Шановні колеги!20 травня 2026 року виповнюється 100 років від дня народження Володимира Андрійовича Роменця - видатного українського вченого, філософа, доктора психологічних наук, професора, дійсного члена АПН України, одного з найяскравіших представників вітчизняної психології, фундатора вітчизняної історико-психологічної науки. Він є автором унікальної концепції психології творчості та психології особистості, піднімав важливі екзистенційні питання: життя та смерті людини, ідею безсмертя тощо. Праці В.А. Роменця заклали основи сучасного розуміння цих концепцій української психології. Його внесок у розвиток теоретичної та прикладної психології є фундаментальним, а ідеї - актуальними й сьогодні. Проведення міждисциплінарного круглого столу сприятимуть згуртуванню фахівців навколо спадщини мислителя, відкриваючи простір для співпраці, розвитку дослідницьких шкіл та молодіжних ініціатив. Обговорення творчості В.А. Роменця створить додаткову можливість презентувати напрацювання видатного українського психолога серед студентів, науковців, освітян, практичних психологів тощо. В.А. Роменець не лише працював у галузі академічної психології, а й був глибоко вкорінений у контекст української культури, мови, традиції Тому його ідеї на сьогодні особливо ціно розглядати як складову національної психологічної думки, що сприяє формуванню української ідентичності.Міждисциплінарний круглий стіл дозволить актуалізувати ці ідеї, зберегти їх для майбутніх поколінь і надати їм нового тлумачення в сучасному контексті. Науковий дискурс, розгорнутий у межах круглого столу, сприятиме міждисциплінарному обміну та новим дослідницьким ініціативам.Запрошуємо до участі в роботі круглого столу науковців, викладачів, аспірантів, магістрів, бакалаврів старших курсів та усіх зацікавлених осібНа обговорення виносяться наступні напрями для дискусії:1. Творчість академіка В.А. Роменця та її значення для становлення сучасної української психологічної науки.2. Вчинкова психологія та її місце в історії світової та вітчизняної психології.3. Історико-психологічна спадщина В.А. Роменця. 4. Погляди В.А. Роменця про життєвий шлях особистості. 5. Концептуальні паралелі: ідеї В.А. Роменця в сучасній психологічній теорії та практиці.Форми участі у круглому столі: очна участь з публікацією тез, очна участь без публікації тез, заочна – тільки публікація тез.Формат проведення круглого столу: дистанційно у форматі відео-зустрічей на платформі Zoom. А за умови зняття обмежень, круглий стіл буде проведено в звичному аудиторному форматі.Для участі у круглому столі потрібно до 5 травня 2026 року зареєструватися за посиланням: https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSereCAZYL7sp4RTMDVgFEZe9Q7NySj7DjFkGJwyNgoleRT8Sw/viewform?usp=publish-editorНа електронну пошту з Вашої заявки буде надіслано посилання для підключення до заходу в форматі онлайн.
🧩У черговому номері Вісника Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія «Психологія» вийшла стаття «Концептуалізація психологічних аспектів нормалізації гендерно зумовленого насильства проти жінок протягом ескалації війни в Україні». 🧩Стаття підготовлена в рамках проєкту «Вплив ескалації війни в Україні на сприйняття та нормалізацію гендерно зумовленого насильства з лютого 2022 року (Impact of the Escalation of the War in Ukraine on Gender-Based Violence Perceptions and Normalization Since February 2022)».🧩Здійснено дослідження для визначення ключових соціальних факторів, які пов’язані зі змінами в готовності постраждалих та свідків насильства, включаючи комбатантів, цивільних волонтерів та осіб, що перебувають у зонах конфлікту, повідомляти про випадки гендерно зумовленого насильства або звертатися за допомогою з моменту ескалації війни в Україні.🧩Розглянуто установки стосовно невидимих форм гендерно зумовленого насильства проти жінок. Проаналізовано соціальні та культурні переконання, які повʼязані з нормалізацією гендерно зумовленого насильства проти жінок. Зʼясовано, що особливості сприймання невидимих форм гендерно зумовленого насильства проти жінок повʼязані з такими психологічними конструктами: амбівалентні установки, примусові та утилітарні установки, а також кризові установки. Процес нормалізації гендерно зумовленого насильства проти жінок досліджено у контексті гендерно орієнтованих мікроагресій та теорії амбівалентного сексизму. Також зʼясовано, що процес нормалізації гендерно зумовленого насильства проти жінок повʼязаний із такими соціальними та культурними факторами: культурні переконання про відповідальність жінок за поведінку чоловіків, інтерналізовані відмінності у стосунках між чоловіками та жінками, культурні переконання щодо “біології” жінок та чоловіків, тиск на жінок стосовно необхідності їхньої орієнтації на сімʼю, концептуалізація кохання, переконання про жіночу силу, тиск на жінок стосовно необхідності їхньої орієнтації на домашню сферу, ставлення до прийнятності насильства у окремих сферах життя.https://www.researchgate.net/publication/400251878_Konceptualizacia_psihologicnih_aspektiv_normalizacii_genderno_zumovlenogo_nasilstva_proti_zinok_protagom_eskalacii_vijni_v_Ukraini
✅Два досвіди перебування в полоні під час II світової війни: Віктор Франкл та Конрад Лоренц.Франкл перебував у нацистських концтаборах. Основні місця ув’язнення:Терезієнштадт (Терезін),Аушвіц (Освенцим) та інші.Він пройшов кілька таборів, втратив там батьків, брата і дружину. Саме цей досвід ліг в основу його логотерапії та книги«Людина в пошуках справжнього сенсу».Конрад Лоренц під час Другої світової війни служив лікарем у німецькій армії.У 1944 році потрапив у радянський полон.Перебував у таборах для військовополонених у СРСР (Вірменія, потім Росія).Звільнений і повернувся до Австрії у 1948 році.У полоні він:багато спостерігав за поведінкою людей,розмірковував над агресією, підпорядкуванням та виживанням груп,саме там визрівали ідеї, які пізніше лягли в основу його праць з етології людини(зокрема книжки «Так зване зло»).Цікаво, що:Франкл пережив концтабір як жертва знищення, аЛоренц — полон як солдат армії агресора,але обидва після цього намагалися зрозуміти людину, а не виправдати насильство.P.S. На світлині Лоренц демонструє явище імпринтінгу.
Вітаю усіх пошановувачів Психеї в Новому році!🤝Вийшов черговий номер Українського психологічного журналу, у якому є наша стаття на тему «Когнітивні фільтри особистості як чинник формування креативного мислення».Стаття присвячена дослідженню когнітивних фільтрів у осіб з високим рівнем креативного мислення. На основі теоретичного аналізу сформульовано гіпотезу про взаємозв’язок між окремими ментальними викривленнями та творчими здібностями особистості. Креативність розглядається як результат людської активності, передумовою якої є нетипове бачення явищ, подій чи обставин. Особливості роботи мозку та відповідні когнітивні викривлення, характерні для певного індивіда, сприяють формуванню нестандартного стилю мислення. У цьому контексті неординарність постає як ментальна здатність – а іноді й схильність – до створення нового.Згідно з отриманими результатами, виявлено зв’язок між нестандартними способами сприймання інформації та здатністю до генерації оригінальних ідей. https://www.researchgate.net/publication/399520046_AN_INDIVIDUAL'S_COGNITIVE_FILTERS_AS_A_FACTOR_FORMING_HISHER_CREATIVE_THINKING
Вийшов черговий номер Українського психологічного журналу! Серед статей є і наша з Оленою Богучаровою: СОЦІАЛЬНА ІДЕНТИЧНІСТЬ У СОЦІОКУЛЬТУРНИХ УМОВАХ СХОДУ ТA ЗАХОДУ: ШЛЯХИ УСПІШНОЇСОЦІАЛІЗАЦІЇ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ ПІД ЧАС ВІЙНИ В УКРАЇНІ.У статті обговорюються дані дослідження, отримані на вибірках молоді двох історично несхожих регіонів України (східних та західних) під час російсько-української війни та молоді, переміщеної зі сходу на захід. Підкреслено, що молоді українці сходу та заходу демонструють більше спільних рис, ніж до війни, ураховуючи посилення ролі Я-концепції, попри це, нормативні значення адаптації молодих релокантів нижчі, ніж місцевих (травматичний досвід війни); 2) у молоді обох регіонів соціальна ідентичність має позитивний зв’язок з показниками внутрішньої успішності соціалізації та психологічної адаптації; 3) для релокантів у моделі ідентичності статистично значуще соціальне Я, для місцевих – національна, громадянська ідентичності; 4) прямий позитивний вплив регіональної й локальної ідентичностей на показники психологічного благополуччя, самооцінку та самоприйняття є універсальним для обох регіонів, проте, вплив національної, громадянської ідентичностей – на соціальне благополуччя, задоволеність життям контекстуально специфічний; 5) у молоді обох історично різних соціокультурних контекстів виявлено подібність в їх соціально-психологічних характеристиках та Я-концепції, але проблема ідентичностей тривалий час залишалася фундаментальним джерелом регіональних конфліктів і тертя між українцями сходу та заходу, тому потрібні подальші дослідження щодо валідності оцінок міри зближення (гомогенності) регіональних («східної» і «західної») ідентичностей. https://www.researchgate.net/publication/398653030_SOCIAL_IDENTITY_IN_THE_SOCIO-CULTURAL_CONDITIONS_OF_THE_EAST_AND_WEST_WAYS_FOR_SUCCESSFUL_SOCIALIZATION_OF_STUDENTS_DURING_THE_WAR_IN_UKRAINE
✅Привітав вчора наших колег з нагоди 80-річчя від дня заснування Інституту психології імені Г. С. Костюка Національної академії педагогічних наук України.За вісім десятиліть свого існування Інститут утвердився як провідний науковий центр, що формує методологічні засади, теоретичні напрями та практичні підходи сучасної психологічної науки. Дослідження, здійснені тут, відіграли важливу роль у розвитку вітчизняної та світової психології, підготовці висококваліфікованих наукових кадрів, упровадженні інновацій у сфері освіти, соціальної роботи та психологічної практики.Від початку існування Інституту психології між ним та психологами університету підтримується сталість професійної взаємодії, яка забезпечує безперервність наукової школи та розвиток спільних дослідницьких підходів.І це не дивно, адже з метою підготовки фахівців для науково-дослідних установ, у 1947 р. в університеті було відкрито психологічне відділення на філософському факультеті з п’ятирічним терміном навчання, а також відділення логіки і психології на філологічному факультеті – у зв’язку з введенням психології в плани шкільного навчання. До 1954 р. ці відділення підготували близько 300 спеціалістів-психологів для потреб середньої школи, а потім були закриті в зв'язку з припиненням викладання психології в школі. Психологічне відділення на філософському факультеті проіснувало до 1956 р. Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України і Факультет Психології КНУ імені Тараса Шевченка — це два крила, завдяки яким тримається й зростає спільний простір психологічної освіти й науки.Висловлюю глибоку повагу колективу Інституту за високий професіоналізм, відданість науковій традиції та вагомий внесок у зміцнення гуманітарного потенціалу України.Бажаю подальших наукових успіхів, плідної праці, нових здобутків та збереження високого авторитету Інституту як центру фундаментальних і прикладних психологічних досліджень.
TGLIST.COM.UA
