РАНКОВИЙ КУЛИК

Міністр внутрішніх справ Молдови у двох урядах в період політичної турбулентності, колишній керівник Поліцейської академії, професор права і автор понад сотні наукових публікацій Олег Балан запропонував Україні піти тим шляхом, яким пішла Молдова ще 1994 року. Бо треба дати громадянам право себе захищати. Наче очевидний факт, але Україні знадобилось 30 років, щоб побачити правильний приклад під боком. Сподіваюсь цей етер подивляться в МВС України. Дякую йому за цей етер❗️

Олег Балан у прямому етері порекомендував при розробці профільного законодавства в Україні надати громадянам право володіння та носіння короткоствольної зброї для самозахисту. Так, він також додав, що це зрештою питання, яке мають вирішити громадяни України. Але все те, що ми вимагаємо багато років, в Молдові є з 1994 року. Детально про запровадження права громадян на володіння та приховане носіння до 2-х одиниць короткоствольної зброї, яке давно існує в Молдові, можна довідатись з запису розмови з Олегом Баланом, яка щойно відбувалась наживо. Для журналістів це взагалі база для цитування. Рекомендую до перегляду. Посилання на запис тут 👇 https://youtube.com/live/uYLSFHkDzDM

Президент США Дональд Трамп оголосив у соцмережі Truth Social про початок операції «Свобода» (Project Freedom) з виведення іноземних суден з Ормузької протоки. За його словами, багато країн, які не мають відношення до близькосхідного конфлікту, звернулися до США з проханням допомогти звільнити їхні судна, заблоковані в протоці. Операція розпочнеться в понеділок вранці за близькосхідним часом. До операції планується залучення сил US Navy, включно з есмінцями класу Arleigh Burke та патрульною авіацією для супроводу цивільних суден. Основний формат дій це створення контрольованих коридорів безпеки для проходження танкерів і контейнеровозів через Ормузьку протоку. Трамп підкреслив, що йдеться про «гуманітарний жест»: на багатьох суднах закінчуються запаси продовольства та всього необхідного для екіпажів. За його словами, власники суден заявили, що не мають наміру повертатися в протоку, доки навігація в цьому районі не стане безпечною. Трамп попередив, що на будь-яку спробу перешкодити проведенню операції буде надано силову відповідь. Водночас він зазначив, що його представники ведуть «дуже позитивні переговори» з Іраном, які «можуть привести до позитивних результатів для всіх».

ТРАНСАТЛАНТИЧНА МAGA-ФАНТАЗІЯ. ЯК ТРАМП НЕПРАВИЛЬНО ЗРОЗУМІВ ЄВРОПУавтори ЛІАНА ФІКС — старша наукова співробітниця з питань Європи в Раді з міжнародних відносин і авторка книжки «Німеччина переозброюється: Повернення війни та кінець ілюзій», яка готується до друку. МАЙКЛ КІММЕДЖ — директор Інституту Кеннана та автор книжки «Колізії: Витоки війни в Україні та нова глобальна нестабільність». Після більш ніж року спроб адміністрації Трампа не вдалося навіть близько зібрати коаліцію ультраправих партій у Європі. Їй також не вдалося використати відносини з такими партіями для просування інтересів США в Європі. Навіть для ідеологічно близьких ультраправих партій свавільні тарифи Трампа, словесні атаки та територіальні погрози є важкими для сприйняття. Більшість ультранаціоналістичних партій у Європі також мають у спадщині антиамериканізм, і, як показала поразка прем'єр-міністра Угорщини Віктора Орбана в Угорщині, підтримка адміністрації Трампа стає для європейських ультраправих дедалі більшою тягарем. Війна США в Ірані, яка почалася в лютому, виявила дві істини про сучасні трансатлантичні відносини. Перша: європейські ультраправі партії не стали воєнними союзниками Трампа в Європі. Вони поспішили дистанціюватися від війни, показуючи, що ідеологічне вирівнювання не автоматично перетворюється на політичну лояльність. Друга істина: відкрита підтримка адміністрацією правих європейських партій і кандидатів зашкодила відносинам Вашингтона з європейськими лідерами, які не належать до ультраправих. Якби Вашингтон більше дбав про повагу до цих відносин та їхнє збереження, багато європейських лідерів могли б надати символічну підтримку іранській війні або принаймні пом'якшити свою публічну критику. Проте недовіра до Вашингтона тепер переважає по всій Європі.https://politcom.org.ua/трансатлантична-мaga-фантазія-як-трамп

По слідам першої наради в МВС України щодо закону про цивільну зброюПісля першого обговорення зʼявилось стримання відчуття оптимізму. Виглядає так, що закон «про відповідальне володіння зброєю» може бути ухвалений. Пишу в лапках, бо наразі невідомий його фінальний зміст, але обіг цивільної зброї точно воліють унормувати саме законом. Можу також заспокоїти людей, які бояться пістолетів та револьверів. Цей закон не про вільне володіння, не про вільний продаж — чи подібні «лякали»! Закон має жорстко унормувати та регламентувати порядок набуття права володіння цивільної зброєю. Написав лише про володіння, бо наразі питання носіння під дискусією. Це буде серйозним каменем спотикання, адже монополія на 1,000,000,000 $ в рік буде пручатись. Це була головна тема першої дискусії❗️

Мені та військовому з ІІІ армійського корпусу цілком очевидно, що закон без права носіння короткостволу нікому не потрібен, від слова зовсім. Противники права проти будь-яких версій, а прибічники — підтримають закон лише з носінням. То ж усім учасникам наради це треба розуміти по замовчуванню. Загалом спілкування тривало більше 2-х годин. Більша частина розмови є в записі на сторінці Мережі Вільних Людей в фб, куди я стрімив хід обговорення профільного законодавства. Другим питанням, яке отримало найбільш жваве обговорення — це самозахист і судова практика, яка засуджує жертву, яка дає відсіч злочинцю❗️

Мусив також дискутувати про права громадян. Я вважаю, що не може бути жодної сегрегації, коли журналістам, адвокатам, суддям та прокурорам можна мати зброю, а іншим — ні. В тому числі це стосується поділу на військових та цивільних. Прикро було чути ідеї про поділ на касти з різними правами. Тому радий, що присутні адвокати підтримали саме мою позицію. Я наполягав на тому, що безпека — це не привілей. Кожен громадянин, який не усічений судом у своїх правах, має рівне право на безпеку❗️

Було ще ряд технічних дискусій про навчання, здачу іспитів, вимоги до інструкторів, контроль та відповідальність за видачу «липових довідок». Але все це технічна сторона, яка вирішується. Ключове — це визначитись з проблемами, які мають бути усунуті законодавчими змінами, а також дійти згоди щодо способу їх вирішення. Далі справа за юридичною технікою за внесення змін в прийняті у першому читанні законопроекти. Так, це не буде процес розробки нових законопроектів, а — доопрацювання вже ухвалених 23.02.2022 року. Власне, саме на такому алгоритмі наполіг керівник профільного Директорату в Офісі Президента України. Я вважаю, що після формування бази проблем, які мають бути вирішені законодавчими змінами і консенсусу щодо способу регулювання їх вирішення потрібно буде поставити всі питання, які будуть мати протиріччя в сторін (як то право носіння короткостволу), потрібно виносити на голосування в Дію. Депутати у парламенті мають представляти інтереси громадян, а не інтереси лобістів. Тому Слуги народу мають побачити мандат на спосіб забезпечення безпеки громадян. Загалом, варто сказати, що, за рідкими винятками, дискусія була конструктивною. Радий зауважити бажання врахувати позицію всіх сторін, яке прослідковувалось в можерації наради з боку Ігора Клименка. Маємо мати наступну зустріч через тиждень. Вже більш предметну. З обговоренням порівняльних таблиць законопроектів. Якщо ці зустрічі будуть відкриті, прозорі з урахуванням позиції громадськості, то рано чи пізно крапка в цьому питанні знайдеться. Бо якщо ми і Володимир Олександрович будемо підтримувати зміст закону, то ми всіх 😁😁😁 Дякую всім учасникам обговорення за конструктивність, а Міністру Клименку за те, що дотримався слова й запросив на консультації. Працюємо далі…

МАЗАХІР АФАНДІЄВ: УКРАЇНА ПРАГНЕ МИРУ!автор – Мазахір АФАНДІЄВ, депутат Міллі Меджлісу Азербайджанської Республіки, член Робочої групи з міжпарламентських зв’язків Азербайджан–УкраїнаЗустрічі, що відбулися під час візиту Президента України Володимира Зеленського до нашої країни 25 квітня 2026 року, не лише створюють умови для подальшого зближення Азербайджану й України та зміцнення дружби між нашими народами, а й закладають основу для нових можливостей співпраці на тлі змін у глобальній політичній архітектурі. У межах візиту як двосторонні переговори між президентами, так і розширені зустрічі за участю представників урядів ще раз підтвердили високий рівень відносин між двома незалежними державами. Як зазначив Президент Ільхам Алієв у своїй заяві для преси: «За останні чотири роки це наша сьома зустріч. Обмін думками, який ми провели, а також подальші контакти підняли українсько-азербайджанські відносини на вищий рівень». Як підкреслили обидва глави держав, ці відносини спрямовані на подальший розвиток взаємної довіри, поваги та стратегічної дружби, а також на поглиблення економічних і торговельних зв’язків з Азербайджаном, який став провідною рушійною силою в регіоні Південного Кавказу.https://politcom.org.ua/мазахір-афандієв-україна-прагне-миру

БЕЗДІЯЛЬНІСТЬ — ЦЕ ТЕЖ ЗЛОЧИН❗️

Херсонщина, Харківщина, Запоріжжя, Дніпропетровщина, Нікополь… Це щоденні зведення про загиблих, це понівечені долі та люди, які виживають під нескінченним терором. Співзасновник ГО «ВПО Україна», народний депутат Сергій Козир, виступив із трибуни Верховної Ради з жорсткою та відвертою заявою. Кожне слово — це біль тисяч українців, які залишилися сам на сам зі своїм горем.

🔻

Терор проти мирних: Тільки за тиждень на Херсонщині — 56 поранених, 6 загиблих і 78 населених пунктів обстріляно. Нашим силам оборони негайно потрібні засоби, щоб зупинити цей геноцид!

🔻

Бюрократичне пекло (Постанова №812): Люди з територій бойових дій, які зараз під обстрілами, не можуть отримати сертифікати на житло, бо комісії просто не можуть до них доїхати. Система заблокована, а люди — покинуті.

🔻 4,5 мільярди гривень «у повітря» (2023-2025): Поки мільйони ВПО шукають прихисток, виділені державою кошти на житло повертаються в бюджет невикористаними. 300+ об’єктів не добудовані і не введені в експлуатацію. Це і є «державна політика»? Хто не виконує поставлені доручення? Яка причина цього безладу?«Ми втрачаємо найцінніше — людський капітал. Поки правозахисники та громадський сектор кричать про відсутність єдиної стратегії, чиновники ігнорують доручення. Люди не просять — вони вимагають справедливості!» — наголошує Сергій Козир.
⚠️ Ми не маємо права мовчати! Держава повинна нарешті почути тих, хто втратив усе, але продовжує вірити в Україну. Нам потрібен дієвий орган, чітка політика і відповідальність за кожну невикористану гривню, яка мала стати стінами для чиєїсь домівки. Дивіться відео та поширюйте! Нехай голос переселенців та мешканців прифронтових зон звучить гучніше за вибухи! 🇺🇦 #ВПОУкраїни #СергійКозир #Херсон #ДопомогаВПО #ВерховнаРада

ЧИ ВДАСТЬСЯ ОАЕ ШВИДКО ВІДНОВИТИСЯ ПІСЛЯ ВІЙНИ В ІРАНІ?текст - Sergiy BudkinРазом з тим Емірати є найбільш вразливими для Ірану після війни. Бо розташовані дуже близько до Ірану (ближче них – тільки Оман) та сама структура їхньої економіки дуже вразлива для помсти Ірана. Бо для того, аби нанести суттєву шкоду економіці ОАЕ, Ірану треба тільки одне – час від часу перекривати можливість аеропортів Еміратів приймати рейси, а для цього не потрібно чогось більш видатного, ніж декілька Шахедів в напрямку аеропорту, навіть якщо їх наприкінці кінців буде перехоплено, бо з міркувань безпеки в такому випадку потрібно закривати повітряний простір над аеропортом і відміняти або переносити рейси. Бо вся власне сервісна складова економіки ОАЕ залежить від можливості туди долетіти. Закритий (або такий, що працює неритмічно) аеропорт призведе до того, що дістатися до ОАЕ може стати проблемою. А якщо це стає проблемою, то дуже велика частина економіки ОАЕ буде враженою і невідомо коли зможе повністю відновитися. Бо ані туристи не прилетять (бо ж прилетіти або важко, або неможливо і тому я краще полечу кудись іще, куди літаки за розкладом літають), ані фінансовий центр не буде нормально працювати (бо якщо я не можу дістатися до банку, де лежать мої заощадження, то я краще переведу їх кудись в Швейцарію, куди хоча б поїздом можна дістатися), ані транзитний трафік не буде приносити достатньо грошей (бо люди з Азії та Океанії будуть летіти в Європу через Сінгапур, Куала-Лумпур чи Бангкок, які не перекриваються, бо немає дронових атак), ані бума будівництва не буде (бо як же ж я буду вкладати гроші в те, аби купити квартиру на якомусь дуже високому поверсі хмарочоса з красивим видом на Перську Затоку, якщо і Перську Затоку не дуже хочеться бачити, і прилетіти щось може звідти з того боку, і невідомо чи я взагалі можу нормально долетіти до своєї квартири, яку купив за шалені гроші). Тобто всі інші економіки Затоки мають шанс відновитися відносно швидко, бо набагато більше залежать від нафтогазових доходів. Все, що їм буде потрібно для відновлення, – це більш-менш сталий режим проходу через Ормузьку Протоку, поки вони всі будуть будувати трубопроводи в різні боки. У випадку ж ОАЕ криза може бути набагато більш системною та довгою.#ОАЕ #Іран #війна #фінансиhttps://politcom.org.ua/чи-вдасться-оае-швидко-відновитися-пі

РОСІЯ ТА КНДР ЛЕГАЛІЗУВАЛИ ТОРГІВЛЮ ЛЮДЬМИ ЧЕРЕЗ МОСКОВСЬКИЙ КОЛЕДЖ

Є злочини, які ховаються в темряві. А є такі, що ховаються в паперах. Другі значно небезпечніші — бо вони мають юридичну адресу, банківський рахунок і звітність перед податковою. У березні 2026 року південнокорейська правозахисна організація Citizens’ Alliance for North Korean Human Rights опублікувала розслідування, яке документує те, про що дипломати воліли говорити в підрядкових примітках: між Росією та КНДР існує легалізована система торгівлі людьми. Не тіньова. Не кримінальна в загальноприйнятому розумінні. Саме легалізована — через коледж, через банк, через міждержавну комісію. Матеріал підготовлений за участі аналітиків Transparency International — Росія та управляючого партнера TriTrace Investigations Іллі Шуманова. Він не схожий на дипломатичну доповідь — він схожий на вирок. Розслідування відстежує, куди течуть кошти всередині КНДР. Вони надходять на рахунки компаній, пов’язаних зі структурами, відповідальними за ядерну програму: 131-е Бюро ядерного керівництва, Департамент 93, відповідальний за збагачення урану, ядерну і балістичну ракетну програму, включаючи полігон Пунгі-рі, а також за експорт озброєнь і боєприпасів. Тобто схема замкнута. Російський м’ясокомбінат платить «стипендію» через московський коледж. Гроші проходять через банк, ключовий акціонер якого — донька помічника Медведєва. Далі — через КНДР — на ядерний полігон. Розслідування Spilno для "Корейські Хроніки ". Повну статтю можете прочитати тут: [посилання]Корейські хроніки | Підписуйтесь!

ПОВОЄННА АРХІТЕКТУРА ПІВДЕННОГО КАВКАЗУ1. Південний Кавказ як майданчик конструювання нової політичної реальності. Південний Кавказ сьогодні перестає бути периферійним «замороженим» простором і перетворюється на активного суб’єкта глобальної політики. У регіоні конструюється якісно нова політична реальність, де старі правила гри, нав’язані зовнішніми центрами сили, втрачають чинність. Місцеві актори — Азербайджан, Вірменія, Грузія, а також Туреччина — беруть ініціативу у власні руки, будуючи порядок, заснований на балансі національних інтересів, а не на орієнтаціях на позарегіональних глобальних гравців. Це означає перехід від реактивного існування до проактивного творення майбутнього, де військова сила, економіка та дипломатія працюють як єдиний механізм.2. Повоєнний мир: новий безпековий ландшафт регіону. За базовий сценарій ми беремо завершення бойових дій в Україні та Ірані та розгортання невоєнного протистояння. Нестабільний холодний але мир. Регіон характеризуватиметься дефіцитом безпекових інституцій, але водночас — профіцитом військової сили, а подекуди й відвертою мілітаризацією. Кожна країна регіону перетворюватиметься на «сталевого дикобраза» — занадто колючу ціль для прямого нападу, але водночас надто вразливу для повноцінної довіри. У цих умовах відбувається відхід від регламентацій та міжнародного права як головних регуляторів — на перший план виходять узгодження інтересів та формування нових балансів сили. Війна в Карабасі завершилася не реваншем однієї зі сторін у класичному розумінні, а виходом регіону в нову якість: виваженість гравців, усвідомлення небезпеки «перегнути палку» та небажання пускати глобальних гравців до себе на подвір’я.3. Унікальні обставини для регіональної інтеграції: усвідомлена співпраця протилежностей. Парадокс постконфліктного Південного Кавказу полягає в тому, що саме війна та спільна травма створили унікальні умови для регіональної інтеграції. Виникає феномен «усвідомленої співпраці протилежностей»: країни, які ще вчора були ворогами, змушені відкласти суперечності, що висіли над ними з глибини століть (етнічні, територіальні, релігійні). Це прагматичний вибір на користь виживання та розвитку: нові логістичні ланцюги, спільні енергетичні проєкти та транскордонні транспортні коридори стають важливішими за історичні образи. Така інтеграція не будується на любові чи довірі — вона будується на усвідомленні взаємної вигоди та неможливості існувати ізольовано.більше читати тут #Кавказ #Грузія #Вірменія #Азербайджан #Туреччина #транспортнікоридори #енергетикаhttps://politcom.org.ua/повоєнна-архітектура-південного-кав

МАНІФЕСТ ТЕХНООЛІГАРХІЇ. «ТЕХНОЛОГІЧНА РЕСПУБЛІКА: ТВЕРДА СИЛА, М’ЯКА ВІРА ТА МАЙБУТНЄ ЗАХОДУ»Співзасновник і генеральний директор Palantir Technologies Александер Карп і керівник корпоративних питань Palantir Ніколас Заміска закликають Силіконову долину переорієнтуватися на співпрацю з урядом, мобілізуючи державно-приватне партнерство, яке використовує програмне забезпечення, особливо штучний інтелект, для захисту західної демократії. Натхненні моделлю Мангеттенського проєкту, вони стверджують, що без надійної співпраці Захід ризикує поступитися перевагою суперникам, насамперед Китаю. Книга звеличує проєкти в стилі DARPA як моральний імператив і стратегічну необхідність для самозбереження. Книга Александра Карпа та Ніколаса Заміски «Технологічна республіка: тверда сила, м’яка віра та майбутнє Заходу» (The Technological Republic: Hard Power, Soft Belief, and the Future of the West), стала публічним маніфестом після публікації резюме компанією Palantir у квітні 2026 року .22 тези з книги Александра Карпа та Ніколаса Заміски «Технологічна республіка: тверда сила, м’яка віра та майбутнє Заходу» (The Technological Republic: Hard Power, Soft Belief, and the Future of the West), що стали публічним маніфестом після публікації резюме компанією Palantir у квітні 2026 року читати тут https://politcom.org.ua/маніфест-техноолігархії-технологі