Canal Космос політики - @politikosmos - №3287
☝️А Південно-Східна Азія? Як і під час першого президентства Трампа, цей регіон, найімовірніше, буде одним з останніх пунктів його порядку денного. Республіканця продовжують критикувати за те, що він три рази підряд був представлений на самітах АСЕАН. Але він цілком може почуватися в своїй стихії серед напівавторитарних правителів регіону. Певну тривогу викликає зовнішньополітична орієнтація нового президента Індонезії Прабово Субіанто, який відкрито висловив своє невдоволення політикою США щодо Гази й під час свого першого закордонного візиту пробував зблизитися з головою КНР Сі Цзіньпіном. Подібних поглядів дотримується і прем’єр-міністр Малайзії Анвар Ібрагім. Але попри такі сигнали, спрямовані на внутрішню аудиторію, більшість країн Південно-Східної Азії прагнуть уникнути необхідності обирати сторону і при цьому хочуть далі співпрацювати зі США в питаннях безпеки. Багато хто сподівається отримати вигоду від західної стратегії диверсифікації. Якщо Трамп почне нову торговельну війну, багато товарів, імовірно, потраплятимуть на ринок США саме через Південно-Східну Азію, як і минулого разу.Азіати саркастично зауважують, що на зміну порядку, заснованому на правилах, приходить порядок, заснований на угодах. Як прагматичні реалісти, вони сприймають це позитивно. Особливо радіють перспективі послаблення риторики про демократію і права людини, яку вважають зверхньою і розглядають як втручання в їхні внутрішні справи. Бо не просто так фундаментальні цінності, закріплені в Статуті АСЕАН, базуються на суверенітеті, територіальній цілісності, невтручанні та вирішенні громадянських конфліктів. Водночас малі й середні держави дуже зацікавлені в подальшому існуванні міжнародних правових норм для протистояння китайській експансії, наприклад, в Південнокитайському морі.Найбільша небезпека президентства Трампа, вочевидь, полягає в його непередбачуваній поведінці, що підриває довіру до США як надійного безпекового партнера. Якщо союзники США оберуть стратегію хеджу, тобто подвійного підходу, який дозволить зменшити залежність від США й залишити місце для альтернатив, це може підштовхнути Китай до подальшого розширення своєї сфери впливу. Чи Пекін обере більш агресивний підхід, чи причарування, поки що невідомо.Підписатись на «Космос політики»
1400
24-11-26 08:12