Молись за Україну | Псалом XCIXПсалом [Давида] хвалебний.¹ Викликніть Господу, вся земля!²...

Псалом XCIXПсалом [Давида] хвалебний.¹ Викликніть Господу, вся земля!² Служіть Господу з радістю. Ідіть перед лице Його з піснями хвали.³ Знайте, що Він — Господь Бог наш, Він створив нас. Ми — народ Його і вівці пастви Його.⁴ Входьте у ворота Його з хвалою, у двори Його — з піснями хвальними. Хваліть Його і прославляйте ім’я Його.⁵ Бо Господь милосердний, милість Його вічна й істина Його з роду в рід. Псалом CПсалом Давида.¹ Про милість і правосуддя буду співати Тобі, Господи.² Буду розмірковувати про путі непорочні; коли Ти, Господи, прийдеш до мене? Буду ходити в домі моїм у чистоті серця мого.³ Не покладу перед очима моїми діла протизаконного; тих, що чинять беззаконня, я ненавиджу.⁴ Серце нечестивого не пристане до мене. Злого я не хочу знати.⁵ Того, що потай очорнює ближнього свого, я прожену. З гордим оком і неситим серцем не сяду за стіл.⁶ Очі мої на вірних землі, щоб перебували вони біля мене. І хто ходить шляхом непорочности, той буде служити мені.⁷ Не буде жити в моїм домі той, хто діє підступно. Не залишиться перед очима моїми той, хто говорить неправду.⁸ Щоранку буду нищити всіх грішників землі, щоб викоренити з міста Господнього всіх, що чинять беззаконня. Псалом CI¹ Молитва скорботного, коли він у печалі виливає перед Богом благання своє.² Господи! Вислухай молитву мою, і плач мій до Тебе нехай дійде.³ Не відвертай лиця Твого від мене в день, коли я в скорботі. Прихили до мене вухо Твоє в той день, [коли] призву [Тебе]; скоро вислухай мене.⁴ Бо щезають, наче дим, дні мої, і кості мої висохли.⁵ Я підкошений, наче трава, і висохло серце моє, бо я вже забув їсти хліб мій.⁶ Від тяжкого зітхання мого присохли кості мої до плоті моєї.⁷ Я став подібний до нічного птаха в пустелі, став як сова на руїнах.⁸ Не сплю і став наче самотній птах на покрівлі.⁹ Кожного дня зневажають мене вороги мої, і ті, що хвалили мене, проклинають мене.¹⁰ Я вже попіл їм, наче хліб, і пиття моє змішую зі сльозами.¹¹ Від лиця гніву Твого і ярости Твоєї — Ти підніс і кинув мене.¹² Дні мої, наче тінь, зникають, і я висох, як та трава.¹³ Ти ж, Господи, перебуваєш вічно, і пам’ять про Тебе з роду в рід.¹⁴ Ти встанеш і змилосердишся над Сионом, бо вже час помилувати його, бо вже прийшов призначений час.¹⁵ Бо раби Твої полюбили й каміння його, і жаль їм руїн його.¹⁶ І будуть народи боятись імені Твого, і всі царі землі — слави Твоєї.¹⁷ Бо відбудує Господь Сион і явиться у славі Своїй.¹⁸ Він зглянеться на молитви смиренних і не відкине благання їх.¹⁹ І буде написано про це для поколінь майбутніх, і люди, що народяться, будуть хвалити Господа.²⁰ Бо Він прихилився з висоти святої Своєї, поглянув Господь з небес на землю,²¹ щоб почути стогін ув’язнених, звільнити синів, на смерть засуджених,²² щоб прославляли ім’я Господнє в Сионі і хвалили Його в Єрусалимі,²³ коли разом зберуться народи й царства, щоб служити Господу.²⁴ Ти виснажив у дорозі сили мої, вкоротив дні віку мого.²⁵ І я сказав: «Боже мій! Не знищуй мене на половині життя мого, Твої літа в роді родів вічно.²⁶ На початку Ти, [Господи,] землю створив, і небеса — діло рук Твоїх.²⁷ Вони загинуть, Ти ж існуватимеш; вони, наче риза, постаріють; як одежу, переміниш їх, і вони зміняться.²⁸ Ти ж усе Той Самий, і літа Твої не скінчаться.²⁹ Сини рабів Твоїх будуть жити, і насліддя їх утвердиться перед лицем Твоїм повік».