🇺🇦🙏🏻Петиція щодо присвоєння звання Герой України (посмертно) військовослужбовцю 24 ОМБр імені короля Данила Гайдуку Дмитру ОлександровичуГайдук Дмитро Олександрович, народився 7 листопада 1991 року в селі Зірне. У квітні 2022 року добровільно став на захист України. Служив молодшим сержантом, сапером інженерно-саперного взводу 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила.Під час служби Дмитро проявив виняткову мужність і самовідданість. Двічі був поранений, але щоразу повертався на фронт до своїх побратимів.За особисту хоробрість, відвагу та вірність військовій присязі нагороджений:• медаллю «За оборону міста Бахмут»,• почесним нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних Сил України «Золотий хрест»,• відзнакою Міністра оборони України «За поранення».16 травня 2025 року загинув поблизу міста Часів Яр Донецької області під час виконання бойового завдання. Похований із військовими почестями в рідному селі Зірне.Дмитро був справжнім воїном, який жив і загинув заради України. Його мужність, відвага та вірність побратимам заслуговують на найвище державне визнання.🇺🇦 24 ОМБр імені короля Данила | 💬 ЧАТ
❗️ 24-та ОМБр шукає людей майже на всі позиції: від стрільців до командирівУсе частіше на сайтах з пошуку роботи з’являються оголошення від військових частин. Але кількість вакансій, які зараз відкрито у 24-й окремій механізованій бригаді, прямо говорить про головне — нестача особового складу критична.🔸 Потрібні стрільці🔸 Потрібні водії🔸 Потрібні навідники, ремонтники, командири відділень, оператори БПЛА🔸 Потрібні ледь не всі, хто здатен виконувати бойові задачіЦе не поодинокі оголошення — це системна проблема. Армії катастрофічно бракує людей. Але просто вивісити вакансію недостатньо. Людей немає не тому, що вони не бачать цих оголошень, а тому що мотивації йти туди — критично не вистачає.📉 Основна мотивація сьогодні — це гроші.А тепер чесно: чи відповідає сьогоднішнє грошове забезпечення тому рівню ризику, який беруть на себе військові?▪️ Постійне перебування під обстрілами▪️ Виснаження, нестача відпочинку, медичної допомоги, адекватного ротаційного механізму▪️ Нерідко — погане забезпечення спорядженнямСьогодні держава просить людей йти воювати, але забуває, що сучасна війна — це не тільки про патріотизм, а й про економіку. Людина має знати, за що ризикує життям, і відчувати підтримку не лише словом, а й грошима, умовами, системою.📌 Війна забирає багато людей.Щоб її продовжувати — потрібно вкладати більше ресурсів. Якщо цього не зробити — доведеться і далі латати діри жорсткою мобілізацією. А це — шлях до ще глибшої демотивації суспільства.🇺🇦 24 ОМБр імені короля Данила | 💬 ЧАТ
427 окремий полк безпілотних систем «РАРОГ» увійшов до складу Сил безпілотних системЦе підрозділ, що використовує безпілотні системи для широкого спектру бойових завдань: від розвідки й коригування до високоточного ураження противника та логістики.«РАРОГ» був сформований у 2023 році як рота у складі 24 ОМБр. Завдяки успішному застосуванню БпЛА та сучасним тактикам, що відточувалися в боях за Бахмут, Авдіївку, Нью-Йорк та Часів Яр, а також наповненню мотивованим особовим складом, підрозділ на початку 2025 року розширився до полку.427 окремий полк безпілотних систем «РАРОГ» прагне ефективності та інновацій: впроваджує наземні роботизовані платформи, має власні майстерні, лабораторію, школу та безліч інших переваг у технічних рішеннях. Рарог — поєднання інтелекту з бойовим досвідом, що зберігає життя особового складу. Підрозділ свідомо уникав медійності та реклами, заробивши авторитет високими показниками ефективності. Командир полку – підполковник Олег «Хасан» Гуйт, кавалер ордена «За мужність» III ступеня та ордена Богдана Хмельницького III ступеня.Раді вітати бойових побратимів у лавах Сил безпілотних систем!Підписатись на офіційний телеграм-канал Сил безпілотних систем🔗Заповнити анкету😎Facebook🕊Instagram📹Youtube🥳TikTok👥X.com
У селищі Гірник освятили Алею полеглих Героїв🕯️У Шептицькому районі меморіальні стенди зі світлинами Захисників розмістили в самому серці селища – у парку біля фігури Пресвятої Богородиці.Під спільну молитву родини воїнів, представники духовенства та жителі громади вшанували пам’ять полеглих:▪️Андрій ПенцакСлужив у складі 24 окремої механізованої бригади імені короля Данила. Загинув 11 вересня 2022 року в селі Щасливе Херсонської області. Нагороджений медалями «Учасник АТО», «Учасник бойових дій», «За участь в антитерористичній операції», орденом «За мужність» III ступеня та орденом «Хрест Героя». Йому було 48 років.▪️Ростислав МайбукБув військовослужбовцем 80 окремої десантно-штурмової Галицької бригади. Загинув 28 липня 2023 року під час виконання бойового завдання в місті Краматорськ Донецької області. Йому було 34 роки.▪️Ілля МихайленкоСлужив у складі 68 окремої єгерської бригади імені Олекси Довбуша. Помер 14 березня під час реабілітаційної відпустки після отриманих поранень. Воїну було 25 років.▪️Микола КретОбіймав посаду гранатометника аеромобільного відділення військової частини А4355. Загинув 22 вересня 2024 року поблизу села Богоявленка на Донеччині. Йому було 49 років.▪️Назар КозимкаБув оператором відділення радіорозвідки 110 окремої механізованої бригади. Загинув 14 червня 2024 року в населеному пункті Новоолександрівка Донецької області. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня. Йому було 24 роки.▪️Андрій КанцірУ 2023 році добровільно вступив до лав Збройних сил України, підписав контракт із 77 десантно-штурмовою бригадою. Загинув 20 травня 2024 року поблизу населеного пункту Стельмахівка Луганської області. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня. Воїну було 23 роки.▪️Андрій ШкудорКомандир розрахунку та навідник 72 окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців. Загинув 22 лютого 2023 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Вугледар Волноваського району Донецької області. Йому було 29 років.▪️Костянтин ВихорІз серпня 2022 року добровільно долучився до лав ЗСУ, став сапером, маючи досвід служби гранатометником у 2 батальйоні 14 окремої механізованої бригади. Загинув 27 серпня 2023 року поблизу села Іванівка на Харківщині. Нагороджений нагрудним знаком «Сталевий Хрест». Воїну було 48 років.▪️Ігор МельничукСлужив у складі 80 окремої десантно-штурмової Галицької бригади, був командиром танка та штурмової групи. Помер 7 січня 2024 року вдома від бойового поранення. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно). Воїну було 54 роки.▪️Олег МельничукЗахищав країну із 2014 року. Із початком повномасштабного вторгнення добровільно знову став на захист держави. Помер на лікуванні в медичному закладі. ▪️Дмитро ЧужбаВійськовослужбовець 128 окремої гірсько-штурмової бригади. Помер 8 квітня 2016 року. Нагороджений медаллю «За участь в АТО». Йому був 31 рік.▪️Максим АнтонівПрикордонник. Загинув 29 грудня 2023 року поблизу села Курдюмівка Бахмутського району Донецької області. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня. Воїну було 29 років.▪️Максим БучекОбіймав посаду оператора безпілотних літальних апаратів військової частини А0998. Загинув 31 липня під час виконання бойового завдання поблизу Попасної. Йому був 31 рік.▪️Олександр МалигінСлужив у складі 24 окремої механізованої бригади імені короля Данила. Загинув 24 квітня 2022 року в населеному пінкті Катеринівка Луганської області. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня. Воїну було 27 років.Вічна та світла пам’ять Героям!
🙏🏻📽В Києві показали фільм, який змінює уявлення про мистецтво під час війниУ столичному кінотеатрі «Жовтень» відбулася прем’єра документального фільму «Сірник у копиці сіна» — першої стрічки студії Dangerous Company, заснованої п’ятиразовим лауреатом Emmy Джо Гіллом.Показ пройшов у межах програми «Мистецтво травми» Одеського міжнародного кінофестивалю, одразу після гучної світової прем’єри в Нью-Йорку, Лос-Анджелесі та Вашингтоні.У центрі сюжету — жіноча трупа сучасного танцю, яка після повномасштабного вторгнення 2022 року намагається поставити перформанс «Косачка». Репетиції відбуваються під час блекаутів, повітряних тривог і між волонтерськими змінами. Це не просто мистецтво — це спосіб зібрати себе докупи, коли фронт забирає друзів.Фільм присвячено пам’яті Володимира Ракова — танцівника, хореографа і пілота FPV-дронів 24-ї ОМБр, який загинув 6 січня 2025 року біля Часового Яру. Його ім’я стало символом внутрішньої сили, яку фільм прагне передати.🇺🇦 24 ОМБр імені короля Данила | 💬 ЧАТ
😡На Львівщині мобілізували єдиного сина, який доглядав за прикутим до ліжка батьком - hromadskeВипадок стався в селі Сасів Золочівського району Львівщини. Прикутий до ліжка через важку хворобу Йосиф Маліцький залишився зачиненим сам у хаті, бо його єдиного сина мобілізували. Крім того, без нагляду залишилось велике господарство: дві корови, три бики, качки, кури, коти та собаки.Діловод Золочівської міської ради Віра Александрович розповіла, що чинна відстрочка від мобілізації через догляд за батьком у Володимира Маліцького була до 6 серпня, він поновлював її кожні три місяці, відповідно до продовження воєнного стану, однак цього разу не встиг.Затримка, за його словами, сталась через реорганізацію управління соціального захисту, коли з 1 липня адміністрування соціальних виплат перейшло від структур Мінсоцполітики до Пенсійного фонду.Проте в інших документах, з якими Михайло прийшов до РТЦК, було вказано про стан його батька та необхідний йому догляд. Як пояснює Віра Александрович, цих документів РТЦК у Михайла не прийняв, його відпустили додому, а згодом надіслали повістку поштою. Тож 18 вересня 44-річний Володимир Маліцький пішов у Золочівський РТЦК по повістку й звідти вже додому не повернувся.🇺🇦 24 ОМБр імені короля Данила | 💬 ЧАТ
День міста Костянтинівка.Раніше в цей день місцеві мешканці збирались в парку «Ювілейний» на концерти та святкові заходи. Ця дата була про радість, життя та майбутнє. Але росіяни зруйнували все. Замість музики — сирена повітряної тривоги, замість свята — цілодобова канонада, замість феєрверків — удари авіабомб, артилерії та дронів. Окупанти цілодобово обстрілюють Костянтинівку всіма можливими видами озброєння. Ворог знищує вулиці та домівки, але він не зможе вбити головного — пам’яті.Сьогодні це понівечене місто стає спогадом. Спогадом про каву на всім відомій заправці, про дитячий сміх у парку, про шаурму, за якою їхали навіть з Краматорська, про пляж на «Шанхаї», про запах абрикосів влітку, про місце зустрічі дорогою на позиції. Зараз фронт вже біля Костянтинівки. Воїни 24 ОМБр імені короля Данила та їхні побратими з Сил оборони продовжують стримувати загарбників на підступах у Часовому Яру, не даючи їм повністю знищити ще одне місто Донбасу.Слідкуй за нами. 🦁24 ОМБр🇺🇦 | Facebook | Instagram | YouTube | Twitter | TikTok | Рекрутинг | Служба супроводу
🌲 Ситуація в Серебрянському лісництві 🇷🇺 Ворог не припиняє свій тиск на позиції українських військових і намагається повністю витіснити СОУ з лісу, користуючись попереднім успіхом, який вдається розвивати. Найважча ситуація в східній частині лісництва між Григорівкою та Серебрянкою, де ворог пробує вже закріпитися для контролю цієї території. Додатковою перешкодою є болотиста місцевість, яка ускладнює для ворога ці процеси. Також кацапи намагаються перекрити шляхи в ліс в районі Дронівки і, на жаль, противнику це майже вдалося зробити. Періодично вони фіксуються в районі дороги Ямпіль-Зарічне, що є неприємним дзвіночком для тилових позицій СОУ, адже це ставить під загрозу позиції, які не очікують появи піхоти ворога і ускладнює весь процес роботи на місцевості. А також ускладнює логістику до позицій. 🏹 Не припиняється тиск в районі Серебрянки, куди ворог періодично відправляє навіть техніку для штурмових дій. Сьогодні на штурм в напрямку села їхало декілька кацапських БМП і піхота на мото, а перед цим була колона з декількох одиниць. Одночасно з цим, здійснюється постійний тиск піхотою, яка просочується крізь позиції і накопичується в тилу. ⚔️ Також складною є ситуація в Зарічному, де без перестану піхота противника здійснює просочування в село, старається вижити, закріпитися і взяти під контроль населений пункт. Здійснюється часта фіксація противника в різних частинах села, так само і його ураження. Сили Оборони докладають максимальних зусиль, щоб не дати ворогу зайняти повністю населений пункт, відповідно, проводяться часті зачистки і ураження дронами.Мапа🛑Блог🛑Написати нам🛑 ЗСУHelp🛑Магазин🛑Донат
🇺🇦✍️ Журналіст і пресофіцер на війні: два виміри однієї роботиКостянтин Мельников, який входить до складу пресслужби 24-ї ОМБр, розповів про власний перехід з цивільної журналістики у військову, він нещодавно мобілізувався. І сьогодні може порівняти обидві позиції. На його думку, досвід цивільного журналіста і воєнкора на війні у поєднанні дають розуміння, чим ти можеш допомогти, а чим зашкодити. За словами військового, інформація у воєнний час має особливу цінність, і журналістам важливо пам’ятати про межу між суспільно корисним і тим, що може розкрити ворогові деталі бойових дій. Потрібно бути супер обережними, як хірурги, аби не нанести шкоди, бо вразливих тем є дуже багато, і їх треба буде піднімати, але вже після перемоги. Він зазначив, що військові журналісти мають дещо більше доступу до інформації, хоча все залежить від оперативної обстановки. І незалежно від посади важливо дотримуватися правил та висвітлювати матеріали, які не зашкодять операціям ЗСУ.🇺🇦 24 ОМБр імені короля Данила | 💬 ЧАТ
‼️ Особливий обмін: додому повертаються 84 українці, серед них - поневолені з 2014 рокуСьогодні відбувся 67-й обмін полоненими. У результаті перемовного процесу Координаційним штабом з питань поводження з військовополоненими за дорученням Президента України, з російської неволі визволено 33 військових та 51 цивільного українця. ➡️ Особливість сьогоднішнього обміну в тому, що вдалося визволити цивільних та військових українців, які були затримані на тимчасово окупованих територіях ще до повномасштабного вторгнення та незаконно засуджені на тривалі терміни ув’язнення - від 10 до 18 років. Один зі звільнених пробув у неволі 4013 днів - він був поневолений на Донеччині ще в 2014 році. Також на рідну землю повертаються українці, схоплені та засуджені окупантами з 2016 по 2021 роки. Серед визволених є три жінки з Донецької та Луганської областей. Одна з них - вчителька початкової школи, позбавлена волі у 2019 році. Серед звільнених сьогодні цивільних українців є 27-річний хлопець, якого окупанти незаконно позбавили волі у 2016 році. На той час йому було лише 18 років. ☝Окрім цивільних додому повертаються також Захисники з гарнізону Маріуполя, воїни Військово-Морських сил та Державної прикордонної служби. З неволі вдалося визволити 10 офіцерів. З російського полону повертаються дві пари рідних братів, які утримувалися в неволі з березня та квітня 2022 року. Більшість визволених цивільних та військових мають проблеми зі здоров’ям та інвалідність. Вік наймолодшого звільненого - 26 років, найстаршому виповнилося - 74 роки, з яких 7 останніх років (з 2018 року) він перебував у російській в’язниці. 🤝Висловлюємо вдячність Об'єднаним Арабським Еміратам за сприяння в організації обміну.Дякуємо також всім залученим державним структурам за допомогу та спільну роботу. Визволені українці отримають усю необхідну медичну допомогу. Усі звільнені пройдуть медичний огляд, отримають лікування, будуть забезпечені всім необхідним на перший час, отримають належні виплати та пройдуть реабілітацію та реінтеграцію до суспільства після тривалої ізоляції у російській неволі. Координаційний штаб продовжує свою роботу. Працюємо над поверненням усіх!🇺🇦 Слава Україні!