У серпні 1893 року видатний археолог Вікентій Хвойка відкрив на правобережжі Дніпра (сучасна вул. Кирилівська, 59–61 у Києві) Києво-Кирилівську палеолітичну стоянку. Масштабні дослідження цього комплексу, що тривали до 1900 року на площі близько 9 тис. кв. м, дозволили виявити значні скупчення кісток мамонтів, залишки вогнищ та колекцію крем’яних знарядь, серед яких домінували різці та скребачки.Особливе місце серед знахідок посідають зразки первісного мистецтва епохи Верхнього палеоліту (24–23 тис. років тому) – фрагменти бивнів мамонта, вкриті лінійним різьбленням. Серед них виняткову наукову цінність становить уламок бивня із зооморфно-орнаментальною композицією. На виробі збереглася складна система декору, що складається з хвилястих ліній, зиґзаґів, коротких нарізок та дугастих відрізків. Ці геометричні мотиви майстерно доповнені стилізованими профільними зображеннями: голови мамонта з хоботом, птаха з довгою шиєю і дзьобом, а також черепахи з видовженим тілом та випущеною з-під панцира ластою.