЛАСТІВОЧКА, ЩО – ПРИЛЕТІЛА?"Сію, вію, посіваю з новим роком вас вітаю"Чи то виросте пшениця,Чи то виросте овес?В мерзлу землю – не годиться.Це ж уже якийсь регрес.Наші предки посівалиВ Рівнодення, навесніЙ гарні врожаї збирали.Ой, ви й думоньки сумні."Щедрик, щедрик, щедрівочка прилетіла ластівочка"За вікном мороз лютує,Всі стежини замело –В таку пору хто мандрує,Ще й річки стоять, мов скло.Невже ластівка не знає,Що у нас тепла нема?Хай людина не гукає,Бо стоїть мороз, зима.Треба ластівку гукати,Як годиться, навесніІ господу засівати,А не зараз. Ой, чудні.Позабули українці,Що то – звичай прадідів,Тож й панують в нас чужинці,Й обирають з них "вождів".Зараз в Україні святкують 1 січня новий рік, а 14 січня старий новий рік у лютому – китайський новий рік…А про вірування, звичаї та свята предків сьогодні українці і не згадують.Китайці, японці, іудеї та інші народи чомусь не забули і не соромляться звичаїв свого роду, своїх предків.То виходить так, що українці є гірші від японців, китайців, іудеїв…, якщо соромляться свого походження та світоглядних предківських звичаїв та традицій.Невже це правда?Українці, задумайтеся над цим і повертайтеся до Світлої Предківської Духовності, а не збирайте крихти зі столів інших народів.Наші мудрі предки на Весняне Рівнодення святкували, (зустрічали) Новий Рік-хліборобський, Новоліття.Шануймо духовні надбання нашого Роду!Святослав Щербина
Хелоуін чи Велесова ніч? Велесова ніч як давнє свято слов'ян не має історичних підтверджень. Це сучасне свято, яке виникло як спроба створити слов'янський аналог Геловіну.Ось кілька важливих моментів щодо Велесової ночі: * Сучасне походження: Хоча свято намагається апелювати до давніх слов'янських традицій і пов'язане з богом Велесом, воно є відносно новим явищем. * Наслідування Геловіну: Велесова ніч зазвичай святкується в той самий день, що й Геловін (31 жовтня), і має схожі атрибути, такі як святкові костюми та обряди. * Відсутність історичних доказів: Немає археологічних чи письмових джерел, які б підтверджували існування свята Велесова ніч у давніх слов'ян. * Слов'янські поминальні обряди: Деякі ритуали Велесової ночі можуть бути запозичені зі справжніх слов'янських поминальних обрядів, таких як Діди, які відзначалися в пам'ять про предків.Чому Велесова ніч стала популярною? * Інтерес до слов'янської культури: У сучасному суспільстві зростає інтерес до своїх коренів і традицій, а Велесова ніч пропонує можливість відзначити це свято. * Альтернатива Геловіну: Для багатьох людей Велесова ніч є більш автентичною альтернативою західному Геловіну. * Можливість зберегти культурну спадщину: Хоча свято є сучасним, воно може сприяти популяризації знань про слов'янську міфологію та обряди.Підсумок:Велесова ніч - це цікаве сучасне явище, яке поєднує в собі елементи давніх слов'янських вірувань і сучасних святкувань. Хоча воно не має давньої історії, воно може стати частиною сучасної культурної традиції.
Наближається 1 листопада і починають роздувати назву "Велесова ніч". Можливо досить вдала, але ж ніяк не давня. Московський волхв Велеслав Черкасов в книзі "Велес" (2003 р.) написав в художній формі про Велесову ніч без прив'язки до дати, тут погоджуюся, бо всі ночі Велесові. А московський фолк-метал гурт "Аркона" концерт під Геловін назвав "Ніч Велеса" (2007 р.). Пізніше у них вийшов альбом (2009 р.) під цією ж назвою. Інтернет вам у поміч!Етнографічно з прив'язкою до 1 листопада зустрічається тільки народна назва "Діди". Церковна назва свята Косма і Дем'ян (Космос і Демон - це два кінці Місяця-човна, бо раніше кожне 1 число був молодик). Галина Лозко на цю дату придумала свято Сварога, бо Косма і Дем'ян в народних легендах є ковалями (в церковних - лікарями), а христосівці написали, що Сварог тотожний ковалю Гефесту (він же Вулкан), то помилково його теж записали до ковалів, хоча це функція богів нижнього світу.Так як на свято прийнято носити вогняні голови, пропоную назву близьку до "Геловін" нашою мовою "Головань". Гарбуз є американською рослиною і в Європі з'являється в 16 ст., то, як варіант, використовували ріпу, але вона не дуже зручна для виготовлення світильників. Ще можна використати глиняні світильники, на фото реконструкція давнього світильника у вигляді голови від майстра Савура Пелиха.
КОРОТКИЙ ВИКЛАД ОСНОВ РІДНОВІРСТВА1. Вчення про ЄдністьВесь Всесвіт є проявом Божественного (Роду) у різних ликах. У ньому немає і не може бути чистого зла. Суще різниться на рівні тіл, пов'язане на рівні душ, єдине за своєю Природою (Духом, глибинним єством). Рід Всебог є всім, є в усьому, Рідні Боги суть прояви різних напрямків Його Волі.Рід Небесний є Предками Святими нашими.Рід Земний є народом і родиною нашою, пов’язаною з іншими родами та видами істот.2. Вчення про ЛадВсесвіт сповнює Лад (Гармонія). Різні складові Всесвіту можуть загрожувати або «шкодити» один одному, однак у цьому також проявляється їхнє місце у загальному Ладі. Люди, як і інші живі істоти, наділені свободою волі й можуть відпадати від Ладу і знов повертатися у нього. Рідна Віра вчить жити у Ладу зі Світом та собою самим. Лад - і самоцінна ціль, і засіб. 3. Вчення про КоловертьІснує Велике коло часу – світ існує від «видиху» до «вдоху» Роду Всебога. Існує коло року – хоровод Богів довкола нерухомої осі. Боги проявляють Себе у певний час доби, тижня, місяця і року. Наш народ відкрив для себе і протягом віків дотримувався святих обрядів, які дозволяли підтримувати ладуватися та єднатися з Богами.Коло року являє собою приклад, зразок кола життя. Після смерті тіла душі живих істот відпочивають у Роді Небесному, а потім набувають нового тіла. Упродовж перероджень душа розкриває Божественне у собі, а Дух Роду пізнає Себе Самого.4. Вчення про три Родові обов'язкиОбов’язок перед Родом Всебогом – пізнавати Себе та світ.Обов’язок перед Родом Небесним – продовжити рід, народити і виховати дітей, передати їм Звичай Слов’янський.Обов’язок перед Родом Земним – допомагати родичам і ближнім, захищати Рідну Землю у разі потреби.5. Вчення про три капищаПерше капище Богів Рідних – Природа навколо, сповнена сил творящих і руйнуючих.Друге капище Богів Рідних – рукотворний храм, складений людьми.Третє капище Богів Рідних – Серце кожної живої істоти.
ВШАНУЙМО МАТІР СЛАВУ!Перше жовтня в Рідній вірі присвячене Богині Славі. У слов'ян споконвіку існувала Богиня-захисниця війська, віща вісниця Богів, яка віщувала народові славні перемоги, або застерігала від ворожих нападів, від невдач, поразок та ін. Вона вкривала військо русичів-українців своїми золотими крильми, служачи таким чином своєрідною заслоною, Покровою, Берегинею. Саме про це дізнаємося з Велесової Книги. Порівняльне релігієзнавство дає нам безліч близьких Богинь в інших народів: ведійська Вач, грецька Осса, римська Фама, германська Валькирія та ін. Реконструкція дати вшанування Богині – аналог християнської Покрови мінус 13 днів (зайвих для григоріанського календаря), отже маємо 1 жовтня. Час, коли в основному завершувалися військові походи, воїни поверталися в рідні міста й села та влаштовували славні бенкети на честь Слави, висловлюючи в такий спосіб вдячність Богині за Життя. Тих, хто загинув на полі ратному, Мати Слава проводить на Луки Сварожі, дає героям випити з рога води Живої, щоб отримати Життя вічне.Тож вшануймо Матір Славу, нашу Берегиню й Богиню Інформації, русичі-українці:Б'є крилами Мати-Слава і кличе нас, щоб ішли за Землю нашу і билися за огнища племені нашого ...Так слава наша перетече до Матері Слави і пребуде в ній до кінця кінців земних і інших життів.
27 липня 971 року було укладено мирну угоду між Великим князем Київським Святославом Хоробрим та імператором Східної Римської імперії Іоанном Цимісхієм. При цьому був присутній візантійський придворний хроніст Лев Диякон, який залишив воістину безцінний опис зовнішності Святослава:"Показався і Святослав, що приплив по річці на скіфському човні; він сидів на веслах і веслував разом із наближеними, нічим не відрізняючись від них. Ось якою була його зовнішність: середнього зросту, не надто високого і не дуже низького, з кошлатими бровами і ясно-синіми очима, ніс короткий, борода оголена мало волосся, з густим, дуже довгим волоссям над верхньою губою. Голова в нього була зовсім гола, але з одного боку її звисало пасмо волосся — ознака знатності роду; міцна потилиця, широкі груди та всі інші частини тіла були цілком співмірні... В одне вухо його була вдіта золота сережка; вона була прикрашена карбункулом, обрамленим двома перлинами. Одежа його була біла і відрізнялася від одежі його наближених лише чистотою. Сидячи в човні на лавці для веслярів, він поговорив трохи з імператором про умови миру і поїхав. Так закінчилася війна ромеїв зі скіфами".Чому це унікальний уривок? Та тому, що він начисто розбиває потворну Норманську теорію, згідно до якої руси були варягами зі Швеції. Хіба варяги голили голови, залишаючи пасмо? Це сарматський звичай, який сходить до Авести. Хіба Лев Диякон назвав Святослава норманом? Ні - він назвав його скіфом. І якби Олег, Ігор, Святослав були варягами зі Скандинавії та їхніми нащадками, то яким богам мали молитися? Де вони - Одін, Тор, Локі, Бальдр? Чому головний бог русів - Сварог? Так от: не були руси ніякими варягами - дикими, але симпатичними. Брехня все це. І сторінка в "Повісті минулих літ" з легендою про призвання варягів - пізніша вставка, найімовірніше, часів Катерини ІІ. Причому не в літопис - його оригінал Катериниа знищила, а в фальсифіковану копію. Те що ця сторінка є фальшивкою, довів ще на початку ХХ століття знаменитий академік Шахматов.Павло Бондаренко
27 липня Чур (Пращур, Цур) — родове Божество, вважається сторожем родових Звичаїв(щоб Богів шанували належним чином), вартовий святкових днів, охоронець володінь Роду, Бог “межового Вогню”, який розпалювали на межах земельних володінь, пильнує майно і власність Роду. Чуром також називали дерев’яну статую — образ родового Божества. Саме до таких межових знаків приносили жертовний хліб.Спом’янемо своїх Чурів-Пращурів, адже вони опікуються нами зі світу Прави, допомагають нам берегти Русь-Україну та наші рідні українські слов'янські звичаї.Велесова книга повідає:Усяк Рід мав Чурів і Пращурів,які померли перед віками, —тим Богам почитання маємо датиі од них радощі маємо.Вислів “Чур моє!”/“Цур моє!” — давній оберіг наших Пращурів. Слово ж відцуратися (відчуратися) означає “відмовитися від родинної спадщини, рідного Звичаю, тобто Законів Предків”.В цей день приносять жертви Дажбогові, як подяку за добрий урожай, випікають та роздають дітям ритуальне печиво “сончата”, співаючи: “Грай, Сонечко, грай! Тут твої сончата” (тобто діти Сонця-Дажбога). На околицях поселень палять Вогнища, молодь стрибає через священне Багаття.