Estadísticas de telegram channel - @prayer_is_power

Книга Пророка ЄреміїГлава VII¹ Слово, яке було до Єремії від Господа:² стань у воротах дому Господнього і проголоси там слово це і скажи: слухайте слово Господнє, усі юдеї, що входять цими вратами на поклоніння Господу.³ Так говорить Господь Саваоф, Бог Ізраїлів: виправте шляхи ваші і діяння ваші, і Я залишу вас жити на цьому місці.⁴ Не надійтеся на оманливі слова: «тут храм Господній, храм Господній, храм Господній».⁵ Але якщо зовсім виправите шляхи ваші і діяння ваші, якщо будете правильно чинити суд між людиною і суперником її,⁶ не будете пригноблювати іноземця, сироти і вдови, і проливати невинної крови на місці цьому, і не підете слідом інших богів на біду собі, —⁷ то Я залишу вас жити на місці цьому, на цій землі, яку дав батькам вашим у роди родів.⁸ Ось, ви надієтеся на оманливі слова, які не принесуть вам користи.⁹ Як! ви крадете, убиваєте і перелюбствуєте, і клянетеся у неправді і кадите Ваалу, і ходите слідом інших богів, яких ви не знаєте,¹⁰ і потім приходите і стаєте перед лицем Моїм у домі цьому, над яким наречене ім’я Моє, і говорите: «ми спасені», щоб надалі чинити усі ці мерзоти.¹¹ Чи не зробився вертепом розбійників у очах ваших дім цей, над яким наречене ім’я Моє? Ось, Я бачив це, — говорить Господь.¹² Підіть же на місце Моє у Силом, де Я раніше призначив перебувати імені Моєму, і подивіться, що зробив Я з ним за нечестя народу Мого Ізраїля.¹³ І нині, тому що ви робите усі ці діла, — говорить Господь, — і Я говорив вам з раннього ранку, а ви не слухали, і кликав вас, а ви не відповідали, —¹⁴ то Я так само вчиню з домом цим, над яким наречене ім’я Моє, на який ви надієтесь, і з місцем, яке Я дав вам і батькам вашим, як учинив із Силомом.¹⁵ І відкину вас від лиця Мого, як відкинув усіх братів ваших, усе сім’я Єфремове.¹⁶ Ти ж не проси за цей народ і не піднось за них молитви і прохання, і не заступайся переді Мною, бо Я не почую тебе.¹⁷ Чи не бачиш, що вони роблять у містах Юдеї і на вулицях Єрусалима?¹⁸ Діти збирають дрова, а батьки розводять вогонь, і жінки місять тісто, щоб робити пиріжки для богині неба і звершувати узливання іншим богам, щоб засмучувати Мене.¹⁹ Але чи Мене засмучують вони? — говорить Господь; чи не себе самих на сором собі?²⁰ Тому так говорить Господь Бог: ось, проливається гнів Мій і лють Моя на місце це, на людей і на худобу, і на дерева польові і на плоди землі, і запалає і не згасне.²¹ Так говорить Господь Саваоф, Бог Ізраїлів: всепалення ваші додавайте до жертв ваших і їжте м’ясо;²² бо батькам вашим Я не говорив і не давав їм заповіді у той день, в який Я вивів їх із землі Єгипетської, про всепалення і жертву;²³ але таку заповідь дав їм: «слухайтеся гласу Мого, і Я буду вашим Богом, а ви будете Моїм народом, і ходіть усяким шляхом, який Я заповідаю вам, щоб вам було добре».²⁴ Але вони не послухали і не прихилили вуха свого, і жили за схильністю і впертістю злого серця свого, і стали до Мене спиною, а не лицем.²⁵ З того дня, як батьки ваші вийшли із землі Єгипетської, до цього дня Я посилав до вас усіх рабів Моїх — пророків, посилав усякий день з раннього ранку;²⁶ але вони не слухалися Мене і не прихилили вуха свого, а озлобили шию свою, чинили гірше за батьків своїх.²⁷ І коли ти будеш говорити їм усі ці слова, вони тебе не послухають; і коли будеш кликати їх, вони на дадуть тобі відповіді.²⁸ Тоді скажи їм: ось народ, який не слухає гласу Господа Бога свого і не приймає настановлення! Не стало у них істини, вона віднята від вуст їхніх.²⁹ Обстрижи волосся твоє і кинь, і здійми плач на горах, бо відкинув Господь і залишив рід, який накликав гнів Його.

Книга Пророка ЄреміїГлава VI¹ Біжіть, діти Веніамінові, із середовища Єрусалима, й у Фекої сурміть трубою і дайте знати вогнем у Бефкаремі, бо від півночі з’являється біда і велика загибель.² Розорю Я дочку Сиону, красиву і зніжену.³ Пастухи зі своїми стадами прийдуть до неї, розкинуть намети навколо неї; кожен буде пасти свою ділянку.⁴ Готуйте проти неї війну; вставайте і підемо опівдні. Горе нам! день уже схиляється, розпростираються вечірні тіні,⁵ Вставайте, підемо і вночі, і зруйнуємо чертоги її!⁶ Бо так говорить Господь Саваоф: рубайте дерева і робіть насип проти Єрусалима: це місто має бути покаране; у ньому всяке гноблення.⁷ Як джерело вивергає із себе воду, так воно виточує із себе зло: у ньому чутно насильство і грабіжництво, перед лицем Моїм завжди обра́зи і рани.⁸ Врозумися, Єрусалиме, щоб душа Моя не віддалилася від тебе, щоб Я не зробив тебе пустелею, землею ненаселеною.⁹ Так говорить Господь Саваоф: до кінця обберуть залишок Ізраїля, як виноград; працюй рукою твоєю, як збирач винограду, наповнюючи кошики.¹⁰ До кого мені говорити і кого напоумлювати, щоб слухали? Ось, вухо у них необрізане, і вони не можуть слухати; ось, слово Господнє в них у посміянні; воно неприємне їм.¹¹ Тому я переповнений люттю Господньою, не можу тримати її у собі; виллю її на дітей на вулиці і на зібрання юнаків; узяті будуть чоловік з дружиною, літній з тим, хто віджив літа́.¹² І доми їхні перейдуть до інших, також поля і дружини; тому що Я простягну руку Мою на жителів цієї землі, — говорить Господь.¹³ Бо від малого до великого, кожен з них відданий користолюбству, і від пророка до священика — усі діють облудно;¹⁴ лікують рани народу Мого легковажно, говорячи: «мир! мир!», а миру немає.¹⁵ Чи соромляться вони, роблячи мерзоти? ні, ніскільки не соромляться і не червоніють. За те впадуть між убитими, і під час відвідування Мого будуть повалені, — говорить Господь.¹⁶ Так говорить Господь: зупиніться на шляхах ваших і розгляньте, і розпитайте про путі древніх, де путь добра, і йдіть нею, і знайдете спокій душам вашим. Але вони сказали: «не підемо».¹⁷ І поставив Я вартових над вами, сказавши: «слухайте звук труби». Але вони сказали: «не будемо слухати».¹⁸ Отже, слухайте, народи, і знай, зібрання, що з ними буде.¹⁹ Слухай, земле: ось, Я приведу на народ цей згубу, плід помислів їх; бо вони слів Моїх не слухали і закон Мій відкинули.²⁰ Для чого Мені ладан, який іде із Сави, і запашна тростина з далекої країни? Всепалення ваші неугодні, і жертви ваші неприємні Мені.²¹ Тому так говорить Господь: ось, Я покладу перед народом цим спотикання, і спотикнуться об них батьки і діти разом, сусід і друг його, і загинуть.²² Так говорить Господь: ось, іде народ від країни північної, і народ великий піднімається від країв землі;²³ тримають у руках лук і спис; вони жорстокі і немилосердні, голос їх шумить, як море, і несуться на конях, вишикувані, як одна людина, щоб воювати з тобою, дочко Сиону.²⁴ Ми почули звістку про них, і руки у нас опустилися, скорбота охопила нас, муки, як жінку при пологах.²⁵ Не виходьте в поле і не ходіть дорогою, бо меч ворогів, жах з усіх боків.²⁶ Дочко народу мого! опояши себе веретищем і посипай себе попелом; тужи, ніби про смерть єдиного сина, гірко плач; бо раптово прийде на нас згубник.²⁷ Вежею поставив Я тебе серед народу Мого, стовпом, щоб ти знав і стежив за шляхом їх.²⁸ Усі вони — вперті відступники, живуть наклепами; це мідь і залізо, — усі вони розбещувачі.²⁹ Роздувальний міх обгорів, свинець зотлів від вогню: плавильник плавив даремно, бо злі не відокремилися;³⁰ відкинутим сріблом назвуть їх, тому що Господь відкинув їх.

Псалом LXVНачальнику хору. Пісня.¹ Викликніть Господу, вся земле!² Співайте ж імені Його, віддайте славу й хвалу Йому.³ Промовляйте Богові: «Як величні діла Твої, перед множеством сили Твоєї скоряться Тобі вороги Твої».⁴ Вся земля нехай поклониться Тобі й співає Тобі. Нехай співає імені Твоєму, Всевишній!»⁵ Прийдіть, погляньте на діла Божі, Який страшний Він у Своїх ділах над синами людськими!⁶ Він море обернув на сушу, ріку перейшли ногами. Там ми веселилися в Ньому.⁷ Він могутністю Своєю світом володіє вічно. Очі Його дивляться на всі народи, щоб не підносились у собі гнобителі.⁸ Благословляйте, народи, Бога нашого і проголошуйте хвалу Йому.⁹ Він дав життя душі нашій і не попустив, щоб ноги наші захиталися.¹⁰ Ти випробував нас, Боже, Ти переплавив нас, як переплавляється срібло.¹¹ Ти попустив нам потрапити в сітку, поклав тягарі на плечі наші.¹² Ти допустив, щоб чужі люди сіли на шию нам. Ми йшли через вогонь і воду, але Ти вивів нас на волю.¹³ Увійду в дім Твій з жертвами всепалення, виконаю перед Тобою обітниці мої,¹⁴ що їх проголосили уста мої і висловив язик мій у скорботі моїй.¹⁵ Великі жертви принесу Тобі з пахощами, принесу Тобі овець, волів і козлів.¹⁶ Прийдіть усі, хто боїться Бога, послухайте мене, і я скажу вам, що вчинив Він для душі моєї.¹⁷ Я взивав до Нього устами моїми і величав Його язиком моїм.¹⁸ І якби була неправда в серці моїм, то не почув би мене Господь.¹⁹ А Господь почув мене і прихилився до голосу благання мого.²⁰ Благословенний Господь, що не відкинув моління мого і милости Своєї не відвернув від мене. Псалом LXVI¹ Начальнику хору. На струнних інструментах. Псалом. Пісня.² Боже, ущедри нас і благослови нас, просвіти лице Твоє на нас і помилуй нас.³ Щоб пізнали ми на землі путь Твою, в усіх народах — спасіння Твоє.⁴ Нехай сповідують Тебе люди, Боже, нехай сповідують Тебе люди всі.⁵ Нехай веселяться і радіють племена, бо Ти судиш народи праведно і керуєш всіма племенами на землі.⁶ Нехай славлять Тебе народи, Боже, нехай славлять Тебе народи всі.⁷ Земля дає плід свій: благослови нас, Боже, Боже наш.⁸ Нехай благословить нас Бог, і нехай бояться Його всі краї землі.

Книга Пророка ЄреміїГлава IV ¹ Якщо хочеш навернутися, Ізраїлю, — говорить Господь, — до Мене навернися; і якщо видалиш мерзоти твої від лиця Мого, то не будеш блукати.² І будеш клястися: «живий Господь!» в істині, суді і правді; і народи будуть Ним благословлятися і Ним хвалитися.³ Бо так говорить Господь до мужів Іуди та Єрусалима: розоріть собі нові ниви і не сійте між терням.⁴ Обріжте себе для Господа, і зніміть крайню плоть із серця вашого, мужі Іуди і жителі Єрусалима, щоб гнів Мій не відкрився, як вогонь, і не запалав невгасимо через вашу схильність до зла.⁵ Оголосіть в Юдеї і розголосіть у Єрусалимі, і говоріть, і сурміть трубою по землі; волайте голосно і говоріть: «зберіться, і підемо в укріплені міста».⁶ Виставте знамено до Сиону, біжіть, не зупиняйтеся, бо Я приведу від півночі біду і велику загибель.⁷ Виходить лев зі своїх хащів, і виступає винищувач народів: він виходить зі свого місця, щоб землю твою зробити пустелею; міста твої будуть розорені, залишаться без жителів.⁸ Тому опояшіться веретищем, плачте і ридайте, бо лють гніву Господнього не відвернеться від нас.⁹ І буде у той день, — говорить Господь, — завмре серце в царя і серце в князів; і жахнуться священики, і здивуються пророки.¹⁰ І сказав я: о, Господи Боже! Невже Ти зваблював тільки народ цей і Єрусалим, говорячи: «мир буде у вас»; а тим часом меч доходить до душі?¹¹ У той час сказано буде народу цьому і Єрусалиму: пекучий вітер несеться з висот пустельних на шлях дочки народу Мого, не для віяння і не для очищення;¹² і прийде до Мене звідти вітер сильніший за цей, і Я сотворю суд над ними.¹³ Ось, піднімається він подібно до хмар, і колісниці його — як вихор, коні його швидші за орлів; горе нам! бо ми будемо розорені.¹⁴ Змий зле із серця твого, Єрусалиме, щоб спастися тобі: доки будуть гніздитися у тобі злочесні думки?¹⁵ Бо уже несеться голос від Дана і згубна звістка з гори Єфремової:¹⁶ оголосіть народам, сповістіть Єрусалим, що йдуть з далекої країни ті, що беруть в облогу, і криками своїми наповнюють міста Юдеї.¹⁷ Як вартові полів, вони обступають його навкруги, бо він збурився проти Мене, — говорить Господь.¹⁸ Шляхи твої і діяння твої заподіяли тобі це; від твого нечестя тобі так гірко, що доходить до серця твого.¹⁹ Утроба моя! утроба моя! тужу в глибині серця мого, хвилюється у мені серце моє, не можу мовчати; бо ти чуєш, душе моя, звук труби, тривогу битви.²⁰ Біда за бідою: уся земля спустошується, раптово розорені шатри мої, миттєво — намети мої.²¹ Чи довго бачити мені знамено, слухати звук труби?²² Це від того, що народ Мій нерозумний, не знає Мене: нерозумні вони діти, і немає у них глузду; вони розумні на зло, але добра робити не вміють.²³ Дивлюся на землю, і ось, вона розорена і порожня, — на небеса, і немає від них світла.²⁴ Дивлюся на гори, і ось, вони тремтять, і всі пагорби коливаються.²⁵ Дивлюсь, і ось, немає людини, і всі птахи небесні розлетілися.²⁶ Дивлюсь, і ось, Кармил — пустеля, і всі міста його зруйновані від лиця Господа, від люті гніву Його.²⁷ Бо так сказав Господь: уся земля буде спустошена, але остаточного знищення не зроблю.²⁸ Заплаче про це земля, і небеса затьмаряться угорі, тому що Я сказав, Я визначив, і не розкаюся у тім, і не відступлю від того.²⁹ Від шуму вершників і стрільців розбіжаться всі міста: вони підуть у густі ліси і вилізуть на скелі; всі міста будуть залишені, і не буде у них жодного жителя.³⁰ А ти, спустошена, що будеш робити? Хоч ти вдягаєшся в пурпур, хоч прикрашаєш себе золотим убранням, обмальовуєш очі твої фарбами, але марно прикрашаєш себе: знехтували тебе коханці, вони шукають душі твоєї.³¹ Бо Я чую голос ніби жінки у пологах, стогін ніби тієї, що народжує вперше, голос дочки Сиону; вона стогне, простягаючи руки свої: «о, горе мені! душа моя знемагає перед убивцями».

Книга Пророка ЄреміїГлава ІІІ¹ Говорять: «якщо чоловік відпустить дружину свою, і вона відійде від нього і зробиться дружиною іншого чоловіка, то чи може вона повернутися до нього? Чи не осквернилася б цим країна та?» А ти з багатьма коханцями блудодіяла, — і однак же повернися до Мене, — говорить Господь.² Зведи очі твої на висоти і подивися, де не блудодіяли з тобою? Біля дороги сиділа ти для них, як аравитянин у пустелі, й осквернила землю блудом твоїм і лукавством твоїм.³ За те були утримані дощі, і не було дощу пізнього; але у тебе було чоло блудниці, ти відкинула сором.⁴ Чи не будеш ти відтепер волати до Мене: «Отче мій! Ти був путівником юности моєї!⁵ Невже завжди буде Він у гніві? і невже вічно буде утримувати його у Собі?» Ось, що говориш ти, а робиш зло і досягаєш успіхів у ньому.⁶ Господь сказав мені у дні Іосії царя: чи бачив ти, що робила відступниця, дочка Ізраїля? Вона ходила на всяку високу гору і під усяке гіллясте дерево і там блудодіяла.⁷ І після того, як вона усе це робила, Я говорив: «повернися до Мене»; але вона не повернулася; і бачила це віроломна сестра її Юдея.⁸ І Я бачив, що, коли за усі перелюбні дії відступниці, дочки Ізраїля, Я відпустив її і дав їй розвідний лист, віроломна сестра її Юдея не убоялась, а пішла і сама блудодіяла.⁹ І неприхованим блудодійством вона осквернила землю, і перелюбствувала з каменем і деревом.¹⁰ Але при усьому цьому віроломна сестра її Юдея не навернулася до Мене усім серцем своїм, а тільки удавано, — говорить Господь.¹¹ І сказав мені Господь: відступниця, дочка Ізраїлева, виявилася правішою, ніж віроломна Юдея.¹² Йди і проголоси слова ці на північ, і скажи: навернися, відступнице, дочко Ізраїлева, — говорить Господь. Я не виллю на вас гніву Мого; бо Я милостивий, — говорить Господь, — не вічно буду обурюватися.¹³ Визнай тільки провину твою: бо ти відступила від Господа Бога твого і блудодіяла з чужими під усяким гіллястим деревом, а голосу Мого ви не слухали, — говорить Господь.¹⁴ Поверніться, діти-відступники, — говорить Господь, — тому що Я поєднався з вами, і візьму вас по одному з міста, по двоє із племені, і приведу вас на Сион.¹⁵ І дам вам пастирів за серцем Моїм, які будуть пасти вас зі знанням і розсудливістю.¹⁶ І буде, коли ви розмножитеся і зробитеся багатоплідними на землі, у ті дні, — говорить Господь, — не будуть говорити більше: «ковчег завіту Господнього»; він і на думку не спаде, і не згадають про нього, і не будуть приходити до нього, і його вже не буде.¹⁷ У той час назвуть Єрусалим престолом Господа; і всі народи заради імені Господа зберуться в Єрусалим і не будуть більше чинити за впертістю злого серця свого.¹⁸ У ті дні прийде дім Іудин до дому Ізраїлевого, і підуть разом із землі північної у землю, яку Я дав у спадщину батькам вашим.¹⁹ І говорив Я: як поставлю тебе у число дітей і дам тобі жадану землю, найпрекраснішу спадщину багатьох народів? І сказав: ти будеш називати Мене отцем твоїм і не відступиш від Мене.²⁰ Але воістину, як дружина віроломно зраджує друга свого, так віроломно вчинили зі Мною ви, дім Ізраїлів, — говорить Господь.²¹ Голос чутно на висотах, жалібний плач синів Ізраїля за те, що вони спотворили шлях свій, забули Господа Бога свого.²² Поверніться, бунтівливі діти: Я зцілю вашу непокору. — Ось, ми йдемо до Тебе, бо Ти — Господь Бог наш.²³ Воістину, марно надіялися ми на пагорби і на безліч гір; воістину, у Господі Бозі нашому спасіння Ізраїлеве!²⁴ Від юности нашої ця мерзота пожирала труди батьків наших, овець їхніх і волів їхніх, синів їхніх і дочок їхніх.²⁵ Ми лежимо у соромі своєму, і сором наш покриває нас, тому що ми грішили перед Господом Богом нашим, — ми і батьки наші, від юности нашої і до цього дня, і не слухалися голосу Господа Бога нашого.

Псалом LVI¹ Начальнику хору. Не погуби. Молитва Давида, коли він утік від Саула в печеру.² Помилуй мене, Боже, помилуй мене, бо на Тебе надіється душа моя, і в тіні крил Твоїх я сховаюсь, аж доки перейде беззаконня.³ Буду взивати до Бога Всевишнього, Який допомагав мені.⁴ Він пошле поміч з неба і спасе мене. Пошле Бог милість Свою й істину Свою і осоромить тих, що шукають погубити мене.⁵ Душа моя серед звірів, я серед людей, що дишуть полум’ям, зуби їхні, як списи, і язик їхній — меч гострий.⁶ Вознесися над небесами, Боже, і по всій землі слава Твоя.⁷ Сітку поставили вони для ніг моїх і ловлять душу мою; викопали для мене яму і самі впали в неї.⁸ Готове серце моє, Боже; готове серце моє: буду співати і славити Тебе.⁹ Вставай, славо моя! Встаньте, псалтир і гуслі! Встану я рано.¹⁰ Буду славити Тебе, Господи, між народами, буду оспівувати Тебе між людьми.¹¹ Бо до небес піднеслася милість Твоя і до хмар істина Твоя.¹² Вознесися над небесами, Боже, і по всій землі слава Твоя. Псалом LVII¹ Начальнику хору. Не погуби. Псалом Давида.² Чи правду говорите ви, сильні; чи за правдою судите ви, сини людські?³ Ні, беззаконня складаєте ви в серці. Неправду сплітають руки ваші на землі.⁴ Від правди відступили грішні, від народження свого, від утроби матері блудять, кажучи неправду.⁵ Отрута в них, як у змії, як у глухого аспида, що затикає вуха свої,⁶ щоб не чути того, хто проклинає, хоч би й як умів він заклинати.⁷ Боже, сокруши зуби їхні у щелепах їхніх. Розірви, Господи, пащі звірів.⁸ Нехай щезнуть вони, як вода розлита, а коли пустять вони стріли свої, нехай вони не матимуть сили.⁹ Нехай упаде на них вогонь, щоб розтанули, як віск, і вже не побачили сонця.¹⁰ Раніше, ніж закиплять котли злоби їхньої, нехай буря гніву Божого рознесе вогонь їхній.¹¹ А праведник звеселиться, коли побачить помсту Божу та пройде ногами по крові нечестивців.¹² І скажуть люди: «Справді добре бути праведним! Бо є Бог, є Суддя справедливий на землі!» Псалом LVIII¹ Начальнику хору. Не погуби. Молитва Давида, коли Саул послав стерегти дім його, щоб умертвити його.² Визволи мене від ворогів моїх, Боже мій, від тих, що повстали на мене, захисти мене.³ Спаси мене від тих, що чинять беззаконня, і від кровожерних врятуй мене.⁴ Бо ось вони підстерігають душу мою, збираються на мене сильні, не за беззаконня мої і не за гріх мій.⁵ Господи! Без провини моєї вони йдуть на мене. Встань же на допомогу мені і поглянь.⁶ Господи, Боже Сил, Боже Ізраїлів, встань, відвідай усі народи, не помилуй нікого з тих, що чинять беззаконня.⁷ Щовечора сходяться вони, жадібні до крови, як пес, і обходять місто.⁸ Ось вони лихословлять язиками своїми, в устах їхніх не слова, а мечі, бо думають: хто їх чує?⁹ Але Ти, Господи, посмієшся з них, осоромиш усі народи.¹⁰ Сила моя в Тобі, Боже! Ти Заступник мій.¹¹ Ти — Бог мій, і милість Твоя попередить мене. Бог дасть мені перемогу над ворогами моїми.¹² Не убивай їх, щоб люди не забули Закону Твого. Розвій їх силою Твоєю, Захиснику мій, Господи.¹³ Слова уст їхніх — то гріх душі їхньої; хай будуть спіймані у гордині їхній за прокльони їхні та за неправду, яку вони говорять.¹⁴ Розвій їх гнівом Твоїм так, щоб не стало їх, та щоб пізнали люди, що Бог володіє народами в усіх кінцях землі.¹⁵ Вони сходяться вечорами, спраглі крови, як пси, і обходять місто.¹⁶ Вони шукають поживи, але неситі лягають спати.¹⁷ А я буду оспівувати силу Твою, щоранку прославлятиму милість Твою, бо Ти був оборонцем моїм і захисником моїм у час біди моєї.¹⁸ Сило моя! Тобі я буду співати, бо Ти Заступник мій і Бог мій, Який милує мене.

Псалом LIV¹ Начальнику хору. На струнних інструментах. Повчання Давида.² Вислухай, Боже, молитву мою і не зневаж благання мого.³ Прихилися і вислухай мене, я плачу від туги моєї.⁴ І тривожуся від голосу ворожого і від утисків нечестивців.⁵ Бо вони чинять мені беззаконня й у гніві ворогують проти мене.⁶ Серце моє стривожилося в мені, смертельні страхіття напали на мене.⁷ Страх і трепет прийшли на мене, і жах огорнув мене.⁸ І я сказав: хто дав би мені крила, як у голуба, я б полетів та відпочив би.⁹ Полетів би якнайдалі, став би жити в пустелі, ждучи Бога, щоб спас мене від слабкодухости і від бурі.¹⁰ Розбий, Господи, і роз’єднай змову їхню, бо беззаконня та ворожнечу бачу я в місті.¹¹ Вдень і вночі вони обходять його по мурах його, а усередині його — беззаконня та кривда.¹² І не зникають з вулиць його насильство і зрада.¹³ Та якби це ворог ганьбив мене, я стерпів би, або якби це ненависник мій величався наді мною, я не зважав би на нього.¹⁴ Але ти, чоловіче, — однодумцю мій, приятелю і друже мій,¹⁵ з яким ми щиро сходилися і до дому Божого разом ходили!¹⁶ Нехай загибель прийде на них, бо лукавство в оселях їхніх, посеред них.¹⁷ Я ж до Бога взиваю, і Господь почує мене.¹⁸ Увечері, і вранці, і опівдні буду благати й молити, і Він почує голос мій.¹⁹ Він визволить миром душу мою від напасників моїх, бо їх багато в мене.²⁰ Почує мене Бог, і упокорить їх Той, Хто перебуває вічно, бо нема в них каяття, і не бояться вони Бога.²¹ Підіймають руки свої на невинних і оскверняють завіт Його.²² Уста їх масніші від масла, а в серці їх злоба. Масні, як олива, слова їх, але то гострі стріли.²³ Покладайся на Господа у скорботах твоїх, і Він підтримає тебе. Ніколи не дасть Він упасти праведникові.²⁴ Ти, Боже, кинеш їх у яму погибелі. Кровожерні й підступні не доживуть і до половини віку свого. Я ж, [Господи], уповаю на Тебе. Псалом LV¹ Начальнику хору. Про голубку, що мовчить на самоті. Пісня Давида, коли филистимляни захопили його в Гефі.² Помилуй мене Боже, бо нападає на мене чоловік і день у день гнобить мене.³ Щодня нападають на мене вороги мої, бо багато тих, що поборюють мене.⁴ Вдень я не буду боятися, бо уповаю на Тебе.⁵ Богом я хвалюсь у словах моїх, на Бога покладаю надію і не боюся; що зробить мені плоть?⁶ Щодня зневажають слова мої, всі думки їхні про мене — на зло.⁷ Збираються й ховаються, стежать за кожним кроком моїм, щоб уловити душу мою.⁸ Вони гадають, що не покараєш Ти їх за неправду їхню.⁹ Боже, Тобі відомі всі страждання мої; збери сльози мої та поклади їх перед Собою. Запиши їх у книгу Твою.¹⁰ Вороги мої втікають від мене, коли я кличу Тебе. З того знаю, що Ти, Боже, зі мною.¹¹ Богом я хвалюся в словах, в Господі хвалю слово Його.¹² На Бога я уповаю і не боюся: що заподіє мені людина?¹³ В мені, Боже, молитва до Тебе, щоб возносити Тобі хвалу,¹⁴ бо Ти визволив душу мою від смерти, [очі мої від сліз], ноги мої від спотикання. Буду ходити перед лицем Господа у світлі живих.

Псалом LI¹ Начальнику хору. Повчання Давида,² після того, як приходив Доїк ідумеянин і доніс Саулу, сказавши йому, що Давид прийшов у дім Авимелеха.³ Чого хвалишся злодійством, сильний? Зловживаєш милосердям Божим кожен день?⁴ Неправду висловлює язик твій, як бритва вигострена — таке твоє лукавство.⁵ Ти полюбив зло більше, ніж добро, більше неправду, ніж говорити правду.⁶ Ти полюбив слова погибелі, розмову улесливу.⁷ За те знищить тебе Бог до кінця. Викине тебе й виселить тебе з дому [твого], викоренить тебе із землі живих.⁸ Побачать це праведні і убояться, посміються над тобою [і скажуть]:⁹ «Ось чоловік, що не у Бога шукав собі сили, а сподівався на силу багатства свого та зміцнювався злочинством своїм».¹⁰ А я, мов оливкове зелене дерево в домі Божім, я уповаю на милість Божу повік.¹¹ Буду вічно славити Тебе, Боже, за все, що Ти вчинив для мене. Буду надіятися на ім’я Твоє, бо Ти милостивий до праведних Твоїх. Псалом LII¹ Начальнику хору. На духових інструментах. Повчання Давида.² Сказав безумний у серці своїм: «Немає Бога». Розпусні стали, огидне діють у беззаконнях. Нема тих, хто чинив би добро.³ Бог з неба поглянув на синів людських, щоб побачити: чи є хто розумний, що шукає Бога?⁴ Всі відвернулися, всі нікчемні стали; нема вже такого, хто чинить добро, немає жодного.⁵ Невже не прийдуть до розуму ті, що чинять беззаконня, що з’їдають людей моїх, наче хліб, а Господа не призивають?⁶ Вони будуть боятися страху там, де нема його, бо розсипле Бог кістки самовпевнених. Осоромлені будуть вони, бо Бог відкинув їх.⁷ Хто дасть із Сиону спасіння Ізраїлеві? Коли поверне Бог із полону людей Своїх, зрадіє Яків і звеселиться Ізраїль. Псалом LIII¹ Начальнику хору. На струнних інструментах. Повчання Давида,² коли прийшли зифеї і сказали Саулу: «Чи не в нас ховається Давид?»³ Боже, в ім’я Твоє спаси мене і силою Твоєю допоможи мені.⁴ Боже, почуй молитву мою і вислухай слова уст моїх.⁵ Бо чужі повстали на мене, і сильні шукають душі моєї, і не мають вони Бога перед собою.⁶ Та ось Бог помагає мені, і Господь підкріпляє душу мою.⁷ Він відплатить за зло ворогам моїм. Істиною Твоєю, Боже, Ти погубиш їх.⁸ Від серця принесу жертву Тобі і прославлю ім’я Твоє, бо воно благе.⁹ Бо Ти визволив мене від усякої скорботи, і на ворогів моїх сміливо дивиться око моє.

Книга Пророка ІсаїГлава LXV¹ Я відкрився тим, що не запитували про Мене; Мене знайшли ті, що не шукали Мене. «Ось Я! ось Я!» — говорив Я народу, який не іменувався ім’ям Моїм.² Кожного дня простягав Я руки Мої до народу непокірливого, який ходив шляхом недобрим, за своїми помислами, —³ до народу, який постійно ображає Мене у лице, приносить жертви у дібровах і спалює фіміам на черепках,⁴ сидить у гробах і ночує у печерах; їсть свиняче м’ясо, і мерзенне вариво у посудинах у нього;⁵ який говорить: «зупинися, не підходь до мене, тому що я святий для тебе». Вони — дим для нюху Мого, вогонь, що горить кожного дня.⁶ Ось що написано перед лицем Моїм: не змовчу, але воздам, воздам у надра їх⁷ беззаконня ваші, — говорить Господь, — і разом беззаконня батьків ваших, які курили фіміам на горах, і на пагорбах ганьбили Мене; і відміряю у надра їх попередні діяння їх.⁸ Так говорить Господь: коли у виноградному гроні знаходиться сік, тоді говорять: «не пошкодь його, тому що у ньому благословення»; те саме зроблю Я і заради рабів Моїх, щоб не усіх погубити.⁹ І виведу від Якова сíм’я, і від Іуди спадкоємця гір Моїх, і успадкують це обрані Мої, і раби Мої будуть жити там.¹⁰ І буде Сарон пасовищем для овець і долина Ахор — місцем спочинку для волів народу Мого, який знайшов Мене.¹¹ А вас, які залишили Господа, забули святу гору Мою, готуєте трапезу для Гада і розчиняєте повну чашу для Мени,* —¹² вас прирікаю Я до меча, і всі ви схилитеся на заколення: тому що Я кликав, і ви не відповідали; говорив, і ви не слухали, але робили лихе в очах Моїх і обирали те, що було неугодно Мені.¹³ Тому так говорить Господь Бог: ось, раби Мої будуть їсти, а ви будете голодувати; раби Мої будуть пити, а ви будете знемагати від спраги;¹⁴ раби Мої будуть веселитися, а ви будете у соромі; раби Мої будуть співати від сердечної радости, а ви будете кричати від сердечної скорботи і ридати від скрушення духу.¹⁵ І залишите ім’я ваше обраним Моїм для прокляття; і вб’є тебе Господь Бог, а рабів Своїх назве іншим ім’ям,¹⁶ яким хто буде благословляти себе на землі, буде благословлятися Богом істини; і хто буде клястися на землі, буде клястися Богом істини, — тому що колишні скорботи будуть забуті і приховані від очей Моїх.¹⁷ Бо ось, Я творю нове небо і нову землю, і попередні уже не будуть згадувані і не прийдуть на серце.¹⁸ А ви будете веселитися і радіти повіки за те, що Я творю: бо ось, Я творю Єрусалим веселістю і народ його радістю.¹⁹ І буду радуватися за Єрусалим і веселитися за народ Мій; і не почуєте у ньому більше голосу плачу і голосу волання.²⁰ Там не буде більше малолітнього і старця, який не досягнув би повноти днів своїх; бо столітній буде помирати юнаком, але столітній грішник буде проклятим.²¹ І буду будувати доми і жити у них, і насаджувати виноградники і їсти плоди їх.²² Не будуть будувати, щоб інший жив, не будуть насаджувати, щоб інший їв; бо дні народу Мого будуть, як дні дерева, й обрані Мої довго будуть користуватися плодами рук своїх.²³ Не будуть трудитися марно і народжувати дітей на горе; бо будуть сіменем, благословенним від Господа, і нащадки їх з ними.²⁴ І буде, перше ніж вони будуть взивати, Я відповім; вони ще будуть говорити, і Я уже почую.²⁵ Вовк і ягня будуть пастися разом, і лев, як віл, буде їсти солому, а для змія порох буде їжею: вони не будуть чинити зла і шкоди на усій святій горі Моїй, — говорить Господь.* Гад (або Ваал-Гад) і Мени (Мануфи) — імена божеств сонця і місяця.

Книга Пророка ІсаїГлава LXIV¹ О, якби Ти розірвав небеса і зійшов! гори розтанули б від лиця Твого,² як від вогню, який розплавляє, як від того, хто кип’ятить воду, щоб ім’я Твоє зробити відомим ворогам Твоїм; від лиця Твого здригнулися б народи.³ Коли Ти звершував страшні діла, для нас несподівані, і сходив, — гори танули від лиця Твого.⁴ Бо від віку не чули, не слухали вухом, і ніяке око не бачило іншого бога, крім Тебе, Який стільки зробив би для тих, що надіються на нього.⁵ Ти милостиво зустрічав того, хто радіє і чинить правду, хто поминає Тебе на путях Твоїх. Але ось, Ти прогнівався, тому що ми здавна грішили; і як же ми будемо спасені?⁶ Усі ми зробилися — як нечистий, і вся праведність наша — як забруднений одяг; і всі ми зблякли, як лист, і беззаконня наші, як вітер, несуть нас.⁷ І немає того, хто прикликає ім’я Твоє, хто поклав би міцно триматися за Тебе; тому Ти сховав від нас лице Твоє і залишив нас гинути від беззаконь наших.⁸ Але нині, Господи, Ти — Отець наш; ми — глина, а Ти — утворитель наш, і всі ми — діло руки Твоєї.⁹ Не гнівайся, Господи, без міри, і не вічно пам’ятай беззаконня. Споглянь же: ми усі народ Твій.¹⁰ Міста святині Твоєї зробилися пустелею; пустелею став Сион; Єрусалим спустошений.¹¹ Дім освячення нашого і слави нашої, де батьки наші прославляли Тебе, спалений вогнем, і всі коштовності наші розграбовані.¹² Після цього чи будеш ще стримуватися, Господи, чи будеш мовчати і карати нас без міри?