Молись за Україну | Книга Премудрости ІсусаГлава L¹ Симон, син Онії, великий священик, за ...

Книга Премудрости ІсусаГлава L¹ Симон, син Онії, великий священик, за життя свого виправив дім і у дні свої укріпив храм:² ним покладена основа подвійного узвишшя — зведення високої огорожі храму;³ у дні його зменшене водоймище, окружність мідного моря;⁴ щоб охоронити народ свій від біди, він укріпив місто проти облоги.⁵ Яким величним був він серед народу, при виході із завіси храму!⁶ Як ранкова зірка серед хмар, як місяць, повний днями,⁷ як сонце, що сяє над храмом Всевишнього, і як веселка, що сяє у величних хмарах,⁸ як цвітіння троянд у весняні дні, як лілеї біля джерел вод, як гілка ливану в літні дні,⁹ як вогонь з ладаном у кадильниці,¹⁰ як кований із золота сосуд, прикрашений усякими коштовними каменями,¹¹ як олива з плодами, і як кипарис, що піднімається до хмар.¹² Коли він приймав чудовий одяг і вдягався в усі величні прикраси, то, при сходженні до святого жертовника, освітлював блиском окружність святилища.¹³ Також, коли він приймав жертовні частини з рук священиків, стоячи біля вогню жертовника, —¹⁴ довкола нього був вінець братів, як паростки кедру на Ливані, і вони оточували його як фінікові гілки,¹⁵ і всі сини Аарона у славі своїй, і приношення Господу у руках їх перед усім зібранням Ізраїля.¹⁶ У довершення служб на вівтарі, щоб увінчати приношення Всевишньому Вседержителю,¹⁷ він простягав свою руку до жертовної чаші, вливав у неї з винограду кров і виливав її до підніжжя жертовника для пахощів Вишньому Всецарю.¹⁸ Тоді сини Ааронові викликували, сурмили кованими трубами і видавали гучний голос у нагадування перед Всевишнім.¹⁹ Тоді весь народ разом поспішав падати лицем на землю, щоб поклонитися Господу своєму, Вседержителю, Богу Вишньому;²⁰ а піснеспівці вихваляли Його своїми голосами; у великому храмі лунав солодкий спів,²¹ і народ молився Господу Всевишньому молитвою перед Милосердним, доки звершувалося славослів’я Господа, — і так закінчували вони службу Йому.²² Тоді він, зійшовши, підіймав руки свої на все зібрання синів Ізраїлевих, щоб устами своїми подати благословення Господа і похвалитися ім’ям Його;²³ народ повторював поклоніння, щоб прийняти благословення від Всевишнього.²⁴ І нині усі благословляйте Бога, Який скрізь робить великі діла, Який продовжив дні наші від утроби і чинить з нами за милістю Своєю:²⁵ нехай дасть Він нам веселість серця, і нехай буде у дні наші мир у Ізраїлі до днів віку;²⁶ нехай збереже милість Свою до нас й у свій час нехай визволить нас!²⁷ Двома народами гребує душа моя, а третій не є народ:²⁸ це ті, що сидять на горі Сеїр, филистимляни, і нерозумний народ, який живе у Сикимах.²⁹ Вчення мудрости і розсудливости окреслив у книзі цій я, Ісус, син Сирахів, єрусалимлянин, який вилив мудрість від серця свого.³⁰ Блаженний, хто буде вправлятися у цих наставляннях, — і хто покладе їх на серце, той стане мудрим;³¹ а якщо буде виконувати, то усе зможе; бо світло Господнє — путь його.