діяти, як професіоналмене ще наздоганяє книга про внутрішній опір пана Пресфілда — The War Of Art.сьогодні поділюсь ще однієї його порадою, яка звучить, як ми всі — професіонали, які:1. йдуть на роботу щоденно2. йдуть на роботу, не зважаючи ні на що3. ми залишаємося на роботі цілий день4. ми маємо забовʼязання і залишаємося вірними ним — не важливо в якій країні чи компанії5. ставки на нас високі і реальні — ми маємо закривати всі наші потреби через професію6. ми приймаємо нагороду за нашу працю, ми працюємо за гроші7. ми не надто ототожнюємо себе зі своєю роботою, тільки любителі ототожнюють себе зі своєю роботою8. ми завжди вивчаємо технологію своєї роботи9. ми ставимося до своєї роботи з гумором10. нас можуть хвалити і журити за нашу роботу (дивись пункт № 7).——коли ми розуміємо важливість цього всього, і того, що просування себе, говоріння про себе, розвиток свого соціального та репутаційного капіталу є частиною нашої роботи, це вже перестає бути просто розвагою, яку можна робити, а можна не робити. ти просто сідаєш щоденно робити свою роботу. всі, хто приходять до мене за консультацією та супроводом відзначають рівень впливу впізнаваності на їх роботу, як 4 чи 5 з 5, то чому ця робота не робиться?коли я читала це, то це викликало неабиякий дискомфорт, а потім привело до почуттів та розуміння важливості щоденної роботи над своєю справою.