Estadísticas de telegram channel - @prayer_is_power

Книга Премудрости ІсусаГлава XXVI¹ Щасливий чоловік доброї дружини, і число днів його — подвійне.² Дружина доброчесна радує свого чоловіка і літа його наповнить миром;³ добра дружина — щаслива доля: вона дається у наділ тим, хто боїться Господа;⁴ з нею у багатого і бідного — серце задоволене й лице повсякчас веселе.⁵ Трьох страшиться серце моє, а при четвертому я молюся:⁶ міського лихослів’я, збурення черні й обмовлення на смерть, — усе це жахливо.⁷ Хвороба серця і печаль — дружина, ревнива до іншої дружини,⁸ і бич язика її, до всіх прискіпливий.⁹ Ярмо вола, яке рухається туди і сюди, — зла дружина; хто бере її — той подібний до того, хто хапає скорпіона.¹⁰ Велика досада — дружина, віддана пияцтву, і вона не приховає свого сорому.¹¹ Схильність жінки до блуду пізнається з підняття очей і вій її.¹² Над безсоромною дочкою постав міцну варту, щоб вона, відчувши послаблення, не зловжила собою.¹³ Бережися безсоромного ока, і не дивуйся, якщо воно згрішить проти тебе:¹⁴ як змучений спрагою подорожній відкриває вуста і п’є всяку найближчу воду,¹⁵ так вона сяде навпроти всякого намету і перед стрілою відкриє сагайдак.¹⁶ Люб’язність дружини насолодить її чоловіка, і розсудливість її зміцнить кістки його.¹⁷ Лагідна дружина — дар Господа, і немає ціни благовихованій душі.¹⁸ Благодать на благодать — дружина сором’язлива,¹⁹ і немає достойної міри для стриманої душі.²⁰ Що сонце, яке сходить на висотах Господніх,²¹ те краса доброї дружини в оздобленні дому її;²² що світильник, який сяє на святому свічнику, те краса лиця її у зрілому віці;²³ що золоті стовпи на срібній основі, те прекрасні ноги її на твердих п’ятах.²⁴ Від двох було у скорботі серце моє, а при третьому збуджувалося у мені обурення:²⁵ якщо воїн терпить від бідности, і розумні мужі бувають у зневазі;²⁶ і якщо хто відвертається від праведности до гріха, Господь підготує на того меч.²⁷ Купець ледь може уникнути гріха, а корчмар не спасеться від гріха.

Книга Премудрости ІсусаГлава XXV¹ Трьома я прикрасилася і стала прекрасною перед Господом і людьми:² це — однодумність між братами і любов між ближніми, і дружина і чоловік, які у згоді живуть між собою.³ І три роди людей зненавиділа душа моя, і дуже огидне для мене життя їх:⁴ гордовитого жебрака, неправдивого багатія і старого перелюбника, який слабшає розумом.⁵ Чого не зібрав ти в юності, — як же можеш придбати у старості твоїй?⁶ Як пристойно сивинам судити, і старцям — уміти давати пораду!⁷ Як прекрасна мудрість старців і як личать людям поважним розсудливість і рада!⁸ Вінець старців — багатобічна досвідченість, і хвала їх — страх Господній.⁹ Дев’ять помислів похвалив я у серці, а десяте висловлю язиком:¹⁰ це людина, яка радіє за дітей і за життя бачить падіння ворогів.¹¹ Блаженний, хто живе з дружиною розумною, хто не грішить язиком і не служить недостойному себе.¹² Блаженний, хто придбав мудрість і передає її у вуха слухачів.¹³ Який великий той, хто знайшов премудрість! але він не вищий за того, хто боїться Господа.¹⁴ Страх Господній усе перевершує, і хто має його, з ким може бути порівняний?¹⁵ Можна перенести всяку рану, тільки не рану сердечну, і всяку злість, тільки не злість жіночу,¹⁶ усякий напад, тільки не напад від тих, що ненавидять, і всяку помсту, тільки не помсту ворогів;¹⁷ немає голови отруйнішої за голову змії, і немає люті сильнішої за лють ворога.¹⁸ Погоджуся краще жити з левом і драконом, ніж жити зі злою дружиною.¹⁹ Злість дружини змінює погляд її і робить лице її похмурим, як у ведмедя.²⁰ Сяде чоловік її серед друзів своїх і, почувши про неї, гірко зітхне.²¹ Усяка злість мала у порівнянні зі злістю дружини; жереб грішника нехай упаде на неї.²² Що сходження по піску для ніг старого, те сварлива дружина для тихого чоловіка.²³ Не задивляйся на красу жіночу і не будь хтивим до дружини.²⁴ Досада, ганьба і великий сором, коли дружина буде переважати свого чоловіка.²⁵ Серце зажурене й лице сумне і рана сердечна — зла дружина.²⁶ Опущені руки і розслаблені коліна — дружина, яка не щасливить свого чоловіка.²⁷ Від жінки початок гріха і через неї усі ми помираємо.²⁸ Не давай воді виходу, ні злій дружині — влади;²⁹ якщо вона не ходить під рукою твоєю, то відсічи її від плоті твоєї.

Книга Премудрости ІсусаГлава XXIV¹ Премудрість прославить себе і серед народу свого буде звеличена.² У церкві Всевишнього вона відкриє вуста свої, і перед воїнством Його буде прославляти себе:³ «я вийшла з уст Всевишнього і, подібно до хмари, покрила землю;⁴ я поставила скинію на висоті, і престіл мій — у стовпі хмарному;⁵ я одна обійшла коло небесне і ходила у глибині безодні;⁶ у хвилях моря і по всій землі й у всякому народі та племені мала я володіння:⁷ між усіма ними я шукала заспокоєння, і у чиїй спадщині оселитися мені.⁸ Тоді Творець усіх повелів мені, і Той, Хто породив мене, указав мені спокійне житло і сказав:⁹ оселися в Якові і прийми спадщину в Ізраїлі.¹⁰ Раніше віку від початку Він породив мене, і я не помру повіки.¹¹ Я служила перед Ним у святій скинії і так утвердилася у Сионі.¹² Він дав мені також спокій в улюбленому місті, і у Єрусалимі — влада моя.¹³ І вкорінилася я у прославленому народі, у спадкоємному наділі Господа.¹⁴ Я піднеслася, як кедр на Ливані і як кипарис на горах ермонських;¹⁵ я піднеслася, як пальма в Енгадді і як рожеві кущі у Єрихоні;¹⁶ я, як красива олива у долині і як платан, піднеслася.¹⁷ Як кориця й аспалаф, я виточила ароматний запах і, як відмінна смирна, поширила пахощі,¹⁸ як халвані, онікс і стакті і як пахощі ладану у скинії.¹⁹ Я розпростерла свої віти, як теревинф, і віти мої — віти слави і благодаті.²⁰ Я — як виноградна лоза, що виточує благодать, і квіти мої — плід слави і багатства.²¹ Приступіть до мене, хто бажає мене, і насичуйтеся плодами моїми;²² бо спогад про мене солодший за мед, і володіння мною приємніше за медовий стільник.²³ Ті, що споживають мене, ще будуть жадати, і ті, що п’ють мене, ще будуть відчувати жагу.²⁴ Хто слухає мене, не посоромиться, і хто трудиться зі мною, не згрішить.²⁵ Усе це — книга завіту Бога Всевишнього,²⁶ закон, який заповів Мойсей як спадщину сонмам Якова.²⁷ Він насичує мудрістю, як Фисон і як Тигр у дні новин;²⁸ він наповнює розумом, як Євфрат і як Йордан у дні жнив;²⁹ він розливає вчення, як світло і як Гион у час збирання винограду.³⁰ Перша людина не досягла повного пізнання її; не дослідить її також і остання;³¹ бо думки її повніші за море, і наміри її глибші за велику безодню.³² І я, як канал з ріки і як водопровід, вийшла у рай.³³ Я сказала: поллю мій сад і напою мої грядки.³⁴ І ось, канал мій зробився рікою, і ріка моя зробилася морем.³⁵ І буду я сяяти вченням, як ранкове світло, і далеко виявлю його;³⁶ і буду я виливати вчення, як пророцтво, і залишу його у роди вічні».³⁷ Бачите, що я трудився не для себе одного, але для усіх, хто шукає премудрости.

Книга Премудрости ІсусаГлава XXIII¹ Господи, Отче і Владико життя мого! Не залиш мене на волю їх і не допусти мене впасти через них.² Хто приставить бич до помислів моїх і до серця мого наставника у мудрості, щоб вони не щадили провин моїх і не потурали оманам їх;³ щоб не примножувалися провини мої і не збільшувалися хиби мої; щоб не впасти мені перед супротивниками, і щоб не порадів наді мною ворог мій?⁴ Господи, Отче і Боже життя мого! Не дай мені возношення очей, і хтивість відверни від мене.⁵ Побажання утроби і похіть нехай не оволодіють мною, і не віддай мене безсоромній душі.⁶ Вислухайте, діти, наставлення для вуст: той, хто дотримується його, не буде уловлений своїми вустами.⁷ Уловлений буде ними грішник, і зломовний і гордовитий спіткнуться через них.⁸ Не привчай вуст твоїх до клятви⁹ і не перетворюй на звичку вживати в клятві ім’я Святого.¹⁰ Бо, як раб, який постійно піддається покаранню, не урятовується від ран, так і той, хто клянеться безперестанно ім’ям Святого, не очиститься від гріха.¹¹ Людина, яка часто клянеться, сповниться беззаконням, і не відступить від дому її бич.¹² Якщо вона згрішить, гріх її на ній; і якщо вона недбайлива, то подвійно згрішить;¹³ і якщо вона клялася марно, то не виправдається, і дім її наповниться нещастями.¹⁴ Є слова, наділені смертю: нехай не знайдуться вони у спадщині Якова!¹⁵ Бо від благочестивих усе це буде віддалене, і вони не заплутаються у гріхах.¹⁶ Не привчай твоїх уст до грубої нечемности, бо при ній бувають гріховні слова.¹⁷ Пам’ятай про батька і про матір твою, коли сидиш серед вельмож,¹⁸ щоб тобі не забутися перед ними і за звичкою не зробити дурниці, і не побажати, що краще б ти не народився, і не проклясти дня народження твого.¹⁹ Людина, яка звикає до лихослів’я, в усі дні свої не навчиться.²⁰ Дві якості примножують гріхи, а третя накликає гнів:²¹ душа гаряча, як палаючий вогонь, не згасне, поки не виснажиться;²² людина, що розпусничає у тілі плоті своєї, не припинить, поки не прогорить вогонь.²³ Блудникові солодкий усякий хліб: він не перестане, доки не помре.²⁴ Чоловік, який грішить проти свого ложа, говорить у душі своїй: «хто бачить мене?²⁵ Навколо мене пітьма, і стіни закривають мене, і ніхто не бачить мене: чого мені боятися? Всевишній не пом’яне гріхів моїх».²⁶ Страх його — тільки очі людські,²⁷ і не знає він того, що очі Господа у десять тисяч крат світліші за сонце²⁸ і дивляться на всі путі людські, і проходять у місця таємні.²⁹ Йому відомо було все до того, ніж коли створене було, так само як і після звершення.³⁰ Така людина буде покарана на вулицях міста і буде застигнута там, де не думала.³¹ Так і дружина, яка залишила чоловіка і народила спадкоємця від чужого:³² бо, по-перше, вона не скорилася закону Всевишнього, по-друге, згрішила проти свого чоловіка і, по-третє, у блуді перелюбствувала і народила дітей від чужого чоловіка.³³ Вона буде виведена перед зібранням, і щодо дітей її буде дослідження.³⁴ Діти її не вкоріняться, і гілки її не дадуть плоду.³⁵ Вона залишить пам’ять про себе на прокляття, і ганьба її не згладиться.³⁶ Ті, хто залишився, пізнають, що немає нічого кращого за страх Господній, і немає нічого солодшого, як виконувати заповіді Господні.³⁷ Велика слава — йти за Господом, а бути тобі прийнятим Ним — довголіття.

Книга Премудрости ІсусаГлава XXII¹ До брудного каменя подібний лінивий: усякий освистить безславність його.² До волового посліду подібний лінивий: усякий, хто підняв його, обтрусить руку.³ Сором батькові народження невихованого сина, дочка ж невихована народжується на приниження.⁴ Розумна дочка знаходить собі чоловіка, а безсоромна — печаль тому, хто її породив.⁵ Нахабна ганьбить батька і чоловіка, і в обох буде у презирстві.⁶ Невчасна розповідь — те саме, що музика під час суму; покарання ж і навчання мудрости годиться всякому часу.⁷ Хто повчає нерозумного — те саме, що той, хто склеює черепки, або пробуджує сплячого від глибокого сну.⁸ Хто розповідає що-небудь нерозумному — те саме, що той, хто розповідає дрімотному, який після закінчення запитує: «що?»⁹ Плач над померлим, тому що світло зникло для нього; плач і над нерозумним, бо розум зник для нього.¹⁰ Менше плач над померлим, тому що він упокоївся, а зле життя нерозумного — гірше за смерть.¹¹ Плач за померлим — сім днів, а за нерозумним і нечестивим — усі дні життя його.¹² З безрозсудним багато не говори, і до нерозумного не ходи;¹³ бережися від нього, щоб не мати неприємности і не забруднити себе зіткненням з ним;¹⁴ ухилися від нього і знайдеш спокій і не будеш засмучений безумством його.¹⁵ Що важче за свинець? і яке ім’я йому, як не дурний?¹⁶ Легше понести пісок і сіль, і брилу заліза, ніж людину безглузду.¹⁷ Як дерев’яна зв’язка у домі, міцно влаштована, не дає йому розпадатися при струсі, так серце, утверджене на обдуманій раді, не завагається у час страху.¹⁸ Серце, утверджене на розумному міркуванні, — як ліпна прикраса на витесаній стіні.¹⁹ Підпорка, поставлена на висоті, не встоїть проти вітру:²⁰ так боязке серце, при дурному міркуванні, не устоїть проти страху.²¹ Хто наносить удар оку, викликає сльози, а хто наносить удар серцю, збуджує почуття болісне.²² Хто кидає камінь у птахів, віджене їх; а хто паплюжить друга, розірве дружбу.²³ Якщо ти на друга витяг меч, не впадай у відчай, бо можливе повернення дружби.²⁴ Якщо ти відкрив уста проти друга, не бійся, бо можливе примирення.²⁵ Тільки ганьблення, гордість, відкриття таємниці і підступне лиходійство можуть відігнати усякого друга.²⁶ Здобувай довіру ближнього в убогості його, щоб радіти разом з ним у багатстві його;²⁷ залишайся з ним під час скорботи, щоб мати участь у його спадщині.²⁸ Раніше полум’я буває у печі пара і дим: так раніше кровопролиття — сварки.²⁹ Захищати друга я не посоромлюсь і не сховаюся від лиця його;³⁰ а якщо скоїться зі мною через нього зло, то усякий, хто почує, буде остерігатися його.³¹ Хто дасть мені варту до вуст моїх і печатку розсудливости на вуста мої, щоб мені не впасти через них, і щоб язик мій не погубив мене!

Книга Премудрости ІсусаГлава XXI¹ Сину мій! якщо ти згрішив, не примножуй більше гріхів і за попередні молися.² Біжи від гріха, як від лиця змія; бо, якщо підійдеш до нього, він ужалить тебе.³ Зуби його — зуби лев’ячі, які умертвляють душі людей.⁴ Усяке беззаконня як двогострий меч: рані від нього немає зцілення.⁵ Залякування і насильства спустошать багатство: так спорожніє і дім зарозумілого.⁶ Моління з уст убогого — тільки до вух його; але суд над ним поспішно наближається.⁷ Той, хто ненавидить викриття, йде слідами грішника, а хто боїться Господа, навернеться серцем.⁸ Здалеку впізнається сильний на язик; але розумний бачить, де той спотикається.⁹ Хто будує дім свій на чужі гроші — те саме, що той, хто збирає каміння для своєї могили.¹⁰ Збіговисько беззаконних — купа паклі, і кінець їх — полум’я вогняне.¹¹ Шлях грішників вимощений камінням, але на кінці його — безодня пекла.¹² Хто дотримується закону, той володіє своїми думками,¹³ і здійснення страху Господнього — мудрість.¹⁴ Не навчиться той, хто нездатен;¹⁵ але є здатність, що множить гіркоту.¹⁶ Знання мудрого збільшується подібно до повені, і порада його, — як джерело життя.¹⁷ Серце дурного подібне до розбитої посудини, і не утримає у собі ніякого знання.¹⁸ Якщо мудре слово почує розумний, то він похвалить його і прикладе до себе. Почув його легковажний, і воно не сподобалося йому, і він кинув його за себе.¹⁹ Мова дурного — як тягар на шляху, в устах же розумного знаходять приємність.²⁰ Промов розумного будуть шукати у зібранні, і над словами його будуть розмірковувати у серці.²¹ Як зруйнований дім, так мудрість дурному, і знання нерозумного — безглузді слова.²² Наставляння для безумних — кайдани на ногах, і як ланцюги на правій руці.²³ Нерозумний, сміючись, підносить голос свій, а муж розсудливий ледь тихо усміхнеться.²⁴ Як золоте убрання — наставляння для розумного, і як коштовна прикраса на правій руці.²⁵ Нога нерозумного поспішає у чужий дім, але людина вельми досвідчена посоромиться людей;²⁶ нерозумний крізь двері заглядає у дім, а людина вихована зупиниться поза;²⁷ невігластво людини — підслуховувати біля дверей, розсудливий же засмутиться такою безсоромністю.²⁸ Вуста багатомовних розповідають чуже, а слова розсудливих зважуються на терезах.²⁹ У вустах нерозумних — серце їх, вуста ж мудрих — у серці їх.³⁰ Коли нечестивий проклинає сатану, то проклинає свою душу.³¹ Навушник оскверняє свою душу, і його будуть ненавидіти скрізь, де тільки буде жити.

Книга Премудрости ІсусаГлава XX¹ Набагато краще викрити, ніж сердитися таємно; і той, кого викривають наодинці, застережеться від шкоди.² Як добре тому, кого викриють, показати розкаяння!³ Бо він уникне вільного гріха.⁴ Що — побажання євнуха розтлити дівчину, те — той, хто звершує суд з натяжкою.⁵ Хтось мовчить — і виявляється мудрим; а інший буває ненависним за велику балакучість.⁶ Хтось мовчить, бо не має, що відповідати; а інший мовчить, тому що знає час.⁷ Мудра людина буде мовчати до часу; а марнославний і безрозсудний не буде чекати часу.⁸ Багатомовний стане огидним, і хто захоплює собі право говорити, того зненавидять.⁹ Буває успіх людині на зло, а знахідка — на втрату.¹⁰ Є даток, який не буде тобі на користь, і є даток, за який буває подвійне воздання.¹¹ Буває приниження для слави, а хтось від приниження піднімає голову.¹² Інший малим купує багато і заплатить за те у сім разів більше.¹³ Мудрий у слові стає люб’язним, люб’язності ж нерозумних залишаються даремними.¹⁴ Даяння безумного не буде тобі на користь; бо у нього замість одного багато очей для прийняття.¹⁵ Небагато дасть він, а докоряти буде багато, і розкриє вуста свої, як глашатай. Нині він у борг дає, а завтра зажадає назад: ненависна така людина Господу і людям.¹⁶ Нерозумний говорить: «немає у мене друга, і немає вдячности за мої благодіяння. Ті, що з’їдають хліб мій, улесливі на язик».¹⁷ Як часто і як багато хто буде насміхатися з нього!¹⁸ Спотикання від землі краще, ніж від язика. Отже, скоро прийде падіння злих.¹⁹ Неприємна людина — дочасна байка; вона завжди буде на вустах невігласів.²⁰ Притча з уст нерозумного огидна, бо він не скаже її своєчасно.²¹ Інший утримується від гріха убогістю, й у цій стриманості він не буде журитися.²² Хтось губить душу свою через несміливість, і губить її через упередженість до безумного.²³ Інший через сором дає обіцянки другові, і без причини наживає у ньому собі ворога.²⁴ Злий порок у людині — неправда; у вустах невігласів вона — завжди.²⁵ Краще злодій, ніж той, хто постійно говорить неправду; але обоє вони успадкують загибель.²⁶ Поведінка неправдивої людини — безчесна, і ганьба її завжди з нею.²⁷ Мудрий словами піднесе себе, і людина розумна сподобається вельможам.²⁸ Той, хто обробляє землю, збільшить свій стіг, і той, хто догоджає вельможам, одержить помилування у випадку неправди.²⁹ Частування і подарунки засліплюють очі мудрих і, ніби вузда в устах, відкидають викриття.³⁰ Прихована мудрість і утаєний скарб — яка користь від обох?³¹ Краще людина, яка приховує свою дурість, ніж людина, яка приховує свою мудрість.

Книга Премудрости ІсусаГлава XIX¹ Працівник, схильний до пияцтва, не стане багатим, і той, хто ні у що ставить мале, мало-помалу прийде у занепад.² Вино і жінки розбестять розумних, а той, хто зв’язується з блудницями, зробиться ще нахабнішим;³ гниль і черва успадкують його, і зухвала душа знищиться.⁴ Хто швидко довіряє, той легковажний, і той, хто грішить, грішить проти душі своєї.⁵ Відданий серцем задоволенням буде осуджений, а той, хто противиться похоті, увінчає життя своє.⁶ Той, хто приборкує язик, буде жити мирно, і хто ненавидить балакучість, зменшить зло.⁷ Ніколи не повторюй слова, і нічого ти не втратиш.⁸ Ні другові ні недругові не розповідай і, якщо це тобі не гріх, не відкривай;⁹ бо він вислухає тебе, і буде остерігатися тебе, і з часом зненавидить тебе.¹⁰ Вислухав ти слово, нехай помре воно з тобою: не бійся, не розірве воно тебе.¹¹ Дурний від слова терпить таку ж муку, як та, що народжує, — від немовляти.¹² Що стріла, устромлена у стегно, те слово у серці дурного.¹³ Розпитай друга твого, можливо, не зробив він того; і якщо зробив, то нехай надалі не робить.¹⁴ Розпитай друга, можливо, не говорив він того; і якщо сказав, те нехай не повторить того.¹⁵ Розпитай друга, бо часто буває наклеп.¹⁶ Не всякому слову вір.¹⁷ Хтось згрішає словом, але не від душі; і хто не згрішав язиком своїм?¹⁸ Розпитай ближнього твого перше, ніж погрожувати йому, і дай місце закону Всевишнього. Усяка мудрість — страх Господній, і в усякій мудрості — виконання закону.¹⁹ І не є мудрість — знання лихого. І немає розуму, де рада грішників.²⁰ Є лукавство, і це мерзота; і є нерозумний, убогий мудрістю.²¹ Краще убогий знанням, але богобоязкий, ніж багатий знанням — і такий, що переступає закон.²² Є хитрість вишукана, але вона беззаконна, і є спотворюючий суд, щоб винести вирок.²³ Є лукавий, який ходить зігнувшись, сумуючи, але всередині він повен підступу.²⁴ Він поник лицем і прикидається глухим, але він випередить тебе там, де і не думаєш.²⁵ І якщо нестача сили перешкодить йому зашкодити тобі, то він зробить тобі зло, коли знайде випадок.²⁶ За виглядом пізнається людина, і за виразом обличчя при зустрічі пізнається розумний.²⁷ Одяг і вискалювання зубів і хода людини показують властивість її.²⁸ Буває викриття, але невчасне, і буває, що хтось мовчить — і він розсудливий.

Книга Премудрости ІсусаГлава XVIII¹ Усе взагалі створив Той, Хто живе повіки; Господь один праведний.² Нікому не надав Він пояснювати Його.³ І хто може дослідити велич Його?⁴ Хто може виміряти силу величі Його? і хто може також проректи милості Його?⁵ Неможливо ні применшити, ні збільшити, і неможливо дослідити дивні діла Господа.⁶ Коли людина закінчила б, тоді вона тільки починає, і коли перестане, прийде у здивування.⁷ Що є людина і що користь її? що благо її і що зло її?⁸ Число днів людини — багато, якщо сто років: як крапля води з моря або дрібка піску, так малі літа її у дні вічности.⁹ Тому Господь довготерпеливий до людей і виливає на них милість Свою.¹⁰ Він бачить і знає, що кінець їх дуже тяжкий,¹¹ і тому примножує милості Свої.¹² Милість людини — до ближнього її, а милість Господа — на всяку плоть.¹³ Він викриває і напоумляє, і повчає і навертає, як пастир стадо своє.¹⁴ Він милує тих, хто приймає напоумлення і ревно навертається до закону Його.¹⁵ Сину мій! при благодійності не роби докорів, і при всякому дарі не ображай словами.¹⁶ Чи не прохолоджує роса спеки? так слово — краще, ніж дар.¹⁷ Тому чи не вище доброго дару слово? а у людині доброзичливій те й інше.¹⁸ Нерозумний немилосердно докоряє, і подаяння від неприхильного висушує очі.¹⁹ Перше, ніж почнеш говорити, обдумуй, і раніше хвороби турбуйся про себе.²⁰ Випробовуй себе раніше суду, і під час відвідування знайдеш милість.²¹ Перше, ніж відчуєш слабкість, смиряйся, і під час гріхів покажи навернення.²² Ніщо нехай не перешкоджає тобі виконати обітницю благовчасно, і не відкладай виправдання до смерти.²³ Перше, ніж почнеш молитися, приготуй себе, і не будь як людина, яка спокушає Господа.²⁴ Пригадуй про гнів у день смерти і про час помсти, коли Господь відверне лице Своє.²⁵ Під час ситости згадуй про час голоду, й у дні багатства — про бідність і нестатки.²⁶ Від ранку до вечора змінюється час, і все швидкоплинне перед Господом.²⁷ Людина мудра в усьому буде обережна, й у дні гріхів утримається від безтурботности.²⁸ Усякий розумний пізнає премудрість і тому, хто знайде її, воздасть хвалу.²⁹ Розважливі у словах і самі умудрюються, і виточують змістовні притчі.³⁰ Не ходи услід за похотями твоїми і стримуйся від побажань твоїх.³¹ Якщо будеш доставляти душі твоїй приємне для хтивости, то вона зробить тебе потіхою для ворогів твоїх.³² Не шукай розваги у великій розкоші і не прив’язуйся до бенкетів.³³ Не зробися жебраком, бенкетуючи на позичені гроші, коли нічого немає у тебе у гаманці.

Книга Премудрости ІсусаГлава XVII¹ Господь створив людину із землі, і знову повертає її у неї.² Визначене число днів і час Він дав їм, і дав їм владу над усім, що на ній.³ За природою їх, наділив їх силою і створив їх за образом Своїм,⁴ і вклав страх до них у всяку плоть, щоб вони володіли звірами і птахами.⁵ Він дав їм сенс, мову й очі, і вуха і серце для розмірковування,⁶ сповнив їх проникливістю розуму і показав їм добро і зло.⁷ Він поклав око Своє на серця їх, щоб показати їм велич діл Своїх,⁸ нехай прославляють вони святе ім’я Його і звіщають про велич діл Його.⁹ Він приклав їм знання і дав їм у спадщину закон життя;¹⁰ вічний завіт уклав з ними і показав їм суди Свої.¹¹ Велич слави бачили очі їх, і славу голосу Його чуло вухо їх.¹² І сказав Він їм: «остерігайтеся всякої неправди»; і заповів кожному з них обов’язок до ближнього.¹³ Путі їх завжди перед Ним, не сховаються від очей Його.¹⁴ Кожному народу поставив Він вождя,¹⁵ а Ізраїль є наділом Господа.¹⁶ Усі діла їх — як сонце перед Ним, і очі Його завжди на путях їх.¹⁷ Не втаїлися від Нього неправди їх, і всі гріхи їх — перед Господом.¹⁸ Милостиня людини — як печатка у Нього, і благодіяння людини збереже Він, як зіницю ока.¹⁹ Потім Він повстане і воздасть їм, і даток їх на голову їх поверне.²⁰ Але тим, хто розкаювався, Він давав навернення і підбадьорював тих, хто слабшав у терпінні.²¹ Навернися до Господа й облиш гріхи;²² молися перед Ним і зменши твої спотикання.²³ Повернися до Всевишнього, і відвернися від неправди, і сильно зненавидь мерзоту.²⁴ Хто буде хвалити Всевишнього у пеклі, замість тих, хто живе і прославляє Його?²⁵ Від мертвого, як від неіснуючого, немає прославлення:²⁶ живий і здоровий звеличить Господа.²⁷ Як велике милосердя Господа і примирення з тими, хто навертається до Нього!²⁸ Не може бути усього у людині,²⁹ тому що не безсмертний син людський.³⁰ Що світліше за сонце? але і воно затьмарюється. І про лихе буде думати плоть і кров.³¹ За силами високих небес Він Сам спостерігає, а люди усі — земля і попіл.