Молись за Україну | Книга Премудрости ІсусаГлава XLVII¹ Після цього з’явився Нафан, щоб пр...

Книга Премудрости ІсусаГлава XLVII¹ Після цього з’явився Нафан, щоб пророкувати у дні Давида.² Як жир, відокремлений від мирної жертви, так Давид від синів Ізраїлевих.³ Він грав з левами, як з козенятами, і з ведмедями, як з ягнятами.⁴ В юності своїй чи не убив він велетня, чи не зняв ганьбу з народу,⁵ коли підняв руку з пращним каменем і подолав гординю Голіафа?⁶ Бо він воззвав до Господа Всевишнього, і Він дав силу правиці його — уразити людину, сильну на війні, і піднести ріг народу свого.⁷ Так прославив народ його десятками тисяч і звеличив його у благословеннях Господа, як достойний вінець слави,⁸ бо він знищив навколишніх ворогів і смирив ворожих филистимлян, — навіть донині скрушив ріг їх.⁹ Після кожного діла свого він приносив подяку Святому Всевишньому словом хвали;¹⁰ від усього серця він оспівував і любив Творця свого.¹¹ І поставив перед жертовником піснеспівців, щоб голосом їх усолоджувати піснеспіви.¹² Він надав святам велич і з точністю визначив часи, щоб вони хвалили святе ім’я Його і з раннього ранку оглашали святилище.¹³ І Господь відпустив йому гріхи і навіки підніс ріг його і дарував йому завіт царствений і престіл слави в Ізраїлі.¹⁴ Після нього постав мудрий син його і заради батька жив щасливо.¹⁵ Соломон царював у мирні дні, тому що Бог заспокоїв його з усіх боків, щоб він побудував дім в ім’я Його і приготував святилище навіки.¹⁶ Який мудрий був ти в юності твоїй і, подібно до ріки, повний розуму!¹⁷ Душа твоя покрила землю, і ти наповнив її загадковими притчами;¹⁸ ім’я твоє пронеслося до віддалених островів, і тебе любили за мир твій;¹⁹ за пісні і вислови, за притчі і пояснення тобі дивувалися країни.²⁰ В ім’я Господа Бога, найменованого Богом Ізраїля,²¹ ти зібрав золото, як мідь, і примножив срібло, як свинець.²² Але ти схилив стегна твої до жінок і поневолився ними тілом твоїм;²³ ти поклав пляму на славу твою й осквернив сім’я твоє так, що навів гнів на дітей твоїх, — і вони гірко оплакували твоє безумство, — що влада розділилася надвоє, і від Єфрема пішло непокірливе царство.²⁴ Але Господь не залишить Своєї милости і не зруйнує жодного із діл Своїх, не знищить нащадків обраного Свого і не викорінить сім’я того, хто полюбив Його.²⁵ І Він дав Якову залишок, і Давиду — корінь від нього.²⁶ І спочив Соломон з батьками своїми²⁷ і залишив після себе від сімені свого безумство народу,²⁸ убогого розумом Ровоама, який відвернув від себе народ через свої наради,²⁹ й Ієровоама, сина Наватового, який увів у гріх Ізраїля і Єфрему указав шлях гріха.³⁰ І дуже примножилися гріхи їхні, так що вони вигнані були із землі своєї;³¹ і замірялися вони на всяке зло, доки не прийшла на них помста.