⁠Добровільне волевиявлення на продовження військової служби, від особи що вперше вчинила кримінальне правопорушення, що супроводжується письмовою згодою командира в/ч - подане до Верховного Суду теж може бути підставою для звільнення від відповідальності. (ВС ККС №183/7165/23 від 03.08.2026 р.)
Вироком суду військовослужбовця було засуджено за ч. 5 ст. 407 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років за СЗЧ. Згідно з вироком він, будучи військовослужбовцем призваним за мобілізацією у військовому званні «солдат», перебуваючи на посаді водія автомобільного відділення автомобільного взводу підвозу пального та мастильних матеріалів роти матеріального забезпечення 11 квітня 2022 року самовільно залишив військову частину до 06 червня 2022 року. Ухвалою апеляційного суду вирок місцевого суду залишено без змін.

Проте разом із касаційною скаргою на адресу Верховного Суду надійшло клопотання від захисника про звільнення засудженого від кримінальної відповідальності на підставі ч. 5 ст. 401 КК України (добровільне повернення до місця служби) за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України та закриття кримінального провадження. На обґрунтування свого клопотання сторона захисту вказувала, що засуджений є військовослужбовцем та після СЗЧ повернувся до проходження військової служби.

На підтвердження долучила довідку командира військової частини про те, що солдат станом на 08 грудня 2025 року перебуває на військовій службі у військовій частині. Також захисником було долучено витяг з наказу командира військової частини (по стройовій частині) про те, що солдат прибув до військової частини та зарахований на котлове забезпечення цієї частини з 10 жовтня 2025 року.
Читати повністю

ЮРИДИЧНА КОНСУЛЬТАЦІЯ ОНЛАЙН