💥Два висловлювання — поета Івана Франка і психотерапевтки Джанет Рейнуотер щастя: «Що щастя? Се ж ілюзія,Се привид, тінь, омана…О ти, ілюзіє моя,Зрадлива і кохана!»; та «Щастя – внутрішній стан свободи від тривог у собі, страхів, сліпого підкорення авторитетам, свобода від суперницької боротьби та заздрощів до інших людей».🧩Вони немовби ведуть між собою тихий, але глибокий діалог про природу щастя. 🧩Рейнуотер говорить про щастя як про стан внутрішньої свободи. Це психологічно зріле розуміння: щастя не в зовнішніх обставинах, а у звільненні від страхів, залежностей, нав’язаних авторитетів і порівнянь. Тут щастя — це результат внутрішньої роботи, автономії особистості, здатності бути собою.🧩Франко ж дивиться інакше — більш екзистенційно і навіть трагічно. Для нього щастя — це ілюзія, привид, щось бажане, але невловиме й оманливе. І водночас — “зрадлива і кохана”. Тобто людина не може без цієї ілюзії, навіть знаючи, що вона може обманювати.🧩Якщо поєднати ці дві позиції, виникає цікава напруга:щастя як досяжний внутрішній стан (Рейнуотер),і щастя як вічна недосяжність або ілюзія (Франко).🧩Можливо, правда десь між ними:щастя — це не стабільний стан і не чиста ілюзія, а процес переживання свободи, який легко вислизає, коли ми намагаємося його зафіксувати чи підпорядкувати зовнішнім очікуванням.
💥Вийшла наша стаття «Предиктори особистісної стійкості молоді в умовах невизначеності» у збірнику матеріалів міжнародної науково-практичної конференції «RESEARCH HORIZONS IN THE MODERN WORLD».⚡️Зазначається, що проблема особистісної стійкості молоді до невизначеності в сучасних умовах набуває особливої наукової та практичної значущості, оскільки життєвий простір молодої людини дедалі більше визначається динамікою соціальних змін, високим рівнем стресогенності, нестабільністю, інформаційним перенавантаженням, ризиком травматизації та необхідністю постійної адаптації до непередбачуваних обставин. 🧩За таких умов особистісна стійкість не може розглядатися лише як окрема риса або як наслідок індивідуальної витривалості. Вона постає як складна багаторівнева система, що включає внутрішні ресурси особистості, особливості емоційної саморегуляції, способи інтерпретації подій, здатність до смислової інтеграції досвіду, якість взаємин із соціальним середовищем, а також потенціал до відновлення і посттравматичного зростання. https://www.researchgate.net/publication/403657412_PREDIKTORI_OSOBISTISNOI_STIJKOSTI_MOLODI_V_UMOVAH_NEVIZNACENOSTIURL http://dx.doi.org/10.64828/conf-109-2026-4
💥Людина — істота внутрішньо суперечлива. Вона може думати одне, відчувати інше, а робити взагалі третє. Ця невідповідність — не випадкова, а природна. Саме вона змушує людину замислюватися над своїми вчинками, оцінювати їх і робити вибір. Тобто саме з цього внутрішнього «роздвоєння» і виникає мораль.⚡️Людину часто називають мікрокосмосом — маленьким світом. І справді, у кожному з нас є ніби кілька «голосів», які між собою взаємодіють. Тому навіть коли людина залишається наодинці, вона не є самотньою — вона веде внутрішній діалог із собою.🧩Психологи говорять про момент, коли дитина починає усвідомлювати себе як «Я». Але важливо розуміти: разом із цим «Я» нікуди не зникає і наше ім’я — те, як нас бачать інші. Тому людина завжди існує ніби у двох вимірах: як «Я» для себе і як «хтось» для інших.✅Навіть у повній самотності людина може звертатися до себе, ніби до іншого — наприклад, називаючи себе по імені. Це означає, що всередині нас завжди є діалог. І саме цей внутрішній діалог є основою нашої моральності.❗️Мораль виникає зі спілкування. Але важливо, щоб це спілкування було спрямоване на щось спільне — на мету, яка є важливою і прийнятною для всіх. Про це ще писав Аристотель: люди об’єднуються не просто так, а заради спільного блага.
✅У журналі «Теоретичні і прикладні проблеми психології та соціальної роботи» вийшла наша стаття на тему: «Психологічні ресурси як чинник особистісної стійкості молоді до невизначеності».🧩Метою роботи було здійснити огляд сучасних підходів до розуміння структури та чинників стійкості, а також емпірично дослідити взаємозв’язки між показниками емоційного дистресу, посттравматичної симптоматики, резильєнтності та психологічного благополуччя молоді. 🧩Дослідження мало кореляційний (поперечний) дизайн; вибірка склала 255 осіб. 🧩Для збору даних застосовано шкали HADS (тривожність, депресія), PTSD Screening Scale (N. Breslau та співавт.), опитувальник резильєнтності NMRQ, шкалу життєстійкості CD-RISC, шкалу психологічного благополуччя К. Ріфф та опитувальник рис особистості Big Five. 🧩Обробка даних включала описову статистику та кореляційний аналіз (r Пірсона) у SPSS. ⚡️Результати показали узгоджений ресурсний патерн: тривожність, депресія та ПТСР негативно пов’язані з компонентами психологічного благополуччя, тоді як резильєнтність (NMRQ і CD-RISC) – позитивно з благополуччям і негативно з дистресом; найбільш чутливими до дистресу виявилися самоприйняття та управління середовищем. 🧩На рівні особистісних рис ключовим фоном ресурсності виступає емоційна стабільність, яка має найсильніші зв’язки як із показниками дистресу, так і з резильєнтністю. ❗️Зроблено висновок, що психологічні ресурси молоді виконують буферну й регуляторну функції, підтримуючи адаптацію та позитивне функціонування в ситуаціях невизначеності.https://www.researchgate.net/publication/403409603_Psihologicni_resursi_ak_cinniki_osobistisnoi_stijkosti_molodi_do_neviznacenosti
💥Про самотність і мислення: парадокс людської природи!🧩Американський філософ іспанського походження Джордж Сантаяна заявив, що людина - тварина стадна, причому набагато більше в розумовому плані, ніж в тілесному. Вона може піти гуляти поодинці, але не виносить самотності в своїх думках. ❗️Людина справді може фізично бути на самоті — гуляти, працювати, жити окремо — але її мислення майже завжди «соціальне». Ми думаємо мовою, яку створило суспільство, оперуємо ідеями, що виникли у взаємодії з іншими, і навіть внутрішній діалог часто є ніби розмовою з уявним співрозмовником.🧩Тілесна самотність переноситься легше; інтелектуальна ж ізоляція — значно важча.Тому для людини присутність інших важлива, але ще більш важливим є співдумання:спільних сенсів, розуміння, відгуку.🧩У психологічному плані це перегукується з тим, що:мислення формується через комунікацію;ідентичність народжується у взаємодії;повна «самотність у думках» може призводити до тривоги, відчуження або навіть втрати опори.💥Фактично, це про потребу бути почутим — навіть якщо співрозмовник існує лише у нашій уяві.
💥Номінант на премії «Оскар» та «Еммі» режисер Фредерік Маркс, на запрошення видавництва «Саміт-книга» та Української психологічної асоціації презентує в Україні свій серіал документальних фільмів «Подорож ветеранів додому» про методики психологічної реабілітації ветеранів війни доктора Едварда Тіка.
🧩«Я хочу зробити свій невеликий внесок у підтримку українських ветеранів та громадян, які перебувають у скрутному становищі», – сказав Маркс.
❗️Співорганізатори поїздки:• Іван Данилюк, декан факультету психології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, президент Української психологічної асоціації.• Сергій Борденюк, голова Національної спілки кінематографістів України.• Наталія Мусієнко, президент Товариства Фулбрайта України.• Денис Красніков, засновник AI Venture Corp., співзасновник Vidby.AI.• Олексій Дмитрашківський, голова ТРО Медіа.• Геннадій Кривошея, голова Громадської ради при Київській міській державній адміністрації.
⚡️Усі покази безкоштовні та відкриті для публіки. Розклад показів нижче: 3 квітня - КиївКиїв. Будинок кіно. 16:00. (вул. Саксаганського, 6).6 квітня - КиївКонференц-зал Київської державної міської адміністрації. 16:00. (вул. Хрещатик, 36)7 квітня - ХарківЦентр сучасного мистецтва «ЄрміловЦентр» Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. 16:00 (Майдан Свободи, 4)8 квітня - ДніпроДніпропетровська обласна універсальна наукова бібліотека. 14:00 (пр. Батальйону Дніпро, 6)10 квітня - ОдесаОдеська національна наукова бібліотека. 16:00 (вул. Троїцька, 49|51)13 квітня - ЖитомирЖитомирський державний університет.16:00 (вул. Велика Бердичевська, 40)
❗️Усі покази розроблені для максимальної участі аудиторії, психологи та інші фахівці беруть участь у обговореннях після показу.
🧩Для отримання додаткової інформації: Україна:Іван Степурін+380 50 352 25
[email protected]
Про інтрузії та флешбеки!⚡️Інтрузія і флешбек — це споріднені, але не тотожні психічні явища, які найчастіше розглядають у контексті травматичного досвіду та ПТСР (посттравматичного стресового розладу).🧩ІнтрузіяІнтрузія (від лат. intrusio — вторгнення) — це нав’язливе, мимовільне «вторгнення» спогадів, образів, думок або емоцій у свідомість.🔹 Людина не хоче про це думати, але спогад сам з’являється. 🔹 Це можуть бути уривки сцен, звуки, запахи, тілесні відчуття. 🔹 Зазвичай супроводжується тривогою, соромом, провиною, страхом.🧩Інтрузія — ширше поняття. Вона може проявлятися:як короткий нав’язливий спогад;як емоційна хвиля без чіткого образу;як тілесна реакція без усвідомленої «картинки».У термінах психоаналізу (починаючи від Зигмунда Фройда) це пов’язували з «поверненням витісненого».🧩ФлешбекФлешбек — це особливий вид інтрузії, більш інтенсивний і сенсорно насичений.🔹 Людина ніби «переноситься» в травматичну подію. 🔹 З’являється відчуття, що це відбувається тут і тепер, а не в минулому. 🔹 Може тимчасово втрачатися відчуття реальності теперішнього моменту.🧩Флешбек — це не просто спогад, а повторне переживання. Іноді з частковою дисоціацією.
Шановні колеги!20 травня 2026 року виповнюється 100 років від дня народження Володимира Андрійовича Роменця - видатного українського вченого, філософа, доктора психологічних наук, професора, дійсного члена АПН України, одного з найяскравіших представників вітчизняної психології, фундатора вітчизняної історико-психологічної науки. Він є автором унікальної концепції психології творчості та психології особистості, піднімав важливі екзистенційні питання: життя та смерті людини, ідею безсмертя тощо. Праці В.А. Роменця заклали основи сучасного розуміння цих концепцій української психології. Його внесок у розвиток теоретичної та прикладної психології є фундаментальним, а ідеї - актуальними й сьогодні. Проведення міждисциплінарного круглого столу сприятимуть згуртуванню фахівців навколо спадщини мислителя, відкриваючи простір для співпраці, розвитку дослідницьких шкіл та молодіжних ініціатив. Обговорення творчості В.А. Роменця створить додаткову можливість презентувати напрацювання видатного українського психолога серед студентів, науковців, освітян, практичних психологів тощо. В.А. Роменець не лише працював у галузі академічної психології, а й був глибоко вкорінений у контекст української культури, мови, традиції Тому його ідеї на сьогодні особливо ціно розглядати як складову національної психологічної думки, що сприяє формуванню української ідентичності.Міждисциплінарний круглий стіл дозволить актуалізувати ці ідеї, зберегти їх для майбутніх поколінь і надати їм нового тлумачення в сучасному контексті. Науковий дискурс, розгорнутий у межах круглого столу, сприятиме міждисциплінарному обміну та новим дослідницьким ініціативам.Запрошуємо до участі в роботі круглого столу науковців, викладачів, аспірантів, магістрів, бакалаврів старших курсів та усіх зацікавлених осібНа обговорення виносяться наступні напрями для дискусії:1. Творчість академіка В.А. Роменця та її значення для становлення сучасної української психологічної науки.2. Вчинкова психологія та її місце в історії світової та вітчизняної психології.3. Історико-психологічна спадщина В.А. Роменця. 4. Погляди В.А. Роменця про життєвий шлях особистості. 5. Концептуальні паралелі: ідеї В.А. Роменця в сучасній психологічній теорії та практиці.Форми участі у круглому столі: очна участь з публікацією тез, очна участь без публікації тез, заочна – тільки публікація тез.Формат проведення круглого столу: дистанційно у форматі відео-зустрічей на платформі Zoom. А за умови зняття обмежень, круглий стіл буде проведено в звичному аудиторному форматі.Для участі у круглому столі потрібно до 5 травня 2026 року зареєструватися за посиланням: https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSereCAZYL7sp4RTMDVgFEZe9Q7NySj7DjFkGJwyNgoleRT8Sw/viewform?usp=publish-editorНа електронну пошту з Вашої заявки буде надіслано посилання для підключення до заходу в форматі онлайн.
🧩У черговому номері Вісника Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія «Психологія» вийшла стаття «Концептуалізація психологічних аспектів нормалізації гендерно зумовленого насильства проти жінок протягом ескалації війни в Україні». 🧩Стаття підготовлена в рамках проєкту «Вплив ескалації війни в Україні на сприйняття та нормалізацію гендерно зумовленого насильства з лютого 2022 року (Impact of the Escalation of the War in Ukraine on Gender-Based Violence Perceptions and Normalization Since February 2022)».🧩Здійснено дослідження для визначення ключових соціальних факторів, які пов’язані зі змінами в готовності постраждалих та свідків насильства, включаючи комбатантів, цивільних волонтерів та осіб, що перебувають у зонах конфлікту, повідомляти про випадки гендерно зумовленого насильства або звертатися за допомогою з моменту ескалації війни в Україні.🧩Розглянуто установки стосовно невидимих форм гендерно зумовленого насильства проти жінок. Проаналізовано соціальні та культурні переконання, які повʼязані з нормалізацією гендерно зумовленого насильства проти жінок. Зʼясовано, що особливості сприймання невидимих форм гендерно зумовленого насильства проти жінок повʼязані з такими психологічними конструктами: амбівалентні установки, примусові та утилітарні установки, а також кризові установки. Процес нормалізації гендерно зумовленого насильства проти жінок досліджено у контексті гендерно орієнтованих мікроагресій та теорії амбівалентного сексизму. Також зʼясовано, що процес нормалізації гендерно зумовленого насильства проти жінок повʼязаний із такими соціальними та культурними факторами: культурні переконання про відповідальність жінок за поведінку чоловіків, інтерналізовані відмінності у стосунках між чоловіками та жінками, культурні переконання щодо “біології” жінок та чоловіків, тиск на жінок стосовно необхідності їхньої орієнтації на сімʼю, концептуалізація кохання, переконання про жіночу силу, тиск на жінок стосовно необхідності їхньої орієнтації на домашню сферу, ставлення до прийнятності насильства у окремих сферах життя.https://www.researchgate.net/publication/400251878_Konceptualizacia_psihologicnih_aspektiv_normalizacii_genderno_zumovlenogo_nasilstva_proti_zinok_protagom_eskalacii_vijni_v_Ukraini
✅Два досвіди перебування в полоні під час II світової війни: Віктор Франкл та Конрад Лоренц.Франкл перебував у нацистських концтаборах. Основні місця ув’язнення:Терезієнштадт (Терезін),Аушвіц (Освенцим) та інші.Він пройшов кілька таборів, втратив там батьків, брата і дружину. Саме цей досвід ліг в основу його логотерапії та книги«Людина в пошуках справжнього сенсу».Конрад Лоренц під час Другої світової війни служив лікарем у німецькій армії.У 1944 році потрапив у радянський полон.Перебував у таборах для військовополонених у СРСР (Вірменія, потім Росія).Звільнений і повернувся до Австрії у 1948 році.У полоні він:багато спостерігав за поведінкою людей,розмірковував над агресією, підпорядкуванням та виживанням груп,саме там визрівали ідеї, які пізніше лягли в основу його праць з етології людини(зокрема книжки «Так зване зло»).Цікаво, що:Франкл пережив концтабір як жертва знищення, аЛоренц — полон як солдат армії агресора,але обидва після цього намагалися зрозуміти людину, а не виправдати насильство.P.S. На світлині Лоренц демонструє явище імпринтінгу.
TGLIST.COM.UA
