Команда Разумкова

У людей – бусифікація і незаконні штрафи, а в уряду – «технічна помилка» і повне нерозуміння проблем з ТЦК!  Сьогодні під час Години запитань до уряду я звернувся до прем’єр-міністра з двома важливими питаннями щодо того свавілля, яке відбувається в територіальних центрах комплектування.  Перше – про ситуацію, коли жінки помилково потрапляють у реєстр «ухилянтів» і отримують 17 тисяч гривень штрафу. Я запитав прямо: хто поніс за це персональну відповідальність? Друге – про злочинну бусифікацію. Що відбувається з реформою мобілізації, яку нібито готує Кабмін?  Відповіді, на жаль, вкотре показали, що в уряду немає розуміння масштабу проблеми. Реформа ТЦК, за словами прем’єр-міністра, «в роботі». Схоже, що Кабмін взагалі не поспішає, бо ми вже чуємо це не один місяць. І поки вона «напрацьовується», ми щодня отримуємо сотні випадків насильницької мобілізації! А ситуацію з незаконним внесенням жінок в реєстр військовозобов’язаних назвали «технічною помилкою». Але через такі «помилки» жінки витрачають свої нерви, час і гроші, бо змушені були йти до суду, щоб їх виправити! Тому ті, хто їх допустив, мають нести персональну відповідальність! Проте запитання про відповідальність урядовці проігнорували!

На популізм від влади – мільярди, а на пенсії – 7,80 грн на день! Така «турбота» про людей! Влада знову піднімає податки для українців під час повномасштабної війни. І як би це не намагалися подати як «гроші на армію», правда одна: ці кошти йдуть не в окремий фонд для ЗСУ, а в загальний бюджет. А це означає, що витрачають їх на що завгодно, і далеко не завжди на оборону.Відповідальність за такі рішення завжди перекладають на Парламент, хоча ініціатором «податкових» законів є уряд. І саме Кабмін продовжує щедро роздавати гроші на гучні програми – «Єбаки», «Вовині тисячі», «3000 км по шпалах», а тепер ще й нові виплати по 1500 гривень для пенсіонерів. І тут варто згадати інше. Майже рік тому команда «Розумної Політики» зареєструвала законопроєкт №13214 про підвищення мінімальної пенсії вдвічі – з 2361 до 4722 гривень. Тоді нам сказали: грошей немає, бюджет цього не витримає. Хоча на це потрібно було менше 21 мільярда гривень, і ми показали де їх можна знайти. Натомість на початку цього року найменш захищеним людям проіндексували пенсії на… 234 гривні. Це 7 гривень 80 копійок на день! Це така «допомога» людям, які зараз за межею бідності?!Тепер міністр соцполітики обіцяє мінімальну пенсію не менше 6 тисяч гривень. Коли пенсіонери реально побачать ці гроші? Чи це знову обіцянки, які люди так і не дочекаються?!

Законопроєкт про покарання ТЦК за злочинну бусифікацію вже у Раді! Потрібно зупинити касту недоторканних‼️Дії окремих представників ТЦК дедалі частіше нагадують кримінальну хроніку 90-х років. Побиття, збиття автівками, силові затримання і викрадення людей на вулицях. За такі речі має бути відповідальність! Саме тому ми з командою «Розумної Політики» вже зареєстрували законопроєкт №15114, який зобов’яже ДБР відкривати кримінальні провадження за фактами незаконних дій ТЦК, які зафіксовані на відео. Його суть проста: якщо у мережі чи ЗМІ з’являється відео насильницької мобілізації – ДБР зобов’язане внести відомості до ЄРДР і розпочати розслідування. Не «за бажанням», а обов’язково! У державі не може існувати «каста недоторканних». Закон має бути один для всіх! Сьогодні ж постраждалі від незаконних дій ТЦК не можуть добитися справедливості. Поліція не оформлює справи про ДТП чи викрадення, пояснюючи це тим, що «немає заяви від потерпілого». Але як людина може її написати, якщо її схопили на вулиці, відправили на ВЛК, до навчального центру, а згодом – на фронт? Ці зміни потрібні не лише для захисту громадян. Вони потрібні і для армії. Бо силові методи та безкарність не додають мотивації до служби, а лише її руйнують!

Коли заводи будують «за спиною держави» — це не зрада від бізнесу. Це вирок політиці влади!  Український бізнес продовжує тікати з країни. І, на жаль, серед таких компаній і оборонні заводи, про що нещодавно гнівно заявив Зеленський. Але бізнес не тікає від хорошого життя. Він тікає тоді, коли його до цього змушують. І саме «реформи» влади до цього призвели! Сьогодні сектор оборонної промисловості – один із ключових для нашої держави. Це і забезпечення фронту, і фундамент відновлення економіки після війни. Але замість того, щоб створювати умови для розвитку, влада роками заганяла його у глухий кут. Ми три роки говорили про необхідність дати українським виробникам можливість працювати не лише на внутрішній ринок, а й експортувати надлишок своєї продукції за кордон. Влада цього не робила, бо тоді втрачала б корупційні можливості.  Коли немає можливості експорту – бізнес замкнений лише на внутрішньому ринку. І тоді обов’язково з’являються чиновники, які починають вирішувати, у кого купувати, за якою ціною і з якою корупційною «надбавкою». Бізнес змушений або погоджуватися на такі кабальні умови, або взагалі втрачає можливість продавати свою продукцію, і вона замість того, щоб працювати на оборону і економіку, припадає пилом на складах! У результаті залишається лише один шлях – шукати можливості за кордоном і будувати виробництва там, щоб вижити і розвиватися. Так, це проблема для держави. Бо разом із заводами з України виїжджають технології, інвестиції і робочі місця. А головне – країна втрачає людей з досвідом, знаннями і розумом, які могли б працювати тут, на Україну. Але це питання не до бізнесу. Це питання до влади, яка створила умови, за яких працювати в Україні стає дедалі складніше. Корупція, підняття податків, неможливість нормального діалогу між владою та бізнесом, повна відсутність плану по розбудові українського ВПК!  Якщо підходи влади надалі не зміняться, то країна ризикує зіткнутися з економічним колапсом, який вдарить і по Збройних силах України, і по державі в цілому!

Уряд зливає мільярди на «кешбеки» і «відоси» замість реальної допомоги людям! Сьогодні під час Години запитань до уряду поставив міністрам питання – як саме витрачаються державні кошти. Бо коли країна воює, кожна гривня має працювати на оборону, а фінансова допомога перш за все повинна доходити до малозахищених українців.У міністра економіки запитав про кешбек на пальне, який у суспільстві вже прозвали «Єбак» чи «Єбачок». Скільки реально коштує ця програма і чи є в ній справжня адресність, щоб допомогу отримували саме ті, хто її потребує? Бюджету програма коштує 20 мільйонів гривень на день. Тобто приблизно 600 мільйонів на місяць. Фактично – десятки мільйонів щодня вилітають з бюджету – без жодної адресності! Де тут справедливість? Чому однакову «допомогу» сьогодні може отримати як переселенець на старенькому «Ланосі», так і людина на дорогому авто?У профільному міністерстві замість чітких розрахунків і продуманих механізмів ми почули поради поспілкуватися з якимись «друзями на Майбахах»! Мабуть, в урядовців на їх посадах і з’явилися такі знайомі, але державна політика не може будуватися на здогадках чи сподіваннях, що заможні люди самі відмовляться від бюджетних грошей! Завдання уряду – створювати чіткі правила і запобіжники, щоб підтримка доходила саме до тих, кому вона дійсно потрібна! Ще одне питання стосувалося 4 мільярдів гривень на створення «1000 годин контенту». Справді важко зрозуміти: невже сьогодні немає більш важливих напрямків, куди можна спрямувати ці кошти?Коли дорожчає пальне і продукти харчування. Коли бізнес ледве виживає. Коли людям потрібна реальна підтримка!Бо без «відосів» держава проживе. А без пального, роботи і доходів — ні!

Імітація роботи Парламенту продовжується. У країні війна і криза, а Верховна Рада знову працюватиме лише кілька годин на тиждень!Засідання, яке за графіком, мало відбутися у вівторок, не буде — монобільшість просто не змогли зібрати. На середу й четвер винесли лише 20 питань. Більшість із них – постанови та ратифікації міжнародних угод, і лише кілька – законопроєкти. У попередні роки такі питання, як ратифікації, голосували десятками наприкінці засідань буквально за лічені хвилини. Бо це документи, які не потребують додаткових дискусій — їх можна або підтримати, або ні.Якщо порахувати реальний час, усі заплановані на цей тиждень питання можна розглянути за кілька годин. І на цьому робочий тиждень для Парламенту, схоже, завершиться.Єдиний плюс – у порядку денному немає законопроєктів про підвищення податків. Але водночас там немає і жодного рішення, яке могло б покращити ситуацію на паливному ринку. А це сьогодні одна з найбільших проблем і для економіки, і для людей. Тим більше, що команда «Розумної Політики» вже зареєструвала ініціативи (№12429-1 і №15012), які могли б реально вплинути на зниження цін на стелах автозаправок.За таку роботу парламенту соромно. А особливо коли це відбувається у воюючій країні!

Взяв участь у фаховій дискусії «Ціна пального та конкуренція: як податкова політика змінює паливний ринок України».Не всі проблеми, що сьогодні, як снігова куля, наростають на паливному ринку, є наслідком подій на Близькому Сході. Значна частина є результатом рішень 2024 року, коли держава повернула 20% ПДВ підвищила акцизи на пальне, які були знижені на початку повномасштабної війни. А ще – запровадила авансові внески за торгівлю пальним. Таким чином, за оцінками експертів, мінімум 40% ціни, яку ми бачимо на стелі – це те, що забирає держава у вигляді податків. Ще до нинішньої кризи ми пропонували скасувати авансові платежі для автозаправних станцій. Відповідну ініціативу «Розумна Політика» зареєструвала у законопроєктах №12429-1 і №15012. Цю пропозицію ми привезли з фронту. На Куп’янському напрямку військові прямо говорили, що заправитися стає великою проблемою. АЗС у прифронтових районах закриваються, бо не витримують фінансового навантаження. У результаті військові змушені витрачати більше часу і того ж пального на дорогу до заправок. Страждають і цивільні та бізнес, які продовжують працювати на прифронтових територіях.Авансові платежі в цій ситуації – це надмірний і несправедливий тиск. Великі мережі ще можуть його витримати, а малі – ні. І коли невеликі заправки закриваються, ринок ще більше розбалансовується.Замість реального механізму, який би дозволив зменшити витрати для людей і для бізнесу, влада пропонує чергову “універсальну відповідь” — кешбек на паливо.Цей інструмент не вирішує проблему і не враховує реальні потреби: для бізнесу і ФОПів ці обсяги — мізер, які не впливають на діяльність. Немає адресності: однаково отримають і ті, хто завдяки авто заробляє копійку на життя, і ті, хто їздить на люксових машинах.Окреме питання — чи витримає це бюджет. Уряд закладає близько 3 млрд грн, тоді як експерти оцінюють реальну потребу в 7–9 млрд грн. При тому, що така програма стимулює споживання. У той час як у більшості країн під час криз навпаки — зменшують попит і стабілізують ринок.Саме тому сьогодні потрібні не тимчасові популістичні рішення, а системні кроки. Бо від ситуації на паливному ринку залежить значно більше, ніж здається на перший погляд. Це не просто ціни на заправках, а питання економічної стійкості і обороноздатності країни!

📚 Днями мав можливість долучитися до важливої ініціативи — відправки мандрівної виставки математики у прифронтові регіони України. Йдеться про Чернігівську, Сумську та Харківську області — ті території, де українські діти потребують особливої уваги, підтримки та додаткових можливостей для розвитку.🔬Мала академія наук популяризує науку та робить сучасні освітні експозиції доступними для дітей, які живуть у надзвичайно складних умовах. Саме такі проєкти допомагають не лише вчитися, а й зберігати інтерес до пізнання світу, відкривати нові горизонти й відчувати, що держава та суспільство про них пам’ятають.📌 Особливо символічно, що старт цього проєкту відбувся саме до першої річниці «Кубоїда» на ВДНГ. За цей час Музей математики став не просто новим освітнім простором, а справжнім місцем живої взаємодії з наукою, де складні математичні явища можна досліджувати через гру, експерименти та інтерактивні експонати. За перший рік роботи інтерактивний музей відвідали понад 42 600 гостей, серед яких понад 3000 вчителів і 530 шкільних груп. 🧩 Важливо і те, що «Кубоїд» розвивається не лише як музей для дітей, а також як професійний простір для педагогів — із тренінгами, заняттями та програмами підвищення кваліфікації. Тепер же завдяки запуску Мандрівного музею математики цей досвід виходить за межі Києва і стає доступним для дітей у прифронтових та прикордонних громадах, де війна особливо боляче вдарила по освітніх можливостях. Проєкт МАН і Міністерство освіти і науки України реалізовуватимуть за підтримки UNICEF в Україні та міжнародної організації Theirworld. 🙏 Дякую ініціаторам і всім, хто реалізовує цю ідею. Переконаний, проєкт отримає продовження і з часом охопить ще більше українських регіонів. Для мене велика честь долучитися до старту такої важливої освітньої ініціативи.🎉 А ще принагідно вітаю «Кубоїд» з першим роком діяльності. Бажаю, щоб кожен наступний рік був ще успішнішим, ще продуктивнішим і відкривав світ науки та математики для дедалі більшої кількості українських дітей.

Кешбек замість рішень. Влада знову лікує кризу популізмом❗️Після «Вовиних тисяч», національних кешбеків і десятків інших популістичних ініціатив уряд запускає ще одну програму – кешбек на паливо. Ми вже звикли, що влада діє так, коли немає стратегії вирішення проблеми. Навколо цього виникає багато логічних питань, які я поставив під час Години запитань до уряду. Скільки грошей на це закладено? Звідки вони візьмуться, якщо в бюджеті на 2026 рік такої програми не було? Чому кешбек передбачений для споживачів, але жодної підтримки для бізнесу немає? Як будуть виживати аграрії під час посівної в умовах рекордного здорожчання палива і як наслідок – собівартості врожаю? Як буде забезпечуватись армія, яка є найбільшим споживачем пального? Уряд обіцяє, що армія і аграрії будуть забезпечені пальним. Будемо уважно стежити, щоб ці слова не залишилися просто обіцянками.Водночас Кабмін прогнозує, що запасів палива в країні вистачить на 3–6 тижнів. А далі – «будемо дивитися по ситуації».Тобто, фактично, довгострокового бачення просто немає. Замість системних рішень і чіткої стратегії знову з’являються короткі популістичні ініціативи, які більше схожі на спробу підтримати рейтинги, ніж вирішити проблему!

‼️Влада втратила шанс на реструктуризацію боргів — країна може отримати майже трильйон дефіциту Дефіцит бюджету росте щороку. У 2024-му, коли він перевищив 600 мільярдів гривень, «Розумна Політика» била на сполох. У 2025-му ми прогнозували дефіцит у 800 мільярдів — отримали 830 мільярдів. Цьогоріч він може сягнути фантастичного 1 трильйону гривень. Чи можна це швидко полагодити? Ні, бо на проблему роками не звертали уваги. І тепер, коли війна на Близькому Сході підняла глобальні ціни на пальне, ситуація для нас стає ще важчою. Бо найбільші його споживачі в Україні — армія та аграрії, особливо зараз, напередодні посівної. Не кажу про пересічних громадян, які платитимуть дорожче за всі товари і послуги, бо здорожчає і виробництво, і логістика. Влада зобовʼязана була провести реструктуризацію боргів у 2022 році. Коли ситуація на міжнародних ринках, ставлення і довіра партнерів до України дозволяли це зробити. Але час згаяно. Зараз антикризові менеджери від влади уповають на допомогу МВФ, але замовчують головне — усі ці кошти підуть на обслуговування наявного боргу перед тим же МВФ. Навіть не на погашення. На обслуговування боргу у 2022-2025 роках Україна витратила 1,3+ трлн грн. Для розуміння, це як весь наш держбюджет зразку 2021 року. Щоб віддати усі державні запозичення, кожен громадянин України мав би сплатити 8,2 тисячі доларів.