Політика News

США намагаються просунути тимчасове припинення вогню між Росією та Україною в обмін на часткове зняття санкцій з Москви За даними видання, Вашингтон прагне перезапустити переговорний процес, який зайшов у глухий кут, і досягти зовнішньополітичного результату на тлі наближення виборів у США та загострення ситуації на Близькому Сході.Джерела стверджують, що адміністрація Дональда Трампа розраховує переконати Київ «погодитися на якомога більше» або принаймні «не перешкоджати процесу».У Києві такий сценарій викликає занепокоєння. Українська влада побоюється, що припинення вогню може відбутися без чітких гарантій безпеки з боку Заходу, тоді як частину санкцій проти Росії буде скасовано.За інформацією джерел, Росія висуває три ключові вимоги: питання Донбасу, міжнародне визнання окупованих територій, включно із Запорізькою АЕС, а також зняття санкцій.У Києві цей формат переговорів називають «дуже поганою угодою». Українські чиновники не виключають, що тиск з боку США найближчими місяцями лише посилиться.

У США загострюється криза в аграрному секторі через стрімке зростання вартості добрив і пального, що б’є по рентабельності фермерських господарств.За даними опитування Американської федерації фермерських бюро, близько 70% фермерів повідомляють, що не можуть дозволити собі закупити достатню кількість добрив для повного забезпечення посівної кампанії. У південних штатах цей показник ще вищий і сягає приблизно 78%.Основними причинами називають різке подорожчання азотних і фосфорних добрив, а також дизельного пального, яке необхідне для роботи сільськогосподарської техніки. Витрати на добрива та паливо зросли настільки, що багато господарств змушені скорочувати норми внесення або зменшувати площі посівів.Експерти попереджають, що зменшення використання добрив може негативно вплинути на врожайність основних культур — зокрема кукурудзи, сої та пшениці. Це, у свою чергу, створює ризики подальшого зростання цін на продукти.Фермери зазначають, що ситуація посилюється загальною економічною нестабільністю.

Meta Platforms почне використовувати штучний інтелект для виявлення та видалення акаунтів дітей молодше 13 років у Instagram, Facebook та Threads.Підлітків, які під час реєстрації вказали неправдивий вік і назвали себе повнолітніми, автоматично переводитимуть у спеціальні підліткові акаунти з посиленими налаштуваннями безпеки. Нові функції вже поступово впроваджуються по всьому світу.Система на основі штучного інтелекту аналізує не лише текст у профілі, а й фотографії, коментарі та відео. Наприклад, якщо на знімках виявлять ознаки дитячого дня народження, акаунт можуть позначити для додаткової перевірки. У разі підтвердження, що користувачу ще не виповнилося 13 років, профіль видалять. Водночас користувач зможе оскаржити рішення та підтвердити свій вік документами.Meta також продовжує використовувати ШІ для виявлення користувачів віком від 13 до 17 років, які вказали неправдивий дорослий вік під час реєстрації. Якщо система виявить невідповідність, акаунт автоматично переведуть у режим обмеження.

Смертельний хантавірус із круїзного лайнера проник до Європи та, ймовірно, почав передаватися від людини до людини.За даними New York Post, щонайменше 23 пасажири судна MV Hondius після спалаху інфекції повернулися до різних країн світу, зокрема США, Великої Британії, Австралії та Нідерландів. Частина з них залишила лайнер ще під час стоянки на острові Святої Єлени, не знаючи про можливе зараження.На борту перебували 147 людей. ВООЗ повідомила, що йдеться, ймовірно, про рідкісний штам Andes virus, який здатен передаватися між людьми. Летальність може сягати 40%, однак експерти наголошують, що вірус значно менш заразний, ніж COVID-19, і для передачі потрібен тісний контакт із біологічними рідинами інфікованого.Імовірним джерелом зараження називають подружжя з Нідерландів, яке могло інфікуватися від гризунів під час екскурсії в аргентинській Ушуайї. Обоє згодом померли.Також повідомляється про смерть 78-річної громадянки Німеччини, а ще щонайменше вісім людей захворіли на борту.У Швейцарії підтвердили випадок хантавірусу у пасажира, який повернувся додому після круїзу. У Франції та Нідерландах розслідують можливі випадки зараження серед людей, які контактували з пасажирами вже після подорожі.

🐟 Норвезькі рибні ферми забруднюють море не менше, ніж мегаполісиУ 2025 році аквакультура Норвегії викинула 75 тис. тонн азоту, 13 тис. тонн фосфору та 360 тис. тонн органічного вуглецю, підрахували в інституті Санстона. За оцінками вчених, це відповідає річним викидам 17–30 млн людей, тоді як населення країни становить лише 5,5 млн.Норвегія є світовим лідером із вирощування атлантичного лосося. Рибу утримують у відкритих сітчастих садках і годують гранульованими кормами рослинного походження, споживання яких за шість років зросло на 14,6%. Рештки корму разом із відходами життєдіяльності потрапляють у море, що спричиняє масове «цвітіння» водоростей, зниження рівня кисню та руйнування екосистем.Через екологічні ризики, зокрема у Хардангерфіорді — другому за довжиною фіорді Норвегії — у березні відхилили дев’ять заявок на будівництво нових рибних ферм.Водночас у галузі зазначають, що обсяги викидів пов’язані з масштабами виробництва продовольства та рівнем самозабезпечення країни, і запевняють, що працюють над зменшенням впливу на довкілля.

У Кремлі зростає занепокоєння через можливу змову проти Володимира Путіна — до такого висновку дійшла західна розвідка. Одним із факторів дестабілізації називають Сергія Шойгу.За даними звіту розвідки однієї з країн ЄС, із яким ознайомилися журналісти CNN, Financial Times та «Важливих історій», існує ризик замаху на Путіна, зокрема із застосуванням безпілотників.У відповідь у Росії посилили заходи безпеки. Федеральна служба охорони ужорсточила перевірки в адміністрації президента, обмежила пересування Путіна та фактично перевела його на роботу з укриттів. Він також припинив поїздки до резиденцій у Підмосков’ї та на Валдаї.Посилено контроль і над людьми з найближчого оточення: їм заборонили користуватися звичайними телефонами та громадським транспортом, а в оселях персоналу — кухарів, фотографів і охоронців — встановили системи спостереження.У звіті зазначається, що колишній міністр оборони Сергій Шойгу розглядається як потенційний чинник нестабільності. Причиною називають арешт у березні 2026 року його колишнього першого заступника Руслана Цаликова, що, за оцінками розвідки, підірвало неформальні гарантії безпеки для еліт.Загалом фіксується зростання ризиків внутрішнього конфлікту та напруження між силовими структурами, які взаємно звинувачують одна одну в провалах захисту від атак українських спецслужб.

Foreign Affairs: Китай і США підштовхують світ до ядерної кризиЗа останнє десятиліття Китай суттєво наростив свій ядерний потенціал — як на суші, так і в повітрі та на морі. За даними уряду США, з 2019 року Пекін майже втричі збільшив кількість ядерних боєголовок і активно розвиває науково-дослідну та виробничу інфраструктуру. У березні Китай заявив про намір і надалі розширювати свої стратегічні можливості, наголосивши на курсі посилення ядерного арсеналу.Вашингтон зі свого боку занепокоєний такими темпами і побоюється формування триполярного ядерного світу, де поряд із США та Росією вагому роль відіграватиме Китай. У відповідь Сполучені Штати намагаються зміцнити власний ядерний потенціал, паралельно ініціюючи переговори з Пекіном. Водночас Китай відмовляється обговорювати контроль над ядерними озброєннями, вважаючи, що нарощування сил сприяє стабільності у відносинах зі США.Як зазначає Foreign Affairs, небажання Китаю йти на переговори та відсутність прозорості в ядерній сфері підривають міжнародну стабільність, посилюють тривогу і стимулюють новий виток гонки озброєнь. Це, своєю чергою, лише зміцнює переконання Пекіна у необхідності подальшого розширення арсеналу, що робить глобальну ситуацію ще менш передбачуваною.

США планують вивести близько 5 тисяч військових із Німеччини, а також скоротити свою військову присутність у Європі до рівня 2022 року.Під скорочення потрапляє бригадна група, яка вже дислокується в Німеччині, а також скасовується перекидання батальйону далекобійних систем, заплановане попередньою адміністрацією.Таке рішення пов’язують із заявами німецької влади, яка розкритикувала дії США у війні з Іраном. У Вашингтоні ці висловлювання назвали «недоречними та контрпродуктивними».Один зі співрозмовників прямо пов’язав скорочення з небажанням європейських партнерів дотримуватися американської лінії: «ми закликали їх до прагматичного підходу… вони не дослухалися — і маємо такий результат». Раніше Дональд Трамп уже погрожував вивести американські війська з ФРН.У Пентагоні також зазначають, що йдеться не лише про Німеччину. Розглядається ширший перегляд військової присутності США в Європі — із фокусом на перерозподіл ресурсів до Індо-Тихоокеанського регіону та західної півкулі.За словами джерел, загальна чисельність американських військових у Європі повернеться до показників, що були до 2022 року — тобто до посилення контингенту після початку повномасштабної війни в Україні.

Український робот евакуював пенсіонерку із зони бойових дійУ прифронтовому районі поблизу Лимана сталася історія, що нагадує наукову фантастику. Літня жінка самотужки рухалася розбитою дорогою серед вирв, уламків і руйнувань. Вона ледве пересувалася, спираючись на дві тростини, і в якийсь момент майже впала.Жінку помітив дрон українських військових. Через високу небезпеку відправляти людей на місце не стали, тому бійці 60-ї окремої механізованої бригади вирішили використати наземний робот для евакуації.Щоб не налякати жінку, військові замаскували техніку — накрили її ковдрою та залишили напис із проханням сісти. Операція тривала близько чотирьох годин і проходила під постійним контролем із повітря.Коли робот дістався до виснаженої жінки, військові через гучномовець підтримували її. Зібравши сили, вона змогла піднятися на платформу, після чого її відправили до точки евакуації.Там на неї вже чекали військові, які допомогли їй дістатися до броньованого автомобіля та вивезли в безпечне місце.

Американський сенатор від штату Кентуккі Мітч Макконнелл заявив про затримку постачання Україні нового пакета допомоги від США.У своїй колонці для Washington Post він зазначив, що Конгрес минулого року затвердив виділення близько 400 млн доларів щорічно в межах ініціативи зі зміцнення безпеки України на найближчі два роки. Ці кошти також були закладені в бюджет поточного фінансового року за підтримки обох партій.Попри це, за словами сенатора, допомога фактично не надходить і «застрягла» в Пентагоні. Спроби законодавців отримати пояснення від заступника міністра оборони Елбріджа Колбі не дали результатів.Повідомляється, що це не поодинокий випадок. Колбі раніше пов’язували з рішеннями щодо тимчасового призупинення поставок озброєння Україні. Також він висловлював сумніви щодо ефективності допомоги Україні та країнам Балтії в межах НАТО, пропонуючи скорочення відповідних статей витрат. Водночас Конгрес відновив фінансування, наголосивши, що підтримка України розглядається як інвестиція в безпеку США.