А у вас бувало що на ваших дзвінках людина плаче? Чи прям видно що готова послати вас нах*й?Чи навпаки, готова танкувати за вас, з піною у роті відстоючи вашу позицію(навіть не свою). Чи бувало у вас що вам люди розказують що вони відчувають себе у золотій клітці, бо гроші великі, роботи небагато - але відчуття що вони деградують і вигоряють одночасно?Чи люди кажуть "Я буду йти, бо шеф мудак/мені обіцяли і не зробили/шеф сексист/людей тримають за лояльність а не перформанс"?Чи бувало у вас що є відчуття що ви вперлись у стіну, і про вас ніхто не знає? Чи навпаки, що ви достатньо відомі, але ваш бренд створює навколо вас неадекватні очікування чи ваша публічність взагалі вам шкодить?Чи...чи...чи...Бляха як багато таких чи, і як багато тем про які більшість не готова говорити...У мене інколи питають про те, звідки я беру теми для дописів? Та просто з досвіду. З тогоЩо чую. Що бачу. Що сам переживаю. Що розказують Алюмні буткемпу (які зараз працюють здається в кожній продуктовій компанії України)Ця сторінка це часто історія про чесну рефлексію на те що відбувається навколо, і як назло тут майже ніколи не буває контент плану, але є щирі думки, багато мʼяса і трохи матуХодіть на Шляхи СамураяЗаписуйтеся і закінчуйте БуткемпиАле найголовніше - просто читайте. Рефлексуйте. Пересилайте друзям. І робіть з вашими інсайтами хоч щось!Дякую що читаєте!