Продакт борщ🔥 | Продукти, які не мають душі, але мають логікуОсь вам ще одне фото з Яп...

Продукти, які не мають душі, але мають логікуОсь вам ще одне фото з Японії, і тут у мене був прям фонтан інсайтів(бляха, дивно прозвучало)Перед вами класичний приклад продукту, який, з моєї точки зору, має логіку - але не має душі.Ну саме подумайте - коли дивишся на це через раціо, то виглядає прям логічно. Воду економимо, руки помиємо, всі задоволені, планета врятована.Але коли ви задасте собі питання “Чи я би це поставив вдома” то відповідь у більшості буде “та ніколи”, і ось чому…1) Мити руки над унітазом - це інтимно-дискомфортний процес. Це змішування контекстів: чисте (миття рук) і брудне (змив) знаходяться занадто близько. Та і раком стояти над унітазом поки миєш руки теж не дуже хочеться2) Це рішення тупо дивне. Виробник ніби каже: «Дивись, я дбаю про екологію і твій рахунок за воду!». Це дуже благородно. Але насправді він просто зекономив на зайвому метрі труби і нормальній раковині, щоб не змішувати два абсолютно різні процеси, хоч і проходять вони поруч3) Ваш мозок вам каже одночасно “О як цікаво” і “Це бляха що”. Виглядає рішення як класичне “Я почініл” (хто не знає - загугліть(саме загугліть), відкрийте картинки, and enjoy). Виходить що усе це рішення це антипод всього «дизайнерського» і «людяного». Це продукт, який не хоче, щоб ти його любив. Він просто хоче, щоб ти ним користався.І ось тут ми підходимо до головного болю багатьох сучасних продуктів.Ми часто створюємо рішення, які ідеально сходяться в Excel-таблицях і на наших дашбордах, але абсолютно не враховують людську природу. Можна придумати геніальну схему економії ресурсів, але якщо при цьому користувач почувається ніяково - все, ви вже програли як творці.Щас буде глибока думка, приготуйтеся!Отже, цей кран над бачком - це тупо символ технократичного цинізму. 👉 Він працює? Так. 👉 Чи виконує він KPI? На 100%. 👉 Але він ігнорує найважливіше - User Feelings (і тут увага, не User Experience, а саме feelings)І найгірше, в продуктах зараз це стається на кожному кроці:📍Коли ми змушуємо юзера проходити 10 кіл пекла реєстрації, бо «нам потрібні дані для маркетингу» чи щоб його “раціо” в мозку тупо здалося. 📍Коли ховаємо кнопку «відмінити підписку» у підвал термзів 12-м шрифтом, бо «нам треба утримувати Retention».📍Коли замість того, щоб найняти нормальну підтримку, ставимо тупого чат-бота, який просто «економить воду», але змушує людину почуватися покинутою і фрустрованою.Це все - продукти(чи рішення) без душі. Вони раціональні, економні та біса ефективні. Але вони нагадують цей унітаз: ти ним користуєшся, бо немає вибору, але після цього хочеться піти й помити руки… десь у нормальному місці.Мораль проста: ефективність без емпатії буде працювати…well, неефективно! Бо наприклад це рішення ідеально закриває метрики (економія води, zero waste), але повністю провалює User Experience. Це класична пастка раціонального дизайну: ми настільки захоплюємося вирішенням проблеми, що забуваємо про контекст, у якому людина буде цим користуватися.Коли ви наступний раз будете тюнити фаннел або спрощувати інтерфейс - згадайте цю фотку, і задайте собі лише одне запитання… Чи не змушуєте ви свого користувача стояти в незручній позі над вашим продуктом лише тому, що вам так було зручніше це реалізовувати?