Політика News

Президент Польщі заявив, що рішення Володимира Зеленського щодо створення Національного пантеону є «черговим етапом ескалації».У канцелярії польського президента зазначили, що ініціатива Зеленського про внесення законопроєкту щодо Українського національного пантеону була сприйнята як продовження напружених кроків української влади після рішення наприкінці травня про присвоєння одному з підрозділів імені «героїв УПА».Також у заяві стверджується, що такі дії підтверджують позицію президента Польщі Кароля Навроцького, який раніше порушував питання щодо політики історичної пам’яті та можливих символічних рішень у відповідь.28 червня Володимир Зеленський вніс до парламенту законопроєкт про створення Українського національного пантеону — меморіального комплексу на честь визначних постатей української історії. Пізніше Верховна Рада підтримала відповідний законопроєкт.У контексті цих рішень у Польщі заявляють про політичну дискусію навколо історичної політики та її впливу на двосторонні відносини між Польщею та Україною.

Уоррен Баффет вперше за 20 років призупинив пожертви до фонду Білла і Мелінди Гейтс через можливі зв’язки Гейтса з Джеффрі Епштейном, повідомляє The Wall Street Journal.За даними видання, американський мільярдер, який підтримував фонд з 2006 року, вирішив відкласти нові транші щонайменше до Дня подяки.Баффет планує дочекатися результатів розслідування щодо контактів співзасновника Microsoft із Епштейном, якого було засуджено за сексуальні злочини.Раніше керівництво фонду Гейтса заявляло, що рада директорів очікує перші висновки розслідування вже цього літа.Баффет, який є давнім другом Гейтса, протягом багатьох років передавав фонду акції класу B своєї компанії Berkshire Hathaway. Загалом за два десятиліття сума пожертв сягнула близько 48 млрд доларів. За даними джерел WSJ, він перебуває на постійному зв’язку з керівництвом фонду та стежить за перебігом розслідування.Водночас Баффет продовжить підтримувати благодійні організації своїх дітей, а також фонд, названий на честь його покійної дружини.

🇷🇸 Президент Сербії заявив про можливу відставку найближчими тижнямиПрезидент Сербії Олександр Вучич під час мітингу зі своїми прихильниками 27 червня заявив, що може піти у відставку в найближчі тижні. Після його відходу, за словами політика, в країні мають відбутися дострокові парламентські та президентські вибори, які можуть пройти вже восени.Вучич перебуває при владі вже 13 років, а його другий президентський термін завершується в середині 2027 року. Конституція Сербії забороняє займати посаду президента більше ніж два строки поспіль. Сам Вучич раніше заявляв, що не планує змінювати основний закон заради продовження повноважень.Водночас він допускає участь у парламентських виборах і не виключає можливості претендувати на посаду прем’єр-міністра — посаду, яку вже обіймав у 2014–2017 роках.Заява пролунала на тлі тривалих студентських антикорупційних протестів у Сербії, які тривають уже понад півтора року. Акції регулярно збирають значну кількість учасників і включають вимоги проведення дострокових виборів.

Володимир Зеленський висунув нові звинувачення на адресу Білорусі, попри те що напередодні заявляв про нібито вимкнення Мінськом ретрансляторів, які, за його словами, використовувалися для коригування ударів російських безпілотників по Україні. У Мінську наявність таких об’єктів і їхнє вимкнення не підтверджували.За словами Зеленського, Білорусь «готує інфраструктуру для можливого розширення агресії проти України». Він стверджує, що вздовж українського кордону триває будівництво доріг, а також об’єктів для зберігання боєприпасів і паливно-мастильних матеріалів.Йдеться про напрямки Кобринь – Ковель, Іваново – Маневичі, Лунинець – Сарни, Речиця – Коростень і Гомель – Чернігів.Зеленський також заявив, що Україна передала відповідні сигнали Мінську із закликом припинити подібну діяльність.Водночас раніше Олександр Лукашенко заявляв, що не прагне війни з Україною, але попереджав про можливу «зміну характеру» конфлікту у разі втягування Білорусі, а також повідомляв про контакт із представниками української сторони та закликав до зниження напруги.

Західні медіа пишуть, що Росія намагається втягнути Білорусь у війну проти України.Як повідомляє The Wall Street Journal із посиланням на чинних і колишніх російських та європейських посадовців, Москва вже кілька місяців чинить тиск на Мінськ, розраховуючи використати Білорусь як плацдарм для розширення війни в Україні або для проведення нестандартних операцій проти НАТО.За словами джерел, Кремль погрожує скороченням фінансової підтримки, домагаючись використання білоруської території для запуску дронів по Україні, розширення лінії фронту на заході та відволікання українських сил від ключових напрямків на сході. Як альтернативу розглядають використання Білорусі для проведення операцій проти сусідніх країн НАТО.На думку WSJ, такі дії можуть свідчити про готовність Москви до ризикованої ескалації на тлі уповільнення просування російських військ в Україні та зниження підтримки війни всередині РФ.Колишній співробітник російських спецслужб стверджує, що більшість переговорів із цього питання відбувалася між Олександром Лукашенком та послом Росії в Білорусі Борисом Гризловим.

Верховний суд США відкладає рішення у найрезонансніших політичних справах23 червня Верховний суд США оприлюднив п'ять висновків, однак не ухвалив рішень у найважливіших політичних справах, зокрема щодо громадянства за правом народження, участі трансгендерів у жіночому спорті та правил підрахунку поштових бюлетенів. Американські ЗМІ припускають, що ці питання можуть залишитися нерозв'язаними до виборів до Конгресу 3 листопада 2026 року.Справа про громадянство стосується указу Дональда Трампа від 20 січня 2025 року, який обмежує автоматичне отримання громадянства дітьми, народженими у США. Суд має визначити, чи відповідає цей указ Конституції.Інша справа стосується заборони в окремих штатах на участь трансгендерів у жіночих спортивних змаганнях. Хоча Білий дім не є стороною процесу, така позиція збігається з політикою Трампа.Третя справа може вплинути на вибори до Конгресу. Йдеться про підрахунок поштових бюлетенів, які надійшли після дня голосування, але були відправлені вчасно. Трамп неодноразово критикував таку практику.До кінця червня у суду залишається тиждень для ухвалення рішень. Якщо цього не станеться, розгляд найважливіших справ може затягнутися до осені.

ЗМІ: нова книга розкрила різкі висловлювання Трампа про Нетаньягу та ІранНова книга американських журналістів Меггі Габерман і Джонатана Свона містить раніше невідомі подробиці поглядів президента США Дональда Трампа на Близький Схід і його стосунки з прем'єр-міністром Ізраїлю Беньяміном Нетаньягу.За даними авторів, у приватних розмовах Трамп нібито називав Нетаньягу «шахраєм» і заявляв, що не хоче втягувати США у війну з Іраном. Водночас, як стверджується в книзі, його позиція змінилася після зустрічі з ізраїльським прем'єром у Білому домі, де обговорювалася іранська тематика.Також у книзі описано реакцію Трампа на операцію Ізраїлю проти «Хезболли» з підривом пейджерів у вересні 2024 року. Автори стверджують, що президент був одночасно вражений і шокований наслідками атаки, неодноразово називав побачене «жахливим» і висловлював занепокоєння через невибірковий характер та безрозсудність операції.Зазначається, що книга ґрунтується на понад тисячі інтерв'ю, аудіозаписів і свідчень людей з оточення президента США.Пізніше Трамп підтвердив, що робив різкі заяви про Нетаньягу, але додав: «Мені подобається Бібі».

Наприкінці 2025 року ставлення поляків до українців стало більш негативним. Про це свідчить дослідження «Поляки про Україну та польсько-українські відносини 2025», підготовлене Центром Мєрошевського.Згідно з опитуванням, 35% поляків негативно ставляться до українців, які проживають у Польщі, тоді як 39% висловили позитивне ставлення. Ще 15% респондентів назвали своє ставлення нейтральним.Автори дослідження зазначають, що порівняно з періодом до лютого 2022 року ставлення до українців у Польщі погіршилося. Водночас до українців, які проживають в Україні, переважає позитивне ставлення.Понад половина опитаних — 51% — вважають нинішній обсяг допомоги українським біженцям надмірним. Лише 5% переконані, що підтримки недостатньо.Крім того, 56% респондентів очікують, що після завершення війни українські біженці повернуться на батьківщину.Підтримка вступу України до Європейського Союзу залишається умовною. 42% учасників опитування готові підтримати членство України в ЄС лише за виконання певних вимог. Підтримка вступу до НАТО є вищою, однак багато поляків пов'язують її із завершенням війни та стабілізацією безпекової ситуації.Дослідження проводилося у листопаді–грудні 2025 року на репрезентативній вибірці з понад тисячі респондентів.

У новій книзі журналістів The New York Times Меггі Габерман і Джонатана Свона, присвяченій першим місяцям другого президентського терміну Дональда Трампа, стверджується, що він не є прихильником України та часто сприймає події навколо війни як частину політичного шоу.За словами авторів, під час однієї з нарад в Овальному кабінеті Трамп сказав: «Я не великий прихильник України. Хіба що українських жінок. Вони постійно перемагають у конкурсі "Міс Всесвіт"».У книзі також зазначається, що після публічної суперечки з Володимиром Зеленським у лютому 2025 року Трамп назвав цей епізод «чудовим телешоу» і заявив, що він був «кращим, ніж "Учень"» — реаліті-шоу, ведучим якого свого часу був сам Трамп.Автори стверджують, що американський президент нерідко оцінює політичні події через призму видовищності. Як приклад вони наводять ще одну його фразу: «Нам потрібні сюжетні повороти».Журналісти доходять висновку, що для Трампа тема України часто стає елементом політичної вистави, яку він оцінює також із погляду медій

Країни G7 домовилися посилити військову підтримку України, зокрема шляхом постачання засобів протиповітряної оборони, додаткових систем ППО, ракет-перехоплювачів, а також далекобійного озброєння.Про це йдеться у підсумковій заяві саміту G7, що відбувся у Франції. Лідери «Великої сімки» заявили, що Україна отримала «новий імпульс», відзначивши її стійкість та успіхи на полі бою протягом останніх місяців.Крім того, країни G7 готові розглянути розширення ліцензій для нарощування виробництва озброєння безпосередньо на території України та пообіцяли додаткову підтримку енергетичному сектору напередодні наступної зими.Учасники саміту також заявили про намір посилити економічний тиск на Росію, зокрема через запровадження нових обмежень щодо нафтового та газового секторів.Водночас у розділі заяви, присвяченому Україні, відсутні заклики до переговорів, припинення вогню чи мирного врегулювання. Основний акцент документа зроблено на подальшій військовій підтримці Києва та посиленні санкційного тиску на Росію.