ОМ | Системні, сурові та небезпечні для національних інтересів правопорушни...

Системні, сурові та небезпечні для національних інтересів правопорушники можуть бути ув'язнені по пришвидшеній процедурі. Або просто попереджені про можливі санкції, підписали мирову угоду з спец службами та поїхали воювати, на виправні роботи або за кордон. Для стабільного життя та процвітання, такі кроки можливі. Я не кажу про масову утилізацію та розумію що цей підхід не гуманний та не зовсім законний, але для окремих осіб це має місце. Я інколи кажу таку фразу: - якщо в країні, під час війни немає справедливості, в мирний час не буде законності. Це моя суб'єктивна думка, я можу помилятися. Я також нагадую що в цьому дописі та на цьому каналі я тільки даю можливість собі та людям перечитувати мої думки. Я нікого ні до чого не підштовхую та не пропагую якісь ідеї. На завершення скажу що на мою думку у нас зараз очевидних декілька шляхів:- Створення нового військово-політичного союзу на базі зацікавлених держав протистояти риториці рф-Трампа;- Вести перемовини з США та надіятись на те що нам пощастить виторгувати собі більш менш хороші умови майбутнього проживання які не призведуть до майбутніх інтеграцій в рф (не виключаю що США можуть так вчинити);- Вести перемовини з рф самостійно та скоріше зайняти місце подібне Білорусі;- Можливо інші сценарії з іншими країнами, але я поки що не бачу ні можливих рамок ні можливості їх реалізувати. Звичайно я за те щоб країни Європи заводили сюди власні армійські корпуси та воювали з нашими захисниками на лінії фронту разом. Тоді були б більш менш врегульовані питання з мобілізацією, контрактами, зарплатами та бонусами за підписання контрактів. Але поки що я не певен що це може відбутися, хоча в цьому світі немає нічого не можливого. Загалом- це все що я пригадав на цей момент. Можливо моя думка не повна, а можливо переповнена. Не знаю. Я скажу що я хотів би вміти цінувати день сьогоднішній. Люблю думати про світле майбутнє, але ще хотів би пожити в світлому теперішньому часі. Можливо хтось скаже що цей час не такий вже і світлий. Можливо. Але іншого теперішнього часу в мене немає. Тому я дякую Всевишньому, що в мене є те, що я маю, як матеріальне так і не матеріальне. Добраніч шановні! Ще раз перепрошую що приділяю вам не достатньо уваги. Але пам'ятайте що я і сам без вас довго не можу. Тому буду писати, а якщо будете мати бажання- читайте, коментуйте, рекомендуйте, відписуйтесь та думайТЕ...