Нам усім хочеться спитати: чому Гендальф не посилає орлів? Ви знаєте, як Толкін відповідав на це питання. Хто не знає - є коротке відео на YouTube. Важливо зрозуміти одне - Орли не можуть "просто взяти і прийти". Орлів треба обумовити, на них треба заслужити. Вони прилітають не тоді, коли нам страшно чи погано, а тоді, коли Фродо і Сем попри все, у темряві і безнадії, виконують що мають до кінця. Хочеться думати, що ми зараз десь у фінальній частині, коли Арагорн із залишками війська підходить до брами Мордору й кидає виклик Саурону. Спершу може здатися, що мета - відволікти Саурона від Фродо. Але в цьому й парадокс: Саурон не знає, що хтось іде знищити кільце. Він мислить лише категоріями, котрі розуміє сам, як, між іншим, і наш ворог. Він гадає, що до нього йде новий король, який хоче скористатися силою персня. Він навіть не може уявити, що хтось обрав інший шлях - що хтось здатен стати над маренням абсолютної влади. І саме тому він такий упевнений в своїй перемозі. Питання лише одне: чи в нашій історії Арагорн зміг подолати силу кільця? Отже, шанс на спасіння виникає не з безнадійного на перший погляд двобою, а з того, що ворог помиляється. Ворог зосереджує сили на групі відчайдухів, які підходять до його воріт. Багато хто з них загине. І їхня смерть не стане марною тільки за однієї умови: якщо в цей час Фродо дійде до Орудруїна - вогняної ріки, що здатна знищити перстень влади. Якщо хтось, попри все, буде продовжувати робити те, що ніхто не хоче робити.І страшно навіть думати, що може статися за крок до перемоги. Фродо може схибити. Кільце може виявитися сильнішим. Всевидюще палаюче око пропаганди може спопелити його волю до опору. Воно таке щедре на швидкі рішення замість довгої дороги. Прості відповіді на складні питання. Воно вмикає свої принади саме коли падаєш з ніг. Коли хочеться «будь-якою ціною», «хоч якось», «аби тільки закінчилося». Сем може впасти. Військо може бути розбите. З іншого боку, абсолютно неочікувано фінальну роль у знищенні Персня може зіграти Голлум - дріб’язкове зло, яке ми зневажаємо, але інколи воно дивним чином вирішує все. Втім, за будь якого сценарію ми повинні наполегливо наближатися до Орудруїна. Якщо ж саме в ту мить, коли наші звитяжці відволікають пильність Саурона, виграючи час своює кров'ю, ми продовжуємо жити найкраще життя, цибаючи на новорічних корпоративах, роблячи вигляд, що все це не має до нас стосунку - наша історія чинавряд завершиться добре. Жодних оцінювальних суджень. Так є. Не більше.Це найважливіше, що варто пам'ятати, увходячи в Новий рік. Фродо та Сем не мають права на зупинку, поки триває битва під чорною брамою Мораннону. Бо орли прилітають не за змахом чарівної палички. Орли прилітають, коли ми своєю впертістю виправдовуємо їх рятівний політ.P.S. Жити всередині Великої історії - складніше, ніж читати про неї. Хотілося б прочитати колись нашу - звитяжну, переможну? Це реально. Але кожен має написати по рядку. Своєму. Щирому. Незамінному.Віктор Ошовський