А у вас бувало що на ваших дзвінках людина плаче? Чи прям видно що готова послати вас нах*й?

Чи навпаки, готова танкувати за вас, з піною у роті відстоючи вашу позицію(навіть не свою). Чи бувало у вас що вам люди розказують що вони відчувають себе у золотій клітці, бо гроші великі, роботи небагато - але відчуття що вони деградують і вигоряють одночасно? Чи люди кажуть "Я буду йти, бо шеф мудак/мені обіцяли і не зробили/шеф сексист/людей тримають за лояльність а не перформанс"? Чи бувало у вас що є відчуття що ви вперлись у стіну, і про вас ніхто не знає? Чи навпаки, що ви достатньо відомі, але ваш бренд створює навколо вас неадекватні очікування чи ваша публічність взагалі вам шкодить? Чи...чи...чи... Бляха як багато таких чи, і як багато тем про які більшість не готова говорити... У мене інколи питають про те, звідки я беру теми для дописів? Та просто з досвіду. З тогоЩо чую. Що бачу. Що сам переживаю. Що розказують Алюмні буткемпу (які зараз працюють здається в кожній продуктовій компанії України)Ця сторінка це часто історія про чесну рефлексію на те що відбувається навколо, і як назло тут майже ніколи не буває контент плану, але є щирі думки, багато мʼяса і трохи матуХодіть на Шляхи СамураяЗаписуйтеся і закінчуйте БуткемпиАле найголовніше - просто читайте. Рефлексуйте. Пересилайте друзям. І робіть з вашими інсайтами хоч щось!

Дякую що читаєте!