Натхнення Пафнутія

Святитель Іоанн Златоуст про піст- Прекрасний труд посту, бо він звільняє душу від тягаря гріхів і легким робить ярмо заповідей Христових.- Чого тільки не зціляє піст, якої душевної хвороби не знищує? Виганяє об’їдання і надмірність та оновлює серце. Знищує розкіш, приборкує гнів, втішає жорстоку ненависть.- Хто дбає про своє здоров’я, нехай усердно віддається посту, який не потребує плати за зцілення, але сам добавляє нагороду. Дає в нагороду блудникам – цнотливість, п’яницям – тверезість, скупим – щедрість, сріблолюбцям – любов, братоненависникам – братерську любов і гостинність. І що важливо, животворить і наближає до Бога.- Піст заспокоює тіло і стримує бурхливі пристрасті; навпаки – душу просвітлює, надає їй здатність підніматися вгору і думати про те високе, що вище насолод і радощів повсякденного буття. Як легкі судна скоріше перепливають моря, а обтяжені чималим вантажем тонуть, так і піст робить розум наш легшим, сприяє йому швидше переплисти море цього буремного життя.Натхнення Пафнутія

Молитва за воїна, який пропав безвістиГосподи Боже наш, Ти єси всемогутній і всюдиприсутній, Ти знаєш кожну людину, її долю і шлях. Ти створив світ у премудрості Своїй і керуєш ним за Своїм промислом. Тобі відомі всі таємниці життя і смерті, і немає нічого прихованого перед всевидячим оком Твоїм.Смиренно припадаємо до Тебе з благанням за раба Твого (ім'я), воїна, що віддав себе на захист рідної землі та свого народу і якого нині немає серед нас, бо його доля невідома. Ти знаєш, де він перебуває, чи живий він, чи упокоївся в обіймах Твоїх. Якщо він живий, Господи, укріпи його дух і тіло, огорни Своєю небесною опікою, даруй йому силу витримати всі випробування, а якщо він у неволі або в біді – виведи його, Господи, на світлу путь, визволи від ворогів, наповни його серце надією і поверни його до рідного дому.Якщо ж він уже відійшов до вічності, прийми, Господи, його душу у Своє Царство, у сонм святих воїнів небесних. Очисти його гріхи Своєю безмежною милістю і даруй йому вічний упокій у світлі лиця Твого.Господи, зглянься на благання його рідних і близьких, що в печалі і невідомості очікують звістки про нього. Утіш їх серця, даруй їм силу і терпеливість, хай не втрачають віри у Твоє милосердя і правду. Дай їм спокій душевний і надію на виконання святої волі Твоєї.Бо Ти єси Бог милості, любові й утіхи, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духу, нині, і повсякчас, і на віки віків.Амінь.

"Псальм румунський", 2007 рікНаслухавшись про старця Клеопу і надивившись на румунські монастирі, я вирішив зняти фільм про Румунію. Старець Клеопа не був повністю прототипом мого головного героя, мій старець був з українців Південної Буковини, вчився на фотографа, але після війни пішов у монастир і почав писати ікони. До сюжету я ще додав історію ікони Божої "Самонаписаної" - старець журиться, що не може дописати ікону, помирає, а коли я вчергове до нього приїжджаю, його послушники дарують мені цю ікону, яку дописав ангел.Основне я знімав у Румунії 2006 року, робочі моменти ми дознімали вже в Китаївській пустині, старця зіграв справжній іконописець Олександр Маньков, послушників зіграли мої друзі Олександр Столяров і Петро Цимбал, з якими ми й монтували фільм. Олександр спілкувався російською, він умовив мене зробити ще й російськомовну версію і сам начитав текст, оригінальний варіант українською зберігся тільки на диску.Дивіться, друзі, фільм за посиланням https://www.facebook.com/share/v/15nwHbgPpC/Натхнення Пафнутія

Праведний Іоанн РусинІоанн Русин - святий українського походження, якого полюбили і греки, і турки. Народився він 1690 року на Гетьманщині, потрапив у полон до турків і на невільницькому базарі в Стамбулі його купив начальник турецької кавалерії.Спершу турок намагався примусити Іоанна прийняти магометанство, але той тримався православної віри. З часом господар припинив мордувати Іоанна та поставив доглядати худобу, розмістивши його ліжко прямо в стайні. Турки жорстоко знущались з християнина, але Іоанн прощав образи й сумлінно виконував свої обов’язки. Він настільки підкорив хазяїна своєю любов’ю та жертовністю, що турок запропонував йому жити на правах вільної людини й перейти із стайні до житлового приміщення, але Іван залишився на стайні. Після смерті Іоанна багато чудес зійшло й на турків, і на греків від його мощей, слава про нього дійшла й на рідну землю. Не одна Роксолана мужньо несла на чужині подвиг відданості своїй вірі і не була марною перед Богом жодна сльоза й молитва кожного невільника.