ОМ

Шановні мої! Щось більш позитивне, як і обіцяв. Все таки є люди які щось розуміють. Можу декількох відмітити, але називати імена чи компанії не буду. В цілому на сьогоднішньому заході чув багато очікувань від можливого припинення вогню. Ну а ви мабуть вже знаєте, що мені оці очікування без конкретних дій не підходять. Тому я не дуже вірю в слова цих спікерів. У нас як до 2022 року не робили леговані марки сталі відповідної якості так і зараз нікого це не хвилює. Ну а уявіть що в червні припинення вогню. І що? Попит на ці сталі зросте кратно. Леговані марки повеземо з Молдови, Індії, Китаю та Туреччини. А металурги скажуть що імпорт вбиває національного виробника. Який під час кризи мав стати ефективнішим, але не став. «Боровся з імпортом». Тому позив в тому, що наша металургія в скрутному становищі. І якщо вони не стануть більш ефективними до кінця військових дій, вони програють відбудову імпортерам. А це буде дуже боляче. А коли ця біль пройде, металурги візьмуться за покращення ефективності. Тому ми ще не вистраждали, але я думаю що скоро вже почнемо. І тоді ці сльози, стануть трампліном. Але тільки в тому випадку якщо суспільство зробить правильні висновки. Тому підсумую позитивом. Ми підходимо до стадії страждання, яке може стати стартом стрімкого розвитку. Але не зачаровутесь, щоб не розчаровуватися. Добраніч 😴

Христос Воскрес! Зі святом вас, з Великоднем!Шановні мої, всі вітають зранку, а я ввечері напишу вам. Практично нікого і ніколи не вітаю. Я всим дуже вдячний за привітання, теплі слова і листівки. Але особливо я вам вдячний за ваше позитивне відношення до мене, дружбу, професіоналізм та щирість. Якщо хтось хотів мене привітати але забув, не страшно. Я взагалі не ображаюсь на такі випадки. Для мене головне відношення, а не слова. Саме тому, я і сам рідко кого вітаю. Я краще ніж буду вам щось бажати приємне або шукати якусь картинку, просто буду до вас відноситись з повагою. Не те щоб вам має бути цього достатньо. Цього достатньо мені. Якщо ви до мене відноситись добре, можете мене ні з якими святами не вітати, головне продовжуйте відноситись до мене добре. Я думаю що і я у відповідь буду відноситись добре та з повагою. Тому для кого це важливо, пробачайте що не привітав або не відповів особисто. Я спробую відповісти вам добрим словом та ділом в майбутньому. Сьогодні весь день провів з родиною, майже не брав телефон до рук. Було класно. Хочу підкреслити що цей Великдень проходить в приємній тиші від повітряних тривог. Я думаю що ви і самі це помітили, якщо ви так як і я знаходитесь в тилу від фронту. На фронті я так розумію припинення не було. Але в майбутньому можливо все.Ще раз зі святом та дякую за привітання! Добраніч, шановні!

Ще вчора хотів вам написати про мої спостереження. Кривий Ріг-місто яке знаходиться в 70 км від окупантів. Місто- яке пережило половину зими без опалення. Місто - яке захлинається від власних проблем які тягнуться роками. Місто в якому дитяче інфекційне відділення не відновив ні застрелений мер ні в.о (60 млн було виділено в 2020-21 році). Місто - в якому від прильотів постраждав не один будинок. Місто - в якому бюджет видатків займає сьоме місце в країні (9,4 млрд гривень). То як ви думаєте, які з перелічених проблем зараз вирішує керівництво міста? Або мажоритарні депутати через обласний чи державний бюджет? Ні ви не вгадали. Труби вам міняти не треба. Наповнювати технічним оснащенням школи та лікарні не треба. Головне міняти вікна та садити дерева. Ну як головне? Не дуже той головне, але це не погано виходить. Я не проти висадки дерев та відновлення парків, алей та пам'ятників. Але як на мене це точно не на часі. І справа навіть не у війні, яка може ці нові пам'ятники пошкодити. Справа в тому, що в місті багато тротуарів потребують нормального покриття, багато труб для водопостачання, відведення та опалення потребують заміни, багато лікарень мають слабке матеріально-технічне забезпечення. Дорожня інфраструктура також. І я знову не про ті забори які теж треба, але точно не всюди. На мою думку, наші місцеві керівники разом з мажоритарними народними депутатами займаються не тим чим треба. Точніше тим чим треба, але пріоритети явно розставлені не вірно. З точки зору комфорту містян. З точки зору управління бюджетом їх все влаштовує. А чого ж не влаштовує, ми ж все схаваємо, бо ми тєрпіли. Тепер і ви живіть з цим, гарного всім дня!

Що нам робити? Не знаю. Кажуть що найкраща війна це та яка не відбулася. Що з цього війна яка не відбулася? Мабуть війна США та рф разом з нами проти західної Європи. Під час другої світової війни європейці здавалися протягом декількох тижнів. Не всі, але не мало таких. Тому мабуть у разі воєнних дій в західній Європі тривалої війни не буде. Чи краще це ніж бути згуртованими разом з європейцями проти США та рф? Не знаю! Але точно скажу що якщо західні Європейці готові воювати, тоді можна воювати. Але якщо західна Європа хоче щоб Україна воювала, а Європа готувалася до війни яка не відбудеться, тоді це виглядає не дуже. Я маю на увазі, що якщо Європа не присилає свої війська, зброю та дуже об'ємно не фінансує нашу економіку, вона виграє час на підготовку до власної війни. А поки ми тримаємося, рф та США вже можуть не захотіти воювати з західною Європою. А взагалі можливо і не прийдеться довго чекати. Наш улюблений методолог Владислав Оленченко вже мав можливість повідати нам, що в нього вже є пропрацьований об'ємний сценарій вторгнення рф у Норвегію, після чого США можуть висадити свій десант в Гренландії. Реакція представника офісу президента на цей сценарій мене не здивувала. Він просто сміявся та казав що це не можливо. Ну в принципі йому то й можливо різниці немає, він то в офісі, не на фронті. Тому можливо все тільки починається. А я як завжди вам нагадую, що даний текс нічого не має до об'єктивної реальності. Цей текст є особистою думкою автора, який дає вам можливість з цими думками ознайомитись. Також нагадую, що цим текстом я нікого і ні до чого не підштовхую. Ваші дії - це ваша особиста відповідальність. Даний текс був написаний мною для аналізу власних думок у майбутньому. Після цього тексту опублікую вікторину. Прохання відповісти на це питання. Всім дякую за увагу та добраніч.

Доброго дня шановні! Розвіємо цю тишу? Навіть не розумію до кінця про що напишу зараз. Мабуть як завжди, про свої думки та відчуття.Не дуже мене турбує той вакуум інформації який є біля теми перемовин та припинення вогню. Якщо нам не кажуть значить нам про це не треба знати, або нічого розповісти. Загалом моє враження від цього дійства не змінилося. Я так само й надалі думаю про те що ми багато в чому програємо. Не думаю що це для когось новина чи державна таємниця. Я дійсно вважаю що ми зараз не в кращому становищі. Прихід Трампа не змінив наше становище, він змінив відношення наших еліт до цього становища. Ми знаходимося на межі виживання країни, не нації а держави. Це погане становище, але це не означає що нам нічого не треба робити. Так державна машина має багато дір, та майже не їде а котиться, для мене це виглядає так. Я не стверджую, а так уявляю. Змінити це становище на краще можливо тільки підняттям ефективності внутрішньої політики. А поки її немає, ми далі котимся туди, де для нас нічого хорошого немає. З такою внутрішньою політикою не можливо ні створити новий оборонно-політичний союз, ні повернути старе відношення США до нас. З такою внутрішньою політикою можна в майбутньому побачити розділ країни між США та рф. Вони в дипломатичних відносинах. Вони знають що і кому необхідно, і вони це пропонують один одному.Суб'єктна України їм не треба, але треба нам - громадянам України. Але великі політичні дядьки не спілкуються з громадянами, вони спілкуються з політиками які представляють нас, яких ми туди відрядили. І окрім того що ми з вами відрядили туди некомпетентних людей, так ще й наші політики відрядили на державну службу або малокомпетентних, або взагалі випадкових людей. Через це в трикутнику США-Україна-рф ми маємо мабуть найслабшу з точки зору освіти, досвіду та компетенцій команду переговорників та дипломатів. Тому й такі результати. Результатом зовнішньої політики є - внутрішня політика. Внутрішня провалена, значить і зовнішня провалена.Як це змінювати нам? Рецепт простий, але не швидкий. Не виховуйте дітей, виховуйте себе. Читайте, розвивайте навички критичного мислення, спілкуйтесь зі своїм оточенням на творчі теми. Тоді і діти ваші будуть такими. Нашій країні зараз необхідні фахові працівники в державній сфері. Тому будьте прикладом для ваших дітей у розвитку розумових здібностей та давайте їм зрозуміти що в майбутньому цій державі будуть необхідні фахові спеціалісти в державний сектор, дипломати, політики, комунальники, інженери, технологи і інші. Робітники теж треба, але їх можна буде привезти з тих країн які живуть гірше ніж ми. І я дуже надіюсь що за найближчі 20 років ми не станемо тією країною з якої всі вже поїхали на роботу в інші країни. Загалом підсумую, що поки що немає на що рефлексувати. Все достатньо стабільно. Тому я буду тут не часто.

Цікавий ефір, я вам скажу. Рекомендую подивитися. В ньому є моменти в яких я пригадував басню про лебедя, рака та щуку. Співрозмовники різні, мають різне бачення, думки та досвід. Цікаво що вони мало в чому знаходять компроміси. А вони зараз треба. Громадяни нашої країни реально знаходиться в різних просторах. У одних друзі гинуть, у інших клуби та вечірки. Одні просто працюють та не ховаються від ракет, інші допомагають людям, показують високі моральні якості та гинуть від ракети чи шахеда в тилу. Тому і виклики у всіх різні. З ними доведеться зовсім скоро стикнутися і впевнитись в тому що багато громадян, які наділені тими ж правами та обов'язками мають різні інтереси, погляди та бачення майбутнього цієї країни. І тут ми повертаємося до компромісу, який дуже необхідний. Без якого не буде можливості покращення життя громадянина нашої країни. Тому ще раз рекомендую дивитися інтерв'ю і звертати уваги на різні погляди, на різне бачення, різні цінності. Але не забувайте що їхня мета виражена приблизно однаково - покращення життя громадянина. Ця ціль звичайно розмита. На таке гасло можна натягнути все що завгодно. Тому як би мене спитали яка головна ціль України на сьогодні? Я би сформулював приблизно наступне: моя ціль для України - це ВВП 15-20 тис доларів США протягом 15-20 років. А далі під цю ціль формувати політику.Не так давно я вам тут рекомендував книгу Полочанінова "Нотатки на полях української політики". В цій книзі описані деякі виклики та рамочні пропозиції вирішення цих викликів, з можливим впливом на економіку. Якщо вас все таки це цікавить не полінуйтесь прочитати. Дуже не велика книга, з легкими та знайомими темами.І пам'ятайте, що ми всі різні та не ідеальні. Але нас щось об'єднує та змушує жити поруч один з одним. Тому давайте спробуємо більше розуміти один одного та не будемо такими категоричними в своїх оцінках. Гарного всім вечора!

Доброго дня шановні!!!Поки ми можемо спостерігати за різними істеріями в ЗМІ з приводу телефонної розмови, я спробую відволікти увагу на Туреччину. Сьогодні там Ердоганівський режим арештовує опозицію. Не знаю як буде пізніше, і точно не знаю як є насправді зараз, але для мене Ердоган- це антиглобаліст, а опозиція Ердогана - глобалісти. З приходом Трампа, антиглобалісти підняли хвіст і чинять відкритий опір глобалістам. Фіцо, Орбан, Вучич і навіть Дуда. Ердоган такий самий ястреб (на мою думку). В сусідній Румунії скасували вибори на яких переміг антиглобаліст Джеорджеску. Це все дуже цікаво, бо нас чекає подібна ситуація. В боротьбі глобалістів з антиглобалістами нам треба визначитися з ким ми. Так як Зеленського я сприймаю більше глобалістом, йому важко поладити з Трампом. Значить Трамп спробує його змінити, чи просто сприятиме цьому. І тут питання на кого? Тимошенко, Гончаренко, Арахамія, Кличко, кого тільки не пророкують нам в противагу Зеленському. Але це зараз не важливо, бо ці питання будуть вирішувати після припинення вогню. А ось чи буде припинення вогню, я надіюсь що ми будемо знати вже на цьому тижні. Бо те що нам презентували не достатньо для мого бачення. Мабуть не просто так презентували. Побачимо як буде далі. Сьогодні наш "бо не втік" буде мати розмову з Трампомпоні. Гарного всім дня! Запасайтеся терпінням та попкорном😉

Штати тиснуть на Зеленського. Це ні для кого вже не секрет. Качають медіа на внутрішній розкол. рф продовжує війну. Макрон хвалиться підтримкою та заявами про ядерну парасольку для Європи. Але допомога Франції Україні одна з найменших у світі. Лишаються брити зі своїм баченням разом з турками. Для того щоб ми могли побудувати самостійну успішну державу, зараз необхідно обʼєднатися всім в країні. Це можливо тільки покращенням внутрішньої політики держави. Тобто покращення життя людей які живуть в Україні. А це значить що людям треба показати більше законності та справедливості. Влада Зеленського показує свою неефективність у внутрішній політиці, але він може оновити свою команду і показати кращі результати. Бо велика частина нинішніх не здатні ні на що окрім корупції. Тому моя думка наступна. Якщо Зеленський не оновить свою команду і не збільшить ефективність у внутрішній політиці, тоді будуть вибори. Вибори - це не про підвищення ефективності (яке також можливі). Вибори - це про керівництво держави яке необхідне штатам та рф. На досягненнях у ОПК можна і не виїхати. Хоча вони реально суттєві. Значить щось команда Зеленського все таки може.Лишилось додати законності у державні закупівлі, замінити агентів іноземних держав та корпорацій на державних посадах на більш мотивованих та ефективних і тп. Розумію що це важко. Але якщо це не зробити то штати, рф та Франція дотиснуть президента і ми можемо знову опинитися під владою рф або таких ультра консервативних штатів. Ми зараз можемо отримати власну субʼєктність. Але треба будувати новий військово-політичний союз. Без підвищення ефективності в країні не буде підтримки керівництва держави. Без підтримки керівництва держави не буде суб’єктності.

Інформаційний простір насичений різними подіями та заявами, до яких дотичні саме США. Реально гегемон прокинувся, після того як зрозумів, що одно полярний світ де США головна держава світу пора звертати. Китай та рф будують свої імперські проекти. Туреччина також має напрацювання, але масштаб не той. США пасуть задніх. А Європа тільки зрозуміла що вона взагалі не в грі. США швидко наздоженуть Китай та рф. Можливо навіть обженуть. Це залежить від багатьох факторів. Але штати показують що їх ці фактори не цікавлять. Не знаю чи зможе Європа бути посередником між нашими взаємними відносинами з США, але на вівторок планується зустріч Єрмака з переговорною групою США. Штати хочуть припинення вогню. А що з цього вийде та в що перейде побачимо згодом. Нагадую що може настати сталий мир, але він нам може не сподобатись. Або після припинення вогню почнеться третій такт війни з рф, що також скоріше за все нам не сподобається. Але надіюсь що у нас вистачить розуму та мудрості готуватися як до третього такту війни з рф, так і до можливого миру. І я надіюсь в цьому мирі ми не втратимо країну, це також залежить від нас. Добраніч шановні!

Системні, сурові та небезпечні для національних інтересів правопорушники можуть бути ув'язнені по пришвидшеній процедурі. Або просто попереджені про можливі санкції, підписали мирову угоду з спец службами та поїхали воювати, на виправні роботи або за кордон. Для стабільного життя та процвітання, такі кроки можливі. Я не кажу про масову утилізацію та розумію що цей підхід не гуманний та не зовсім законний, але для окремих осіб це має місце. Я інколи кажу таку фразу: - якщо в країні, під час війни немає справедливості, в мирний час не буде законності. Це моя суб'єктивна думка, я можу помилятися. Я також нагадую що в цьому дописі та на цьому каналі я тільки даю можливість собі та людям перечитувати мої думки. Я нікого ні до чого не підштовхую та не пропагую якісь ідеї. На завершення скажу що на мою думку у нас зараз очевидних декілька шляхів:- Створення нового військово-політичного союзу на базі зацікавлених держав протистояти риториці рф-Трампа;- Вести перемовини з США та надіятись на те що нам пощастить виторгувати собі більш менш хороші умови майбутнього проживання які не призведуть до майбутніх інтеграцій в рф (не виключаю що США можуть так вчинити);- Вести перемовини з рф самостійно та скоріше зайняти місце подібне Білорусі;- Можливо інші сценарії з іншими країнами, але я поки що не бачу ні можливих рамок ні можливості їх реалізувати. Звичайно я за те щоб країни Європи заводили сюди власні армійські корпуси та воювали з нашими захисниками на лінії фронту разом. Тоді були б більш менш врегульовані питання з мобілізацією, контрактами, зарплатами та бонусами за підписання контрактів. Але поки що я не певен що це може відбутися, хоча в цьому світі немає нічого не можливого. Загалом- це все що я пригадав на цей момент. Можливо моя думка не повна, а можливо переповнена. Не знаю. Я скажу що я хотів би вміти цінувати день сьогоднішній. Люблю думати про світле майбутнє, але ще хотів би пожити в світлому теперішньому часі. Можливо хтось скаже що цей час не такий вже і світлий. Можливо. Але іншого теперішнього часу в мене немає. Тому я дякую Всевишньому, що в мене є те, що я маю, як матеріальне так і не матеріальне. Добраніч шановні! Ще раз перепрошую що приділяю вам не достатньо уваги. Але пам'ятайте що я і сам без вас довго не можу. Тому буду писати, а якщо будете мати бажання- читайте, коментуйте, рекомендуйте, відписуйтесь та думайТЕ...