Estadísticas de telegram channel - @prayer_is_power

Книга Пророка ІсаїГлава LXIII¹ Хто це йде від Едома, у червлених ризах від Восора, настільки величний у Своєму одязі, Який виступає у повноті сили Своєї? «Я — Який проголошує правду, сильний, щоб спасати».² Від чого ж одіяння Твоє червоне, і ризи у Тебе, як у того, хто топтав у точилі?³ «Я топтав точило один, і з народів нікого не було зі Мною; і Я топтав їх у гніві Моєму і давив їх у люті Моїй; кров їх бризкала на ризи Мої, і Я заплямував усе одіяння Своє;⁴ бо день помсти — у серці Моєму, і рік Моїх відкуплених настав.⁵ Я дивився, і не було помічника; дивувався, що не було того, хто підтримує; але допомогла Мені правиця Моя, і лють Моя — вона підтримала Мене:⁶ і потоптав Я народи у гніві Моєму, і скрушив їх у люті Моїй, і вилив на землю кров їх».⁷ Пом’яну милості Господні і славу Господню за все, що Господь дарував нам, і велику благість Його до дому Ізраїлевого, яку вчинив Він йому за милосердям Своїм і за множеством щедрот Своїх.⁸ Він сказав: «дійсно вони народ Мій, діти, які не скажуть неправди», і Він був для них Спасителем.⁹ У всякій скорботі їх Він не залишав їх, і ангел лиця Його спасав їх; з любови Своєї і благосердя Свого Він відкупив їх, узяв і носив їх в усі дні давні.¹⁰ Але вони збурилися і засмутили Святого Духа Його; тому Він обернувся на ворога їх: Сам воював проти них.¹¹ Тоді народ Його згадав давні дні, Мойсеєві: де Той, Який вивів їх з моря з пастирем овець Своїх? де Той, Який уклав у серце його Святого Духа Свого,¹² Який вів Мойсея за праву руку величною правицею Своєю, розділив перед ними води, щоб зробити Собі вічне ім’я,¹³ Який вів їх через безодні, як коня по степу, і вони не спотикалися?¹⁴ Як стадо сходить у долину, Дух Господній вів їх до спокою. Так вів Ти народ Твій, щоб зробити Собі славне ім’я.¹⁵ Споглянь з небес і подивися з оселі святині Твоєї і слави Твоєї: де ревність Твоя і могутність Твоя? — благосердя Твоє і милості Твої до мене утримані.¹⁶ Тільки Ти — Отець наш; бо Авраам не впізнає нас, і Ізраїль не визнає нас своїми; Ти, Господи, Отець наш, від віку ім’я Твоє: «Відкупитель наш».¹⁷ Для чого, Господи, Ти попустив нам звестися зі шляхів Твоїх, озлобитися серцю нашому, щоб не боятися Тебе? обернися заради рабів Твоїх, заради колін спадщини Твоєї.¹⁸ Короткий час володів ним народ святині Твоєї: вороги наші потоптали святилище Твоє.¹⁹ Ми зробилися такими, над якими Ти ніби ніколи не володарював і над якими не іменувалося ім’я Твоє.

Книга Пророка ІсаїГлава LXII¹ Не вмовкну заради Сиону, і заради Єрусалима не заспокоюся, доки не зійде, як світло, правда його, і спасіння його — як запалений світильник.² І побачать народи правду твою і всі царі — славу твою, і назвуть тебе новим ім’ям, яке наречуть уста Господа.³ І будеш вінцем слави у руці Господа і царською діадемою на долоні Бога твого.⁴ Не будуть уже називати тебе «залишеним», і землю твою не будуть більше називати «пустелею», але будуть називати тебе: «Моє благовоління до нього», а землю твою — «заміжньою», бо Господь благоволить до тебе, і земля твоя поєднається.⁵ Як юнак поєднується з дівою, так поєднаються з тобою сини твої; і як наречений радіє за наречену, так буде радіти за тебе Бог твій.⁶ На стінах твоїх, Єрусалиме, Я поставив вартових, які не будуть умовкати ні вдень, ні вночі. О, ви, що нагадуєте про Господа! не умовкайте, —⁷ не умовкайте перед Ним, доки Він не відновить і доки не зробить Єрусалим славою на землі.⁸ Господь поклявся правицею Своєю і міцними м’язами Своїми: не дам зерна твого більше в їжу ворогам твоїм, і сини чужих не будуть пити вина твого, над яким ти трудився;⁹ але ті, що збирають його, будуть їсти його і славити Господа, і ті, що оббирають виноград, будуть пити вино його у дворах святилища Мого.¹⁰ Проходьте, проходьте у ворота, готуйте шлях народу! Рівняйте, рівняйте дорогу, прибирайте камені, підніміть знамено для народів!¹¹ Ось, Господь повідомляє до краю землі: скажіть дочці Сиону: гряде Спаситель твій; нагорода Його з Ним і воздаяння Його перед Ним.¹² І назвуть їх народом святим, відкупленим Господом, а тебе назвуть знайденим містом, незалишеним.

Псалом XXXIX¹ Начальнику хору. Псалом Давида. (Пророчий).² Твердо я надіявся на Господа, і Він прихилився до мене і почув молитву мою.³ Він вивів мене з ями пристрастей і в’язкого болота, поставив на камені ноги мої і зміцнив стопи мої.⁴ Він вклав в уста мої пісню нову — хвалу Богу нашому. Многі побачать, і убояться, і будуть уповати на Господа.⁵ Блаженна людина, яка покладає надію свою на Господа і не звертається до гордих і до тих, що схиляються до неправди.⁶ Господи, Боже мій! Як багато створив Ти чудес Твоїх для нас! Хто уподібниться Тобі помислами Твоїми про нас! Хотів би я говорити і перелічити, але вони перевищують всяке число.⁷ Жертви і принесення Ти не захотів, але Ти відкрив мені вуха*. Всепалення і жертви за гріх Ти не бажав.⁸ Тоді я сказав: «Ось іду; у свитку книжному написано про мене.⁹ Я бажаю виконати волю Твою, Боже мій, і закон Твій у серці моїм».¹⁰ Я сповіщав про правду Твою в зібранні великому і не спиняв уст моїх. Ти знаєш, Господи.¹¹ Не втаїв я правди Твоєї в серці моїм; я всім сповіщав про істину й спасіння Твоє. Не затаїв милости й вірности Твоєї перед зібранням великим.¹² Ти ж, Господи, не віддаляй від мене милосердя Твого. Милість Твоя й істина Твоя нехай завжди охороняють мене.¹³ Бо обступила мене біда велика: оточили мене беззаконня мої, і я не можу побачити їх, бо їх більше, ніж волосся на голові моїй, і серце моє стиснулося в мені.¹⁴ Благозволь, Господи, визволити мене. Господи, поспіши на допомогу мені!¹⁵ Нехай постидяться і осоромляться ті, що шукають душі моєї, щоб погубити її. Нехай повернуть назад ті, що бажають зла мені.¹⁶ Нехай покриються соромом ті, що говорили мені: «Добре, добре!»¹⁷ Але нехай зрадіють і звеселяться Тобою ті, що шукають Тебе, Боже, і ті, що люблять спасіння Твоє, нехай безперестанку виголошують: «Великий Господь!»¹⁸ Я ж немічний і вбогий, Господи, допоможи мені! Ти поміч моя і моє спасіння, Боже мій, поспіши!* За перекладом 70-ти: приготував мені тіло. Псалом XL¹ Начальнику хору. Псалом Давида. (Пророчий).² Блаженний, хто дбає про [вбогих і] бідних, в день скорботи спасає його Господь.³ Господь збереже його й охоронить життя його. Блаженним він буде на землі, і Ти, Господи, не віддаси його в руки ворогів його.⁴ Господь допоможе йому в час хвороби його, все ложе його Ти оздоровиш у болісті його.⁵ Я сказав: «Господи, помилуй мене і зціли душу мою, бо згрішив я перед Тобою».⁶ Вороги мої в злобі кажуть про мене: «Коли він помре та згине ім’я його?»⁷ А коли приходять провідати мене, говорять облесливо, ховають злобу в серці, а вийшовши, змовляються.⁸ Ненависники шепочуть між собою, замишляють зло проти мене.⁹ Словом лихим ображають мене, говорячи: «Він ліг і вже не встане».¹⁰ Навіть чоловік, що жив у згоді зі мною, що їв хліб мій і на якого я надіявся, — підняв проти мене п’яту свою.¹¹ Ти ж, Господи, помилуй мене, підійми мене, щоб я віддав їм.¹² З того дізнаюсь я, що Ти любиш мене, коли ворог мій не потішиться наді мною.¹³ А мене Ти охорониш заради лагідности моєї, і поставиш перед лицем Твоїм навіки.¹⁴ Благословенний Господь, Бог Ізраїля од віку й до віку! Амінь, амінь!

Псалом XXXVII¹ Псалом Давида. На спомин [про суботу].² Господи, не суди мене в ярості Твоїй і не карай мене у гніві Твоїм.³ Бо стріли Твої пройняли мене, і утвердив єси на мені руку Твою.⁴ Нема зцілення у плоті моїй від лиця гніву Твого, нема спокою в костях моїх від лиця гріхів моїх.⁵ Бо беззаконня мої перевищили голову мою і, як тягар великий, пригнітили мене.⁶ Засмерділись і загнилися рани мої від лиця безумства мого.⁷ Пригноблений я і зовсім поник, весь день сумуючи ходжу.⁸ Бо стегна мої сповнилися запаленням, і нема зцілення у плоті моїй.⁹ Озлоблений був і смирився до кінця; ридаю від болю серця мого.¹⁰ Господи, перед Тобою всі бажання мої, і зітхання моє від Тебе не втаїться.¹¹ Серце моє стривожене, покинула мене сила моя, і світло очей моїх — і того вже не стало в мене.¹² Друзі мої і приятелі мої відійшли від мене, і родина моя стала осторонь мене.¹³ А ті, що шукають душу мою, поставили сіті, і ті, що бажають мені зла, говорять про погибель і весь день замишляють підступи.¹⁴ Я ж, немов глухий, не чую і, як німий, не відкриваю вуст своїх.¹⁵ І став я як людина, що не чує і не має в устах своїх виправдання.¹⁶ Бо на Тебе, Господи, уповаю я: Ти почуй, Господи, Боже мій.¹⁷ Тому я сказав: нехай ніколи не потішаються [вороги мої]; коли спіткнуться ноги мої, вони звеличуються наді мною.¹⁸ Я готовий до ран, і недуги мої повсякчас переді мною.¹⁹ Бо беззаконня мої я визнаю і печалюся через гріх мій.²⁰ Вороги ж мої живуть і зміцнюються більше за мене, і намножилося тих, що ненавидять мене не по правді.²¹ Ті, що відплачують мені злом за добро, обмовляють мене, бо я про благодіяння дбаю.²² Не покинь мене, Господи, Боже мій, не відступи від мене.²³ Поспіши на поміч мені, Господи спасіння мого. Псалом XXXVIII¹ Начальнику хору Ідифуму. Псалом Давида.² Я сказав: «Буду слідкувати за життям моїм, щоб не грішити язиком моїм. Буду стримувати уста мої, доки нечестивий переді мною».³ Я став як німий, не давав голосу. Я мовчав навіть про добре, але скорбота моя поновилася.⁴ Запалало серце моє в мені і в думках моїх розгорівся вогонь, тоді я сказав язиком моїм:⁵ «Скажи мені, Господи, коли кончина моя, і число днів моїх — яке воно? Щоб зрозумів я, який вік мій».⁶ Ти, мов п’ядями, виміряв дні мої, і вік мій — як ніщо перед Тобою.⁷ Дійсно, всяка людина, що живе на землі, як тінь ходить; даремно метушиться, збирає і не знає, кому те дістанеться.⁸ І нині чого чекати мені, Господи? Надія моя — на Тебе.⁹ Від усіх гріхів моїх очисти мене; не віддавай мене на глум безумному.¹⁰ Я став як німий і не відкриваю уст моїх, тому що Ти вчинив це.¹¹ Відверни від мене удари Твої, бо від сили руки Твоєї я щезну.¹² Якщо Ти за кожен гріх будеш карати людину, то розсиплеться, як від молі, вся краса її. Ось такою нетривкою є людина.¹³ Почуй же, Господи, молитву мою і благання моє прийми; не будь мовчазним на сльози мої, бо я подорожній перед Тобою і захожий, як і всі батьки мої.¹⁴ Дай мені полегшення, щоб я заспокоївся раніше, ніж відійду від світу цього і більше мене не буде.

Книга Пророка ІсаїГлава LIX¹ Ось, рука Господа не скоротилася на те, щоб спасати, і вухо Його не обважніло для того, щоб чути.² Але беззаконня ваші зробили розділення між вами і Богом вашим, і гріхи ваші відвертають лице Його від вас, щоб не чути.³ Бо руки ваші осквернені кров’ю і пальці ваші — беззаконням; уста ваші говорять лжу, язик ваш вимовляє неправду.⁴ Ніхто не підносить голосу за правду, і ніхто не заступається за істину; сподіваються на пусте і говорять неправду, зачинають зло і породжують злодійство;⁵ висиджують зміїні яйця і тчуть павутиння; хто з’їсть яйця їх, — помре, а якщо розчавить, — виповзе єхидна.⁶ Павутиння їх для одягу непридатне, і вони не покриються своїм виробом; діла їхні — діла неправедні, і насильство у руках їхніх.⁷ Ноги їхні біжать до зла, і вони поспішають на пролиття невинної крови; думки їхні — думки нечестиві; спустошення і загибель на стежках їхніх.⁸ Путі миру вони не знають, і немає суду на стежках їхніх; путі їхні викривлені, і ніхто, який іде ними, не знає миру.⁹ Тому-то і далекий від нас суд, і правосуддя не досягає до нас; чекаємо світла, і ось темрява, — осяяння, і ходимо у мороці.¹⁰ Сприймаємо на дотик, як сліпі стіну, і, як без очей, ходимо навпомацки; спотикаємося опівдні, як у сутінках, між живими — як мертві.¹¹ Усі ми ревемо, як ведмеді, і стогнемо, як голуби; очікуємо суду, і немає його, — спасіння, але воно далеко від нас.¹² Бо злочини наші численні перед Тобою, і гріхи наші свідчать проти нас; бо злочини наші з нами, і беззаконня наші ми знаємо.¹³ Ми зрадили і сказали неправду перед Господом, і відступили від Бога нашого; говорили наклеп і зраду, зачинали і народжували із серця неправдиві слова.¹⁴ І суд відступив назад, і правда стала вдалині, бо істина спотикнулася на площі, і чесність не може увійти.¹⁵ І не стало істини, і той, хто віддаляється від зла, піддається образі. І Господь побачив це, й огидно було очам Його, що немає суду.¹⁶ І бачив, що немає людини, і дивувався, що немає заступника; і допомогла Йому правиця Його, і правда Його підтримала Його.¹⁷ І Він поклав на Себе правду, як броню, і шолом спасіння на голову Свою; і вдягнувся у ризу помсти, як в одяг, і покрив Себе ревністю, як плащем.¹⁸ Мірою відплати, за цією мірою Він воздасть супротивникам Своїм — люттю, ворогам Своїм — помстою, островам віддасть належне.¹⁹ І будуть боятися імені Господа на заході і слави Його — на сході сонця. Якщо ворог прийде як ріка, подув Господа прожене його.²⁰ І прийде Відкупитель Сиону і синів Якова, які навернулися від нечестя, — говорить Господь.²¹ І ось завіт Мій з ними, — говорить Господь: Дух Мій, Який на тобі, і слова Мої, які вклав Я в уста твої, не відступлять від уст твоїх і від уст потомства твого, і від уст нащадків потомства твого, — говорить Господь, відтепер і до віку.

Книга Пророка ІсаїГлава LVIII¹ Волай голосно, не стримуйся; піднеси голос твій, подібно до труби, і вкажи народу Моєму на беззаконня його, і дому Якова — на гріхи його.² Вони щодня шукають Мене і хочуть знати шляхи Мої, ніби народ, який живе праведно і не полишає законів Бога свого; вони запитують Мене про суди правди, бажають наближення до Бога:³ «Чому ми постимося, а Ти не бачиш? смиряємо душі свої, а Ти не знаєш?» — Ось, у день посту вашого ви виконуєте волю вашу і вимагаєте тяжких трудів від інших.⁴ Ось, ви поститеся для сварок і суперечок і для того, щоб жорстокою рукою бити інших; ви не поститеся у цей час так, щоб голос ваш був почутий на висоті.⁵ Чи такий той піст, який Я обрав, день, в який томить людина душу свою, коли гне голову свою, як тростину, і підстилає під себе руб’я і попіл? Чи це назвеш постом і днем, угодним Господу?⁶ Ось піст, що Я обрав: зніми кайдани неправди, розв’яжи пута ярма, і пригноблених відпусти на волю, і розірви усяке ярмо;⁷ розділи з голодним хліб твій, і подорожніх бідних уведи у дім; коли побачиш нагого, вдягни його, і від єдинокровного твого не ховайся.⁸ Тоді відкриється, як зоря, світло твоє, і зцілення твоє швидко проросте, і правда твоя піде перед тобою, і слава Господня буде супроводжувати тебе.⁹ Тоді ти взиватимеш, і Господь почує; заволаєш, і Він скаже: «ось Я!» Коли ти викинеш із середовища твого ярмо, перестанеш піднімати палець і говорити образливе,¹⁰ і віддаси голодному душу твою і наситиш душу страдника: тоді світло твоє зійде у темряві, і морок твій буде як полудень;¹¹ і буде Господь вождем твоїм завжди, і під час засухи буде насичувати душу твою й наповнювати кістки твої, і ти будеш, як напоєний водою сад і як джерело, води якого ніколи не висихають.¹² І забудуються нащадками твоїми пустелі вікові: ти відновиш основи багатьох поколінь, і будуть називати тебе тим, хто відбудовує руїни, відновителем шляхів для населення.¹³ Якщо ти утримуєш ногу твою заради суботи від виконання примх твоїх у святий день Мій, і будеш називати суботу відрадою, святим днем Господнім, шанованим, і вшануєш її тим, що не будеш займатися звичайними твоїми справами, догоджати твоїм примхам і марнословити, —¹⁴ то будеш мати радість у Господі, і Я піднесу тебе на висоти землі і дам спожити тобі спадщину Якова, батька твого: вуста Господні вирекли це.

Псалом XXXII[Псалом Давида.]¹ Радуйтеся, праведні, у Господі; праведним подобає похвала.² Прославляйте Господа на гуслях, співайте Йому на десятиструнній псалтирі.³ Співайте Йому пісню нову, співайте радісно, з піднесенням.⁴ Бо слово Господнє праве і всі діла Його праведні.⁵ Господь любить правду і праведний суд, милости Його повна земля.⁶ Словом Господнім сотворено небеса, і духом уст Його — вся сила їх.⁷ Він зібрав, наче в міх, води морські, утворив у глибині їх безодні.⁸ Нехай боїться Господа вся земля, нехай тремтять перед Ним усі, що живуть на світі.⁹ Бо Він сказав — і сталося, Він повелів — і створилося.¹⁰ Господь нищить змови народів, відкидає злі задуми людей, [розбиває змови князів].¹¹ Рада ж Господня стоїть вічно, і думки серця Його — з роду в рід.¹² Блаженний народ, у якого Бог є Господом, — люди, яких обрав Господь у насліддя Собі.¹³ Господь з неба дивиться і бачить усіх синів людських.¹⁴ Дивиться з Престолу, на якому сидить, і бачить усіх, що живуть на землі.¹⁵ Він створив серця всіх їх і знає всі діла їхні.¹⁶ Не захистить царя велике військо його, і велетня не спасе велика сила його.¹⁷ Ненадійний кінь для спасіння, не спасе він великою силою своєю.¹⁸ Бо ось очі Господні на тих, що бояться Його, і на тих, що надіються на милість Його.¹⁹ Він спасе душі їхні від смерти, і в часи голоду наситить їх.²⁰ Душа ж наша нехай уповає на Господа, бо Він поміч і захист наш.²¹ Ним звеселиться серце наше, бо ми надіємося на святе ім’я Його.²² Милість Твоя, Господи, нехай буде над нами, бо ми уповаємо на Тебе. Псалом XXXIII¹ Псалом Давида, коли він прикинувся безумним перед Авимелехом, який через це відпустив його.² Благословлю Господа на всякий час, завжди хвала Йому в устах моїх.³ Господом буде хвалитися душа моя; нехай почують вірні і звеселяться.⁴ Величайте Господа зі мною, і прославмо ім’я Його всі вкупі.⁵ Я шукав Господа, і Він почув мене і від усіх скорбот визволив мене.⁶ Приступіть до Нього й просвітіться, і лиця ваші не осоромляться.⁷ Ось убогий благав, і Господь почув його і від усіх скорбот спас його.⁸ Ангел Господній охороняє тих, що бояться Його, і визволяє їх.⁹ Споживіть і побачите, що благий Господь. Блажен муж, що уповає на Нього.¹⁰ Бійтеся Господа, [всі] святі Його, бо не знають нестатку ті, що бояться Його.¹¹ Багаті зубожіли і зголодніли, а ті, що шукають Господа, не будуть позбавлені всякого блага.¹² Прийдіть, діти, послухайте мене, я страху Господнього навчу вас.¹³ Хто з людей бажає жити і бачити дні благі —¹⁴ стримуй язик свій від зла, і уста твої нехай не будуть облесливі.¹⁵ Ухиляйся від всього злого і роби добро, будь мирний і пильнуй того.¹⁶ Очі Господні звернені до праведних, і вуха Його до молитви їх.¹⁷ Лице ж Господнє проти тих, що чинять зло, щоб знищити з землі й пам’ять про них.¹⁸ Взивали [праведні], і Господь почув їх і від усіх скорбот визволив їх.¹⁹ Близько Господь до скорботних серцем, і смиренних духом Він спасає.²⁰ Багато скорбот у праведника, та від усіх них визволить його Господь.²¹ Господь охороняє всі кості їх, і ні одна з них не зламається.²² Смерть же грішників люта, і ті, що ненавидять праведного, загинуть.²³ Господь визволить душі рабів Своїх, і не загине ніхто з тих, що уповають на Нього.

Книга Пророка ІсаїГлава LVI¹ Так говорить Господь: зберігайте суд і чиніть правду; бо близько спасіння Моє й одкровення правди Моєї.² Блажен муж, який робить це, і син людський, який міцно тримається цього, який зберігає суботу від осквернення й оберігає руку свою, щоб не зробити ніякого зла.³ Нехай не говорить син іноплемінника, який приєднався до Господа: «Господь зовсім відокремив мене від Свого народу», і нехай не говорить євнух: «ось я сухе дерево».⁴ Бо Господь так говорить про євнухів: які зберігають Мої суботи й обирають угодне Мені, і міцно тримаються завіту Мого, —⁵ тим дам Я у домі Моєму й у стінах Моїх місце й ім’я краще, ніж синам і дочкам; дам їм вічне ім’я, яке не знищиться.⁶ І синів іноплемінників, які приєдналися до Господа, щоб служити Йому і любити ім’я Господа, бути рабами Його, усіх, що зберігають суботу від осквернення її і твердо тримаються завіту Мого,⁷ Я приведу на святу гору Мою й обрадую їх у Моєму домі молитви; всепалення їхні й жертви їхні будуть благоприємні на жертовнику Моєму, бо дім Мій назветься домом молитви для усіх народів.⁸ Господь Бог, Який збирає розсіяних ізраїльтян, говорить: до зібраних у нього Я буду ще збирати інших.⁹ Усі звірі польові, усі звірі лісові! йдіть їсти.¹⁰ Вартові їхні сліпі усі й невігласи: усі вони німі пси, що не можуть гавкати, що марять лежачи, що люблять спати.¹¹ І це пси, жадібні душею, які не знають ситости; і це пастирі безглузді: усі дивляться на свою дорогу, кожен до останнього, на свою користь;¹² приходьте, говорять, я дістану вина, і ми нап’ємося сикери; і завтра те саме буде, що сьогодні, та ще й більше.

Псалом XXVIIIПсалом Давида. [Після закінчення свята кущів].¹ Принесіть Господу, сини Божі, принесіть Господу молодих ягнят, принесіть Господу славу і честь.² Віддавайте Господу славу імені Його. Поклоняйтеся Господу в дивній святині Його.³ Голос Господній над водами, Бог слави загримів. Загримів Господь над водами великими.⁴ Голос Господа могутній, голос Господа величний.⁵ Голос Господа ламає кедри, Господь сокрушає кедри ливанські.⁶ Від голосу Його гори скачуть, як телята, Ливан і Сиріон — як молоді єдинороги.⁷ Голос Господа викрешує полум’я вогню,⁸ від голосу Господа трясеться пустеля. Потрясає Господь пустелю Кадеську.⁹ Голос Господа розроджує ланей і оголює ліси. В храмі Його все говорить про Його велич.¹⁰ Господь возсів на Престолі над водами великими і як Цар буде над нами повіки.¹¹ Господь дасть силу народу Своєму, Господь миром благословить людей Своїх. Псалом XXIX¹ Псалом Давида; пісня на оновлення дому.² Прославлю Тебе, Господи, бо Ти підняв мене і не допустив, щоб вороги мої тішилися наді мною³ Господи, Боже мій! Я взивав до Тебе, і Ти зцілив мене.⁴ Господи, Ти вивів душу мою з пекла, Ти повернув мене до життя, визволив мене з-поміж тих, що сходять у могилу. ⁵ Співайте Господу, всі святі Його, прославляйте святу пам’ять Його,⁶ бо на мить гнів Його і на все життя — милість Його; звечора плач, а на ранок — радість.⁷ І я говорив у дні благоденства мого: «Не похитнуся я повіки».⁸ Господи, Ти з милости Своєї укріпив гору мою, але відвернув Ти лице Твоє, і я захитався. ⁹ Тоді до Тебе, Господи, я взивав і до Бога [мого] молився, кажучи:¹⁰ «Яка користь у крові моїй, коли я зотлію? Чи ж буде порох славити Тебе та сповіщати про істину Твою? ¹¹ Господи, почуй мене і помилуй мене; Господи, прийди на поміч мені».¹² І Ти змінив плач мій на радість, зняв з мене одежу смутку і одягнув мене веселістю. ¹³ Нехай же славить Тебе душа моя і не вмовкає. Господи, Боже мій, буду славити Тебе повік.

Книга Пророка ІсаїГлава LIV¹ Звеселись, неплідна, яка не народжує; викликни і виголоси, яка не мучилася пологами; тому що у залишеної набагато більше дітей, ніж у тієї, яка має чоловіка, — говорить Господь.² Розшир місце намету твого, розшир покрівлі осель твоїх; не соромся, пусти довше шнури твої і утверди кілки твої;³ бо ти поширишся праворуч і ліворуч, і потомство твоє заволодіє народами і населить спустошені міста.⁴ Не бійся, бо не будеш посоромлена; не знічуйся, бо не будеш у нарузі: ти забудеш посоромлення юности твоєї і не будеш більше згадувати про безславність удівства твого.⁵ Тому що твій Творець є чоловік твій; Господь Саваоф — ім’я Його; і Відкупитель твій — Святий Ізраїлів: Богом усієї землі назветься Він.⁶ Бо як дружину, залишену і скорботну духом, закликає тебе Господь, і як дружину юности, яка була відкинута, — говорить Бог твій.⁷ На малий час Я залишив тебе, але з великою милістю прийму тебе.⁸ У полум’ї гніву Я приховав від тебе лице Моє на час, але вічною милістю помилую тебе, — говорить Відкупитель твій, Господь.⁹ Бо це для Мене, як води Ноя: як Я поклявся, що води Ноя не прийдуть більше на землю, так поклявся не гніватися на тебе і не дорікати тобі.¹⁰ Гори зрушаться і пагорби захитаються, — а милість Моя не відступить від тебе, і завіт миру Мого не похитнеться, — говорить Господь, Який милує тебе.¹¹ Бідна, яку кидає буря, безутішна! Ось, Я покладу камені твої на рубіні і зроблю основу твою із сапфірів;¹² і зроблю вікна твої з рубінів і ворота твої — з перлин, і всю огорожу твою — із коштовних каменів.¹³ І всі сини твої будуть навчені Господом, і великий мир буде у синів твоїх.¹⁴ Ти утвердишся правдою, будеш далека від гноблення, бо тобі боятися немає чого, і від жаху, бо він не наблизиться до тебе.¹⁵ Ось, будуть озброюватися проти тебе, але не від Мене; хто б не озброївся проти тебе, впаде.¹⁶ Ось, Я створив коваля, який роздуває вугілля у вогні і робить знаряддя для своєї справи, — і Я творю губителя для знищування.¹⁷ Жодне знаряддя, зроблене проти тебе, не буде успішним; і всякий язик, який буде змагатися з тобою на суді, — ти звинуватиш. Це є спадщина рабів Господа, виправдання їх від Мене, — говорить Господь.